Первинний облік праці та її оплати

ЗМІСТ

Вступ.

1. Виробничо-фінансова характеристика господарства та організація облікової роботи.
2. Облік праці та її оплати.

      2.1. Економічний зміст і завдання  обліку затрат праці та її  оплати в умовах ринку.

      2.2. Облік особового складу працівників  підприємства.

      2.3. Форми і види оплати праці.

      2.4. Первинний облік праці і  порядок нарахування оплати праці  за галузями виробництва.

            2.4.1. Первинний облік праці і  порядок нарахування оплати праці  у допоміжних виробництвах.

            2.4.2. Первинний облік праці і порядок нарахування оплати праці у галузі рослинництва.

            2.4.3. Первинний облік праці і  порядок нарахування оплати праці  у галузі тваринництва.

            2.4.4. Первинний облік праці і  порядок нарахування оплати праці у промислових виробництвах.

            2.4.5. Первинний облік праці і  порядок нарахування оплати праці  адмінуправлінському і обслуговуючому  персоналу.

    2.5. Первинний облік та порядок  нарахування оплати за невідпрацьований  час.

         2.5.1. Порядок нарахування та облік допомоги з тимчасової втрати працездатності.

         2.5.2. Порядок нарахування та облік  оплати за час відпусток.

    2.6. Систематизація відпрацьованого  часу і нарахованої оплати праці при ручній обробці та з використанням комп`ютерів.

3. Висновки та пропозиції.
4. Список використаної літератури.
5. Додатки.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

    Серед факторів сільськогосподарського виробництва (праця – земельні угіддя – засоби і предмети праці) вирішальне значення належить трудовій діяльності людини. В свою чергу рівень ефективності праці колективу, виробничого підрозділу, окремого працівника залежить від повноти використання мотивації до праці, важливими складовими якого є розмір оплати праці, тісно пов’язане з наслідками праці матеріальне стимулювання, участь у розподілі результатів господарської діяльності.

    В нинішніх умовах економічного розвитку будь-яке підприємство, як правило, не може обійтись без залучення найманих робітників, з якими встановлюються трудові відносини. З цього моменту виникає необхідність нарахування і виплати заробітної плати та інших видів оплат робітникам, чия праця використовується в господарській діяльності підприємства.

    Праця робітників є необхідною складовою  частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеного матеріального та духовного блага виражається у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.

    Питання оплати праці займають особливе місце  в роботі бухгалтерії кожного  підприємства. З одного боку, це пов`язано з відношенням до оплати праці самих робітників, для яких вона є основним джерелом доходів і підвищення їх життєвого рівня, тобто величина заробітної плати характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, заробітна плата виконує функцію основного механізму матеріального стимулювання росту підвищення продуктивності праці, а тому безпосередньо впливає на прискорення темпів соціально-економічного розвитку країни.

    Також необхідно відмітити, що суми, витрачені підприємством на оплату праці, так чи інакше є мірою, яка визначає надходження податків та обов`язкових внесків в бюджет та цільові позабюджетні фонди.

    З переходом до ринкових відносин розширилися  складові системи матеріального  стимулювання. Проте, оплата праці й надалі є головним джерелом надходжень і підвищення рівня життя селян. Заробітна плата працівників сільськогосподарських підприємств являє собою їх долю у фонді індивідуального споживання сукупного доходу в грошовому й натуральному виразі. Як основна форма необхідного продукту вона розподіляється у відповідності з кількістю та якістю затраченої праці і її особистими й колективними результатами.

    В умовах ринкової економіки підприємства шукають нові моделі оплати праці, що ламають зрівнялівку і дають  простір розвитку особистої матеріальної зацікавленості. Облік праці та її оплати є найбільш відповідальною ділянкою обліку, адже за кожною нарахованою сумою стоїть праця конкретного робітника. Бухгалтерський облік оплати праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і пошук резервів підвищення ефективності виробництва.

    Облік праці та її оплати повинен бути організований на підприємстві таким  чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.

      Таким чином, обрану тему курсової роботи вважаю актуальною. За мету її  виконання поставлено дослідження порядку здійснення первинного обліку праці та порядку нарахування оплати праці по галузях виробництва на підприємстві, за час відпусток та допомоги з тимчасової втрати працездатності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Виробничо-фінансова характеристика господарства та організація облікової роботи.

    Розташоване СТОВ «Степове» в Слов’яносербському районі Луганської області і включає в себе населений пункт с. Степове. Відстань до обласного центра м. Луганськ 30 кілометрів, до районного центра п. Слов’яносербськ 9 кілометрів, до найближчої залізничної станції м. Зімогор‘я 9 кілометра.

