Облік розрахунків за виплатами працівникам

Для узагальнення виплат працівникам у бухгалтерському обліку передбачено рахунок 66. На рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з персоналом, який відноситься як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, — з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), а також розрахунки за не одержану персоналом у встановлений термін суму з оплати праці (розрахунки з депонентами).

Рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці» має такі субрахунки:

661 «Розрахунки за заробітною платою»;

662 «Розрахунки з депонентами».

За кредитом рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом — виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу.

Кореспонденція рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці» розглянуто у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 - Кореспонденція рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці»

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці, відображаються за дебетом субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» та кредитом субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами».

Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.

До витрат на оплату праці за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, та інших цільових надходжень відносяться виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати відповідно до існуючих нормативних документів. До витрат на виробництво винагороди за підсумками роботи за рік не включаються, а до валових витрат включаються.

Кореспонденція рахунків з обліку витрат на оплату праці наведена у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Кореспонденція рахунків з обліку витрат на оплату праці

Згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників затвердженою наказом Державного комітету статистики України 28.09.2005  N 286 підприємства  подають органам державної статистики форми державних статистичних спостережень у строки, визначені на бланках форм.  Статистичні  дані  повинні бути достовірними і подаватися у повному обсязі.

Форми    державних    статистичних    спостережень    на підприємствах   заповнюються  на  основі  типових  форм  первинної облікової документації.

До первинної    облікової    документації    для   визначення кількісного складу працівників належать:

- наказ (розпорядження)  про  прийом на роботу,  переведення на іншу роботу, припинення трудового договору;

- особова картка;

- наказ (розпорядження) про надання відпустки;

- табель обліку   використання   робочого  часу  та  розрахунку заробітної плати;

- розрахунково-платіжні відомості,    розрахункові   відомості, платіжні відомості;

- особові рахунки,      трудові      договори      (контракти), цивільно-правові  договори  й   інші   документи   первинного   та бухгалтерського  обліку,  затверджені у встановленому порядку,  що характеризують кількісний  та  якісний  склад  працівників,  їхній дохід  у  грошовій,  натуральній  формах,  а також розміри пільг і компенсацій.

Відмітки в табелі обліку використання робочого часу  про причини   відсутності   на   роботі,   тривалість   робочого  дня, понаднормову роботу та інші відхилення від нормальних  умов  праці здійснюються лише на основі документів,  оформлених належним чином (листки непрацездатності,  листки простоїв,  довідки про виконання державних або громадських обов'язків тощо).

У  формах  державних статистичних спостережень містяться різні показники кількості працівників,  які відрізняються  методом розрахунку та метою їхнього використання.

Зокрема, передбачається   підрахунок   облікової    кількості штатних  працівників  у  цілому  по підприємству,  а також окремих категорій  працівників.  Наприклад,  зайнятих  в  умовах,  що   не відповідають санітарно-гігієнічним нормам,  працюючих пенсіонерів, інвалідів тощо.

Показник середньооблікової   кількості   штатних  працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників  за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили.  Суть його визначення полягає у тому, що зайнятий   працівник  враховується  тільки  один  раз  (за  місцем основної роботи),  незалежно від  терміну  трудового  договору  та тривалості робочого часу.

Виплати працівникам являються базою для нарахувань й утримання страхових внесків у Пенсійний і фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі — соціальні фонди). Далі розглянемо особливості відбиття в обліку сум, пов'язаних з оплатою праці, податку з доходів фізичних осіб і страхових внесків у Пенсійний фонд і фонди соціального страхування. Оскільки страхові внески відносяться до обов'язкових платежів, операції з ними розглядаються як складова частина податкового обліку.

У таблиці  1.4, наведені фактори (обставини) сум, що впливають на відбиття в обліку, заробітної плати, нарахувань на заробітну плату й утримань із неї.

Таблиця 1.4 - Фактори (обставини), що впливають на відображення в обліку сум заробітної плати, нарахувань на заробітну плату й утримань

Продовження таблиці 1.4