Формирование графических умений учеников на уроках трудового обучения

Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України

Донбаський  державний педагогічний університет

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

«Формування графічних умінь учнів на уроках трудового навчання»

 

 

 

Виконав:  студент 4 курсу, гр. 3ТП-08  Слабченко С.В.

Перевірив:                   професор               Борисов В.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слов’янськ

2011

Зміст

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теорія і практика формування графічних умінь школярів на уроках трудового навчання

1.1 Психолого-педагогічні закономірності формування графічних умінь школярів на уроках трудового навчання

1.2 Науково-технічний прогрес і вдосконалення трудової політехнічної підготовки школярів

РОЗДІЛ 2. Експериментальне дослідження формування графічних умінь у школярів на уроках трудового навчання

2.1 Методика експериментального дослідження

2.2 Основи експериментальної гіпотези і результати дослідження

2.3 Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування графічних умінь у школярів на уроках трудового навчання

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження

В умовах сучасного розвитку суспільства поряд із словесними великого значення набули графічні засоби передачі інформації: технічні креслення, схеми, малюнки, знакові моделі, криптограми тощо. Це означає, що в більшості сфер сучасної практичної діяльності людини значно зросла питома вага розумових операцій, пов’язаних зі сприйняттям різноманітної інформації, вираженої графічною мовою, її усвідомленням і уявним оперуванням.

Безперечним слід визнати той факт, що здатність людини до графічної діяльності є одним із показників її розумового розвитку. А по тому, наскільки готова людина до розв’язування просторових завдань графічними методами, можна визначити ступінь її загальної і політехнічної освіченості. Тому графічна підготовка повинна стати невід’ємним елементом загальноосвітньої підготовки.

Можливості для графічної підготовки учнів закладені у змісті шкільного курсу трудового навчання.

          Однак, далеко не всі навчальні програми, навчально-методичні й дидактичні засоби, технології навчання забезпечують засвоєння учнями основ графічних знань і умінь.

Ефективне рішення проблеми формування графічних знань і умінь школярів вимагає чіткого виявлення й опису засобів керування цим процесом на уроках трудового навчання, до яких у першу чергу належать методи, форми організації й засоби навчання.

Відповідно до обраної теми об’єктом дослідження виступає процес трудового навчання школярів, а предметом – формування графічних умінь і навичок на уроках трудового навчання.

Мета дослідження – визначити методичні умови ефективного формування графічних умінь в учнів на уроках трудового навчання.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що процес формування графічних навичок на уроках трудового навчання буде результативним, якщо:

1) в його основу буде покладено зміст практичної діяльності та розвиток просторових уявлень учнів;

2) просторові уявлення розглядатимуться як невід’ємна складова у структурі графічних навичок;

3) він буде здійснюватись на основі дидактично обґрунтованих засобів, узгоджених з навчально-пізнавальними можливостями учнів;

4) його здійснення буде відбуватись систематично і цілоспрямовано та забезпечуватиметься належною підготовкою вчителів.

Реалізація поставленої мети та доведення гіпотези передбачають вирішення таких завдань дослідження:

1. Проаналізувати психолого-педагогічні закономірності розвитку просторових уявлень школярів у навчальній діяльності.

2. Визначити місце графічних навичок у структурі практичної підготовки учнів на уроках трудового навчання.

Розкрити можливості системи вправ і завдань для оптимізації процесу формування графічних навичок в учнів.

3. Визначити та експериментально перевірити дидактичні умови, що забезпечують формування графічних навичок на уроках трудового навчання.

Для вирішення поставлених завдань і перевірки вихідних припущень був використаний комплекс методів дослідження: теоретичних (вивчення й аналіз психолого-педагогічної літератури, навчальних програм, підручників та методичних посібників, періодичних видань) і емпіричних (спостереження, анкетування, дидактичне діагностування учнів, педагогічний експеримент). Провідним на всіх етапах проведення дослідження виступав метод педагогічного експерименту (констатуючий і формуючий) та наступний аналіз і узагальнення його результатів.

