Соціальної роботи з безробітною молоддю України

Зміст 

Вступ

Розділ  І. Теоретичні засади та нормативно-правові  аспекти безробіття як соціального  явища

1.1 Сутність  поняття «безробіття». Види та  форми 

1.2 Нормативно-правова  база регламентації роботи з  безробітними громадянами.

1.3 Соціально-психологічні та соціально-економічні наслідки безробіття

Розділ  ІІ. Основні напрямки соціальної роботи з безробітним населенням

2.1. Проблеми  зайнятості молоді на ринкупраці  України.

2.2 Соціальний  захист безробітної молоді в Україні

2.3. Державні гарантії надання молоді першого робочого місця.

Висновки

Список  використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Актуальністю  теми “Соціальної роботи з безробітною молоддю України” є те, що на теперішній час наше суспільство має досить проблем з молодими людьми, які не мають роботи, це, люди, які зневірилася у пошуках роботи за певний проміжок часу, які не мають матеріального достатку, які мають сім’ї, але не мають достатньо засобів для її існування.

     Ситуація, що складається на українському молодіжному ринку праці в останні роки, є досить напруженою і характеризується тенденціями до погіршення. Зростають масштаби реєструється і прихованого безробіття серед молоді, збільшується її тривалість. Тим часом можливості молодих людей і без того обмежені в силу їх більш низької конкурентоспроможності в порівнянні з іншими категоріями населення.

     Актуальність  цієї роботи зумовлена, з одного боку, великим інтересом з проблеми особливостей безробіття серед молоді в сучасній науці, з іншого боку, її недостатньою розробленістю. Розгляд  питань пов'язаних з даною тематикою носить як теоретичну, так і практичну значимість.

     Особливий інтерес представляє аналіз становища  молоді на українському ринку праці. Його необхідність обумовлюється двома найважливішими обставинами:

     • по-перше, молоді люди складають близько 35% працездатного населення України,

     • по-друге, вони – майбутнє країни.

     Молодь  вже сьогодні багато в чому визначає політичні, економічні та соціальні  процеси в суспільстві. Разом  з тим вона у всьому світі є  однією з найбільш уразливих груп на ринку праці.

     Молодіжне безробіття залишається однією з  найгостріших проблем у сфері  праці. Сьогодні, як ніколи, актуально  оцінити її масштаби та спрогнозувати  її динаміку, знайти шляхи надання  ефективної допомоги молодим людям, які відчувають труднощі з працевлаштуванням. 

   Під час пошуку роботи молодь зіткається з  проблемами серед  яких є:

• Відсутність досвіду та стажу робот:

     Наявність досвіду роботи і стажу роботи, бажано за фахом, на сьогоднішній день є одним з істотних вимог до кандидатів на заміщення пропонованих на ринку праці вакансій. Відповідно, не мають досвіду роботи і стажу випускників вузів у цьому випадку на роботу найчастіше беруть неохоче. Отже, випускники не мають не тільки досвіду роботи, але й можливості отримання такого досвіду.

• Проблема дискримінації жінок при прийомі на роботу:

     Проблема  полягає в тому, що при прийомі  на роботу роботодавці волію брати  на роботу швидше чоловіків, ніж жінок. Найменш бажаним кандидатом при  прийомі на роботу опиняється молода заміжня жінка, яка не має дітей. Роботодавець в даному випадку передбачає можливу швидку вагітність такої жінки і, не бажаючи нести зайві витрати на оплату декретної.

• Проблема дисбалансу попиту та пропозиції на ринку праці

     Проблема  полягає в тому, що існує невідповідність  між тим, які спеціальності на конкретний момент потрібні на ринку праці, і тим, фахівців яких спеціальностей випускають вузи. У даному випадку мова йде про те, що ринок праці в даний час навіть приблизно складно прогнозувати на ті ж п'ять-шість років, оскільки економічна ситуація в суспільстві нестабільна. Купуючи, здавалося б, престижну спеціальність, випускник ризикує виявитися незатребуваним після закінчення вузу у зв'язку з різко зміненим рейтингом престижних спеціальностей.

• Інфантилізм молоді в пошуку роботи

     Молоді люди часто не мають активної позиції в пошуку роботи, а відповідно не використовують багато з існуючих можливостей знаходження роботи. Неабиякою мірою це пов'язано з небажанням потрапляти в некомфортні і жорсткі ситуації ринку праці.

• Проблема необізнаності населення про свої права та можливості в пошуку роботи

     В даний час населення вкрай  незадовільно інформовано про можливості пошуку роботи. При цьому відіграють роль як вже згадувана пасивна  позиція в пошуку роботи, так і  певного роду забобони, невірна інтерпретація шукають роботу громадянами свого становища як невдаху і прохача. Крім того, виявилося, що інформаційних каналів про попит на ринку праці явно недостатньо.

     Мета  даної роботи: полягає у теоретичному вивченні соціальної роботи з безробітною молоддю України.

    Окреслена мета зумовила такі завдання дослідження:

• Визначити поняття «безробіття» його види та форми
• Розглянути нормативно-правову базу регламентації роботи з безробітними громадянами.
• Вивчити соціально-психологічні та соціально-економічні наслідки безробіття
• Визначити проблеми зайнятості молоді на ринкупраці України.
• Визначити соціальний захист безробітної молоді в Україні
• Розглянути державні гарантії надання молоді першого робочого місця.

     Об’єктом  дослідження кваліфікаційної  роботи є молоді люди, які в силу будь-яких причин не мають роботи.

     Предмет роботи є соціальна допомога молодим людям, що потребують підтримки з боку соціальних служб і служби зайнятості, а також допомога у вирішенні їхніх проблем.  
 
