Методика аналізу ефективності
використання основних засобів повинна
враховувати ряд принципових положень:
- функціональна корисність
основних засобів зберігається протягом
декількох років, тому витрати з їх придбання
i експлуатації розподілені в часі;
- момент фізичної заміни (оновлення)
основних засобів не співпадає з моментом
їх вартісного заміщення, у результаті
чого можуть виникнути втрати i збитки,
що зменшують фінансові результати діяльності
підприємства;
- ефективність використання
основних засобів оцінюється по-різному
залежно від їх виду, належності (власні,
орендовані), характеру участи у виробничому
процесі, а також призначення [21 c. 23-28 ].
Оскільки основні засоби обслуговують
не тільки виробничу сферу діяльності
підприємства, а й соціально-побутову,
культурну, природно-екологічну тощо,
ефективність їх використання визначається
не лише економічними, а й соціальними,
екологічними та іншими факторами.
Для аналізу особливе значення
має розподіл виробничих основних засобів
основної діяльності підприємства на
дві частини: активну i пасивну. До активної
частини у більшості галузей промисловості
належать машини та устаткування, які
безпосередньо взаємодіють з предметами
праці. Пасивну частину формують основні
засоби, які створюють умови для здійснення
виробничого процесу, - будівлі, споруди,
передавальні пристрої, транспортні засоби.
Зростання питомої ваги активної частини
є показником прогресивності структури
основних засобів, підвищення технічної
оснащеності підприємства.
При проведенні аналізу динаміки,
складу i структури основних засобів необхідно:
1) визначити середньорічну
вартість основних засобів i динаміку
її зміни за декілька років;
2) виявити причини збільшення
вартості основних засобів (збільшення
внаслідок переоцінки основних засобів
не є позитивною тенденцією, до числа позитивних
можна віднести перевищення темпів зростання
вартості виробничих основних засобів
над темпами зростання вартості невиробничих
засобів);
3) зіставити темпи зміни вартості
основних засобів з динамікою зростання
вартості продукції або обсягів виробництва
в натуральному вираженні. Останній показник
повинен мати вищі темпи зростання порівняно
з вартістю основних засобів;
4) виявити тенденції щодо
структурних змін в складі основних
засобів. Причому до числа позитивних
можна віднести:
- значну питому вату активної
частини основних засобів порівняно з
пасивною частиною основних засобів;
- підвищення темпів зростання
активної частини основних засобів порівняно
з темпами зростання пасивної частини
основних засобів. Забезпеченість окремими
видами машин, механізмів, обладнання,
приміщеннями встановлюється шляхом порівняння
фактичної їх наявності з плановою потребою,
необхідною для виконання програми виробництва
продукції.
Узагальнюючими показниками,
що характеризують рівень забезпеченості
підприємства основними виробничими засобами,
є фондоозброєність, енергоозброєність
та технічна озброєність праці. Показник
загальної фондоозброєності праці розраховується
як відношення середньорічної вартості
основних засобів до середньої чисельності
робітників у найбільшу зміну (мається
на увазі, що робітники, зайняті на інших
змінах, використовують ті ж засоби праці).
Коефіцієнт енергоозброєності праці обчислюється
як відношення енергетичної потужності,
що обслуговує виробничий процес, до чисельності
робітників, які працюють у найбільшій
зміні. Коефіцієнт технічної озброєності
праці визначається як в вартості виробничого
обладнання до середньоспискового числа
робітників у найбільшу зміну. У процесі
аналізу значення розрахованих показників
порівнюється з даними минулих періодів,
прогнозними, визначаються напрями їх
змін. Крім того, темпи зростання фондоозброєності,
енергоозброєності, технічної озброєності
порівнюються з темпами зростання продуктивності
праці. При цьому бажано, щоб темпи зростання
продуктивності праці випереджали темпи
зростання цих показників.
Важливе значення має аналіз
вивчення руху i технічного стану основних
засобів, що проводиться на підставі таких
показників, як: коефіцієнт зносу, коефіцієнт
придатності, коефіцієнт оновлення, коефіцієнт
вибуття, коефіцієнт приросту, частка
зданих в операційну оренду основних засобів,
частка взятих в операційну оренду основних
засобів тощо[30 c.45-46].
Наведені показники i коефіцієнти
доцільно розраховувати для всіх виробничих
основних засобів, активної їх частини,
окремих груп виробничих основних засобів,
основних видів обладнання за різні періоди
часу.
Аналізуючи отримані результати,
необхідно враховувати, що зростання коефіцієнта
зносу (i, відповідно, зниження коефіцієнта
придатності) може бути зумовлене: методом
нарахування амортизації, що застосовується;
придбанням або отриманням від інших господарюючих
суб’єктів основних засобів з рівнем
зносу більше, ніж в середньому по підприємству;
низькими темпами оновлення основних
засобів; невиконанням завдання з введення
в експлуатацію основних засобів i їх модернізації.
При цьому, як правило, коефіцієнт зносу
не відображає фактичної зношеності основних
засобів, а коефіцієнт придатності не
дає точної оцінки їх поточної вартості.
Це зумовлено наступними причинами:
1) на суму зносу основних
засобів великий вплив здійснює метод
нарахування амортизації, що застосовується
на підприємстві;
2) вартісна оцінка основних
засобів залежить від стану кон’юнктури
попиту, а отже, може відрізнятися від
оцінки, отриманої за допомогою коефіцієнту
придатності;
3) на законсервоване обладнання
нараховується амортизація на повне
відновлення, однак фізично ці основні
засоби не зношуються, а загальна сума
зносу зростає.
Важливе значення має аналіз
вивчення руху i технічного стану основних
засобів. Для аналізу особливе значення
має розподіл виробничих основних засобів
основної діяльності підприємства на
дві частини: активну i пасивну. Мета економічного
аналізу ефективності використання основних
засобів полягає у визначенні забезпеченості
основними засобами за умови найбільш
інтенсивного їх використання та пошуку
резервів підвищення фондовіддачі[14 c.120-122].
Для забезпечення відтворення
основних виробничих засобів важливе
значення має вивчення їхнього стану та
використання. Стан і використання основних
виробничих засобів є важливим фактором
підвищення ефективної діяльності підприємства.
У процесі виробництва основні
засоби зношуються фізично і старіють
морально. Ступінь фізичного зносу основних
засобів визначається в процесі нарахування
амортизації. Цей процес можна розглядати
в кількох аспектах:
По-перше, як метод визначення
поточної оцінки не зношеної частини основних
засобів. По-друге, як спосіб віднесення
на готову продукцію одноразових витрат
на основні засоби. По-третє, як спосіб
нагромадження фінансових ресурсів для
заміщення виведених з виробничого процесу
основних засобів або для вкладання засобів
у нові виробництва.
Показники стану й ефективності
використання основних засобів можна
об'єднати в три групи, які характеризують:
забезпечення підприємства
основними засобами;
стан основних засобів;
ефективність використання основних
засобів.
До показників, які характеризують
забезпеченість підприємства основними
засобами, належать: фондомісткість, фондоозброєність,
коефіцієнт реальної вартості основних
виробничих засобів у майні підприємства
[34, с. 27-29].
Фондомісткість є величиною
зворотною до фондовіддачі. Цей показник
дає можливість визначити вартість основних
засобів на одну гривню виробленої продукції
і характеризує забезпеченість підприємства
основними засобами. За нормальних умов
фондовіддача повинна мати тенденцію
до збільшення, а фондомісткість до зменшення.
Забезпеченість підприємства
основними виробничими засобами визначається
рівнем фондоозброєності праці. Останню
розраховують як відношення вартості
основних виробничих засобів до чисельності
працівників підприємства.
Коефіцієнт реальної вартості
основних виробничих засобів у майні підприємства
визначається як відношення вартості
основних виробничих засобів до вартості
майна підприємства.
Стан основних виробничих засобів
характеризують через такі коефіцієнти:
зносу основних засобів; придатності;
оновлення, вибуття
( приросту) основних засобів.
Коефіцієнт реальної вартості
основних виробничих засобів у майні підприємства
визначається як відношення вартості
основних виробничих засобів (за вирахуванням
суми їхнього зносу) до вартості майна
підприємства.
Якщо коефіцієнт реальної вартості
основних виробничих засобів у майні підприємства
сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний
виробничий потенціал підприємства буде
низьким і треба терміново шукати кошти
для виправлення становища.
Стан основних виробничих засобів
характеризують через такі коефіцієнти:
зносу основних засобів; придатності;
оновлення; вибуття (приросту) основних
засобів.