    СТОВ «Степове» знаходиться в північній частині степової зони. Рельєф території перетнений, що забезпечує ефективність штучного зрошування. На території    землекористування клімат  помірно континентальний, з сухим і жарким літом,    холодною і малосніжною зимою. Кількість осадків коливається від 450мм до 530мм. Загалом клімат регіону, де розташоване господарство, при правильному    застосуванні    комплексу агротехнических заходів дозволяє успішно вирощувати високі урожаї сільськогосподарських культур і вирощування тварин. Спеціалізується господарство з виробництва зернових, вироблення молока та м‘яса.

      СТОВ  «Степове» є самостійним підприємством з колективною формою власності. Виробничий тип і розмір СТОВ обумовлює його організаційно виробничу структуру.

      Організаційна структура СТОВ «Степове» трьох ступінчаста:

    СТОВ - відділення - бригади. Структура підприємства і його підрозділів визначається їм самостійно. Система і структура управління СТОВ зумовлена розмірами господарства, його виробничим напрямом, разредоточеністю населених пунктів, природними ресурсами, рівнем технічної оснащеності виробництва, наявністю кваліфікованих кадрів. СТОВ «Степове» необхідно удосконалити організаційну структуру тому, що члени СТОВ захочуть вийти з нього і заснувати своє фермерське господарство.

      Підприємство  прийняло Статут, який регламентує діяльність СТОВ: Дотримання Статуту СТОВ і Правил внутрішнього розпорядку, дотримання трудової і виробничої дисципліни, оволодіння передовими методами і прийомами роботи, підвищення кваліфікації кадрів, раціональне використання землі - обов'язки члена СТОВ.

     Для  оцінки  діяльності  сільськогосподарських  підприємств потрібно проаналізувати  структуру земельного фонду та сільгоспугідь.   
 

                            Таблиця 1

    Динаміка та структура земельних угідь СТОВ «Степове»

 

    Аналізуючи  показники динаміки та структури земельних угідь за 3 роки, можна зробити висновок, що протягом досліджуваних років підприємство СТОВ «Степове» міняло відсоток окремих видів земельних угідь у загальній структурі земельних угідь господарства, що можна пояснити застосуванням сівозмін на досліджуваному об`єкті, зміною кількості земель пайовиків.

    У 2009 році загальна земельна площа збільшилася у порівнянні з 2007 роком на 10,12%, що склало 411,8 га, але в порівнянні з минулим роком даний показник знизився на 1,49 %, що становить 67,6 га. Сільськогосподарські угіддя незмінно займають у структурі більше 90%, що легко пояснюється спеціалізацією даного підприємства. У порівнянні з 2007 роком їх площа збільшилась на 479,4 га, що складає 11,14 %, але в порівнянні з 2008 роком ці площі все ж дещо зменшились на 67,6 га, тобто на 1,62 %.

    У зв`язку з тим, що у галузевій структурі СТОВ «Степове» перше місце займає рослинництво, рілля також буде займати перше місце як у загальній структурі земельних угідь, так і у структурі сільськогосподарських угідь зокрема: у звітному році в порівнянні з 2007 роком площі ріллі збільшились на 595,4 га (на 17,15 %), а в порівнянні з минулим роком – на 116 га (тобто на 3,88 %).

    Оскільки  СТОВ «Степове» має ферму ВРХ та свиноферму, тобто займається тваринництвом, очевидно, що для годівлі тварин господарству необхідні сіножаті та пасовища. Отже, розглянемо їх динаміку в структурі земель за останні 3 роки: площа сіножатей у звітному році зменшилася в порівнянні з 2007 роком на 108,9 га, що склало 71,69 %, аналогічно склалася ситуація і у порівнянні з минулим роком; площа пасовищ зменшилася на 74,7 га стосовно 2007 і 2008 років, тобто такої статті як пасовища немає в структурі земель господарства за звітний рік. Вдалося з`ясувати, що така ситуація з сіножатями та пасовищами склалася в результаті того, що пайовики відкликали свої паї із СТОВ «Степове», однак залишається незрозумілим на яких землях випасалася худоба.

    Аналіз  показників використання землі показали, що у звітному році коефіцієнт використання земельних ресурсів підвищився на 0,01 в порівнянні з 2007 роком . що становить 1,1 %, але залишився незмінним щодо минулого року. Це означає, що у звітному році залучено до складу сільськогосподарських угідь більший відсоток площ, ніж у 2007 році. Така тенденція показника є позитивною, оскільки нові землі, що залучені до складу сільськогосподарських угідь дадуть змогу отримати додатковий прибуток від їх використання.

    Коефіцієнт  використання сільськогосподарських  угідь, в свою чергу також підвищився: на 0,05 у порівнянні з 2007 роком (на 5,32 %) і на 0,04 відносно 2008 року, що склало 4,21 %. Це свідчить про те, що у звітному році більше земель було розорано ніж у попередні. Тенденція зростання є позитивною для даного показника, оскільки на знов розораних землях вирощуватиметься додаткова кількість продукції сільського господарства, а отже буде отриманий додатковий прибуток.