Основи підприємницької діяльності в Україні

РЕФЕРАТ 

    Пояснювальна  записка до курсової роботи :

    36 Сторінок

    26 Джерел літератури

    1 Таблиця 

    Об’єктом  дослідження є розвиток та проблеми підприємницької діяльності в Україні.

    Мета  роботи –  дослідження розвитку та проблем підприємницької діяльності.

    Актуальність  роботи зв’язана з тим що на тлі всесвітньої кризи останнім часом в сфері підприємницькій діяльності спостерігається низка негативних явищ

    Результатом дослідження стали  напрямки удосконалення  підприємницької діяльності.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ПІДПРИЄМНИЦЬКА  ДІЯЛЬНІСТЬ, ЗАРОБІТНА ПЛАТА, ПІДПРИЄМЕЦЬ, ФІРМА, ЛІЦЕНЗУВАННЯ, РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ, ІНВЕСТИЦІЇ, ДИВІДЕНДИ, ОРЕНДА

ЗМІСТ

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

       

ВСТУП 

    Статтею 1 Закону України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р. підприємництво визначено  як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву  продукції, виконанню робіт, наданню  послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності, встановленому законодавством порядку.

    Створення суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи, а також володіння  корпоративними правами не є підприємницькою  діяльністю, крім випадків, передбачених законодавством.

    Підприємницька  діяльність, як один із напрямків господарської  діяльності, характеризується такими ознаками:

    - ініціативністю, яка означає, що  підприємець починає свою діяльність  відповідно до потреб ринку  на свій розсуд та без будь-яких  застережень;

    - систематичністю підприємницької  діяльності, що підкреслює її  постійний характер;

    - власним ризиком підприємця - він  ладен відчути на собі як  позитивні, так і негативні  наслідки підприємницької діяльності, зокрема випадкову загибель свого  майна;

    - метою підприємницької діяльності, себто одержанням прибутку;

    здійсненням підприємництва від свого імені  та під свою майнову відповідальність.

    Підприємництво, без сумніву, відіграє визначальну  роль у реалізації завдань перехідного  періоду.

    При цьому успішна трансформація  адміністративно-командної економіки  в соціально-спрямовану ринкову  неможлива без діяльності підприємців, які обумовлюють відповідні зміни  як на мікро -, так і на макроекономічному  рівні.

    Актуальність  обраної теми полягає в тому, що підприємництво - це провідний сектор ринкової економіки, який забезпечує насиченість товарами та послугами, сприяє конкуренції, створює новий прошарок-підприємець-власник.

    Мета  роботи – дослідження проблеми та перспективи розвитку підприємництва в Україні, проаналізувати стан розробленості даної проблеми.

    Об’єктом   дослідження  є розвиток підприємницької діяльності.

    Предметом дослідження  виступаює підприємницька діяльність.

    Субєктом  дослідження виступають підприємства,фірми та компанії.

    В ході роботи використовувались методи структурно – логічного аналізу  при побудові логіки та структури  роботи,аналізу і синтезу з  методи визначення сутності діяльності з метою визначення проблем і  сучасного стану підприємницької  діяльності.

    Робота  складається з анотації,вступу,трьох  розділів і висновків.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    РОЗДІЛ 1

    ТЕОРЕТИЧНІ  АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 

    1.1.Економічна сутність та основні функції підприємницької діяльності. 

    Розглянемо  основні напрямки нормативно-правового  забезпечення

      Законодавче забезпечення - формування  чинного законодавства України  стосовно підприємницької діяльності  та його вдосконалення. 

    Базою цього забезпечення є законодавчі  та інші нормативно-правові акти, відповідні норми цивільного, кредитно-фінансового, податкового, адміністративного, трудового та інших галузей чинного законодавства, основними з яких є Закони України "Про підприємництво". "Про власність". "Про підприємства України". "Про господарські товариства", що були затверджені ще 1991 року та безперечно потребують серйозного перегляду. Крім того, виникла об'єктивна необхідність ухвалити низку нових нормативних та інструктивних документів, зокрема щодо розвитку приватного та малого бізнесу, зокрема. Підприємці давно очікують на прийняття Законів України "Про державну підтримку підприємництва". "Про приватну власність". "Про ліцензування". "Про малі підприємства". "Про кредитні спілки" тощо.

