Звіт з практики в Сумському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Сумської міської ради

Зміст

Вступ……………………………………………………………………..4

1. Історія створення…………………………………………………5
2. Основні положення, принципи та завдання центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді…………………………………………7

Висновки…………………………………………………………………15

Додатки…………………………………………………………………..17

Щоденник практики……………………………………………………..34

Вступ 

В період з 14.04.2014 по 30.04.2014 року я проходила практику у Сумському обласному центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Сумської міської ради, в юридичному відділі.

Для початку слід дати загальну характеристику центру.

Соціально-економічні показники становища дітей та молоді в Україні сьогодні оцінюють як несприятливі. Це зумовлено погіршенням добробуту значної частини сімей, зростанням захворювань та посиленням соціальних негараздів у дитячому та молодіжному середовищі. Українському суспільству завжди було притаманне особливе ставлення до сім’ї та виховання підростаючого покоління. У світлі сучасної економічної кризи ці проблеми набули неабиякої актуальності. Саме тому державна політика стосовно дітей, сім’ї та молоді сьогодні зорієнтована на створення сприятливих умов для розвитку особисті, професійних навичок, зміцнення потенціалу молоді. На це спрямовані конкретні соціальні проекти та програми, що реалізують центри соціальних служб для молоді, які мають значні здобутки та неоцінний досвід. Практична соціальна робота центрів ССCДМ спрямована на виконання національних, державних, галузевих програм соціального становлення та розвитку дітей та молоді. Конкретна соціальна робота за програмами здійснюватися через проведення різноманітних заходів (індивідуальних, групових) спеціалізованими службами регіональних, міських та районних центрів соціальних служб для молоді. Клієнтами центрів соціальних служб для молоді є неблагополучні, багатодітні, неповні та прийомні сім’ї, батьки-вихователі та діти у дитячих будинках сімейного типу, сім’ї, в яких батьки є інвалідами або виховують дитину-інваліда, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, діти та молодь з функціональними обмеженнями, учнівська молодь, діти та підлітки, які зазнали насильства у сім’ї, жінки, які зазнали насилля чи стали жертвами торгівлі.

1. Історія створення

Історію створення та динаміку розвитку системи центрів ССCДМ можна зобразити чотирма періодами: І-й період: 1992 – 1994 роки були періодом формування Державного, обласних, ряду районних, міських, районних у містах центрів ССМ. Загалом у 1992 році було створено 47 центрів ССМ. ІІ період: 1995 – 1997 роки - другий періодом діяльності центрів соціальних служб для молоді. В цей час продовжується створення нормативно-правової бази центрів ССМ. Йде пошук та розробок специфічних для соціальної роботи методів та форм її здійснення. ІІІ період – В 1998 році починається новий етап розвитку центрів соціальних служб для молоді, який тривав до 2001 року. Основним змістом цього етапу було перетворення мережі центрів ССМ у систему. IV період – розпочався з 2001 році: - перехід системи центрів ССМ в нову якість, розбудова нової моделі центрів ССМ шляхом модернізації діючої системи центрів ССCДМ. Сьогодні в Україні функціонує 954 центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, при яких діють 1806 спеціалізованих служб, а саме: 680 служб соціальної підтримки сімей «Родинний дім», 58 служби психологічної допомоги «Телефон Довіри», 10 кризових центрів соціально-психологічної допомоги, 36 центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, 509 мобільних консультативних пункти соціальної роботи у сільській та гірській місцевості, 52 консультативних пункти «Довіра» для ін’єкційних споживачів наркотиків, 298 служб соціального супроводу неповнолітніх та молоді, які знаходяться у місцях позбавлення волі та повернулися з них та 163 служби вторинної зайнятості. Безкоштовні соціальні індивідуальні та групові послуги – психологічні, педагогічні, юридичні та інші - щороку отримують близько 3 млн. клієнтів. Понад 3 тисячі штатних працівників, майже 4,5 тисячі залучених спеціалістів та близько 10 тисяч волонтерів забезпечують соціальне обслуговування, профілактику, супровід та реабілітацію тих, хто її, перш за все, потребує. Соціальна робота, яку здійснюють ЦССCДМ, стала невід’ємною складовою соціальної політики в Україні. Десятилітня історія соціальних служб для молоді переконує: ЦССCДМ надають молоді впевненість у сьогоденні, за ними – майбутнє.

2. Основні положення, принципи та завдання центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді - спеціальний заклад, що проводить соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Діяльність центру спрямовується відповідно Міністерством соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділом з питань соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської, районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінсоцполітики, іншими нормативно-правовими актами з питань сім’ї, дітей та молоді, а також цим Загальним положенням.

Основними принципами діяльності центру є:

• законність;
• соціальна справедливість;
• раннє виявлення та надання допомоги сім’ям, дітям та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• доступність та відкритість;
• конфіденційність та відповідальність за дотримання етичних і правових норм;
• додержання і захист прав людини;
• адресність та індивідуальний підхід;
• добровільність вибору в отриманні чи відмові від отримання соціальних послуг;
• комплексність та системність під час надання соціальних послуг;
• дотримання державних стандартів і нормативів соціальних послуг;
• максимальна ефективність використання бюджетних та позабюджетних коштів.

Основними завданнями регіонального центру є:

• забезпечення участі місцевих центрів у виконанні загальнодержавних та інших соціальних програм з питань соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
• здійснення координації, контролю, методичного та інформаційного забезпечення діяльності місцевих центрів; центрів соціально-психологічної допомоги, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, соціальних центрів матері та дитини, центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, центрів ресоціалізації наркозалежної молоді (далі - заклади соціального обслуговування) щодо проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
• організація та проведення семінарів та тренінгів;
• забезпечення впровадження нових соціальних технологій, спрямованих на раннє виявлення сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, формування відповідального батьківства, запобігання випадкам вилучення дитини із сім’ї;
• здійснення моніторингу за дотриманням державних стандартів соціальних послуг під час проведення місцевими центрами соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.

Основними завданнями місцевого центру є:

• проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання складним життєвим обставинам сімей, дітей та молоді;
• виявлення сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• здійснення соціального супроводу, надання соціальних послуг та здійснення інших заходів щодо відновлення соціальних функцій, психологічного і фізичного стану сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги;
• проведення інформаційно-просвітницької роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
• забезпечення взаємодії із структурними підрозділами місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також залучення потенціалу територіальної громади до проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.

Регіональний центр відповідно до покладених на нього завдань:

• поширює інформацію про надання соціальних послуг та категорії осіб, які можуть їх отримати, та забезпечує такою інформацією місцеві центри і заклади соціального обслуговування;
• бере участь у проведенні оцінки потреб населення адміністративно-територіальних одиниць у соціальних послугах; проводить аналіз потреб регіону в закладах соціального обслуговування та готує пропозиції щодо розвитку їх мережі;
• узагальнює статистичні та інформаційно-аналітичні матеріали стосовно обліку наданих місцевими центрами та закладами соціального обслуговування соціальних послуг сім’ям, дітям та молоді;
• подає Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям та Мінсоцполітики статистичні та інформаційно-аналітичні матеріали щодо проведеної соціальної роботи;
• здійснює підготовку кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, за результатами якої готує рекомендацію службі у справах дітей, у тому числі психологічної мотивації та готовності щодо можливості взяти дитину;
• проводить навчання для прийомних батьків, батьків-вихователів з метою підвищення їх виховного потенціалу, підтримки сприятливого психологічного стану батьків; проводить семінари та тренінги для працівників місцевих центрів, закладів соціального обслуговування та фахівців, залучених до соціальної роботи;
• вивчає, узагальнює та сприяє впровадженню прогресивних форм і методів соціальної роботи; розробляє пропозиції та готує методичні рекомендації щодо вдосконалення технологій, форм і методів соціальної роботи, в тому числі щодо здійснення соціального супроводу сімей та профілактики сімейного неблагополуччя;
• співпрацює з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, громадськими об’єднаннями.

Місцевий центр відповідно до покладених на нього завдань:

1) здійснює  виявлення та веде облік:

• сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах;
• осіб з числа випускників інтернатних закладів;
• дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа;
• прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей опікунів, піклувальників;
• осіб з інвалідністю;
• осіб, які звільнилися з місць позбавлення волі;
• осіб, які зазнали жорстокості та насильства, постраждали від торгівлі людьми, залучалися до найгірших форм дитячої праці;

2) проводить  оцінку потреб дитини, сім’ї та  молодої особи, обстеження матеріально-побутових  умов за згодою сім’ї, визначає  планування та методи соціальної  роботи;

3) здійснює  у разі потреби соціальний  супровід та надання соціальних  послуг, зокрема:

• забезпечує надання необхідних соціальних послуг особам, які зазнали жорстокості та насильства, постраждали від торгівлі людьми;
• забезпечує соціальну підтримку ВІЛ-інфікованих дітей, молоді та членів їх сімей;
• здійснює заходи із соціального патронажу осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, у тому числі за повідомленням установ виконання покарань;
• здійснює соціальну та психологічну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа з метою підготовки до самостійного життя;
• інформує населення про форми сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• надає юридичну, психологічну та соціальну допомогу дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також їх біологічним батькам, опікунам, піклувальникам, прийомним батькам, батькам-вихователям та усиновлювачам;
• здійснює соціальне супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу; бере участь у підготовці до самостійного життя дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, з числа випускників інтернатних закладів;

4) інформує  сім’ї, дітей та молодь про  можливість отримання інших видів  соціальної допомоги і послуг;

5) проводить  у сім’ях, серед дітей та молоді  за місцем проживання інформаційно-просвітницьку  роботу, спрямовану на формування  стандартів позитивної поведінки, здорового способу життя шляхом  розповсюдження соціальної реклами  і проведення консультацій;

6) впроваджує  нові соціальні технології, спрямовані  на виявлення отримувачів соціальних  послуг на ранніх стадіях життєвих  проблем; формує навички відповідального  батьківства, здійснює профілактику  соціального сирітства;

7) узагальнює  на місцевому рівні статистичні  та готує інформаційно-аналітичні  матеріали стосовно проведеної  соціальної роботи, які подає  регіональному центру та відповідному  місцевому органу виконавчої  влади з питань соціального  захисту населення;

8) дотримується  державних стандартів і нормативів  під час проведення соціальної  роботи з сім’ями, дітьми та  молоддю;

9) забезпечує  захист персональних даних сімей, дітей та молоді, які перебувають  у складних життєвих обставинах, відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

Центр має право:

• вносити Мінсоцполітики, місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозиції щодо вдосконалення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю;
• подавати пропозиції до проектів відповідних місцевих бюджетів з питань, що належать до їх компетенції;
• укладати в установленому порядку договори з підприємствами, установами та організаціями (в тому числі іноземними) щодо проведення робіт, спрямованих на виконання покладених на нього завдань;
• залучати фахівців інших закладів, установ та організацій різних форм власності для здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; в установленому порядку одержувати від підприємств, установ та організацій інформацію з питань, що належать до його компетенції;
• вживати заходів для забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів сімей, дітей та молоді;
• здійснювати посередництво у представництві інтересів сімей, дітей та молоді та порушувати клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог законодавства з питань проведення соціальної роботи з сім’ями, дітьми та молоддю.