Автор: Пользователь скрыл имя, 05 Декабря 2011 в 01:23, курсовая работа
Суть статистичного зведення полягає в класифікації та агрегатуванні матеріалів спостереження. Елементи сукупності об'єднуються за певними ознаками в групи, класи, типи, а інформація про них агрегується як у межах груп, так і в цілому по сукупності. Таким чином, статистичне зведення — це процес упорядкування, систематизації і наукової обробки первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ і процесів, що вивчаються.
Вступ 3
1. Групування у економічному дослідженні. 5
1.1. Зведення і групування статистичних даних . 5
1.2. Статистичне групування. 8
1.3. Методологія групувань та їх значення в економічному дослідженні.
Основні завдання і види статистичних групувань . 13
1.4 Принципи вибору групувальної ознаки та утворення груп. 19
Висновки 27
Розрахункова частина 28
Список використаних джерел 53
Продовження таблиці 3.
| Працівник
(порядк. номер) |
Вік, роки | Середньогодинний випуск, грн. | Група |
| 15 | 35 | 108 | 3 |
| 16 | 26 | 88 | 1 |
| 17 | 46 | 97 | 4 |
| 18 | 38 | 105 | 3 |
| 19 | 47 | 95 | 4 |
| 20 | 40 | 110 | 3 |
Таким чином,
а) по числу працівників:
1 група – 3 чол.
2 група – 4 чол.
3 група – 5 чол.
4 група – 5 чол.
5 група – 3 чол.
б) по середньому віку:
1 група = 23 + 20 + 26 / 3 = 23 роки
2 група = 29 + 30 + 27 + 33 / 4 = 29,8
3 група = 35+34+35+38+40/5= 36,4
4 група = 43+42+47+46+47/5=45
5 група = 52++48+54/3= 51,3
в)по середньогодинному випуску
1 група = 89+84+88= 261 годин всього на групу
261/3=87 годин в середньому на 1 людину
2 група = 92+96+88+100=376 годин всього на групу
376/4=94 годин в середньому на 1 людину
525/5=105 годин в середньому на 1 людину
500/5=100 годин в середньому на 1 людину
291/3= 97 годин в середньому на 1 людину
Покажемо отримані результати у вигляді таблиці 4.
Таблиця 4.
| № групи | Групи працівників за віком | Кількість
працівників, чол.
f |
Середній вік працівників в групі, роки | Середньогодинний випуск | |
| Всього
на групу, годин
|
На
1 людину, годин | ||||
| 1 | 20 - 26,8 | 3 | 23 | 261 | 87 |
| 2 | 26,8 – 33,6 | 4 | 29,8 | 376 | 94 |
| 3 | 33,6 - 40,4 | 5 | 36,4 | 525 | 105 |
| 4 | 40,4 - 47,2 | 5 | 45 | 500 | 100 |
| 5 | 47,2 - 54 | 3 | 51,3 | 291 | 97 |
| Всего | - | 20 | 37,1 | 390,6 | 96,6 |
На
підставі отриманих даних можна
зробити висновок, що між віком
працівників і середньогодинним
випуском існує криволінійний зв’язок:
із збільшенням стажу роботи, тобто із
збільшенням віку працівників від 20 до
40,4 років прямо пропорційно збільшується
середньогодинний випуск і досягає максимума
на значенні 525 годин на групу і 105 годин
на 1 людину. Після досягнення працівниками
віку 40,4 років їх середньогодинний
випуск як на групу так на 1 людину знижується,
тобто із збільшенням віку працівників
від 40.4 до 54 років спостерігається зворотній
зв’язок між віком і середньогодинним
випуском.
Задача 2
Виробництво м’яса в області характеризується слідуючими даними, тис. т:
Таблиця 5.
| Види продукції | 1995 р. | 1996 р. |
| Всього | 90,5 | 79,0 |
| в т.ч. яловичина и телятина | 47,3 | 39,7 |
| свинина | 33,9 | 30,0 |
| баранина и козлятина | 1,0 | 0,7 |
| М’ясо птиці | 6,7 | 7,3 |
| М’ясо кролів | 1,2 | 0,7 |
| конина | 0,4 | 0,6 |
З метою вивчення структури виробництва м’яса в області:
а) визначте відносні величини, які характеризують структуру виробництва м’яса в 1995 і 1996 рр.; б) відобразіть отримані відносні показники у вигляді секторних діаграм; в) зробіть висновки про структурні зрушення у виробництві м’яса.
Рішення задачі:
Розрахуємо відносні величини структури виробництва м’яса, прийнявши за 100% 90,5 тис.т. в 1995 році і 79,0 в 1996 році.
Представимо отримані дані у вигляді таблиці 6.
Таблиця 6.
| Види продукції | 1995 р. | Відносна величина, % | 1996 р. | Відносна величина, % |
| Всього | 90,5 | 100 | 79,0 | 100 |
| в т.ч. яловичина і телятина | 47,3 | 52,27 | 39,7 | 50,25 |
| свинина | 33,9 | 37,46 | 30,0 | 37,97 |
| баранина і козлятина | 1,0 | 1,1 | 0,7 | 0,89 |
| М’ясо птиці | 6,7 | 7,4 | 7,3 | 9,24 |
| М’ясо кролів | 1,2 | 1,33 | 0,7 | 0,89 |
| конина | 0,4 | 0,44 | 0,6 | 0,76 |
Покажемо отримані відносні показники у вигляді секторних діаграм
Мал.1. Структура виробництва м’яса в 1995 році.
Мал. 2. Структура виробництва м’яса в 1996 році.
На підставі отриманих даних можна зробити слідуючі висновки про структурні зрушення у виробництві м’яса у 1996 році у порівнянні з 1995 роком: виробництво свинини, м’яса птиці і м’яса конини збільшилося у 1996 році у порівнянні з 1995, а виробництво яловичини і телятини, баранини і козлятини та м’яса кролів знизилося. При цьому, питома вага виробництва м’яса яловичини і телятини знизилося на 2.02% ; свинини- збільшилася на 0,51%; баранини і козлятини - знизилася на 0,21%; м’яса птиці - збільшилася на 1, 84%; м’яса кролів - знизилася на 0,44 %; м’яса конини - збільшилася на 0,32%.
Задача 3
З метою вивчення кваліфікації працівників на підприємстві було проведено
4 % вибіркове обстеження методом випадкового безповторного відбору. Результати обстеження представлені в табл. 7.
Таблиці 7
| Тарифний розряд | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Число працівників | 10 | 30 | 40 | 70 | 30 | 20 |
Визначити: а) середній тарифний розряд працівників; б) дисперсію та середнє квадратичне відхилення; в) коефіцієнт варіації; г) моду і медіану; д) с імовірністю 0,954 відносну похибку вибірки і межі, в яких знаходиться середній тарифний розряд працівників всього підприємства.
Рішення задачі:
а) Для визначення середнього тарифного розряду працівників використовуємо формулу знаходження середньозваженої арифметичної:
Підставивши числові
значення з таблиці 7 отримаємо значення
середнього тарифного розряду:
б) для визначення дисперсії розрахуємо середнє лінійне відхилення значення тарифного розряда від середнього значення, отримані дані оформимо у вигляді таблиці 8:
Таблиця 8.
| Тарифний розряд | Число працівників | | | | ( )² |
| x | f | ||
| 1 | 10 | 2.7 | 7.29 |
| 2 | 30 | 1.7 | 2.89 |
| 3 | 40 | 0.7 | 0.49 |
| 4 | 70 | 0.3 | 0.09 |
| 5 | 30 | 1.3 | 1.69 |
| 6 | 20 | 2.3 | 5.29 |
| всього | 200 | 9 | 17.74 |
Значенне дисперсії визначимо по формулі:
Підставивши числові
значення, отримуємо:
в) Для розрахунку середнього квадратичного відхилення використовуємо наступну формулу:
Підставивши числові значення, отримуємо:
Розрахуємо коефіцієнт варіації, використовуючи наступну формулу:
Підставивши числові значення, отримуємо:
г) Для розрахунку значення моди доповнимо таблицю 8. значеннями кумулятивної частоти і представимо дані у вигляді таблиці 9:
Таблиця 9.
| Тарифний розряд | Число працівників, чол. | | | | ( )² | Кумулятивна частота |
| x | f | |||
| 1 | 10 | 2.7 | 7.29 | 10 |
| 2 | 30 | 1.7 | 2.89 | 40 (30+10) |
| 3 | 40 | 0.7 | 0.49 | 80 (40+40) |
| 4 | 70 | 0.3 | 0.09 | 150 (80+70) |
| 5 | 30 | 1.3 | 1.69 | 180 (150+30) |
| 6 | 20 | 2.3 | 5.29 | 200 (180+20) |
| Итого | 200 | 9 | 17.74 | - |