Формирование графических умений учеников на уроках трудового обучения

Місця нанесення клею і склеювання з лицьового боку позначають шриховкою, виконаною похилими суцільними лініями. А ті самі місця на зворотному боці позначають штриховими похилими лініями. Стрілками показують напрямок перегинання паперу, з'єднання окремих деталей та скручування ниток.

Порядкові цифри або  букви на картках показують, у  якій послідовності виконувати виріб.

 

Далі діти під час практичної роботи повинні писати від руки умовні позначення на кресленнях у робочих зошитах.

На закріплення вивченого  доцільно провести гру "Накресли названу лінію". Гру можна провести так: клас поділити на три команди. Від кожної команди по одному представнику викликати до дошки – хто швидше накреслить названу лінію чи позначення за вказівкою вчителя Гру повторити 3-4 рази.

При вивченні теми «Елементи графічної грамоти» доцільно виділити такий об'єкт праці, як виготовлення геометричних фігур, конструювання з них силуетних споруд та машин.

При цьому повинна  ставитися мета: ознайомити учнів  з креслярськими інструментами, вчити вимірювати і робити розмітки, користуючись лінійкою, кутником, циркулем, вчити виготовляти геометричні  фігури; квадрат, прямокутник, трикутник, і конструювати з них силуетні споруди та машини.

Доцільно забезпечити  таке обладнання: лінійка, олівець, кутник, цупкий папір, таблиця "Вимірювання та розмічання"; таблиця ''Конструювання з геометричних фігур"; зразок готового виробу.

— На минулому уроці ми з вами вчили елементи графічної  грамоти,

а сьогодні в нашому креслярському  цеху ви, юні креслярі, будете вчитись  працювати зі справжніми креслярськими  інструментами. Будете виготовляти  геометричні фігури і конструювати з них будинки та машини.

Під час вивчення нового матеріалу вчитель повідомляє:

—До креслярських інструментів відносяться: лінійка, кутник (косинець), олівець. (Всі інструменти продемонструвати).

Кожен кресляр повинен  вміти правильно користуватися  креслярськими інструментами, вміти вимірювати і розмічати.

Від точності вимірювання  і розмічання залежить якість і точність виробів. Тому треба пам'ятати народну  приказку "Сім разів відмір, а  один раз відріж".

Розмічання — це перенесення на заготовку ліній, що визначають контури деталі чи предмета. Розмічання слід починати з краю заготовки, раціонально розміщувати графічні зображення на ній, економно витрачаючи папір чи картон,

Наступний етап – робота за таблицею "Вимірювання та розмічання".

Користуючись лінійкою, кутником, потрібно починати відлік розмірів від нульової поділки. Лінійку з поділками прикладають до поздовжньої сторони прямокутного аркуша паперу і суміщають позначку "0" з краєм аркуша, а потім відмірюють потрібну довжину, наприклад 10 см. Навпроти цієї поділки на папері ставлять точку (І, а). Після цього прикладають лінійку до нижньої частини аркуша і на тій самій відстані ставлять позначку (б). Розміщуючи лінійку біля двох позначок, як показано на малюнку (в), проводять олівцем лінію до певної цифри, наприклад 7 см (г). Таким способом відмірюють і ширину заготовки. Для точного розмічання необхідно ще виміряти і з протилежного боку 7 см (г), а потім сполучити лінією паралельні відрізки (д).

 

За допомогою кутника  можна ту саму заготовку розмістити швидше. У кутника поділки починаються з нуля. Користуючись кутником, не потрібно міряти протилежну сторону, тому під прямим кутом проводять паралельні лінії (II а, б, в). Отже, раціональніше користуватися кутником, ніж лінійкою, під час виготовлення виробів прямокутної форми.

— Ось такі будиночки  і машини ви будете конструювати з  геометричних фігур.

 

 

Для ознайомлення із технологією  виготовлення виробу відбувається розгляд таблиці "Конструювання з геометричних фігур".

Розмічають і вирізують  з цупкого паперу прямокутник 2 х 4 см (а). За вирізаним зразком розмічають і вирізують ще три таких прямокутники. Два прямокутники розділяють однією лінією на два квадрати і розрізують по лінії. Один із вирізаних квадратів ділять на два трикутники і також розрізують. Два інші прямокутники ділять на чотири частини, а другий — на 8 квадратиків.

Кружечки використовують з конфетті, наштамповують на діркопробивачі (в).

З різних за формою і розміром геометричних фігур складають силуетний  будиночок (1), легковий автомобіль (3), а також вантажні автомобілі різної форми (2, 4).

Далі відбувається планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів і закріплення вивченого  матеріалу.

Значна роль в організації  самостійної роботи учнів повинна  відводитись індивідуальному підходу  та спрямуванню їхньої діяльності відповідно до узагальненої структури процесу розв'язування графічного завдання. Цьому сприятиме обговорення з учнями послідовності виконання завдань за такими вказівками: уважно ознайомтесь з умовою завдання і зрозумійте його; порівняйте дане завдання з раніше розв'язаними; продумайте послідовність розв'язування; згадайте потрібні для розв'язування правила виконання та позначення зображень; розв'яжіть завдання, осмисліть та перевірте отриманий результат.

