Формирование графических умений учеников на уроках трудового обучения

контролювати правильність виготовлення деталей конструкції і всієї конструкції.          

Учні повинні засвоїти в початкових класах:                                    

зведення про засоби виразності і емоційної дії малюнка (лінія, композиція, поєднання відтінків  кольору, колорит і т. п.),               ділення колірного круга на групу теплих кольорів (жовтий, помаранчевий, червоний) і групу холодних кольорів (синій, зелений, фіолетовий).                       

Учні отримують уявлення про такі геометричні поняття, як крапка, пряма, відрізок, крива, промінь, замкнута, незамкнута лінія, ламана лінія, багатокутник, прямокутник, квадрат, трикутник, кут, параллепіпед, куб, циліндр, куля, піраміда.  У початкових класах вчитель зазвичай не ставить мети доводити опанування трудових операцій до рівня автоматизованих навиків, за винятком простих дій по оперуванню графічною інформацією і опанування простих прийомів роботи інструментами.

При формуванні графічних  умінь на уроках перед учнями необхідно  поставити чітку мету, яку вони усвідомлюватимуть, розумітимуть те, чому вони повинні навчитися в процесі уроку. Далі важливою умовою є зацікавити учнів. Необхідно сформувати мотив. Важливо переконати їх, що отримувані уміння згодяться їм не лише для конкретного уроку, але і в повсякденному житті. Для цього рекомендується використовувати завдання, які дозволять пов'язати графічну діяльність з різнопредметними знаннями і уміннями.

Необхідно, щоб компоненти графічних дій і умінь давали їм правильне уявлення  про креслення  в додатку до інших видів діяльності людини. Вчителеві необхідно  організувати  діяльність по формуванню конкретного графічного уміння. Вчитель на цьому етапі демонструє зразок виконання завдання і обгрунтовує алгоритм рішення. Учні засвоюють алгоритм, вивчають окремі випадки вживання алгоритму. Потім слідує процес закріплення алгоритму, який включає різні випадки і ситуації по формованих графічних уміннях, вправи у використанні даних умінь, проблемні і творчі завдання.

 

 

РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження формування графічних умінь у школярів на уроках трудового навчання

 

2.1 Методика експериментального дослідження

 

Слід відмітити, що відповідно до програми з трудового навчання для першого класу, графічні уміння і навички формуються на різних уроках, навіть спеціально і не присвяченим ескізам та елементарним геометричним побудовам. Так, при вивченні теми «Види праці і світ професій» в учнів формується поняття про працю розумову, фізичну, художню, а також про світ професій: природничі, технічні, обслуговуючі, знаково-інформаційні, художні.

Також учні дізнаються про види паперу, його властивості, вироби з паперу і  т. ін.

На цьому занятті проводиться  практична робота:

1.Організація робочого  місця для роботи з папером. 

2. Досліди і спостереження над  властивостями паперу. Розривання

    паперу вздовж і впоперек волокон.

3. Створення аплікацій з різаного  паперу.

За результатами заняття  учень виявляє мовленнєві, графічні, практичні уміння. Мовленнєві: називає основні напрями трудової діяльності людини (природа, обслуговування себе й інших людей; інформаційні знаки, техніка, художні образи), види праці (розумову, фізичну, художню); види паперу. Графічні: орієнтується у зображеннях професій на малюнках підручника і посібників, наводить приклади розумової, фізичної і художньої праці. Практичні: з допомогою учителя раціонально організовує робоче місце, створює з клаптиків паперу площинне зображення за зразком, малюнком або власним задумом. У процесі інтегрованих занять поєднує мовленнєві, графічні і практичні уміння в сюжетну композицію.

Ця вимога комплексного формування умінь поширюється на всі наступні теми інтегрованих занять.

При вивченні теми «Елементарна графіка» учні вивчають елементи технічної графіки: основна лінія (контурна), штрих-пунктирна з двома точками (лінія згину), хвиляста і зигзагоподібна лінії в орнаментах.

Проводиться практична робота на вибір учнів:

1. Обведення на папері  шаблонів і трафаретів для  орнаментальних композицій.

2. Згинання і складання паперу (оригамі).

Проводиться інтеграція за спільною темою з художньої праці: "Ми у хвилях і в промінні помічаєм красу ліній" або за іншою темою на вибір учителя.

