Групування в статистичному дослідженні

       Найбільш  дієвим методичним інструментом для обробки економічної інформації є аналітичні групування, які застосовуються для вивчення взаємозв'язків між явищами, впливу однієї ознаки на іншу. Масштаби практичного застосування аналітичних групувань ставлять їх в число пріоритетних методів економічних досліджень.

       Явища суспільного життя та їх ознаки тісно  пов'язані між собою. Взаємопов'язані ознаки можна поділити на факторні і результативні. Ознака, яка впливає на інші та зумовлює їх зміни, називається факторною. Ознака, яка залежить від інших ознак і змінюється під їх впливом, називається результативною. За допомогою групувань можна виявити наявність та напрям зв'язку між ознаками.

       Якщо результативна ознака кількісна, то групування проводиться за факторною ознакою і в кожній групі визначається середня величина результативної ознаки. При наявності зв'язку між ознаками залежно від зміни факторної ознаки середні групові значення результативної ознаки можуть збільшуватись (прямий зв'язок) або зменшуватись (обернений зв'язок). Приклад аналітичного групування наведено у таблиці 2.

       Таблиця 2.

       Схема аналітичного групування

       Аналіз  даних таблиці свідчить, що найбільша  кількість народжених у групі жінок віком 20 — 24 роки. Чим старші за віком матері, тим народжуваність дітей менша.

       За  кількістю ознак покладених в основу групування розрізняють два види групування — просте і складне. Просте групування — це групування за будь-якою однією ознакою. Складне групування може бути комбінаційним, якщо в його основі послідовно скомбіновано дві і більше ознак, або багатомірним, якщо воно проводиться за певною множиною ознак одночасно. Застосування комбінаційних групувань дозволяє провести більш ґрунтовний аналіз розвитку явищ, виявити взаємозв'язки і залежності між ними. Приклад комбінаційного групування наведено в таблиці 3.

       Таблиця 3.

       Розподіл  житлового фонду за формами власності  та місцем знаходження

       Наведені  у таблиці дані свідчать про те, що більша частина житлового фонду  зосереджена у міських поселеннях, співвідношення державного, колективного і приватного житлового фонду у міській і сільській місцевості має велику різницю. Так, у сільській місцевості переважає приватний житловий фонд, а державний і колективний житловий фонд займає незначну частку.

       Комбінаційні  групування можна здійснювати одночасно  не тільки за двома ознаками, а і за трьома і більше ознаками. Але застосуванням комбінаційних групувань не слід зловживати, тому що із збільшенням кількості ознак групування різко збільшується кількість груп, що зменшує їх наочність. Надмірне подрібнення груп ускладнює аналіз матеріалу і знижує ефективність використання статистичної інформації.

       Розподіл  групувань на три види має певною мірою відносний характер. Адже часто групування універсальні: одночасно виділяються типи, визначається склад сукупності й виявляється взаємозв'язок між ознаками.

       Всі наведені вище приклади групування здійснені  на основі безпосереднього узагальнення первинних даних статистичного  спостереження. Такі групування можна  назвати первинними. На практиці іноді доводиться перегруповувати раніше згрупований матеріал для забезпечення співставлення даних двох або декількох групувань, порівнянності структур двох сукупностей за однією і тією самою ознакою. Результат перегрупування називають вторинним групуванням. Перегрупування здійснюється або об'єднанням, або розбиттям інтервалів первинного групування. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

3. Методологія групувань та їх значення в економічному дослідженні. Основні завдання і види статистичних групувань

       Серед методів, які роблять статистику одним з наймогутніших знарядь соціального пізнання, групування є одним з найбільш ефективних. Його значення і роль у статистичному дослідженні випливає з характеру об'єкта статистики. Всі явища суспільного життя, що вивчаються статистикою, відрізняються між собою багатогранністю форм і стадій розвитку, вони складаються з відмінних частин, які володіють специфічними властивостями.

       При вивченні кількісної сторони масових  суспільних явищ у нерозривному зв'язку з їх якісними особливостями статистика характеризує сукупність явищ у диференціації, в різноманітності їх типів, розглядає взаємозв'язок і співвідношення між ними.

       Статистика, спираючись на діалектичну єдність  синтезу і аналізу як взаємодоповнюючих один одного способів пізнання, допускаючи певний ступінь абстракції, поділяє велику кількість одиниць досліджуваної сукупності на відмінні між собою, але внутрішньо однорідні частини, об'єднуючи їх у типові групи за певною істотною ознакою. Саме при таких підходах до вивчення соціально-економічних явищ групування виступає важливим методом статистичного дослідження, який дозволяє простежити перехід кількісних змін в якісні, виявити закономірності їх розвитку. Методологічну сутність групування можна сформулювати таким чином: групування - це процес утворення однорідних груп на основі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи (частини) за найбільш істотними ознаками.

       Отже, в залежності від змісту і форм досліджуваних ознак статистичне  групування здійснюється або за допомогою розподілу сукупності на окремі частини, які характеризуються внутрішньою однорідністю і відрізняються між собою рядом ознак, або завдяки об'єднанню окремих одиниць сукупності в групи за типовими ознаками. Наслідком здійснення такого двоєдиного процесу є розподіл об'єкта спостереження на групи.

       Маючи дані про сукупність підприємств, можна  провести групування за однією або  кількома ознаками: за розміром основних фондів, обсягом виробництва, чисельністю працюючих тощо.

       Ознаки, за якими проводиться розподіл одиниць певної сукупності на групи, називаються групувальними ознаками або основою групування. Вибір групувальної ознаки проводиться на основі наукового аналізу законів розвитку тих явищ і процесів, за ознаками яких утворюються різні групи.

       Особливим видом групувань є класифікації, які широко використовуються у статистиці. Потреба у розробці класифікацій зумовлена різноманітністю атрибутивних ознак при вивченні великої кількості явищ і процесів (класифікації затрат, основних фондів і ін.), що створюють певні труднощі при віднесенні одиниць сукупності до певної групи. За допомогою класифікацій суспільних явищ варіація їх ознак фіксується у певному системному вигляді. Вона виступає у ролі своєрідного статистичного стандарту. З великої кількості такого виду номенклатур в якості прикладу можна навести декілька нині діючих класифікацій: класифікація виробленої продукції, товарів народного споживання, витрат виробництва, обігу, класифікації за професіями тощо.

       У зв'язку з переходом до ринкової економіки сьогодні виникає потреба внесення відповідних змін у нині діючі класифікації та створення нових, які відповідали б завданням підприємницької діяльності. Перш за все сюди можна віднести класифікації декларацій доходів окремих осіб чи їх груп, що працюють у різних галузях народного господарства, розширення номенклатури продукції промисловості, класифікації типів покупців за характером попиту, родом занять, величиною і складом сім'ї і інших, сегментації ринку.

       В умовах ринку багаторазово зростає потреба у відповідній систематизації і групуванні інформації для характеристики договірних зв'язків між виробниками товарів і підприємствами торгівлі при вивченні місткості і насиченості ринку окремих регіонів конкретними виробами (швейними і пральними машинами, телевізорами, холодильниками, автомобілями тощо), при вивченні інтенсивності вантажопотоків на транспорті і інші.

       Значення  статистичних групувань полягає  в тому, що вони дозволяють виявити  об'єктивний стан речей, властивості  досліджуваних явищ, одержати інформацію про розміри окремих груп, їх співвідношення в загальній сукупності та про зв'язки між досліджуваними показниками.

       За  допомогою методу групувань статистика вирішує різні завдання. Однак в підсумку всі вони переслідують одну мету - упорядкувати первинний статистичний матеріал, розділити його на окремі групи за істотними ознаками. Групування як перша сходинка статистичного аналізу виступає важливою підготовчою стадією для більш глибокого аналізу статистичних матеріалів. У цьому його основне значення і роль у зведенні первинного статистичного матеріалу.

       З усієї різноманітності завдань, які вирішуються за допомогою  статистичних групувань, прийнято виділяти найголовніших три:

1. розподіл всієї сукупності на якісно однорідні групи, тобто виділення 
   соціально-економічних типів явищ;
2. вивчення складу досліджуваних явищ і структурних змін;
3. дослідження взаємозв'язку і залежності між ознаками суспільних 
   явищ.

       Відповідно  до цих завдань виділяють три  види групувань: типологічні, структурні, аналітичні Слід зауважити, що наведена класифікація статистичних групувань за завданнями, які вирішуються ними, носять дещо умовний характер, оскільки в практиці статистичної роботи вони застосовуються в комплексі. Це зумовлено багатогранністю процесів, які проходять в суспільному житті.

       Типологічне - це групування, за допомогою якого виділяють соціально-економічні типи явищ, визначають істотні відмінності між ними та ознаки, що є спільними для всіх груп. Необхідність проведення типологічного групування зумовлена перш за все потребою теоретичного узагальнення первинної статистичної інформації та одержання на цій основі узагальнюючих статистичних показників. Типологічні групування застосовуються при вивченні розподілу підприємств за формами власності, при розподілі спільного виробництва за економічним призначенням продукції, при групуванні населення за суспільними групами та ін.

       Одним з найбільш важливих і складних питань типологічного групування є вибір групувальної ознаки чи ознак, істотних для формування типів. Це повинні бути ознаки, які найповніше виражають сутність, якісні характеристики того чи іншого типу явищ. Складність у виборі істотних ознак часто пов'язана з тим, що складні економічні, соціальні, політичні, технічні і інші категорії необхідно перекласти на мову лічильних категорій. Наприклад, для ефективного управління динамікою виробництва важливе значення має групування підприємств на передові, середні і відстаючі. Враховуючи переваги крупних підприємств перед малими, прийнято ділити підприємства на крупні, середні і малі. Але для того, щоб так згрупувати, необхідно відібрати такі статистичні ознаки, які достатньо точно відображали б соціально-економічну сутність названих і інших подібних категорій та виразити їх статистично.