Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

ЗМІСТ

		стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ		3
ВСТУП		5
РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ, ПІДРЯДНИКАМИ ТА ІНШИМИ КРЕДИТОРАМИ ТА ЇХ РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ		8
1.1.	Економічна сутність розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами	8
1.2.	Огляд нормативно-правових документів, які регламентують облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами	16
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ, ПІДРЯДНИКАМИ ТА ІНШИМИ КРЕДИТОРАМИ		20
2.1.	Документальне оформлення господарських операцій з обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами	20
2.2.	Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами	24
2.3.	Розкриття інформації про заборгованість з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами у фінансовій звітності	33
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ, ПІДРЯДНИКАМИ ТА ІНШИМИ КРЕДИТОРАМИ		35
ВИСНОВКИ		40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ		43
ДОДАТКИ		44

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

На сучасному етапі розвитку всіх форм підприємницької діяльності дуже важливим є правильне та ефективне ведення розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами. Діяльність будь-якого підприємства не можлива без допомоги сторонніх організацій, які забезпечують підприємство необхідними для їх діяльності товарно-матеріальними цінностями, а також надають роботи та виконують послуги.

Тема є дуже актуальною в наш час, коли активно розвиваються телекомунікації та технології і є необхідність втілювати всі можливості техніки задля полегшення праці працівників, що дає змогу набагато легше отримувати та відвантажувати продукцію, виконувати роботи та надавати послуги.

Сучасна ринкова економіка змушує розширювати зв'язки з іншими організаціями для покращення якості продукції, вивезення її не тільки на території України, а і за кордон.

Майже всі суб’єкти господарської діяльності так чи інакше споживають товари та послуги інших суб’єктів. Ведення обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами є важливою складовою для забезпечення ефективної співпраці з іншими підприємствами, та надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства для прийняття рішень.

Тема обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками розглядалась провідними вітчизняними науковцями з бухгалтерського обліку, зокрема Ф.Ф. Бутенцем, А.С. Барановською, Г.В. Власюком, В.В. Жуковською, А. Козорозом, О. С. Кравченком, О.М. Шапошніковою та іншими. Проте ряд питань досі залишаються недостатньо вивченими, що зумовлює актуальність даної теми та подальшого дослідження.

Метою написання курсової роботи є обґрунтування  теоретичних та практичних навичок ведення обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами.

Досягнення мети курсової роботи зумовило постановку і вирішення наступних завдань:

• дослідження економічного змісту розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами ;
• опрацювання нормативної бази, що регулює облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами;
• опрацювання літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів (підручників, посібників, енциклопедичних словників, періодичної літератури, інтернет-ресурсу, статистичних довідників, ін.);
• дослідження технології документування господарських операцій і процесів з обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами,
• дослідження практики ведення обліку і складання звітності щодо заборгованості з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами на АТ «Каштан»
• надання пропозицій з удосконалення обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами.

Предметом дослідження курсової роботи є сукупність теоретичних і практичних питань обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами.

Об’єктом дослідження курсової роботи є розрахунки з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами.

Методи дослідження, які використовуються при написанні курсової роботи: метод діалектичного пізнання, дедуктивний, спостереження, порівняння, логічного викладення, узагальнення, аналіз і синтез, аналогія та конкретизація, прийоми групування і деталізації.

Джерелами написання курсової роботи слугували закони, нормативно-правові документи, статистичні довідники, підручники, навчальні та практичні посібники, монографії та наукові публікації вітчизняних фахівців.

Для дослідження обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами обрано підприємство «Каштан», основним видом діяльності якого є будівництво доріг .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ, ПІДРЯДНИКАМИ ТА ІНШИМИ КРЕДИТОРАМИ ТА ЇХ РОЛЬ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ

 

 

1.1. Економічна сутність розрахунків  з постачальниками, підрядниками  та іншими кредиторами

 

Процес постачання в широкому розумінні означає загальне керівництво постачальницькою діяльністю, здійснення якої покладено на спеціалізований відділ. Завданням відділу постачання є визначення рівня витрат на організацію постачання, здійснення політики щодо постачальників, укладання договорів тощо.

Відділ постачання відбирає з масиву постачальників таких, що забезпечують якісні матеріальні ресурси за прийнятним рівнем цін на матеріали, вузли, устаткування, економічно вигідні товарні партії, регулярність поставок. Особлива увага звертається на умови розрахунків та доставку найбільш економічним способом з метою зниження транспортних та складських витрат.

По визначенню Кондракова М. П., до постачальників та підрядників відносять організації, що поставляють сировину й інші товарно-матеріальні цінності, а так що само роблять різні види послуг (відпустка електроенергії, пари, води й ін.) і виконуючі різні роботи (капітальний і поточний ремонт основних засобів і ін.) [13, с. 123].

Порядок і форми розрахунків між постачальником і покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена та важлива основа виникнення зобов’язань, основна форма реалізації товарно – грошових відносин у ринковій економіці.

Постачальник – юридична чи фізична особа, товаровиробник, торговець, що забезпечує постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, будівельних матеріалів, запчастин, товарів), надання послуг (постачання електроенергії, газу, води, пари тощо), виконання робіт (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо) покупцям відповідно до замовлень, заявок, угод, договорів [4, с.153].

