Облік розрахунків за виплатами працівникам

- умови договору на виконання аудиту;

- зміст аудиторського звіту,  терміни його надання і інші способи передачі інформації клієнтові;

- встановлена законом відповідальність аудитора;

- відповідальність клієнта за надану бухгалтерську звітність і повноту іншої необхідної інформації;

- вживана форма бухгалтерського обліку;

- дія на аудит нових бухгалтерських  або  аудиторських  інструкцій,  нормативів,  законів в ході аудиторських перевірок;

- встановлення рівнів істотності вирішуваних задач;

- визначення найбільш важливих етапів і завдань аудиту;

- ступінь довіри до форми бухгалтерського обліку і внутрішньому контролю;

- робота внутрішніх аудиторів і масштаби їх залучення;

- суть і об'єм аудиторських доказів;

- умови,  що вимагають особливої уваги (можливість помилки,   обма-

на і ін. );

- аудиторський ризик;

- залучення експертів.

Після ухвалення зобов'язання  по  виконанню  аудиту  аудитор зобов'язаний провести аудиторські процедури,  узгоджені  з  клієнтом,  які в загальному вигляді можуть бути представлені таким чином :

- розуміння діяльності підприємства,  його організації,  галузі,  в якою здійснюється ця діяльність;

- отримання і аналіз інформації про діяльність підприємства в  загалі,  а також про облік і віддзеркалення господарських операцій;

- вивчення форми і  методу  обліку,   визначення  їх  відповідності пред'явленим до них вимогам (глибина і спосіб вивчення  залежить від складності форми обліку разом,  в якому ступені  аудитор  может вважатися на дані внутрішнього контролю);

- аналіз форм і методів обліку  з  письмовим  викладом  фактів складання схем документообігу,  анкет або комбінація цих  методов;

- використання результатів  аналізу  діяльності,   проведеного клієнтом,  з його згоди;

- контроль процесу віддзеркалення деяких операцій в обліку  методом "крізної перевірки";

- перевірка того,  що протягом всього періоду діяльності форми і методи обліку застосовувалися так, як це відображено в нормативних  документах.

Згідно постанові №100 від 8 лютого 1995 р «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (зі змінами) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. В таблиці 1.10 подана характеристика виплат які враховуються та не враховуються для обліку середньої заробітної плати для обчислення відпускних та інших виплат.

Таблиця 1.10 Виплати які враховуються та не враховуються для розрахунку середньої заробітної плати

Продовження таблиці 1.10

У постанові від 26 вересня 2001 р. N 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» (надалі Постанова №1266) зазначено, що відповідно до статті 23 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (1533-14), статті 53 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень), робота яких пов’язана із сезонним характером виробництва, та добровільно застрахованих осіб) є останні 6 календарних місяців (з 1 до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Згідно ст.7 Постанові №1266 – середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Середній дохід добровільно застрахованої особи обчислюється виходячи із суми оподатковуваного доходу (прибутку), з якого сплачувалися страхові внески.

До середньої заробітної плати (доходу) включається заробітна плата (дохід) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Якщо перед настанням страхового випадку застрахована особа не мала заробітку або якщо страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

У разі коли на підприємстві, в установі та організації встановлено неповний робочий день (робочий тиждень), середня заробітна плата обчислюється виходячи з частини місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку, що відповідає його графіку роботи (приклад наведено у додатку 1).

Військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, кримінально-виконавчої системи та податкової міліції, звільненим у зв’язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію та за станом здоров’я, для обчислення середнього грошового забезпечення для надання допомоги по безробіттю враховуються такі виплати грошового забезпечення: оклад за посадою, оклад за військовим чи спеціальним званням з урахуванням відсоткової надбавки за вислугу років та додаткові види грошового забезпечення, що виплачуються щомісяця.

Якщо на дату звернення за страховою виплатою особа, яка має у зв’язку з ушкодженням здоров’я право на отримання страхових виплат, вже не працює на виробництві, з яким пов’язана втрата працездатності, середня заробітна плата обчислюється виходячи з середньої заробітної плати відповідного працівника (на дату подання потерпілим документів медико-соціальній експертній комісії для встановлення йому ступеня втрати професійної працездатності) за тією професію (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), де працювала зазначена особа до моменту ушкодження здоров’я. У цьому разі за бажанням потерпілого середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат може обчислюватися відповідно до положення, затвердженого правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків за погодженням з Мінпраці.

У разі коли на час звернення за страховою виплатою у потерпілого відсутня довідка про його заробітну плату у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи чи організації, страхові виплати розраховуються виходячи з діючої місячної тарифної ставки (посадового окладу) за відповідною місячною тарифною ставкою (посадовим окладом) аналогічної професії (посади), але не менш як розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом України на день виплати.

При аудиті середньої заробітної плати для виплат відпускних та лікарняних, необхідно перевірити

-         відповідність періоду за який розрахована середня заробітна плата;

-         перевірити чи не входять до розрахунку одноразові виплати;

-         відповідність посадових окладів штатним розкладам із співставленням нормативних документів;

-         чи правильно подана звідність до Фонду загальнообов’язкового державного соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Таким чином в першому розділі дипломної роботи розглянуто та вивчено нормативно-законодавчу базу статистичної звітності по виплатам працівникам.

Виплати працівникам являються базою для нарахувань й утримання страхових внесків у Пенсійний і фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.