На занятті в учнів  формуються такі вміння: 1) мовленнєві: знає назви і призначення ліній: контурна – різання, штрихпунктирна з двома точками — лінія згину, хвиляста і ламана лінія — для орнаментів; 2) графічні: розрізняє призначення ліній згину, креслить основну лінію і штрихпунктирну з двома точками, орієнтується у напрямах проведення ліній (вниз, вгору, праворуч, ліворуч); 3) практичні: згинає і складає папір під час виготовлення виробів згідно з графічними позначеннями, створює орнаментальні композиції на папері шляхом обведення шаблонів та трафаретів.

При вивченні теми «Технологія різання паперу» учні вивчають основи різання паперу ножицями, симетричне вирізування.

Проводиться практична  робота (на вибір учнів) наступного змісту:

1. Виготовлення дидактичного  матеріалу, дидактичних ігор.

2. Виготовлення виробів  симетричної форми. 

Відбувається інтеграція за спільною темою з художньої праці.

На занятті в учнів формуються такі вміння: 1) графічні: розрізняє за призначенням лінії художньої і технічної графіки; 3) практичні: володіє прийомами різання паперу ножицями за прямолінійною і криволінійною розміткою.

Вивчаючи тему «Елементарна графіка» у другому класі, в учнів формується поняття про лінії креслення: розмірна, виносна, основна. Також вони вивчають вимірювання і розмічання лінійкою, кутником, роблять начерки від руки простих форм довкілля.

Проводиться практична  робота (на вибір учителя):

1. Розмічання і вирізання з картону геометричних фігур.

2. Конструювання з геометричних  фігур силуетних споруд і машин. 

3.Виконання начерків виробів  простої форми.

На занятті в учнів  формуються такі вміння: 1) мовленнєві: має уявлення про графічну грамоту, діораму, розуміє походження термінів "розмірна, виносна, основна"; 2) графічні: розрізняє у кресленнях графічні лінії (контурну, розмірну, виносну, основну), начерки художніх зображень; 3) практичні: вимірює і розмічає деталі за допомогою лінійки, кутника, конструює з геометричних фігур силуети споруд і машин, виконує від руки начерки простих форм довкілля.

Вивчаючи тему «Елементи технічної графіки», учні дізнаються про куб, конус, вивчають розміри геометричних тіл для побудови креслень їх розгорток, а також радіус, діаметр кола.

Проводиться практична  робота (на вибір учителя й учнів):

1. Креслення розгорток  куба, конуса.

2. Виготовлення іграшок  із паперу і картону на основі розгорток куба, конуса.

3. Колективна робота: виготовлення кубиків із зображенням  літер.

На занятті в учнів  формуються такі вміння: 1) мовленнєві: знає назви об'ємних фігур куба, конуса, різницю між діаметром  і радіусом кола; 2) графічні: розпізнає у зображеннях форми куба, конуса, розрізняє у кресленнях діаметр і радіус, правильно користується креслярськими інструментами: лінійкою і циркулем, виконує креслення розгорток об'ємних виробів; 3) практичні: знімає розміри з предметів кубічної форми і позначає їх на кресленнях, виготовляє вироби об’ємної форми.

Покажемо методику формування у молодших школярів графічних умінь  і навичок у процесі проведення занять з трудового навчання.

На занятті використовується таблиця "Елементи графічної грамоти", зразок коробки, її ескіз, кольоровий картон, папір, клей, ножиці, лінійка, простий олівець, технологічна картка.

Вчитель проводить вступну  бесіду.

— Уважно прослухайте  казку і скажіть, хто її головний герой.

Креслярські лінії

В одному простому Олівці жили-були Креслярські Лінії. Всі вони були різні і, ясна річ, призначення мали неоднакове. Однак Лінії цього не знали, а тому з'являлися з олівця, коли їм заманеться. Виходила велика плутанина. Олівець зовсім було втратив голову, та, на щастя, зустрів Гумку. Розповів їй про свою біду. Гумка й каже; "Я тобі допоможу. Тільки-но з'явиться не та Лінія, я її одразу ж витру".

