Облік розрахунків за виплатами працівникам

ЗМІСТ

ВСТУП

Програми державних статистичних спостережень передбачають облік фонду оплати праці, нарахованого всім працівникам, а також виділення фонду штатних працівників, які перебувають в обліковому складі підприємства, та поділ його на складові.

Державне статистичне спостереження узагальнює статистичну звітність підприємств. За допомогою статистичної звітності керівництво держави спостерігає стан трудових ресурсів в країні.

Праця працюючих є необхідною складовою частиною процесу виробництва,  споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частині знов створеного продукту висловлюється у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.

Заробітна плата - є важливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

Збільшення ефективності суспільної продуктивності обумовлено, на сам перед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.

В умовах переходу нашої економіки на ринковий механізм функціонування важливішими задачами є прискорення науково-технічного прогресу, зниження витрат живої праці, механізація трудомістких робіт, поліпшення використання трудових ресурсів, зменшення збитків робочого часу.

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства , установлює штатний розклад , форми і системи оплати праці, преміювання.   Урахування праці і заробітної плати - один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

Урахування праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі урахування на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства.

Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

Необхідно створювати економічно достовірну та обгрунтовану інформацію про виконання нормативів та динаміки показників про працю, стеження за дотриманням співвідношення росту продуктивності праці та заробітної плати, за зменшенням невиробничих витрат скритих та явних збитків робочого часу, стимулювання праці на підприємстві.

На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

На підприємстві облік чисельності робітників та службовців, їх заробітної плати є документальним, достовірним та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом заключення трудового договору на підприємстві у відповідності з Законом України конкретизуючи права та обов’язки робітників, а також оплата за працю, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку.

У зв’язку з цим на підприємстві організується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата.

Актуальність обраної теми дипломної роботи, виявляється у необхідності та обов’язковості статистичної та спеціальної звітності по праці як для підприємств всіх форм власності, так і для керівництва держави.

Мета дипломної роботи ознайомитися з формами державної статистичної та спеціальної звітності по праці, на придбати практичні навички щодо їх заповнення.

Завдання роботи:

–        ознайомлення з нормативно-законодавчою базою щодо статистичної та спеціальної звітності по виплатам працівникам;

–        проаналізувати фінансовий стан досліджуваного підприємства;

–        провести аудит середньої заробітної плати щодо виплат лікарняних та відпускних;

–        скласти аудиторський висновок.

Методи використані в роботі: порівняльний, аналітичний, графічний, математичний, вибірковий, суцільний.

Інформаційною базою роботи склали наукові публікації українських та зарубіжних авторів, практична частина роботі виконана на матеріалах підприємства ТОВ «Техногран».

1                   ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТАТИСТИЧНОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ЗВІТНОСТІ ПО ВИПЛАТАМ ПРАЦІВНИКАМ

1.1 Нормативна-законодавча база статистичної та спеціальної звітності по виплатам працівникам

До нормативної бази, яка регулює подання статистичної та спеціальної звітності по виплатам працівникам, відносяться Конституція  України, Закон України «Про оплату праці», Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», Наказ Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286 "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників», Наказом Держкомстату від 05.10.2006 № 466, що зареєстрований в Міністерстві юстиції 18.10.06 за № 1121/12995 зміни до Інструкції зі статистики кількості працівників,  Наказ Державного комітету статистики України від 20 листопада 2006 року N 524 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2006 р. за N 1249/13123 Про затвердження Інструкції  щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1-РС "Звіт про витрати на утримання робочої сили", Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам" та інші нормативні акти.

Так, наказом Держкомстату від 05.10.2006 № 466, що зареєстрований в Міністерстві юстиції 18.10.06 за № 1121/12995 внесено зміни до Інструкції зі статистики кількості працівників (далі – Інструкція). Метою цих змін є поліпшення якості даних та інформаційного забезпечення статистики праці на регіональному рівні.

