Організація обліку зобов'язань

                                                                                                                                 стор.

ВСТУП                                                                                                              
 

РОЗДІЛ 1. ВИЗНАННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОЦІНКА ЗОБОВ’ЯЗАНЬ,

                   ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ.

1. Визнання зобов’язань та основні завдання організації обліку

            зобов’язань.

2. Класифікація та оцінка зобов’язань за чинними стандартами обліку.               
3. Нормативна база організації обліку зобов’язань.

 

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ  ОБЛІКУ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ.

1. Документування операції з обліку зобов’язань.
2. Організація аналітичного обліку зобов’язань.
3. Організація проведення інвентаризації зобов’язань.

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ. 

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Зобов’язання  бувають різні. Перефразовуючи відомий вираз, можна сказати, що жити із зобов’язаннями погано, але й без них не виходить. Наявність зобов’язань є нормальним станом будь-якого діючого підприємства, установи або організації. Важливо не те, чи має підприємство зобов’язання (заборгованість) перед іншими особами, а те, який обсяг цих зобов’язань, чи перевищують вони активи підприємства, чи ні. Так чи інакше, але інформація про зобов’язання підприємства, про їхню структуру та обсяги дуже важлива для зовнішніх користувачів його фінансової звітності (постачальників, покупців, акціонерів й ін.). З огляду на це, найважливішого значення набуває відповідність прийнятим стандартам і точність формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання підприємства та розкриття інформації про них у його фінансовій звітності. Коли ми говоримо про відповідність стандартам, то маємо на увазі відповідність вимогам П(С)БО 11.

     Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському  обліку, мають юридичний та економічний  зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання – це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих  відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

     На  сьогоднішньому етапі розвитку підприємницької  діяльності роль бухгалтера не зводиться  тільки до чіткого виконання інструкцій і вказівок. Законом України ″Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні″ бухгалтеру надається широке поле для професійної творчості, розвитку його професійної думки. Бухгалтер веде облік операцій що відбуваються на підприємстві і як на мій розсуд найважливішою частиною обліку є облік саме зобов’язань, тому що неможливе існування підприємства в якого не було б зобов’язань і бухгалтер обов’язково повинен вміти вести їх облік.

     На  будь-якому підприємстві незалежно  від напрямку діяльності існують  зобов’язання підприємства перед поставщиками, підрядчиками, працівниками, за короткострокові та довгострокові кредити, учасниками та ін. - всі ці зобов’язання є поточними.

     До  поточних активів належать грошові  кошти та інші ресурси щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають довший).

     Метою цієї роботи являється детальний  розгляд економічної сутності зобов’язань  підприємства, а такоє їхньої класифікації. Основним елементом розгляду зобов’язань підприємства є розгляд забезпечення зобов’язань та дослідження їхнього формування та відбитку на синтетичних та аналітичних рахунках підприємства.

       Зобов’язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок подій, що відбулися, і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.

           Зобов’язання визнається за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена й існує вірогідність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу визнане раніше зобов’язання не підлягає погашенню, його суму включають до доходу звітного періоду.

       З метою бухгалтерського обліку  зобов’язання поділяють на:

     - довгострокові;

     - поточні;

     - забезпечення

     - непередбачені.

     З метою оволодіння професійними навичками  роботи з фінансової звітністю підприємства, був розглянутий баланс комунального підрядного спеціалізованого шляхового  ремнтно-будівельного підприємства та зроблені висновки щодо удосконалення обліку забезпечень вказаного підприємства.

     При написанні курсової роботи я використовувала літературу різних авторів та деякі Інтернет посилання з бухгалтерського обліку які показані у списку використаної літератури.  

 

     РОЗДІЛ 1. ВИЗНАННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ОЦІНКА ЗОБОВ’ЯЗАНЬ, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ. 

     

1. Визнання зобов’язань  та основні завдання організації  обліку зобов’язань.

