Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

2.3. Розкриття інформації про  заборгованість з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами у фінансовій звітності

 

Система розрахунків з постачальниками є складовою обліку кожного підприємства. Діяльність, що пов’язана із здійсненням закупівель, є комплексною, оскільки пов’язана як з функціональними видами діяльності на підприємстві, так із зовнішнім оточенням, наприклад, із постачальниками, які можуть впливати на здобуття стійкої конкурентної переваги на ринку.

Належна фіксація фактів здійснення розрахунків з постачальниками та підрядниками є невід’ємною складовою системи бухгалтерського обліку підприємств, яка побудована на основі документування та складання звітності.

Формування інформаційної бази про розрахунки з постачальниками та підрядниками починається із складання первинних документів, до яких відносяться: договори, накладні, рахунки-фактури, рахунки, акти прийнятих робіт, послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу, вантажно-митні декларації, приймальні акти і акти експертизи торговельно-промислової палати, комерційні документи (рахунки-фактури, ІНВОЙСИ, що підтверджують митну вартість товару); транспортні накладні.

Дані первинних документів є підставою для формування інформації у регістрах аналітичного та синтетичного обліку: Реєстр операцій за розрахунками з постачальниками та підрядниками (форма № 3.3) та журнал - ордер 3 по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». На основі Журналу 3 формується Головна книга, яка використовується подальшому для складання фінансової звітності .

Інформація про стан розрахунків з постачальниками та підрядниками у фінансовій звітності знайшла своє відображення у Балансі. Згідно НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013 р. баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Відображення інформації про заборгованість розрахунки з постачальниками та підрядниками у балансі підприємства «Каштан» розкривається у статті 1610 Балансу «Поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги», який міститься в додатку Б.

Другою формою є Звіт про рух грошових коштів. Згідно НП(С)БО звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності (наказ Мінфіну №433 від 28.03.2013 р.) передбачено, що при складанні фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності підприємства можуть обрати спосіб складання звіту про рух грошових коштів за прямим або непрямим методом із застосуванням відповідної форми звіту. Відображення інформації про розрахунки з постачальниками та підрядниками у звіті про рух грошових коштів підприємства представлено в графі 90 «Витрачання на оплату робіт, товарів, послуг».

Бухгалтерська фінансова звітність, ґрунтуючись на узагальнених даних бухгалтерського обліку, виступає ланкою зв’язку між підприємством із зовнішнім середовищем. Вона задовольняє вимоги щодо необхідного обсягу інформації, можливостей її засвоєння зовнішніми і внутрішніми користувачами. Обліковий процес здійснюється на підставі первинної документації та закінчується складанням фінансової звітності, де розкривається інформація про власний капітал та його складові. Фінансова звітність має достовірно та правдиво відображати інформацію про елементи власного капіталу та фінансово-майновий стан підприємства, що дозволить користувачам звітності приймати обґрунтовані та виважені управлінські рішення. діяльність платника податків відповідно до даних фінансового та податкового обліку.

РоЗДІЛ 3

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ, ПІДРЯДНИКАМИ ТІ НШИМИ КРЕДИТОРАМИ

 

 

Проблемі обліку розрахунків з постачальниками присвятили свої праці Ф.Ф. Бутинець, М.Ф. Огійчук, О.М. Петрик, В.В. Зотов, О.М. Шапошнікова та інші. Численні дослідження даного питання свідчать про актуальність цієї проблеми в даний час. Але можна відмітити, що питання на рахунок удосконалення обліку розрахунків з постачальниками ще не достатньо досліджене в сучасних наукових джерелах.

Основними проблемами при дослідженні стану розрахунків з кредиторами є визначення критеріїв класифікації кредиторської заборгованості, перевтілення системи взаємних неплатежів у систему взаємних платежів.

Несвоєчасні розрахунки формують заборгованість між виробником і споживачами продукції, ведуть до несвоєчасних виплат готівкою в рахунок заробітної плати, що викликає невдоволення працюючих та погіршує соціальне становище.

Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств у виробленні і прийнятті управлінських рішень по забезпеченню ефективності розрахунків з дебіторами і кредиторами. Збільшення або зниження дебіторської та кредиторської заборгованості призводять до зміни фінансового стану підприємства.

Так, наприклад, значне перевищення дебіторської заборгованості над кредиторською може привести до так званого технічного банкрутства. Це пов'язано зі значним відволіканням засобів підприємства з обороту і неможливістю гасити вчасно заборгованість перед кредиторами .

З метою покращення розрахункової системи обліку кредиторської заборгованості у статті «Проблемні аспекти обліку розрахунків з постачальниками» (О. А. Агаркова) зазначається що доцільно провести деякі зміни, які б сприяли удосконаленню обліку розрахунків:

• по-перше, краще та якісніше проводити аналіз складу і структури кредиторської заборгованості за конкретними постачальниками, а також щодо термінів утворення заборгованості або термінів її можливого погашення, що дозволить своєчасно виявляти прострочену заборгованість і вживати заходів щодо її стягнення;
• по-друге, контролювати оборотність кредиторської заборгованості, а також стан розрахунків щодо простроченої заборгованості, так як в умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально отримує лише частину вартості поставленої продукції, тому бажано розширити систему авансових платежів;
• по-третє - було б доцільно на високому рівні організувати роботу з договорами, в картці клієнта відрізняти працює він під реалізацію або за системою передоплати;
• по-четверте - здійснювати контроль за кредиторською заборгованістю за розмірами заборгованості окремих кредиторів, за строками погашення боргів за графіком та фактично шляхом створення таблиці та графіка фактичної й запланованої сплати постачальникам» [4, с.5].