Коефіцієнт зносу характеризує
частку вартості основних засобів, що
її списано на витрати виробництва в попередніх
періодах. Коефіцієнт зносу визначається
відношенням суми зносу основних засобів
до балансової вартості основних засобів.
Показник зносу основних засобів
може визначатись також у відсотках на
початок і на кінець звітного періоду
і дає змогу оцінити стан основних засобів.
Формули розрахунку показників
забезпечення стану й ефективності використання
основних засобів та їх характеристику
наведено в табл. 1.2.
Таблиця 1.2
Характеристика показників
використання основних засобів
Показник |
Формула розрахунку |
Характеристика |
1 . Фондомісткість |
|
Характеризує забезпеченість
підприємства основними засобами |
2. Фондоозброєність |
|
Показує величину основних
засобів на одного працівника |
3. Коефіцієнт реальної
вартості основних засобів у майні підприємства |
|
Відображає питому вагу залишкової
вартості основних засобів у загальній
вартості майна підприємства |
4. Коефіцієнт зносу основних
виробничих засобів |
|
Показує ступінь зносу основних
виробничих засобів |
5.Коефіцієнт придатності
основних виробничих засобів |
1-Кз |
Відображає частину основних
засобів, придатну для експлуатації |
6.Коефіцієнт оновлення
основних виробничих засобів |
|
Показує частку введених нових
основних засобів у загальній вартості
основних засобів |
7. Коефіцієнт вибуття
основних виробничих засобів |
|
Характеризує інтенсивність
вибуття основних виробничих засобів |
8. Коефіцієнт приросту
основних виробничих засобів |
|
Показує ступінь збільшення
основних засобів у звітному періоді проти
минулого періоду |
9. Фондовіддача |
|
Характеризує ефективність
використання основних виробничих засобів.
Відображає суму виробленої продукції
на одну гривню основних виробничих засобів |
10. Рентабельність основних
виробничих засобів |
|
Визначає ступінь використання
основних виробничих засобів |
Де, Фк - балансова вартість
основних виробничих засобів;
Вп - вартість виробленої продукції;
Фз - залишкова вартість основних
виробничих засобів;
М - вартість майна підприємства;
Зо - сума зносу основних виробничих
засобів;
Ч - середньооблікова чисельність
працівників;
Фу - вартість уведених основних
виробничих засобів;
Фв - вартість виведених основних
виробничих засобів;
Кз - коефіцієнт зносу основних
виробничих засобів;
Пз - загальний прибуток підприємства.
Коефіцієнт придатності основних
засобів розраховується за формулами:
Кп=1 - Кз, або
Кп=100% - Кз,
(1.1)
де Кп - коефіцієнт придатності
основних засобів;
Кз - коефіцієнт зносу основних
засобів.
Коефіцієнт придатності показує,
яка частина основних засобів придатна
для експлуатації в процесі господарської
діяльності.
Коефіцієнти оновлення та вибуття
розраховуються за формулою:
Ко =
(1.2)
де Ко - коефіцієнт оновлення
основних засобів;
Фу - вартість введених основних
засобів за звітний період;
Коефіцієнт оновлення основних
засобів характеризує інтенсивність уведення
в дію нових основних засобів. Він показує
частку введених основних засобів за визначений
період у загальній вартості основних
засобів на кінець звітного періоду.
Коефіцієнт вибуття показує
інтенсивність вибуття основних засобів,
тобто ступінь вибуття тих основних засобів,
які або морально застаріли, або зношені
й непридатні для дальшого використання.
Позитивною в діяльності підприємства
є ситуація, коли вартість введених у дію
основних засобів перевищує вартість
вибулих основних засобів. Для цього розраховується
коефіцієнт приросту основних засобів.
Кр = (Фу-Фв) /Фк
(1.3)
До показників, які характеризують
ефективність використання основних засобів,
належать: фондовіддача, рентабельність
основних засобів, сума прибутку на одну
гривню основних засобів.
Найбільш загальним показником,
який характеризує ефективність використання
основних засобів, є фондовіддача.
Фв = Вп/Фк
(1.4)
де Фв - фондовіддача основних
засобів;
Вп - вартість виробленої продукції
за звітний період;
Фк - балансова вартість основних
засобів на кінець звітного періоду.