Предмет дослідження.  На першому етапі дослідження вивчався педагогічний досвід та стан формування графічних навичок на уроках трудового навчання в учнів школи № 12 міста Слов`янська, аналізувалася психолого-педагогічна та методична література, визначалася роль графічних навичок у розвитку школярів, визначалася експериментальна база, проводився констатуючий експеримент, формулювалася гіпотеза дослідження.  На цій основі попередньо було сформульовано дидактичні умови,  покликані забезпечити формування графічних навичок на уроках трудового навчання.

На другому етапі продовжувалися теоретичні пошуки шляхів розв`язання  обраної проблеми дослідження. За результатами проведеної роботи розроблено методичне забезпечення, розроблено методику та розпочато на цій основі формуючий експеримент. Також здійснювалася систематизація й узагальнення результатів експериментального дослідження.  Проведено кількісну та якісну обробку отриманих результатів.  Здійснено теоретичні узагальнення за результатами проведеного дослідження. Сформульовано загальні висновки по роботі та здійснено її літературне оформлення.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження визначається тим, що у ньому розкрито можливості уроків трудового навчання у формуванні графічних навичок в учнів; визначено та обґрунтовано дидактичні умови формування графічних навичок на уроках трудового навчання; розроблено показники і рівні сформованості графічних навичок в учнів у процесі практичної роботи з трудового навчання.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що створена система вправ і завдань, які комплексно розв’язують проблему формування графічних навичок на уроках трудового навчання.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Теорія і практика формування графічних умінь школярів на уроках трудового навчання

 

1.1 Психолого-педагогічні закономірності формування графічних умінь школярів на уроках трудового навчання

 

 Проблема формування умінь у школярів  дуже давно привертає  увагу учених-дослідників.  Наприклад, німецький філософ, психолог і педагог    І.Ф.Гербарт вважав, що метою вчення  є, перш за все,  формування інтелектуальних умінь учнів, їх розумовий розвиток.  Для засвоєння учнями  певних знань і навиків він запропонував чотири рівні вчення: первинне наочне ознайомлення  учнів з матеріалом, засвоєння зв'язку  нових уяв із старими  в процесі бесіди, зв'язний виклад вчителем матеріалу,  виконання вправ і вживання  нових знань і умінь на практиці.

 Проблемою формування умінь  займалися такі відомі психологи  і педагоги, як Рубінштейн С.Л., Тализіна Н. Ф., Хуторський А.  В, Фрідман Л. М. і ін.

Фрідман Л. М. визначає уміння як здібність до дії, що не досягла найвищого рівня сформованості, здійснюваної повністю свідомо.      Клімов Е. А. визначає уміння як системні утворення, стійкі цілісності  в структурі діяльності суб'єкта, включаючі тактики і стратегії орієнтування в зовнішній і внутрішній обстановці діяльності, знання, навики виконання і гнучкої перебудови діяльності залежно від змінних умов.  Зовні уміння виявляється в успішному і, після видимості, легкого вирішення професійних або життєвих завдань. Він вважає, що помилково зводити уміння лише до виконавчої сторони поведінки і недооцінювати пізнавальну і мотиваційну основу, яку забезпечує ця поведінка.  Педагоги і психологи виділяють декілька типів умінь.

На основі проаналізованого матеріалу  складена таблиця, в якій в загальному вигляді представлені типи умінь і способи їх формування  (таблиця 1).