Застосування таких нововведень в майбутньому змінило б облік розрахунків з постачальниками та з кожним підприємством окремо на кінець звітного періоду. Перераховані пункти повинні сприяти вдосконаленню організації розрахунків та їх обліку, зниження кредиторської заборгованості і зміцнення фінансового стану підприємства.

В. В. Жуковська у статті «Напрями удосконалення обліку розрахунків з постачальниками та покупцями» концентрує увагу на оформленні та реєстрації товаротранспортних накладних і приймальних квитанцій.

Використання нової форми товарно-транспортної накладної зменшить кількість документації, яку потрібно обробляти бухгалтерії і цим самим спростило б облік. Вагомою зміною могло б стати запровадження карточки обліку розрахунків з кожним підприємством і стану розрахунків з ним на кінець звітного періоду.

Ці заходи є передумовою для покращення економічного стану підприємства, так і на покращення стану розрахунків з кредиторами і дебіторами».

Як вже зазначалось вище з метою оцінювання кредиторської заборгованості, що має сприяти визначенню стану підприємства, потрібно здійснювати контроль за кредиторською заборгованістю за розмірами заборгованості окремих кредиторів, за строками погашення боргів за графіком та фактично.

На сьогодні одним з найбільш складних і суперечливих питань є облік кредиторської заборгованості, що пов'язано з існуванням проблеми неплатежів.

Кредиторська заборгованість дає змогу підприємству певний час користуватись чужими засобами, але в свою чергу це не повинно стати приводом претензій та розриву взаємовідносин з боку інших контрагентів.

Все це вимагає перегляду системи бухгалтерського обліку, одним із центральних елементів якої є облік взаєморозрахунків суб'єктів господарювання. Суб'єкти господарювання на перший план висувають вирішення власних проблем, замість виконання фінансових зобов'язань по платежах перед партнерами. Вирішення вищенаведеної складної проблеми багато в чому залежить від вдосконалення бухгалтерського обліку і аудиту.

Вважаємо, що додатково бухгалтер з обліку кредиторської заборгованості також повинен слідкувати за станом:

• довгострокової дебіторської заборгованості;
• дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги;
• дебіторської заборгованості за розрахунками;
• витратами майбутніх послуг;
• забезпеченнями наступних виплат і платежів;
• довгостроковими зобов’язаннями;
• поточними зобов’язаннями;
• доходами майбутніх періодів.

Необхідно також своєчасно здійснювати контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованості. Значне перевищення дебіторської заборгованості створює загрозу фінансовій стабільності підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування; контролювати стан розрахунків за простроченими заборгованостями. В умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство реально одержує лише частину вартості виконаних робіт. Тому необхідно розширити систему авансових платежів.

Також він повинен планувати погашення по зобов’язаннях по статтях бюджету, установлених регламентом. У рамках своєї компетенції і доцільності фахівець може визначати можливі варіанти планування заборгованості, використовуючи як прогнози «Розрахунки з постачальниками», визначаючи відстрочки платежів по конкретних контрактах і «Кредиторська заборгованість минулих періодів», установлюючи графік погашення заборгованості по клієнтах, так і на основі бізнес-прогноз «Графік фінансування», що є спрощеною формою формування кредиторської заборгованості.

Прогноз призначений для планування величини кредиторської заборгованості і кількості днів її рівномірного погашення, суми авансів і відстрочки поточних платежів по статтях і елементам бюджету.

Основою для складання видаткової частини бюджету руху коштів повинні бути операційні бюджети всіх напрямків діяльності компанії і графік погашення заборгованості, що визначають наступні групи платежів, встановлені в прогнозі «Графік фінансування»:

• планові платежі по усіх видах податків і зборів перед бюджетом і позабюджетними фондами;
• обслуговування кредитів, що містять план виплат по основному боргу і відсоткам;
• витрати по оплаті праці;
• зобов’язання перед постачальниками за матеріали, що поставляються, забезпечення енергоресурсами;
• зобов’язання перед замовниками за виконані роботи;
• фінансування управлінських і комерційних витрат;
• графік інвестиційних виплат за придбання і модернізацію основних засобів;
• інші витрати.

Фінансове планування бюджету, організація керування фінансовими потоками є підставою для складання платіжного календаря підприємства, що є інструментом оперативного планування і складається на невеликий проміжок часу з детально можливою точністю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Дослідження теоретичних аспектів обліку розрахунків з постачальниками,  підрядниками та іншими кредиторами дозволяє зробити висновки, що вони здійснюються як в готівковій, так і безготівковій формі; відносяться  до поточних зобов’язань підприємства і оцінюються за сумою погашення, у розмірі не дисконтної суми грошових коштів або їх еквівалентів, що буде сплачена.

При веденні обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами підприємство повинно проводити своєчасну перевірку розрахунків з постачальниками та підрядниками, попередження прострочки кредиторської заборгованості.

При здійсненні різних розрахунків підприємства зобов'язані спиратися на нормативні документи, що регулюють ці розрахунки. В існуючих нормативних документах встановлено терміни і порядки розрахунків, права та обов'язки організацій при їх здійсненні, описано відображення в бухгалтерському обліку цих розрахунків. Нормативні акти також забезпечують правопорядок під час здійснення платежів за зобов'язаннями за поставку товарів (виконанні робіт, наданні послуг) і при обчисленні і сплаті податків.  
Основою нормативно-правової бази, яка регламентує порядок організації обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку .