Процес  формування забезпечень вимагає  систематизації за такими ознаками:

     -       характер витрат, на покриття яких створюється забезпечення;

     -       джерела залучення або фінансування;

     -       період і частота нарахування;

           -      ступінь використання у господарському процесі.

            Визначені показники встановлюються для кожного виду витрат, які планує покрити підприємство, залежно від особливостей їх утворення.

           Проте національні П(С)БО не визначають, за якої конкретно величини ймовірності здійснення платежу треба визнавати забезпечення в обліку. Очевидно, що таку шкалу доречно розробляти відповідно до галузевих особливостей господарювання та видів витрат, на відшкодування яких створюється певне забезпечення.

           Таким чином, за результатами проведеного дослідження можна зробити такі висновки:

         -       позикові ресурси є важливим і складним об'єктом бухгалтерського обліку. Розкриття їхньої сутності в обліку полягає у ретельному вивченні господарських процесів, оскільки інформація про позикові ресурси розпорошена та несистематизована у фінансовій звітності.

         -       удосконалення обліку позикових ресурсів потребує розширення нормативно-правової бази у сфері регулювання фінансової діяльності, яка створює економічно-правове поле для залучення нових видів фінансування підприємства. Зокрема, це стосується випуску боргових цінних паперів і надання фінансових послуг.

         -       вирішення проблем визнання та оцінки зобов’язань дасть можливість моделювати майбутній фінансовий стан підприємства, знизити негативний вплив різноманітних фінансових ризиків на його розвиток.

        Отже, удосконалення політики управління позиковими фінансовими ресурсами підприємства слід розглядати як один із головним чинників підвищення ефективності будь-якої фінансово-господарської діяльності. Від цього залежить поліпшення позицій підприємства в конкурентній боротьбі, його стабільне функціонування та динамічний розвиток. Головна спрямованість реорганізації управління фінансовими ресурсами підприємства полягає в оптимізації використання ресурсів підприємства. Система управління фінансовими ресурсами підприємства вважається досить ефективною лише у тому випадку, коли вона дає змогу не лише раціонально використовувати наявні ресурси, а й забезпечувати активний системний пошук можливостей подальшого розвитку підприємства. 
 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

           На основі проведених досліджень зробимо наступні висновки.

     Відповідно  до П(С)БО 2 “Баланс”, зобов’язання –  це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

     У загальному розумінні бухгалтерський облік — це механізм відображення сукупності економічних правовідносин, що формуються безпосередньо в межах банку. Ефективність цього механізму залежить від обсягу та структури нагромадженої деталізованої інформації за операціями і подіями, пов'язаними з економічною діяльністю банку. Зрозуміло, що цей механізм безпосередньо впливає на процес формування системи «банк», здатної до саморегуляції та самоуправління.

     На  кожному підприємстві повинно бути розроблені і затверджені посадові інструкції, копії яких передаються для роботи відповідальним працівникам. Перші екземпляри посадових інструкцій зберігаються у головного бухгалтера. З відповідальними виконавцями щороку проводиться інструктаж щодо банківської безпеки, захисту та збереження інформації щодо зобов’язань комерційного  банку.

     Основними завданнями організації обліку зобов’язань  є:

• чітке документування розрахунків;
• своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку в регістрах;
• правдиве відображення інформації щодо зобов’язань у звітності та примітках до неї.

     Відповідальність  за правильну організацію та додержання встановленого порядку зберігання бухгалтерських документів покладається на керівників та головних бухгалтерів банку. Керівник та головний бухгалтер повинні проводити інструктаж співробітників банку та охорони; розподілити та закріпити за співробітниками визначені місця для зберігання документів у шафах та інших сховищах, установити порядок та черговість виносу в безпечні місця.

     Бухгалтерські документи зберігаються підшитими  в порядку |зростання номерів  дебетових балансових рахунків. Підбір документів здійснюється працівником, на якого покладено формування документів.

     Веденням  фінансового обліку в Україні є обов’язковим для всіх підприємств. Фінансовий облік відображає стан майна, зобов’язань, капіталу та фінансового результату діяльності підприємства в єдиному грошовому вимірнику на підставі методу подвійного запису з метою формування звітності різних видів та встановлених форм.

     З введенням в дію Закону України  “Про внесення змін до Закону України  “Про оподаткування прибутку підприємств” з’явилося поняття податковий облік.

     Податковий  облік, правила якого є регламентованими і законодавчо закріпленими, регулює взаємовідносини між платником податку і державою по обсягу і структурі обов’язкових податкових платежів. Для ведення податкового обліку необхідно досконало знати податкове законодавство і вміти його застосовувати. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. П(С)БО 11 "Зобов'язання";

2. П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств";

3. П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін"

4.     Буряк П.Ю. Формування і надання інформації про фінансові ресурси підприємства // Фінанси України. – 2006. - №10. – С.123-128. 

5.     Волинець О.О. Розвиток теорії і практики обліку та контролю зобов’язань у підприємствах ресторанного господарства // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №5. – С.186-192. 

6.     Кім Г.В., Сопко В.В., Кім С.Г. Бухгалтерських облік: первинні документи та порядок їх заповнення:. – К.: ЦУЛ. – 2004. – 437с. 

7.     Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика. - 2006.- 512 с. 

8.     Коммерческие и некоммерческие кредитно-заемные отношения: Монография / В.И. Белоцерковский, Д.В. Кандауров, М.В. Корнеев. – 2003. – 76 с. 

9. Андреев В. Д. Практический аудит: Справочное пособие.— М.: Экономика, 1994. 

10. Аудит: Практич. пособие / Под ред. А. Н. Кузьминского.— К.: Учетинформ, 1996. 

11. Аудит и ревизия: Справочное пособие / А. Л. Бавдей и др.— Минск: 000 "Мисанта", 1994. 

12. Барышников Н. П. Организация и методика проведения общего аудита.— М.:ИИД "Филинь", 1996. 

13. Білуха М. Т. Аудит у бізнес1.— Дніпропетровськ: Преском, 1994. 

14. Білуха М. Т. Теорія фжансово-господарського контролю і аудиту.— К.: Манускрипт, 1996. 

15. Данилевский Ю. А. Аудит: вопросы и ответы.— М.: Бухгалтерский учет, 1993. 

16. Камышанов П. И. Знакомьтесь: аудит.— М.: ИВЦ "Маркетинг", 1994. 

17. Стуков С. А., Голышев В. Д. Введение в аудит.— М.: Тарвер, 1992. 

18. Яковенко А. Організація обліку. Наказ про облікову політику //

       Баланс.- 2006.- №1.- С. 44-45

19. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 р. // Законодавство України. – 12 с.;

20. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. // Законодавство України. – 132 с.;

21. Про підприємства в Україні: Закон України від 27 березня 1991 р. // Законодавство України. – 230 с.;

22. П(С)БО 11 "Зобов'язання";

23. П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств";

24. П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін"

25. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник. – К.: Алерта, 2006. – стор. 786 – 792;

26. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2000, стор. 340 – 380;

27. Пархоменко В.М., Баранцев П.П. Реформування бухгалтерського обліку в Україні. Ч.4. – Луганськ, 2004. – с. 98 – 103;

28. http://www.ukrreferat.com

29. http://www.buhgalteria.com.ua/

30. http://www.minfin.gov.ua/

31. http://www.probusiness.in.ua/