 

 

 

                                                                                                     Таблиця 1

Типи умінь

Типи умінь	Характеристика  умінь	Способи формування умінь
Рухові	Включає всілякі рухи, складні і прості, такі, що становлять зовнішні моторні аспекти діяльності. Наприклад, спортивна діяльність цілком побудована на основі цих умінь.	Багатократне виконання  дії, систематичні вправи з корекцією неточностей, їх осмисленням, виправленням помилок в повторних спробах.
Пізнавальні	Включають здібності, пов'язані  з пошуком, сприйняттям, запам'ятовуванням  і переробкою інформації. Вони співвідносяться  з основними психічними процесами  і передбачають формування знань. Це уміння, за допомогою яких людина набуває самостійних знань. Наприклад, робота з книгою, спостереження, експеримент, вимір.	Використання методів  активізації учнів: проблемне вчення, частково-пошуковий метод, метод  проектів. Посилення індивідуального підходу на уроках, чіткий контроль. Самостійна робота учнів, самоконтроль. Спеціальні завдання і вправи, побудова алгоритму.
Теоретичні	Зв`язок з абстрактним мисленням. Вони відтворюються в здібності людини узагальнювати матеріал, будувати гіпотези, теорії, виробляти переведення з однієї знакової системи в іншу, аналізувати	Творча діяльність. Використання методів активізації учнів. Робота, направлена на стимулювання розумової  діяльності учнів.
Практичні	Скоропис, бігле читання.	Завдання і вправи з елементами самоконтролю.
Интелектуальні	Включають уміння виділяти головне, порівнювати, аналізувати, синтезувати, узагальнювати, класифікувати, проводити  аналогії, вичленяти компоненти.	Спеціальні вправи, завдання, питання, які враховують рівень психічного розвитку.
Дослідницькі	Включають уміння формувати  мету дослідження, встановлювати предмет  і об'єкт дослідження, висувати гіпотезу, планувати експеримент і його проведення, перевіряти гіпотезу, визначати  сфери і кордони вживання результатів дослідження.	Включення в дослідницьку діяльність, виконання практичних завдань, індивідуальний підхід до кожного учня. Підвищення свідомості засвоєних знань, розвиток когнітивних здібностей учнів.
Комуникативні	Уміння слухати, чути іншого. Включають опис поведінки - повідомлення про спостережувані специфічні дії інших людей без приписування ним мотивів дії. Комунікація відчуттів - ясне повідомлення про внутрішній стан. Активне слухання – прийняття людиною відповідальності за те, що вона чує. Зворотний зв'язок.	Спілкування. Спостереження  і повідомлення про свої спостереження

 

Поряд з поняттям «уміння» Рубінштейном С. Л. і Фрідманом Л. М. розглядається поняття «навики», оскільки вони нерозривно зв'язані  між собою. Учений-педагог Фрідман  відзначає, що здатність виконувати дію формується спочатку як уміння. У міру тренування і виконання цієї дії уміння удосконалюється, процес виконання дії згортається, проміжні кроки цього процесу перестають усвідомлюватися, дія виконується повністю і автоматизовано – у учня утворюється навик у виконанні цієї дії, тобто уміння переходе у навик.

Одна з основних якостей, що відносяться до умінь, полягає  в тому, що людина в змозі змінювати  структуру умінь – навиків, операцій і дій, що входять до складу умінь, послідовність їх виконання, зберігаючи при цьому незмінним кінцевий результат. Уміла людина, наприклад, може замінити один матеріал іншим при виготовленні якого-небудь виробу, зробити сам або скористатися інструментами, що є під рукою, іншими підручними засобами, словом, знайде вихід в практично будь-якій ситуації.

Процес формування учбових  умінь є тривалим і, як правило, займає не один рік, а деякі з цих умінь формуються і удосконалюються протягом всього життя людини.

Фрідман Л. І. виділяє  наступні рівні опанування учнями дій, відповідних учбових умінням і навикам:

0 рівень – учні  абсолютно не володіють даною  дією (немає уміння);

1 рівень – учні  знайомі з характером даної  дії, уміють виконувати його  лише при достатній допомозі  вчителя;

2 рівень – учні  уміють виконувати дану дію самостійно, але лише за зразком, наслідуючи діям вчителя або однолітків;

3 рівень – учні  уміють досить вільно виконувати дії, усвідомлюючи кожен крок;

4 рівень – учні автоматизовано, згорнуто і безпомилково виконують дії.