Індивідуальний підхід до здійснення графічного розвитку учнів передбачає врахування індивідуальних особливостей їхнього мислення, які визначаються специфікою поєднання і різними рівнями розвитку його якостей (глибини, гнучкості, усвідомленості, самостійності тощо) та рівнем оволодіння знаннями і засвоєння узагальнених прийомів та способів діяльності. Для учнів з високою активністю і самостійністю розумової діяльності оптимальним є навчання з максимумом самостійності і вимогливості, із застосуванням завдань підвищеної складності, що стимулює інтерес до навчання та підвищує інтенсивність розумового розвитку. Учні, для яких характерні поверхове мислення, розумова пасивність та слабке усвідомлення ходу свого мислительного процесу, потребують детального багаторазового пояснення із застосуванням наочності і достатньої кількості тренувальних вправ, спрямованості методів навчання на формування у них раціональних прийомів розумової діяльності.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, у процесі нашого дослідження виявлено особливості графічної діяльності молодших школярів на уроках трудового навчання. Графічну діяльність ми розглядаємо як цілісний багатогранний процес, який являє собою взаємодію розумових та практичних дій, спрямованих на створення уявлень про просторові властивості предметів та їх умовне відображення на площині або відтворення цих просторових властивостей в уяві на основі існуючих умовних зображень. Під графічним завданням ми розуміємо навчальну проблему, яка передбачає умовне відображення просторових властивостей предмета за допомогою розумових і практичних дій, в основі яких лежать певні знання про правила виконання та оформлення рисунків і уміння застосовувати їх на практиці.

Головним засобом розвитку розумових операцій в учнів на уроках трудового навчання в процесі дослідження було обрано саме графічні завдання. Також обґрунтовано дидактичні функції уроків трудового навчання у формуванні графічних умінь учнів: забезпечення належних умов для міцного засвоєння учнями основних теоретичних положень з основ графічної діяльності і креслення; формування в учнів умінь і навичок розв’язувати типові графічні вправи та завдання; активізація розумової діяльності учнів у процесі виконання графічних завдань; виключення непродуктивної графічної діяльності учнів, пов’язаної з переписуванням чи перекреслюванням умови графічного завдання; прищеплення техніки виконання графічних побудов; створення умов для вдосконалення початкової методики навчання кресленню та виконанню практичних побудов.

Процес формування графічних  умінь забезпечується в залежності від конкретних завдань і етапів навчання різними методами і поєднанням цих методів. Програма з трудового навчання для початкових класів орієнтує школярів на вироблення необхідних графічних умінь і навичок. Програмою з трудового навчання передбачено також опанування учнями елементарних графічних умінь, навичок роботи з креслярськими інструментами (лінійкою, циркулем), які використовуються і в процесі вимірювання величин.

Уміння учня розв’язувати будь-яке графічне завдання ґрунтується на знаннях теоретичного матеріалу, правил і нормативних положень з курсу трудового навчання, навичках виконувати графічні побудови та включає активне оперування просторовим образом і певну сукупність мислительних операцій, необхідних для її розв’язання. На основі всебічного вивчення діяльності учнів у ході розв’язування графічних завдань розроблено узагальнену структуру процесу розв’язування будь-якого графічного завдання, яка включає чотири етапи: аналіз умови графічного завдання, визначення послідовності розв’язування графічного завдання, реалізація плану розв’язування графічного завдання та контроль і корекція одержаного результату.

У дослідженні визначено дидактичні умови, що повинні забезпечити графічний розвиток школярів на уроках трудового навчання: усвідомлення вчителем необхідності здійснювати графічний розвиток школярів на уроках трудового навчання; рівень підготовленості вчителя до здійснення графічного розвитку учнів на уроках трудового навчання; систематичність в організації практичної діяльності школярів на уроках трудового навчання, яка ґрунтується на чіткій системі графічних вправ і завдань; відсутність в процесі розв’язування графічних завдань елементів, пов’язаних з непродуктивною діяльністю учнів.

Саме уроки трудового навчання мають забезпечити систематичне залучення учнів до графічної діяльності, передбаченими в ньому спеціально відібраними типами графічних завдань: завдання на доповнення зображень відсутніми на них елементами; завдання на виконання графічних побудов; завдання на побудову графічних зображень; завдання на відтворення зображень; завдання, які не містять орієнтовної основи для графічних дій. Завдання, спрямовані на формування графічних навичок, поділяються на дві групи: на вміння і навички практичного характеру і на теоретичні знання.

Ефективність розв'язування графічних завдань забезпечується: систематичністю в організації діяльності школярів, яка ґрунтується на чіткій системі завдань; відсутністю у процесі розв'язування завдань елементів, пов'язаних з непродуктивною роботою учнів. Узагальнені графічні уміння включають велику кількість конкретних умінь: застосовувати набуті знання для виконання та читання елементарних креслень і графічних рисунків; обирати раціональні прийоми, необхідні для виконання та читання зображень; обирати та здійснювати розумові дії, на яких ґрунтується виконання графічних дій; пояснювати та обґрунтовувати послідовність виконання графічних дій і передбачати їх результат; вибирати основне зображення; вибирати оптимальну кількість зображень тощо.

