Облік грошових коштів

На п'ятому  етапі аудитор перевіряє додержання підприємством встановленого ліміту залишку готівки в касі. В першу чергу він перевіряє повідомлення банку про встановлення ліміту залишку готівки в касі та касову книгу для виявлення перевищення встановленого ліміту. При цьому слід враховувати такі особливості в порядку ведення касових операцій.  

Шостим етапом перевірки є зіставлення даних  первинних, аналітичних і синтетичних  облікових документів з даними, відображеними в звітності підприємства, з метою встановлення їх відповідності.[41]  

Аудит касових  операцій доцільно проводити за програмою.  

Аудиторська практика доводить, що найтиповішими порушеннями  у сфері готівкового обігу  є такі:  

1. Підприємства порушують вимоги щодо оформлення первинних касових документів. Зазначені порушення призводять до погіршення стану контролю за порядком здійснення касових операцій та можуть спричинювати зловживання.  

2. При розрахунках  готівкою з іншими підприємствами (підприємцями) досить часто трапляються випадки, коли господарюючі суб'єкти вважають, що встановлене законодавством обмеження (3000,0 грн.) не поширюється на розрахунки з приватними підприємцями. Такі порушення тягнуть за собою згідно з п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки" [5]застосування штрафної санкції у розмірі двократного розміру виявленої понадлімітної готівки.  

3. Частими є  випадки видачі коштів у підзвіт працівникам підприємства без повного звітування за попередньо отримані, а також порушення строків звітування. Ці порушення ведуть до застосування санкцій, передбачених п. 2.17 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні [8]. Розмір штрафної санкції регламентується п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню обігу готівки» [5].  

4. Порушують  вимоги законодавства в частині  нецільового витрачання коштів, отриманих з установи банку,  в зв»язку з чим порушується п.2.13 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні [8].  

Операції на рахунку в банку підлягають суцільній перевірці. Джерелами даних для аудиту операцій є виписки з особових рахунків, прикладені до них виправдовувальні документи і записи в облікових регістрах за рахунком 31 «Рахунки в банках».  

Основними напрямками перевірки банківських операцій на розрахунковому та валютному рахунках підприємства є:  

§ перевірка  фактичної кількісної наявності  відкритих в організаціях розрахункових  та валютного рахунків, законність та необхідність їх відкриття, в яких банках вони відкриті;  

§ чи всі суми, наведені у витягах банку, підтверджені правильно оформленими оправдальними документами, вказаних у них;  

§ перевірка своєчасності зарахування і списання грошових коштів на рахунках організації в банку.[33]  

Врешті решт з вищенаведеного бачимо, що типовими порушення, які виявляються при  аудиті грошових коштів є:  

v відсутні підтвердження наданої інформації про суттєві зміни у грошових коштах та їх еквівалентах;  

v неправильно  складений Звіт про рух грошових  коштів, внаслідок чого неможливо  дати правильну оцінку спроможності  підприємства створюватии грошові кошти у процесі здійснення грошових потоків;  

v неправильне  відображення розмірів видів діяльності (операційної, інвестиційної та фінансової);  

v неправильно  застосований метод прямого і непрямого складання показників щодо операційної, фінансової та інвестиційної діяльності;  

v Звіт про  рух грошових коштів не відповідає Балансу та Звіту про фінансові результати.  

1.4. Нормативно-законодавча  база.  

Касові операції (надходження готівки до каси і  видача з неї) здійснюються на підставі Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні [8] – найважливіший закон згідно якого ведуться всі касові операції. Основний Закон, що регулює організацію бухгалтерського обліку Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” [1] та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” також висвітлюють питання про рух грошових коштів.  

Ст. 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» [6] визначає, що у статті Балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображають кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом 1 року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів і відображати як необоротні активи.  

 Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» [7] є нормативною основою для складання найважливішої форми фінансової звітності яка має назву Звіт про рух грошових коштів. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства; досліджувати спроможність підприємства погасити зобов’язання та сплатити дивіденди; виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками; аналізувати грошові та негрошові аспекти операцій підприємства.  

З метою контролю за наявним зверненням був прийнятий цілий ряд нормативних документів, що регулюють порядок ведення касових операцій на підприємствах, вимоги яких необхідно дотримуватись при проведенні операцій з готівкою, порядок їхньої організації і документального оформлення. Основними з них є Інструкція з організації роботи з наявним зверненням установ банків України [11], Наказ Держкомстату України “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій” [17], Інструкція “Про порядок виготовлення, збереження і застосування типових форм первинного обліку ДО-1 і М-20” [12]. Обіг готівки в Україні регулюється також нормативними та законодавчими документами, які я навела нижче.  

В Законі України  “Про застосування реєстраторів розрахункових  операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” говориться, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки (розрахункові операції) зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов'язані здійснювати такі розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій. А також йде мова про порядок та правила застосування реєстраторів розрахункових операцій.  

Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання  обігу готівки” [5]вказує порушення, які тягнуть за собою застосування штрафної санкції у розмірі двократного розміру виявленої понадлімітної готівки.  

Права, обов”язки і завдання, які покладаються на членів інвентаризаційної комісії та загальні принципи інвентаризації визначені в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків. [10]  

При прийманні  готівки в касу підприємства касири керуються Правилами визначення плaтоспроможності банкнот і монет. [18]  

Порядок встановлення лімітів залишку готівки в  касі регулюється Інстукцією Національного  банку України № 4 «Про організацію  роботи з готівкового обігу установами банків України” [13] та Інструкцією  про організацію роботи з готівкового  обліку установами банків України. [15]  

Аудиторська діяльність зокрема регламентується Законом  України «Про аудиторську діяльність» [2.4]. Цей закон визначає правові  засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного  фінансового контролю, з метою  захисту інтересів власника.  

Відповідно до Інструкції №3 “Про відкриття банками  рахунків у національній та іноземній  валюті” [14] банки відкривають своїм  клієнтам рахунки: розрахункові, поточні, позикові, депозитні, бюджетні і субрахунки.  

При різноманітних формах власності і підприємницької діяльності Положення про безготівкові розрахунки грунтується на принципах вільного вибору суб’єктами форм розрахунків, закріплення ї сторонами у договорах, угодах чи окремих домовленостей, і невтручання установ банків у ці договірні відносини. Дане Положення визначає загальний регламент щодо організації, форм розрахунків, стандартів документів і документообороту, які впроваджуються в господарський оборот в Україні з метою забезпечення в найбільш короткий час компенсації виробникам продукції, що поставляється, виконаних робіт і наданих послуг у грошовій формі, прискорення обігу коштів.  

Аналіз нормативно-правових актів з організації бухгалтерського  обліку грошових коштів в Україні, дозволяє зробити висновок, що на сьогодні нормативно-законодавча база щодо готівкового обігу, готівкових та безготівкових розрахунків в основному відповідає потребам підприємства.  

На завершення розділу варто визначити основні  його аспекти. Отже, в першому розділі  я висвітлила суть грошових коштів і розрахунків, описала процедуру  проведення аудиту грошових коштів, виділила основні завдання бухгалтерського  обліку грошових коштів. Потрібно сказати, що правильна організація обліку грошових коштів дає можливість контролювати хід грошових операцій, а це в свою чергу посилює контроль за використанням грошових коштів, не допускає їх розтрату і веде до економії коштів підприємства РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВОГО ПІДПРИЄМСТВА  

2.1. Загальна  характеристика ПВТФ “Колоінвест”  

Коломийська приватна торгово-виробнича фірма “Колоінвест” створена в м.Коломия як приватне підприємство у відповідності до Закону України “Про підприємства в Україні”. Місцезнаходження фірми: Івано-Франківська область м. Коломия вул. Тараса Мельничука, 26.  

Основним документом, на основі якого діє фірма є  її Статут.(дод.Б) Фірма створена як приватне підприємство засноване на власні кошти засновника для здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.  

Предметом діяльності фірми є: оптова і роздрібна торгівля; заснування закладів торгівлі та громадського харчування; будівництво баз відпочинку, готелів; випуск продукції народних промислів; надання побутових послуг населенню; перевезення вантажів власним транспортом.  

Для забезпечення діяльності фірми за рахунок майна  засновника, яке знаходилось на балансі ПВТ фірми “Колоінвест” було створено статутний фонд.  

Фірма набула юридичної  особи з моменту її реєстрації у виконкомі Коломийської Міської Ради народних депутатів.  

 «Колоінвест»  має печатку, бланки зі своєю  назвою та емблемою.Фірма користується у своїй діяльності чинним законодавством України, а в зовнішньо економічній діяльності – нормами міжнародного права, ратифікованого вищими органами державної влади України, положеннями міжнародних договорів та конвенцій, учасниками яких є Україна, а також Установчим договором та Статутом.  

Згідно Статуту  фірма “Колоінвест”: здійснює на території  України та інших держав угоди  та юридичні дії з підприємствами, організаціями, громадськими і господарськими товариствами та окремими особами в т.ч. куплі-продажу, підряду, перевозки, страхування, комісії, зберігання, спільної діяльності; приймає участь у торгах, конкурсах, ярмарках, виставках; здає в найм необхідне для своєї рухоме та нерухоме майно; відкриває фірмові магазини і відділи в державних магазинах та інші заклади торгівлі; самостійно розпоряджається коштами для купівлі продукції виробничого і соціального призначення; встановлює ціни та тарифи і комісійні винагороди за свої послуги, роботи, продукцію; самостійно визначає і встановлює порядок найму та звільнення працівників, форми і системи оплати праці, розпорядок робочого дня, змінність роботи, визначає порядок надання вихідних днів і відпусток, приймає рішення про ведення обліку робочого часу; бере участь в реалізації соціально-економічних програм в т.ч. фінансує та організовує будівництво об’єктів соціально-побутового призначення.