Підрядники – спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об’єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво [4, с.149].

Інші кредитори – підприємства, організації за операціями некомерційного характеру перед якими дане підприємство має кредиторську заборгованість.

Поняття «розрахунки» та «заборгованість» в переважній більшості містять посилання на «зобов’язання»: розрахунки виникають за зобов’язаннями або зобов’язання випливають з розрахунків, заборгованість – це зобов’язання або навпаки. Тобто є необхідність визначити місце кожного з понять та взаємозв’язки між ними [15, с. 257]. Зобов’язання мають масштабний характер, проникають в усі сфери діяльності підприємства та виникають з моменту прийняття будь-якого рішення, але не кожне зобов’язання є дійсним. У разі прийняття рішення про практичну реалізацію зобов’язання, яке передбачає обмін ресурсами, та набуття ним юридичного оформлення, його можна вважати фінансовим. Виконання фінансового зобов’язання відбувається через систему розрахунків, які виникають та припиняються в момент руху тих чи інших ресурсів (або грошових коштів, або товарів, робіт, послуг). Стан розрахунків в будь-який момент їх існування характеризується дебіторською та кредиторською заборгованістю для кожного учасника. Існують різні визначення поняття в нормативних документах з бухгалтерського обліку, зокрема, в П(С)БО 2 «Баланс» зазначено, що:

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди [3].

Заборгованість – це стан розрахунків за фінансовими зобов’язаннями на будь-який момент часу [9, с. 260].

Кредиторська заборгованість – тимчасово залучені суб’єктом у власне користування грошові кошти, які підлягають поверненню юридичній або фізичній особі [9, с. 261].

Оформляються і закріплюються господарські зв’язки договорами, згідно яким одне підприємство виступає постачальником товарно-матеріальних цінностей, чи робіт послуг, а інше їх покупцем, споживачем, а значить і платником. У договорах обмовляються: вид матеріальних цінностей, що поставляються, виконуваних робіт і послуг; комерційні умови постачання; кількісні і вартісні показники постачань; терміни відвантаження матеріальних цінностей (виконання робіт послуг); порядок розрахунків (умови платежів) між підприємством і постачальниками (підрядчиками).

Окрім звичайної форми розрахунків (готівковою та безготівковими грошовими коштами) розрахунки з постачальниками та підрядниками можуть здійснюватися покупцями (замовниками) шляхом заліку взаємної заборгованості у разі, коли покупець (замовник) у свою чергу виступає постачальником (підрядником) товарів (робіт, послуг) своєму постачальнику (підряднику). Для здійснення заліку необхідно, щоб вимоги були зустрічними, тобто такими, які витікають з різних двох зобов’язань між двома юридичними особами з тим, щоб той, хто є боржником одного, був кредитором іншого. Наявність перерахованих умов дає право якій-небудь із сторін провести залік в сумарному виразі, заявивши про це іншій стороні [11, с.285].

Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведеться на рахунку, який призначений для обліку поточних зобов’язань за розрахунками з постачальниками, підрядниками та між учасниками промислово-фінансових групах одержані матеріальні цінності,виконані роботи та надані послуги.

Розрахунки з постачальниками є кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги за умов наступної оплати або іншого погашення зобов’язань. У випадку здійснення передоплати в бухгалтерському обліку виникає дебіторська заборгованість за авансами виданими.

З метою підвищення надійності поставок при виборі постачальника потрібно враховувати ряд умов, серед яких: цінова конкурентоспроможність (включаючи витрати на зберігання, транспортування і страхування); умови платежу; гарантійні строки; ремонт і після продажне обслуговування; відповідність продукції постачальника стандартам якості; можливість закупок безпосередньо у виробників або оптовиків; географічне місце розташування; основні види діяльності та фінансовий стан; виробнича потужність та обсяги випуску продукції за останні роки.

Розрахунки з постачальниками та підрядниками здійснюється після відвантаження товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт або надання послуг або одночасно з ними з згодою організації або по її дорученню, або по передоплати.

За економічним змістом розрахунки поділяються на дві основні групи (системи):

• за товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи, послуги і придбані матеріальні цінності та послуги;
• за нетоварними операціями, до яких належать відповідні платежі до бюджету; одержання і повернення банківських кредитів, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, нестачами і крадіжками та різні інші розрахунки [16, с. 325].

Найбільшу питому вагу в розрахунках підприємств мають розрахунки за товарними операціями – за реалізовану продукцію,виконані роботи і надані послуги, одержані матеріальні цінності та послуги.

Якщо спеціалізоване стороннє підприємство виконує будівельно-монтажні роботи, то розрахунки з таким підприємством належать до розрахунків з підрядниками.

При дослідженні економічної сутності категорії «розрахунки» було виявлено, що між науковцями і фахівцями у галузях бухгалтерського обліку, фінансів, економіки та управління не має одностайної думки, а в бухгалтерському обліку відсутнє будь-яке трактування. З погляду бухгалтерського обліку, розрахункові операції є об’єктом обліку, по-перше, як динамічний процес (проведення платежу одночасно чи після одержання товарів, робіт, послуг) і, по-друге, як статичний стан, тобто заборгованість між суб’єктами розрахунків.