Основи підприємницької діяльності в Україні

    Ф'ючерсний контракт – це контракт на поставку обумовленої кількості певного  товару (конкретної номенклатури й  асортименту) за фіксованою ціною протягом зазначеного у договорі терміну.

    Опціоном  вважають операцію, за якої ризик обмежений  порівняно з ф'ючерсним контрактом.

    Її  зміст зводиться до договірного  зобов'язання купити або продати  товар за наперед визначеною ціною  в межах узгодженого періоду. В обмін на таке право покупець опціону виплачує продавцю певну  суму премії. Ризик покупця обмежується  розміром премії, а ризик продавця зменшується на величину такої премії. Опціони здійснюються стосовно конкретних товарів, цінних паперів, ф'ючерсних контрактів.  

    2.2 Аналіз підприємницького середовища Дніпропетровської області за 2007– 2008рр 

    Мале  та середнє підприємництво як самостійний  і невід'ємний елемент ринкової економіки істотно впливає на структурну перебудову економіки країни, підвищує загальні обсяги виробництва  і роздрібного товарообігу, сприяє раціональному використанню всіх ресурсів, створює сприятливе середовище для  розвитку конкуренції й усунення монополізму, забезпечує дієві стимули  до інноваційних процесів і високоефективної праці.

      За рахунок мобільності, гнучкості  інноваційного підходу малі підприємства  здатні швидко пристосуватися  до змін споживчого попиту, знайти  свою ринкову нішу, оперативно  здійснити виробництво нової  продукції малими партіями.

    Вони  мають невисокі експлуатаційні витрати, створюють раціональну структуру  організації й управління, здійснюють постійний пошук нетрадиційних  рішень і нових способів дій.

    Мале  та середнє підприємництво є складовою  виробничого потенціалу України  й відповідно Дніпропетровській  області,при цьому слід зазначити, що малі та середні підприємства мають  певну підтримку, але конкурентоспроможного  підприємницького типу господарювання в малому бізнесі ще не створено.

    У країнах з ринковою системою господарювання малі підприємства становлять наймасовішу, найбільш динамічну і найгнучкішу  форму ділового життя.

    Стан  справ у розвитку малого та середнього бізнесу (МСБ) не можна назвати задовільним.

    До  МСБ зараховують більш ніж 90% підприємств/компаній, зареєстрованих в Україні, але реальний внесок цих підприємств за експертними даними у 2007 р. у валовому внутрішньому продукті (ВВП) не перевищував 11%. За даними Держкомстату України доходи малих підприємств становили лише 5,5% усіх доходів вітчизняної економіки.

    Аналіз  кількості малих підприємств  промисловості в Україні у  розрахунку на 10 тис. населення свідчить про зростання, при цьому приріст цих суб’єктів у 2007 році проти 2008 року дорівнює 7,14.

    Дослідження демографії промислових підприємств області за 2007 - 2008рр свідчать про значне зменшення кількості малих підприємств, що припинили діяльність, їхня частка в загальній кількості звітуючих підприємств відповідно складала у 2007 році – 24,42%,у 2005 році – 25,91%, у 2008 році – 26,42%, у 2007 році кількість малих підприємств промисловості зменшилася на 61 од. и склало 2505 підприємств.

    Аналіз  кількості підприємств, що припинили свою діяльність у Дніпропетровській області за 2007 – 2008 рр., свідчить, що всього у Дніпропетровській області припинили свою діяльність у 2007 році 4756 підприємств, тобто на 283 од. більше ніж у 2008 році тобто має місце стійка тенденція до росту кількості підприємств, що припинили свою діяльність.

    Аналіз  кількості зайнятих працівників у Дніпропетровській області за 2007 – 2008 рр. показує тенденцію до скорочення кількості зайнятих працівників, як у цілому по Дніпропетровській області так і в промисловості.

      Так у 2007 році проти 2008 року кількість зайнятих працівників скоротилася на 3,44%.

    Аналіз  середньої кількості зайнятих працівників  в промисловості у Дніпропетровській  області за 2007 – 2008рр. показує їхнє скорочення у 2007 році на 9,69%, у 2008 році – на 3,85%.

    Незважаючи  на збільшення кількості малих підприємств  кожен рік зайнятість працівників  в них зменшується.

    Можна спостерігати динаміку спаду середньої  кількості працівників (на 1,2% у 2007р. та на 1,7% у 2008р.). Це особливо стосується зменшення середньої кількості найманих працівників (на 5,7%) та штатних працівників з неповним робочим днем (на 50,8%).

    Аналіз  операційних витрат з реалізованої продукції, робіт, послуг промисловості  у Дніпропетровській області  у 2007 – 2008 рр. вказує на стійку тенденцію зростання операційних витрат з реалізованої продукції, робіт, послуг.

    Так у 2007 році операційні витрати з реалізованої продукції, робіт, послуг у промисловості складали 848213,6 тис. грн., у 2008 році вони зросли на 6,40% й склали 954449 тис. грн.

    Аналіз  стану фінансових результатів від  звичайної діяльності до оподаткування  промисловості у Дніпропетровській  області у 2007 – 2008рр. свідчить про збитковість основної маси малих підприємств Дніпропетровській області.

    Так, у цілому малі підприємства промисловості  Дніпропетровській області мали збиток відповідно у 2007році - -17595,7 тис. грн., у 2008 році - 10289,5 тис. грн.

    Аналіз  стану підприємств малого підприємництва у промисловості та будівництві  у Дніпропетровській області  у 2007-2008рр. свідчить, що ці сектори економіки не виконують свого призначення щодо вкладу у ВВП, щодо наповнення бюджету країни, щодо виконання соціальної ролі – залучення трудового потенціалу у виробничу сферу.