З метою перевірки  стану графічного розвитку молодших школярів на уроках трудового навчання нами здійснено педагогічну діагностику процесу сформованості у молодших учнів графічних умінь та операцій; розроблено, впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти удосконалену методику формування в учнів графічних умінь, а також перевірено ефективність методики у процесі формуючого експерименту. Оцінка результатів експерименту здійснювалася за допомогою когнітивного та діяльнісного критеріїв. На основі виділених критеріїв здійснено констатуючий експериментальний зріз, на підставі якого визначено рівні розвитку графічних умінь учнів: низький середній і високий.

Експериментальне дослідження  розвитку графічних знань та умінь учнів показало, що внаслідок поетапного включення дітей до графічної діяльності відбувся розвиток їхніх знань і графічних умінь, що свідчить про ефективність застосовуваного напрямку роботи та доцільність використання запропонованої добірки завдань для формування графічних умінь і навичок учнів початкових класів.

 

 

            СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Державна національна програма «Освіта» (Україна XXI століття). - К.: Райдуга, 1994. – 112 с.
2. Атутов П.Р. Політехнічний принцип у навчанні школярів. - К.: Рад. шк.. 1982. - 176 с.
3. Атутов П.Р., Бабкин Н.И., Васильев Ю.К. Связь трудового обучения с основами наук. - М.: Просвещение, 1983. - 128 с.
4. Виховання молодших школярів у праці / За ред. З. Н. Борисової. - К.: Освіта, 2002. – 96 с.
5. Волощук І. Концептуальні засади розвитку творчих здібностей школярів // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2003. - №3. – С.4-8.
6. Глобчак В. Особистісно-орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках у початковій ланці // Рідна школа.-2004.-№4.– С.19-20.
7. Головань Т. Пізнавальний інтерес як чинник підвищення ефективності процесу трудового навчання // Рідна школа.-2004.-№6.– С.15-17.
8. Гуцан Л. Автентична основа трудового виховання молодших школярів // Початкова школа.-2004.-№7.– С.53-55.
9. Гушулей Й.М. Загальнотехнічна підготовка учнів в процесі трудового навчання. – К., 2000. - 312 с.
10. Данилова Л., Розвивати трудову активність учнів // Рідна школа.-2002.-№6.– С.18-20.
11. Король Я.А. Формування практичних умінь і навичок на уроках математики. – Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 2000. – 136 с.
12. Король Я.А. Формування прийомів користування вимірювально-креслярськими інструментами // Поч. шк. – 1996. – №4. – С. 24-26.
13. Кураченко З.В. Личностно-ориентированный подход в системе трудового обучения // Начальная школа.-2004.-№4.– С.60-65.
14. Левенберг Л.Ш. Рисунки, схемы и чертежи в начальном курсе обучения. – М.: Педагогика, 1986. – 160 с.
15. Лось А. Как воспитать трудового человека // Народное образование. – 2002. – №10. – С. 202-208.
16. Матюша І.К. Гуманізація виховання і навчання в загальноосвітній школі. – К.: Просвіта, 1995. – 122 с.
17. Плохій З. П. Трудове виховання молодших школярів. — К.: Освіта, 2002. – 112 с.
18. Плохій З.П. Праця як пізнавальна цінність // Початкова школа. – 2001. – №6. – С. 12-13.
19. Подоляк В.О. Формування в учнів системи наукових компетентностей в галузі сучасного виробництва. - Вінниця: Книга-Вега, 2002. - 462 с.
20. Поляков В.А. Политехнический принцип в трудовом обучении школьников. - М.: Просвещение, 1997. - 80 с.
21. Пономарьова К. Вимоги до сучасного уроку трудового навчання // Початкова школа. - 2004.-№10.– С.15-18.
22. Програма для загальноосвітніх закладів: Трудове навчання: 5-9 кл.. –К.: Шкільний світ. - 2001. – 311 с.
23. Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Освіта, 2004. – 254 с.
24. Савчук А.М. Вимірювання величин як методична проблема в загально-освітній школі // Імідж сучасного педагога. – 2001. - №2. – С.18-20.
25. Сидоренко В.К., Щетина Н.П. Графічна підготовка школярів: реальний стан та перспективи // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – 1999. - №5. – С.29-33.
26. Сидоренко В.К., Щетина Н.П. Дидактичні умови графічного розвитку школярів // Наукові записки ТДПУ. Серія: Педагогіка. – 2001. - №3. – С.76-82.
27. Стахів Л. Роль праці в моральному вихованні особистості // Рідна школа.-2004.-№5.– С.56-58.
28. Тхоржевський В. Мозаїка планів – конспектів занять. // Трудова підготовка в закладах освіти. -1997. -№ 4. – С. 43 -39.
29. Тхоржевський Д.О. Методика трудового навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін. –К.: Вища школа, 1985. – 175с.
30. Уваров В.М. Дидактические вопросы переноса трудовых умений