Групування в статистичному дослідженні

       Значення  статистичних таблиць полягає в  тому, що вони дозволяють охопити матеріали  статистичного зведення в цілому, значно полегшують їх аналіз, дозволяють без додаткових розрахунків співставляти різні показники, виявляти ті чи інші характерні особливості досліджуваних явищ (подібність чи відмінність явищ, взаємозв'язок ознак та ін.).

       Зовні статистична таблиця представляє собою ряд горизонтальних і вертикальних ліній, які перетинаються і утворюють відповідно рядки та графи (колонки), в сукупності складаючи скелет таблиці. Утворені клітини заповнюють відповідною інформацією. Складену, але не заповнену цифрами таблицю називають макетом таблиці.

       У будь-якій статистичній таблиці можна  виділити статистичний підмет і статистичний присудок.

       Статистичним  підметом називають те, про що говориться в таблиці. Статистичним присудком називають числові підсумки, які характеризують статистичний підмет.

       Як  правило, складові елементи досліджуваного об'єкту, які утворюють статистичний підмет, розміщують у лівій частині  таблиці, а показники, що формують статистичний присудок, - у правій. Однак зустрічаються  випадки, коли статистичний підмет частково або повністю переноситься на місце статистичного присудка. Складена і оформлена статистична таблиця повинна мати загальний, бокові та верхні заголовки. Загальний заголовок розміщується над таблицею і виражає у стислій формі її зміст. Розміщені, як правило, зліва бокові заголовки розкривають зміст рядків підмету, а верхні - зміст граф (статистичного присудка).

       У підприємницькій діяльності використовуються різні таблиці, які залежно від побудови статистичного підмета поділяються на три види: прості, групові і комбінаційні.

       Простими  називаються таблиці, підмет яких не поділяється на окремі групи, а становить  перелік будь-яких об'єктів чи територіальних одиниць. За характером матеріалу прості статистичні таблиці поділяються  на перелікові, територіальні і хронологічні. У підметі простої статистичної таблиці подається перелік одиниць досліджуваної сукупності.

       Часто застосовуються територіально-хронологічні таблиці, в яких присудок містить показники в розрізі років чи кварталів і т.д., а в підметі дається перелік районів чи областей. Наявність такого поєднання у побудові простих таблиць підсилює їх інформаційні можливості. Та все ж цей вид таблиць носить в основному описовий характер, хоча роль їх у висвітленні підприємницької діяльності досить значна.

       Груповими називають статистичні таблиці, підмет яких поділяється на окремі групи за однією з істотних ознак.

       На  основі групових статистичних таблиць  одержують більше інформативного матеріалу для аналізу досліджуваних явищ, що зумовлено утворенням у їх підметі груп за певною істотною ознакою.

       Комбінаційними  називають таблиці, статистичний підмет яких поділяється на окремі групи за двома і більше ознаками, узятими в комбінації.

       Найпростішим  видом комбінаційної таблиці  є така, що показує розподіл населення одночасно за місцем проживання і статтю.

       Більш складними є таблиці, частина  статистичного підмета яких знаходиться на місці статистичного присудка. Прикладом такої таблиці є розподіл вантажних автомобілів за тривалістю експлуатації і їх пробігом.

       Якщо  прості таблиці головним чином носять описовий характер досліджуваних явищ, дають інформацію, необхідну для здійснення статистикою контрольно-організаційної функції, то групові і комбінаційні служать в основному для науково-пізнавальної мети - виділення типів та виявлення зв'язків між ознаками явищ.

       При побудові статистичних таблиць найбільш відповідальним моментом є розробка присудка, окреслення його змісту, виявлення  зв'язків між групувальними ознаками та показниками, що їх характеризують. Лише такий органічний зв'язок цих двох складових робить таблиці єдиним цілим, що дозволяє виконати ряд завдань у статистичному дослідженні. Статистичний присудок, об'єктивно перебуваючи у діалектичному взаємозв'язку з статистичним підметом таблиці, повинен будуватися таким чином, щоб за допомогою системи його показників можна було одержати повну характеристику виділених груп, охарактеризувати їх істотні особливості.

       Показники в присудку розміщуються в суворій  логічній послідовності. Присудок таблиці повинен являти собою не набір випадкових цифр, а певну систему думок, висловлених мовою цифр.