    Нормативне  регулювання щодо підприємств державного сектору, коли держава як власник  основних засобів виробництва директивне впроваджує певні нормативи і  здійснює контроль за цим процесом. Для підприємств недержавного сектору  нормативне регулювання здебільшого  має індикативний характер. Нормативне регулювання полягає в установленні державою граничних розмірів окремих  показників, що характеризують якісний  стан підприємств.  

    Нині  використовуються такі показники:

    - норматив рентабельності застосовується  для визначення рівня прибутковості  суб'єкта господарювання.

    Як  фіксований показник може використовуватись  для державного регулювання окремих  галузей економіки, котрі мають  пріоритетне значення для суспільства;

    - норматив амортизаційних відрахувань  застосовується з метою визначення  терміну оновлення основних виробничих  фондів, що особливо важливо за  умов НТП. 

    Оскільки  амортизаційні відрахування є складовим елементом собівартості продукції, то в такий спосіб можна також впливати на процес оподаткування прибутку. Використання норм амортизації як засобів державного регулювання часто називають амортизаційною політикою.

    - норматив обігових коштів - показник, що застосовується для визначення  раціонального обсягу товарно-матеріальних  ресурсів і грошових коштів, необхідних  для нормального здійснення підприємницької  діяльності;

    - різноманітні екологічні нормативи,  що є складовими екологічної  політики держави. 

      Адміністративне регулювання як  складова нормативно-правового забезпечення  підприємництва має цілий арсенал  адміністративних засобів, що  базуються на силі державної  влади і включають різного  роду заборони, дозволи, примушування  тощо.

    Основними видами адміністративного регулювання, що використовуються нині, є державна реєстрація підприємства, ліцензування, сертифікація та стандартизація.

    Розуміння сутності підприємництва зв'язано також  з визначенням його ролі в економіці  різних рівнів системи господарювання. Підприємництво слугує важелем для зміни структури економіки.

    Для підприємців основний спонукальний мотив – можливість одержання  прибутку.

    Вони  майже завжди концентрують свої дії  на розвитку перспективних напрямків  господарської діяльності, віддача  від яких може перевершити середні  показники.

    Розвиток підприємництва створює «поживне середовище» для конкуренції. Забезпечуючи освоєння перспективних виробництв, підприємці сприяють швидшому оновленню техніко-технологічної бази і номенклатури продукції фірми.

    Вони  стимулюють активність, підтримуючи  конкуренцію й існуючий ринок.

    Підприємництво вважають каталізатором економічного розвитку.

    Цей прискорювач істотно впливає  на перебудову в економіці; збільшення обсягів виробництва,надання послуг; стимулювання інвестиційної діяльності; підвищення рівня попиту і пропозиції; прискорення темпів економічного розвитку національної економіки в цілому.

    Підприємництво сприяє економії і раціональному використанню всіх ресурсів. Діяльність підприємця нерозривно зв'язана з господарським ризиком. Саме це є потужним стимулом економії ресурсів, вимагає від підприємця детального аналізу рентабельності проектів, відповідального ставлення до інвестицій, раціонального витрачання ресурсу, найму робочої сили.

    Підприємництво забезпечує стимули до високоефективної праці.

    У більшості випадків особистості, котрі  мають власний бізнес і завдяки  цьому сильніші спонукальні мотиви, більше заінтересовані в якісній  і продуктивній праці, ніж наймані  працівники.

    Такий психологічний феномен вільної  праці для одержання власного зиску забезпечує ще більший виграш для економіки в цілому.

    Розглянуті  вище прояви значущості підприємницької  діяльності дозволяють зробити загальний  висновок.

    Підприємництво  виконує особливу функцію в економіці  і народному господарстві, змістова сутність якої зводиться до оновлення  економічної системи, створення  інноваційного середовища, що спричиняє  руйнацію традиційних структур і  відкриття шляху до перетворень, зрештою стає тією силою, котра прискорює  рух економіки по шляху ефективності, раціоналізації, бережливості і постійного оновлення.

    Нагромаджений досвід усіх без винятку індустріальне  розвинутих країн з ринковою економікою соціального спрямування незаперечне  підтверджує, що підприємництво – необхідна  умова досягнення економічного успіху. 

    1.2 Договірні взаємовідносини  в підприємницькій діяльності 

    Організація підприємницької діяльності базується  виключно на договірних взаємовідносинах. Це підтверджує незаперечну істину, що саме договори є визначальною і  по суті єдиною правовою формою партнерських взаємин.