    У ситуації зменшення кількості підприємств  і працівників має місце тенденція  до зростання кількості збиткових  підприємств малого підприємництва у промисловості та будівництві  у Дніпропетровській області  у 2007-2008 рр.

    Таким чином, можна стверджувати, що малі промислові підприємства не мають достатніх  внутрішніх фінансових ресурсів для  забезпечення свого стабільного  розвитку.

    Ось чому спостерігається високий рівень плинності створення і руйнування малих підприємств у галузі.

    Зазначене свідчить про необхідність застосування енергійних організаційних і фінансово-економічних  заходів державної підтримки  розвитку малих підприємств цієї галузі, що особливо важливо для  промислово-розвинутого регіону, яким є Дніпропетровська область.

    Розглянемо  аналіз даних підприємницького середовища за 2007-2009рр у вигляді таблиці.

  Таблиця 2.1

  Аналіз  підприємницького середовища Дніпропетровської області за 2007– 2008рр 

 

    За  даними таблиці зображено на діаграмі динаміку спаду кількості робітників порівнюючи період 2007-2008 роки.

 

Динаміка  спаду кількості робітників

 

РОЗДІЛ 3

НАПРЯМКИ  УДОСКОНАЛЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ. 

      Із урахуванням існуючих недоліків  та проблем, а також позитивного світового досвіду видається доцільною реалізація заходів у контексті удосконалення вітчизняної дозвільної системи підприємництва за такими ключовими напрямами:

1. Посилення контролю та відповідальності посадових осіб дозвільних органів.
2. Метою заходів цього напряму; розширення переліку порушень порядку видачі дозвільних документів; посилення громадського контролю
3. Проведення ревізії переліку існуючих ліцензій та дозволів у всіх сферах підприємницької діяльності (досвід Кенії, яка у 2005 р. переглянула вимоги за усіма ліцензіями та дозвільними процедурами, за результатами чого було прийнято рішення до кінця 2007 р. відмінити 438 ліцензій та дозволів та спростити близько 700).
4. Удосконалення роботи місцевих дозвільних органів шляхом:

• посилення їх спеціалізації за видами дозволів;

    З метою спрощення як процедур отримання дозволу, так і проходження погоджень суміжних погоджувальних служб доцільно запровадити єдині дозвільні офіси за найбільш складними дозволами (наприклад, дозволи на будівництво, придбання / одержання в оренду державного / комунального майна / землі; використання природних ресурсів).

      Наприклад, створення єдиного  офісу видачі дозволів на будівництво  (досвід Румунії та Грузії) передбачає  об’єднання процесів погодження  будівельних проектів профільними,  а також суміжними відомствами  – Міністерством культури, Міністерством навколишнього середовища та водних ресурсів, відповідними відомствами з електроенергетики і телекомунікаційпосилення диференціації дозвільних заявок на предмет спрощення процедур і термінів погодження документів дозвільного характеру невеликим об’єктами.

• обов’язкове впровадження у діяльність дозвільних офісів принципу затвердження дозвільних заявок за замовчуванням, наприклад, за умови відсутності відмови (без поважної причини) з боку органів влади протягом максимально встановленого терміну на видачу відповідного дозволу (досвід Іспанії);
• включення до порядку проходження дозвільних документів вимоги щодо попередньої письмової оцінки адміністратором дозвільного офісу пакету документів, який подається підприємцем.

5. Створення органу з контролю та моніторингу дозвільної системи.

    На  цю інституцію можуть бути покладені  функції щодо ревізії кількості  та механізмів проходження процедур дозвільного характеру, попереднього аналізу проектів вітчизняних нормативно-правових актів на предмет порушення принципів  ефективної дозвільної системи та здійснення дій з попередження їх проходження  у Верховній Раді України та на рівні місцевого самоврядування, організація роботи з функціонування гарячих ліній, моніторингу доходів  та витрат державних службовців, які  працюють у дозвільних службах, висвітлення  результатів моніторингу порушень у дозвільній сфері та прийняті по відношенню до них санкцій.

6. Популяризація досвіду проходження дозвільних процедур та підвищення рівня обізнаності підприємців щодо прав і обов’язків дозвільних адміністраторів та посадових осіб дозвільних органів.

      Регіональним та місцевим органам  державного управління слід виділити  в межах регіональних та міських  програм підтримки підприємництва  фінансові ресурси на проведення  систематичних комунікативних і навчальних заходів із залученням підприємців, науковців, представників органів державної влади та дозвільних органів, які стосуються проблематики проходження дозвільних процедур, позитивного досвіду удосконалення дозвільної системи, а також щодо процедури притягнення до відповідальності дозвільних адміністраторів та / чи представників дозвільних органів у разі порушення ними норм вітчизняного законодавства щодо дозвільної системи у сфері господарської діяльності (із забезпеченням широкого висвітлення такої практики у ЗМІ).

    Лише  комплексний та системний підхід до подальшого удосконалення вітчизняної  дозвільної системи, зокрема у секторі  малих і середніх підприємств, спроможний принципово змінити та покращити  ситуацію у рівні сформованості  сприятливого економіко-правового  поля щодо ведення підприємницької  діяльності в нашій країні та підвищити  рівень її економічної безпеки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 

ВИСНОВКИ 

    Дослідивши  основи підприємницької діяльності можна зробити наступні висновки:

    1. Підприємство це організаційно виокремлена та економічно самостійна основна (первинна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботу або надає платні послуги).