Але далеко не всі учбові уміння повинні досягати рівня автоматизації і ставати навиками. Одні учбові уміння формуються в школі зазвичай до 3-го рівня, інші, головним чином загальні, до 4-го рівня, після чого вони в подальшому вченні удосконалюються. Формування умінь і навиків – спеціальне педагогічне завдання. Проте не всі вчителі розглядають цю проблему з даної точки зору. Часто вважається, що спеціальний, цілоспрямований відробіток цих умінь і навиків не потрібний, оскільки учні самі в процесі навчання набувають необхідних навичок. Але це далеко не так.

 Під графічними  уміннями мається  на увазі  реалізація учнями в матеріалі  (ескізи, креслення, малюнки, моделі, вироби) ідеальних образів, уяв, застосовуючи при цьому знання, прийоми виконання, придбані на уроках креслення, малювання, технології, геометрії і тому подібне.

 Що ж повинен  робити вчитель, для того, щоб  в учнів формувалися необхідні  графічні уміння? Необхідно відзначити  два головні моменти – постановку  мети і організацію діяльності.

Перш за все, перед  дітьми ставиться конкретна  мета – опанувати графічні уміння.  Дуже поширений недолік організації учбової роботи школярів – те, що вони не бачать за виконуваною ними роботою учбового завдання, учбової мети. Звичайно ж, на перших порах, та і періодично в складніших випадках надалі, вчитель, даючи те або інше завдання, сам вказує те учбове завдання, яке повинен вирішити учень, виконуючи це завдання. Але поступово учні набувають уміння, здатність і навичку бачити за будь-якою роботою, що винується, ті знання, вміння і навички, які вони повинні придбати в результаті даної роботи.

Щоб поставити перед  учнями чітку мету, йому потрібно спочатку самому мати відповідну програму формування умінь.  При планово-тематичній системі  організації учбового процесу ця програма надана в кожному учбовому мінімумі – переліку основних знань, умінь і навиків, які мають бути обов'язково засвоєні всіми учнями при вивченні учбової теми. У учбовий мінімум включаються лише найбільш важливі, істотні питання, без знання яких неможливе подальше вивчення учбової програми.

У нього включається  також освоєння учбових умінь, як передбачених учбовою програмою, так  і не передбачених нею, без оволодіння якими діяльність учнів не буде досить раціональною і ефективною.  Окрім усвідомлення  мети, учневі потрібне усвідомлення її відношення до мотиву своєї діяльності. Учбова мотивація завжди індивідуальна: кожне дитя має свою систему мотивів, спонукаючих його вчитися і що додають сенс ученню. Відомо, що неформальне освоєння вищих інтелектуальних умінь можливе тільки при пізнавальній мотивації. Проте, навіть при переважанні пізнавальної мотивації у дитини все одно присутні і інші мотиви – широкі соціальні, досягнення успіху, уникнення покарання і ін. Вчителеві доводиться орієнтуватися на весь цей широкий спектр мотивів. Ставлячи мету виучити учнів графічним умінням, вчитель повинен дати можливість  кожному учневі зрозуміти, який особовий сенс буде поміщений в цій роботі, навіщо йому потрібне це уміння (оволодівши їм, він зможе виконувати складні завдання, які набагато цікавіші тих, що він виконує зараз; зможе швидко і правильно вирішувати завдання певного типа; отримувати при цьому високі оцінки і т. д.).  Після мотиваційного формування уміння слідує етап організації спільної з вчителем діяльності. У цій спільній діяльності учень повинен, перш за все, отримати зразок, правило, алгоритм роботи. Бажано, щоб, отримуючи готовий зразок, діти самі розробляли систему правил, по якій вони діятимуть. Цього можна добитися, порівнюючи виконуване завдання з даним зразком.