       З точки зору теорії і практики статистики при побудові таблиць необхідно дотримуватися таких правил:

       1. Для того, щоб таблиці були  наочними і виразними, вони  не повинні бути громіздкими та перевантаженими зайвими деталями. Інколи доцільніше замість однієї великої таблиці побудувати декілька органічно зв'язаних між собою, послідовно розміщених таблиць.

       2. Загальний заголовок таблиці  повинен у стислій, виразній  формі розкривати зміст таблиці, включаючи відомості про те, до якої території і періоду відносяться наведені у ній дані, одиниці виміру, якщо вони виступають 
єдиними для всієї сукупності. Заголовки (назви) рядків і граф також повинні 
бути сформульовані стисло і виразно. Слова у таблиці пишуться повністю, 
без скорочень. При відсутності загальної одиниці виміру у кожній графі проставляється своя одиниця виміру.

2. У таблиці повинні бути всі необхідні підсумки: групові і загальні.
3. Якщо таблиця складається з великої кількості граф, то їх слід нумерувати.
4. До таблиці необхідно давати пояснення у вигляді посилання, примітки 
   у тих випадках, якщо наведені у ній дані відрізняються між собою певними 
   особливостями, наприклад, є попередніми, відносяться лише до частини 
   якоїсь території, не охоплюють всіх одиниць сукупності тощо.
5. Відсутність значень ознаки у певних одиниць позначають знаком ти 
   ре, а відсутність відомостей - трьома крапками.
6. Аналіз статистичних таблиць логічніше починати з загальних підсумків, які дозволяють одержати загальну характеристику сукупності, після чого 
   можна переходити до вивчення даних окремих строк та граф.

Висновки

     У роботі було розглянуто такі основні  питання, як зведення і групування статистичних даних, методологію групувань та їх значення в економічному дослідженні, основні завдання і види статистичних групувань та принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп.

     Було  визначено, що первинні статистичні дані, зібрані внаслідок статистичного спостереження, характеризують окремі одиниці досліджуваної сукупності і часто складні для розуміння. Для того, щоб вивчити характерні риси та істотні відмінності тих чи інших явищ, виявити закономірності їх розвитку, треба дані щодо кожного елементу сукупності систематизувати і обробити.

     В системі статистичних методів пізнання суспільних явищ метод групування посідає особливо важливе місце. Це пояснюється тим, що на відміну від інших методів метод групування виконує три важливих функції: по-перше, поділяє сукупність на однорідні групи, по-друге, визначає межі та можливість застосування інших статистичних методів (відносних і середніх величин, кореляційного аналізу і т.д.), оскільки при використанні цих засобів дослідник мусить вперш за все впевнитися в тому, що однорідною чи не однорідною є сукупність, по-третє, дозволяє провести класифікацію і типологію суспільних явищ. Таким чином, статистичне групування – обов`язковий етап обробки статистичних даних, тому що без його проведення не можна обчислювати узагальнюючі показники. 
 
 
 
 
 
 
 

       Розрахункова частина.

     Варіант №1

Задача    1   

Маємо наступні дані про працівників однієї професії машинобудівного підприємства:

Таблиця 1

З метою  вивчення залежності між віком працівників і середньогодинним випуском виконайте групування працівників за віком, створивши п’ять груп з рівними інтервалами. По кожній групі й сукупності в цілому визначте: а) число працівників; б) середній вік; в) средньогодинний випуск (всього і в середньому на одного працівника). Результати показати у вигляді таблиці. Проаналізуйте отримані показники і зробіть висновки.

Рішення задачі:

Розрахуємо величину інтервала. Знайдемо максимальний і мінімальний елементи ряду (вік працівників), визначимо величину інтервала.

      54 роки

        20 років

 
 

організація груп здійснюється слідуючим чином:

1група = Xmin + i = Y

2 група = Y+i=Y'

3 група = Y' + i = Y'' и так далі

     Визначимо межі інтервалів.

1 група = 20+6,8 = 26,8

2 група = 26,8 + 6,8 = 33,6

3 група = 33,6 + 6,8 = 40,4

4 група = 40,4 + 6,8 = 47,2

5 група = 47,2 + 6,8 = 54

Покажемо дані у вигляді таблиці 2:

Таблиця 2.

 

Покажемо дані по групуванню працівників за віком у вигляді таблиці:

Таблиця 3.