Пункт 1.2. Інструкції містить положення щодо порядку подання форм державних статистичних спостережень юридичними особами та відокремленими підрозділами (філії, відділення, представництва). Зокрема передбачено, що вони подають звітність за своїм місцезнаходженням включно з даними про відокремлені та структурні підрозділи, що знаходяться на цій же території. За відокремлені підрозділи, що не наділені повноваженнями щодо обліку нарахування заробітної плати звіти складає юридична особа (головне підприємство) та надає їх територіальним органам державної статистики за місцем знаходження кожного підрозділу.

Запропоновані зміни до цього пункту стосуються юридичних осіб та відокремлених підрозділів (далі – підприємства), що мають структурні підрозділи, які здійснюють виробничу діяльність на іншій адміністративній території (місто обласного значення, район) або відрізняються за видами економічної діяльності і у яких зайнята вагома частка (30% і більше) працівників підприємства. Для таких підприємств передбачено обов’язкове складання та подання звітності з праці органам державної статистики за місцезнаходженням підприємства по кожній адміністративній території, де розташовані структурні підрозділи, або виду економічної діяльності відповідно. Прийнятим може бути також варіант коли звіти надаються безпосередньо до територіальних органів державної статистики за місцем знаходження структурних підрозділів.

Слід зауважити, що базовими методологічними документами для складання форм держаних статистичних спостережень з праці залишаються Інструкція зі статистики кількості працівників та Інструкція зі статистики заробітної плати.

В свою чергу, нові інструкції містять положення щодо порядку, особливостей заповнення та методології визначення конкретних показників у звітах за формами № 1-ПВ термінова-місячна та № 1-ПВ термінова-квартальна з метою забезпечення якості статистичної інформації щодо кількісних та якісних характеристик працівників, розмірів їхньої оплати праці та своєчасності її виплати, а також робочого часу.

11.01.2004 р. набув чинності П(с)БО-26 «Виплати працівникам», що «....визначає методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і негрошовій формах) за роботи, виконані працівниками». Норми Положення (стандарту) 26 застосовуються роботодавцями - підприємствами, організаціями, іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ)

Згідно П(с)БО 26 «Виплати працівникам» до виплат працівникам відносяться:

1. Поточні виплати працівникам:

- поточні виплати працівникам включають: заробітну плату за окладами та тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо.

- нарахована сума виплати працівникам за роботу, виконану ними протягом звітного періоду, визнається поточним зобов'язанням.

- виплати за невідпрацьований час, що підлягають накопиченню, визнаються зобов'язанням через створення забезпечення у звітному періоді. Виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню, визнаються зобов'язанням у тому періоді, у якому час відсутності працівника на роботі підлягає оплаті.

- премії та інші заохочувальні виплати визнаються зобов'язанням через створення забезпечення у звітному періоді, якщо робота, виконана працівниками у цьому періоді, дає їм право на отримання таких виплат у майбутньому.

Виплати при звільненні

- зобов'язання щодо виплат при звільненні визнається у разі, якщо підприємство має невідмовне зобов'язання звільнити працівника або кількох працівників до досягнення ними пенсійного віку або надавати виплати при звільненні за власним бажанням згідно із законодавством, контрактом чи іншою угодою.

- Виплати при звільненні визнаються витратами того періоду, у якому виникають зобов'язання за такими виплатами.

-Виплати при звільненні, що не підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців після дати балансу, обчислюються за теперішньою вартістю з використанням ставки дисконту, визначеної у пункті 28 Положення (стандарту) 26.

- Якщо звільнення за власним бажанням відбуватиметься за пропозицією підприємства із зобов'язанням здійснити виплати при звільненні, то оцінка таких виплат здійснюється з урахуванням кількості працівників, які, як очікується, приймуть таку пропозицію.

Виплати по закінченні трудової діяльності

- Зобов'язання та активи, пов'язані з виплатами по закінченні трудової діяльності, обліковуються за кожною програмою виплат по закінченні трудової діяльності.

- Нарахована сума внесків за програмою з визначеним внеском визнається поточним зобов'язанням у періоді, протягом якого працівники виконували роботу.

-Відрахування за програмою з визначеним внеском, що не підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, обчислюються за теперішньою вартістю з використанням ставки дисконту, визначеної у пункті 28 Положення (стандарту) 26.