Почав Олівець  обводити контур, та раптом з'явилася  пунктирна Лінія. Гумка її одразу й витерла. Злякалися Лінії, перестали  вискакувати з Олівця, коли їм заманеться, почали дотримуватись черги. Лінія Контуру, по якій деталь вирізують, — товста. Лінія Згину — пунктирна. Розмірна Лінія — тонка. Місця нанесення клею теж мають особливе позначення — короткі штрихи. Хвиляста Лінія вказує на місце розриву. Так Гумка допомогла Олівцю привчити Креслярські Лінії до порядку.

¾ Хто головний герой казки?

¾ Чому засумував Олівець?

¾ Хто провчив такі неорганізовані лінії?

¾ Щоб не траплялися такі неприємні пригоди з вашими олівцями, ми сьогодні повторимо основні креслярські лінії.

¾ На дошці таблиця «Елементи графічної грамоти», за якою

повторюємо різні лінії, місця нанесення клею, центр і  радіус кола.

¾ Сьогодні ми будуватимемо ескіз коробки. Що ж означає слово "ескіз"?

Ескіз — виконаний від руки рисунок з основними розмірами предмета або деталі.

Далі відбувається ознайомлення учнів з професією кресляра.

— Люди якої професії займаються кресленням ескізів? (Креслярі)

На папері я, мов тіні,

Креслю різні види ліній:

Основну, тонку, суцільну,

Осьову і штрихову.

Через них я виріб цілий

Бачу, ніби наяву.

Це справді так. Перш ніж виготовити будь-який виріб, конструювати машини чи будувати будинки, їх зображують на кресленнях, ескізах, схемах. На одних  кресленнях показують конструкцію  в цілому, на інших — складові частини виробів чи споруд.

Ескізи, технічні рисунки, креслення деталей і машин  виконують креслярі. Робота кресляра вимагає великої точності у виконанні  креслень, акуратності, уважності.

¾ На уроці ви попрацюєте креслярами.

Далі проводиться розгляд  зразка виробу.

— Ось таку коробочку  ми будемо виготовляти на уроці. Щоб  її виготовити, потрібно спочатку виконати ескіз.

Далі учні ознайомлюються із технологією виготовлення виробу. (Розглядають технологічну картку та ескіз коробки).

¾ Картон якого розміру слід взяти?

¾ Які лінії використовує кресляр?

¾ Виконайте такий самий ескіз — це буде нижня частина, а другий —

кришка коробки.

 

Рис. Технологічна картка

 

Вивчаючи елементи графічної  грамоти, в учнів формується поняття  про ескіз та основи розмітки за ескізом на тонкому картоні розгортки коробочки. Метою заняття є сформувати в учнів поняття про ескіз, повторити основні лінії на ескізах, кресленнях: контурна, розмірна, лінія згину та їх призначення, центр і радіус кола, позначати місця нанесення клею, ознайомити з професією кресляра, зробити за ескізом розмітку коробочки і виготовити її.

 

2.2 Основи експериментальної гіпотези і результати дослідження

 

На основі аналізу  психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за навчально-виховним процесом трудового навчання у початковій школі виявлено, що загальний недолік сучасної педагогічної практики – недостатня спрямованість на послідовне формування графічних умінь. Вчителі не завжди дотримаються методики і вимог програми розвитку графічної діяльності учнів. Тому в основу експериментального дослідження було покладено положення про необхідність формування графічних умінь і навичок на уроках трудового навчання.

Складність оцінки рівня розвитку графічних умінь та операцій полягає в тому, що кожна з них не знаходить самостійного прояву в розумовій діяльності. Усі вони беруть участь у мислительних процесах комплексно, у тісний взаємодії, доповнюючи та продовжуючи одна одну. Тому, проводячи дослідження, ми дійшли висновку, що доцільно оцінювати не кожну конкретну графічну операцію, а їх прояв у взаємодії в процесі навчально-пізнавальної діяльності. Це означає, що показниками розвитку графічних операцій слід обрати результативність навчально-пізнавальної діяльності, пов’язаної з їх застосуванням на уроках трудового навчання.

З метою перевірки  стану графічного розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання було здійснено педагогічну діагностику процесу сформованості у молодших учнів графічних умінь та операцій; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування в учнів графічних умінь, а також перевірено ефективність цієї методики у процесі формуючого експерименту.

У перебігу констатуючого  етапу експерименту вивчався рівень розвитку графічних умінь учнів. Оцінка результатів констатуючого експерименту здійснювалася за допомогою таких критеріїв: