Облік розрахунків за виплатами працівникам

Схема бухгалтерських проводок з обліку утримання із заробітної плати робітників та службовців, складена відповідно до діючих нормативних документів, наведена нижче (таблиці 1.9).

Таблиця 1.9 – Бухгалтерські проводки з утримання із заробітної плати

Продовження таблиці 1.9

До спеціальної звітності відноситься звітність подана до Державних цільових фондів: Фонд соціального страхування України; Державний фонд сприяння зайнятості населення; Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування на несчасних випадків, які наведені у додатках.

1.3             Методологія аудиту середньої заробітної плати

              Аудиторська діяльність (аудит) - це підприємницька діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню незалежних позавідомчих перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжної-розрахункової документації, податкових декларацій і інших фінансових зобов'язань і вимог економічних суб'єктів, а також наданню інших аудиторських послуг:

              -постановка, відновлення і ведення бухгалтерського обліку;

              -упорядкування декларацій про прибутки і бухгалтерської (фінансової) звітності;

              -аналіз фінансово-господарської діяльності;

              -оцінка активів і пасивів економічного суб'єкта;

              -консультування в питаннях фінансового, податкового, банківського й іншого господарського законодавства;

              -навчання;

              -та ін.

              Згідно з Зконом Україні «Про аудиторську діяльність» - аудит є незалежною експертизою і аналізом публічної фінансової звітності господарського суб'єкта  уповноваженими на те особами (аудиторами) або фірмою з метою  визначення її достовірності,  повноти і  реальності  відповідності  чинному законодавству і вимогам,  пред'явленим до ведення бухгалтерського обліку і стану фінансової звітності.

              Метод аудиту - це сукупність прийомів,   за допомогою  яких оцінюється стан об'єктів, що вивчаються.  Велику кількість різних прийомів можна об'єднати в три групи: визначення  стану об'єктів в натуральному вигляді,  зіставлення і оцінка.  Прийоми  першої групи - це огляд,  перерахунок,  зважування,  вимірювання,  що дозволяють визначити кількісний стан об'єкту,   лабораторний аналіз,  метою якого є визначення якісного стану об'єкту.  Зіставлення дозволяє визначити  відхилення  дійсного стану об'єктів від норм і нормативів,   прогнозних показників,  багатьох інших правил,  відповідно до яких  вони повинні функціонувати.  Прийоми третьої групи пов'язані  з  оцінкою минулого,  справжнього і майбутнього стану об'єктів,  вони   є логічним завершенням процесу зіставлення.   Оцінці  підлягає стан всіх об'єктів,  по відношенню до  яких  застосовуються обидва попередні методи.  Змістом всіх без  виключення  аудиторських операцій у сфері економіки є оцінка,  тобто   правильне сприйняття сутнісних сторін процесів  -  об'єктів  аудиторського вивчення

Мета аудита - рішення конкретної задачі, що визначається законодавством, системою нормативного регулювання аудиторської діяльності, договірним зобов'язанням аудитора і клієнта.

              Основною метою аудитора при перевірці середньої заробітної плати є визначення сильних сторін контролю, щоб переконатися, що істотні помилки відсутні.              

              Основне завдання аудита середньої заробітної плати - перевірка дотримання нормативно-правових актів при визначенні середньої заробітної плати, утриманнях із її і правильності ведення бухгалтерського обліку та звітності по виплатам лікарняних та відпускних.

              Основні джерела аудиту є:

      штатні розклади, посадові оклади, тарифні сітки, розцінки, нормативи виробітку;

      основні форми первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників;

      генеральні та галузеві угоди; трудові угоди, колективні договори, облікові листи, довідки й розрахунки для нарахування заробітної плати;

      реєстри синтетичного й аналітичного обліку;

      фінансова, оперативна й статистична звітність

Документальне оформлення аудиту складається з двох видів документів: робочих і підсумкових.