 

      Зобов'язання - це борги (заборгованість) підприємства, що виникли внаслідок здійснення господарських операцій по отриманню товарів, послуг, кредитів з відстроченням платежів. В результаті виникли обов'язки підприємства щодо передачі певних активів чи надання послуг у майбутньому іншому підприємству, які виникли в результаті минулих операцій чи подій. Іноді їх також називають власними фінансовими обов'язками.                                                                                                                         

           Основними документами, що передбачають права, обов'язки сторін і являються підставами для виникнення зобов'язань є договори, угоди, контракти. Як правило, підприємства мають кілька видів зобов'язань і значну кількість кредиторів.

      Зобов'язання - важливий елемент балансу. Статті  зобов'язань у балансі являються  джерелом облікової інформації і відіграють суттєву роль при визначенні та оцінці фінансового стану підприємства, рівня його платоспроможності, загальної та абсолютної ліквідності.

            Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття в фінансовій звітності визначені П(С)БО 11 "Зобов'язання" та П(С)БО 2 "Баланс", згідно п.4 якого зобов'язання - це заборгованість підприємств, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди. Для правильного ведення бухгалтерського обліку зобов'язань важливим є визначення моменту їх виникнення. Зобов'язання реєструються в обліку бухгалтерським записом тільки тоді, коли у зв'язку з ним виникає заборгованість. 

     1.2.Класифікація  та оцінка зобов’язань за чинними  стандартами обліку. 

      З  метою бухгалтерського обліку  зобов'язання класифікуються на: довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені зобов'язання, доходи  майбутніх періодів.

            Довгострокові зобов'язання (Long-term Liabilities) – зобов'язання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання. Довгострокові зобов'язання, на які нараховують відсотки, відображають у Балансі за їхньою теперішньою вартістю.

     Поточні зобов'язання  (Current Liabilities) – зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

     До  поточних зобов'язань належать: короткострокові  кредити банків; поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна заборгованість за розрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків); інші поточні зобов'язання. Поточні зобов'язання відображають у Балансі за сумою погашення .

     Особливим видом зобов'язань є забезпечення, які не мають чітко визначеного терміну та суми погашення на дату балансу. Оцінку забезпечень здійснюють на основі лише попередніх розрахунків. Період нарахування забезпечень зазвичай обмежують дванадцятьма місяцями. Наприкінці року невикористані забезпечення корегують шляхом донарахування.

     Забезпечення  створюють на відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання  гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Треба мати на увазі, що заборонено створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

     Обтяжливий  контракт (Onerous Contract) – контракт, витрати (яких не можна уникнути) на виконання якого перевищують очікувані економічні вигоди від нього.

     Особливу  групу зобов'язань становлять ті категорії, які обліковують за Балансом, але є дуже важливими позиціями  з погляду оцінки впливу потенційних  наслідків певних подій на перспективи розвитку підприємства. Серед них потрібно виділити, головним чином, непередбачені зобов'язання.

     Непередбачене зобов'язання (Contingent Liabilities) – це

     - зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю;

     або

     - теперішнє зобов'язання, що виникає  внаслідок минулих подій, але  не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

     Доходи  майбутніх періодів  (Deferred Revenues, Unearned Revenues) – це доходи, отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах. У поточному періоді такі доходи визнають як особливий вид зобов'язань.

     До  доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді отриманих  авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.

     У Балансі за визначеною П(С)БО 2 "Баланс" формою зобов'язання подано за такими розділами Пасиву:

     II. Забезпечення наступних витрат  і платежів.

     III. Довгострокові зобов'язання.

     IV. Поточні зобов'язання.

     V. Доходи майбутніх періодів.

     Визнання, оцінка, класифікація та облік довгострокових та поточних зобов'язань регламентуються  п.п.7-12, забезпечень - п.п.13-18 П(С)БО 11 і  досить поширено коментуються в вітчизняних  професійних виданнях59. Для обліку довгострокових зобов'язань в загальному Плані рахунків передбачені рахунки класу 5 "Довгострокові зобов'язання", поточних зобов'язань і доходів майбутніх періодів - рахунки класу 6 "Поточні зобов'язання", забезпечень - рахунки класу 4, зокрема 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». 

     1.3. Нормативна база організації обліку зобов’язань. 

     Нормативна  база

          1. П(С)БО 11 - Наказ Мінфіну "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов’язання" від 31.01.2000 р. № 20.