 
 
 

Розділ  І. Теоретичні засади та нормативно правові аспекти безробіття як соціального явища 

1. Cутність  поняття «безробіття». Види та форми

 

     Безробіття  є невід'ємною складовою ринкової економіки, одним з негативних наслідків  самої природи ринку, результатом  дії його головного закону — попиту і пропозиції. Безробіття — незайнятість певної частини економічно-активного населення (трудових ресурсів) унаслідок об'єктивних причин (процесів), притаманних ринковій економіці, таких як циклічність розвитку економіки, протирічний характер НТП, високі темпи модернізації виробництва, дія закону народонаселення і т. ін. Безробіття, котре наступило внаслідок об'єктивних причин, зобов'язує суспільство турбуватися про громадян, які залишилися без роботи не зі своєї вини і не за власним бажанням [6, c.86].

     Більш широке поняття безробітного, за методологією МОП, — це особи віком 15—70 років (зареєстровані та не зареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам:

     а) не мали роботи (прибуткового заняття);

     б) активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх чотирьох тижнів, що передували опитуванню;

     в) були готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

     Ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» дає таке визначення безробітного: «Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи». Слід підкреслити, що це визначення безробіття стосується лише тих громадян, які самі шукають роботу, виявляючи економічну активність.

     До  категорії безробітних відносяться  також особи, які не шукають роботу тому, що вже знайшли її і мають домовленість про початок роботи через певний проміжок часу, а також навчаються за направленням державної служби зайнятості [6, c.86].

     Економічна  сутність безробіття полягає в тому, що за рахунок вимушеної незайнятості частини економічно-активних громадян суспільство позбавляється певної величини суспільного продукту, витрачаючись при цьому на утримання безробітних і членів сімей, котрі знаходяться на їх утриманні.

     Соціальна сутність безробіття — в тому, що вимушено непрацюючі особи, які існують  не на зароблені кошти, а на допомогу, маргіналізуються, не знаходячи самовираження в праці, і якщо безробіття стає тривалим, втрачають професіоналізм, виробничі навички, зневіряються і можуть деградувати як особистості.

     Таким чином, безробіття в умовах ринкових економічних відносин є, з одного боку, невід'ємною, а з другого, — неприйнятною альтернативою зайнятості, проблемою, яку суспільству доводиться вирішувати щоденно шляхом проведення заходів державного регулювання зайнятості.

Виділяють наступні види безробіття:

     Фрикційне безробіття. Таке безробіття пов'язане з тим, що людина змінює свою роботу. Цьому може бути багато причин: переїзд на інше місце проживання, незадоволення попередньою роботою, зміна спеціальності (наприклад, без відриву від роботи працівник закінчив навчальний заклад і здобув нову професію), перехід на іншу роботу з кращими умовами і більш високою заробітною платою.

     Тривалість  безробіття пов'язана з пошуком  роботи. Як правило, таке безробіття має  добровільний характер[6, c.87].

     Фрикційне безробіття особливо характерне для великих міст, де є значний вибір і умови для поліпшення роботи.

     Технологічне безробіття. Іноді цей вид безробіття називають структурним. Причина його появи полягає в структурних зрушеннях у виробництві, що в багатьох випадках пов'язані з науково-технічним прогресом, появою нових виробництв, відмиранням старих технологій. Наприклад, у поліграфічному виробництві відмирає професія лінотипіста (яка, до речі, шкідлива для здоров'я через використання свинцю). Сьогодні на зміну такому набору приходить офсетний набір з допомогою комп'ютерів безпосередньо у видавництві. У друкарні книга тиражується з підготовленого видавництвом макета [6, c.87].

     Технічний прогрес зумовлює появу нових  професій. Тривалість безробіття тут  пов'язана з часом навчання новій професії. Отже, суттєва різниця між фрикційним і структурним безробіттям полягає в тому, що в першому випадку безробітні, як правило, зберігають навички і вміння, що властиві робочій силі, їх вони можуть використати на інших роботах. А в другому випадку вони не можуть відразу отримати роботу без попередньої перепідготовки. Потрібне додаткове навчання.

     Циклічне безробіття. Таке безробіття викликане спадом виробництва, тобто тією фазою, яку називають кризою надвиробництва. Під час цієї фази багато підприємств припиняють свою роботу, їхні працівники поповнюють армію безробітних. Якщо сукупний попит на товари і послуги зменшується, зайнятість скорочується, а безробіття зростає. Циклічне безробіття іноді називають безробіттям, пов'язаним з дефіцитом попиту. Причому цей дефіцит поширюється не тільки на попит товарів і послуг, а й на саму робочу силу.

     Припинення  цього безробіття пов'язане із закінченням  фази кризи і переходом до фаз  пожвавлення і піднесення виробництва. Особливістю такого безробіття є  те, що воно знаходиться у циклічному розвитку: через певні проміжки часу періодично повторюються його спади і піднесення.

     Приховане безробіття. Причиною такого безробіття є, по-перше, низька конкурентоспроможність невеликих підприємств порівняно з великими; по-друге, кризові явища в країнах, що переходять до ринкової економіки.

     Приховане безробіття особливо виявляється серед  сільського населення. Безробіття тут  називають прихованим тому, що воно приховується ілюзорною зайнятістю в сільському господарстві. Клаптик землі, малопродуктивне, майже натуральне господарство не забезпечують людині засобів існування впродовж року. Селянин змушений шукати роботу на стороні: найматися до заможних господарів, працювати в сезонних будівельних бригадах, займатися дрібним кустарним промислом, здійснювати різноманітні послуги, що мають, як правило, нерегулярний характер [6, c.88].