Підсумкова документація включає в себе:

-аудиторський висновок;

-документацію, яка передається замовнику.

Аудиторський висновок являється обов’язковим   компонентом підсумкової документації.

Робочі  документи  - це записи,  в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, зроблені в процесі аудиту. Робочі  документи повинні включати в себе всю  інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного проведення перевірки і яка повинна підтвердити ті підсумки, які він приводить у своєму висновку.

Робочі  документи повинні виконувати наступні функції:

- забезпечити обгрунтування аудиторського висновку і бути відповідними загальноприйнятим;

- забезпечувати регістрацію планування і виконання аудиту;

- полегшувати процес керівництва і контролю якості;

- підтримувати методичний підход до аудиту;

- допомогати аудитору в його роботі.

Робоча  документація повинна містити опис всіх важливих моментів і обставин, з якими аудитору прийшлось зіткнутись при проведенні аудиту.

Робоча  документація повинна  бути  достатньо повною і детальною настільки, щоб дозволити професійному аудитору, який не мав зв’язка з попереднім аудитором, визначити по ній, яка робота була   проведена,  і обгрунтувати зроблені висновки.   Робоча документація повинна складатись по мірі просунення процесу аудита з тим, щоб деталі і проблеми не були упущені.

Особливе значення в методі має оцінка ризику,  який до певної міри  властивий аудиторській практиці у зв'язку з  можливістю помилок в окремих частинах аудиторського висновку,  а також  помилок  і невідповідностей в обліку і бухгалтерській  звітності.   Така  оцінка проводиться на стадії  вибору  клієнта  і  планування  аудиту.  Загальне обстеження об'єктів  за допомогою  цілеспрямованих  тестів дозволяє визначити ступінь ризику і на цій підставі або відхилити прохання клієнта про аудиторську перевірку,  або прийняти необхідні заходи для зменшення ризику.  Оцінку ризику проводять на підставі зіставлення фактичного стану  об'єктів  з  відповідними еталонами - планами,  нормами,  законоположеннями,  тобто  з їх бажаним станом.

Одним з найважливіших робочих нормативів,  тобто   основних  правил здійснення аудиту,  є планування,  відповідно до якого аудитор повинен так організувати  свою  діяльність,   щоб забезпечити її високу якість і бути  упевненим,   що  в  кожній конкретній ситуації застосовуються найбільш ефективні і  дієві процедури аудиту.  Планування аудиту тісно пов'язане з визначенням цілей,  завдань,   відповідальності  і  обов'язків  аудитора.  Облік цих чинників повинен гарантувати високу якість,   економічність,  ефективність і своєчасність  незалежних  перевірок. Першочерговому плануванню підлягають аудиторські  перевірки  бухгалтерської звітності на підприємствах,  де відповідно до  чинного законодавства вони є обов'язковими.  Потім планується надання аудиторських послуг з додаткових  договорів. При плануванні перевірки і підготовці до неї аудитор зобов'язаний визначити:

- найважливіші напрями діяльності одиниці, що перевіряється;

- питання підлеглості;

- форму представлення висновків і висновків;

- цілі,  об'єкти аудиту;

- сильні і слабкі сторони ключових напрямів системи  управле-

ния і контролю підприємства;

- істотну сторону даних питань;

- найбільш прийнятний метод перевірки.

              Для успішного виконання цих завдань потрібно вивчити  систему  внутрішнього аудиту одиниці, що перевіряється,  її робочу  програму,   заходи, які були прийняті для виконання рекомендацій попереднього  аудитора,  підготувати документацію,  необхідну для проведення аудиту,  скласти план перевірки,  затверджений директором  аудиторської фірми і директором підприємства, що перевіряється,  здійснити аудит  і скласти  кваліфікований  аудиторський  висновок,   якщо  результати перевірки надають таку можливість.     При складанні загального плану проведення аудиту  доцільно передбачити наступні питання: