Стратегыъ взаэмодыъ учител при управлынны навчальною дыяльныстю

Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2012 в 05:23, курсовая работа

Краткое описание

Мета курсової роботи - розкрити сутність міжособистісної взаємодії і ознаки вибору оптимальної стратегії спілкування.
Об’єкт дослідження – міжособистісна взаємодія суб’єктів навчально-виховного процесу.
Предмет дослідження – шляхи побудови ефективної міжособистісної взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу.
Завдання:
- провести літературний огляд з питання міжособистісної взаємодії та спілкування;
- розглянути способи, стилі психолого-педагогічної взаємодії та можливі реакції особистості при різних способах взаємодії;
- зробити висновки.

Файлы: 1 файл

Курсова_Психологія_Герус_П-54.doc

— 652.50 Кб (Скачать)

Назва стратегії

Характеристика

Прийнятні умови застосування

1. Примус

(суперництво, боротьба)

Один із учасників конфлікту, використовуючи тиск, прагне досягти власних цілей або реалізувати інтереси без урахування цілей та інтересів іншої сторони.

- необхідні швидкі рішучі дії; - необхідно прийняття неординарного рішення по важливим питанням; - існує впевненість у правильності обраного важливого рішення; - маніпуляція у використанні переваг власної позиції.

2. Співпраця

Учасники конфлікту  орієнтовані на можливість повного  обопільного задоволення інтересів. Результатом такої взаємодії є перемога обох сторін.

- необхідність пошуку рішення проблеми за умови, що компроміс недопустимий; - повне використання всього творчого потенціалу учасників; - необхідність у забезпеченні реалізації будь-якої спільної мети; - подолання негативних емоцій, що виникли в результаті спілкування.

3. Уникання

Людина може визначати наявність конфлікту, проте прагне уникнути чи знищити його.

- предмет розбіжностей несуттєвий та існують інші найбільш суттєві справи; - відсутня можливість задовольнити власні інтереси; - вірогідність руйнації стосунків більша, аніж можливість їх покращення; - потреба надати учасникам конфлікту можливість заспокоїтися, відпочити від переживань; - інша сторона здатна вирішити конфлікт більш ефективно; - перед застосуванням конкретних дій є потреба зібрати необхідну інформацію.


 

4. Пристосування

3 метою збереження

- існує необхідність

 

гармонійних стосунків

прислухатися  до іншої точки

 

інтереси  протилежної

зору, виявити  гнучкість;

 

сторони стають

- предмет розбіжностей

 

важливішими за власні.

важливіший  для інших;

   

- потреба завоювати довіру

   

та забезпечити  міцну

   

позицію на майбутнє;

   

- доцільно мінімізувати

   

втрати за умов слабкої

   

позиції;

   

- важливі гармонія та

   

стабільність  стосунків.

5. Компроміс

Компромісна стратегія

- цілі важливі, але все таки не

 

боротьби  з конфліктом

варті того, щоб

 

характеризується

застосовувати жорсткі засоби

 

балансом  інтересів

для їх досягнення;

 

конфліктуючих сторін на

- опоненти мають однакову

 

середньому  рівні. Іншими

силу, але  прагнуть досягти

 

словами її можна  назвати

важливих  цілей;

 

стратегією  взаємної

- прийти до тимчасової згоди

 

поступки.

у вирішенні  важливих

   

питань;

   

- потреба у прийнятті

   

оптимального  рішення в

   

умовах обмеженості  часу;

   

- потреба зробити «крок

   

назад», якщо співпраця та

   

примус не допомагають

   

досягти цілей.


Ключ-таблиця  для відповідей

 

Примус пункт   бал

1

Пристосування пункт    бал

2

Компроміс пункт   бал

3

Уникання пункт   Бал

4

Співпраця пункт   бал

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

Разом

Разом

Разом

Разом

Разом


 

 

 

3.3. Методики для діагностики особистісного компоненту психологічної готовності керівника до взаємодії в умовах конфлікту

Особистісний компонент - це сукупність особистісних якостей, які характеризують особливості конфліктно-компетентної поведінки керівника школи. Показником виявлення особистісного компоненту виступає психологічна саморегуляція. Необхідність психологічної саморегуляції виникає тоді, коли керівник школи стикається з негативними наслідками у професійно-управлінській взаємодії, такими як погіршення самопочуття, конфліктність, втома, синдром «професійного вигорання» тощо.

Отже, психологічна саморегуляція  керівника школи в умовах конфлікту -це мимовільна цілеспрямована зміна окремих психофізіологічних функцій та психічних станів керівника в цілому, яка здійснюється шляхом спеціально організованої психічної активності.

Психологічна  саморегуляція в умовах конфлікту  передбачає управління, з одного боку, пізнавальними процесами (гнучкість розуму, саногенне мислення, рівень тривожності, рівень мотивації конфлікту, здібність управляти конфліктними станами, ставлення до насильства, рівень суб'єктивного самоконтролю, рівень упевненості в собі, рівень самооцінки), з іншого -особистістю в цілому: її поведінкою, емоціями та діями.

Запропонований у даному розділі діагностичний інструментарій дозволяє ґрунтовно дослідити особистісні якості керівника школи (конфліктність, ригідність, агресивність, тривожність, емпатійність, ціннісні орієнтації, самооцінка тощо), які так чи інакше виявляються керівником школи під час взаємодії в умовах конфлікту [35].

 

 

 

3.3.1. Методика «Значення конфлікту для мене»

Мета дослідження. Методика дає можливість визначити домінуючу емоційну реакцію в умовах «реального» та «бажаного» реагування на конфлікт, дослідити розбіжності у суб'єктивній і об'єктивній самооцінці.

Завдання 1

Інструкція  для учасників дослідження.

Прочитайте, будь ласка, слова розміщені в  лівій колонці таблиці. Обведіть кружечком одну з цифр у відповідній графі бланку для відповідей, визначаючи емоційну реакцію, яку викликає у Вас кожне слово, що так чи інакше пов'язане з поняттям «конфлікт».

Якщо слово зовсім не здається Вам неприємним, обведіть цифру 0. Якщо воно ледь хвилює, непокоїть Вас, обведіть цифру 1. Якщо слово досить неприємне та викликає реакцію занепокоєння і Ви уявляєте ситуацію, якої хотіли б уникнути будь-що, обведіть цифру 2. Якщо слово асоціюється з неприємними відчуттями і викликає сильне занепокоєння, тривогу, страх, обведіть цифру 3. У разі, коли слово викликає дуже сильне занепокоєння, сильний страх, обведіть кружечком цифру 4.

 

Бланк для

відповідей

       
 

Реакція

 

Дуже

позитивна

Позитивна

Нейтральна

Негативна

Дуже

негативна

Конфлікт

0

1

2

3

4

Компроміс

0

1

2

3

4

Авторитарність

0

1

2

3

4

Рішучість

0

1

2

3

4

Конфронтація

0

1

2

3

4

Влада

0

1

2

3

4

Напруга

0

1

2

3

4

Співпраця

0

1

2

3

4

Конкуренція

0

1

2

3

4


Завдання 2

Інструкція для учасників опитування. Дайте, будь ласка, ґрунтовну відповідь на запропоновані нижче запитання.

1. Яке    слово    викликає    найсильнішу    позитивну    емоційну    реакцію?

2. Яке    слово    викликає    найсильнішу    негативну    емоційну    реакцію?


 

3. Поясніть  причину вказаної емоційної реакції  щодо слів:

«конфлікт» 

«конкуренція» 

«авторитарність» 

«рішучість» 

4. Співвіднесіть  між собою слова лівої колонки  так, щоб слова в утвореній 
парі якомога повніше розкривали смисл одне одного? 

Завдання 3

Інструкція для учасників опитування. Як Ви, зазвичай, реагуєте на ситуацію, яку вважаєте конфліктною? Поставте, будь ласка, знак «Х» на запропонованій шкалі, що відображає Вашу звичайну реакцію (реальна позиція) та знак «V», який відображав би те, як би Ви хотіли реагувати.

Лютую, Ніколи не буду


навіть якщо це боротися за

погіршує ситуацію власні інтереси

Поясніть, будь ласка, чому відмітка стоїть саме в  тому місці шкали.

Завдання 4


Інструкція для учасників опитування. Дайте, будь ласка, відповіді на наступні запитання.

1. Які почуття охоплюють  Вас у конфлікті у випадку  реального реагування?

  1. Чи існує у Вас різниця між бажаним і реальним реагуванням на конфлікт?
  2. Що заважає Вам перейти до бажаної позиції?

 

  1. Чи доводилося Вам діяти коли-небудь згідно бажаної позиції? Як Ви 
    почували себе? 

 

 

Обробка та інтерпретація результатів  дослідження.

Опрацювання отриманих даних здійснюється в два етапи.

Перший  етап: обробка результатів завдань 1, 3 передбачає обчислення загальної суми балів, набраних респондентами по кожному слову (завдання 1) чи ситуації (завдання 3) у відповідності до шкали оцінювання. Дані опитування дозволяють виявити домінуючу емоційну реакцію як на рівні конкретної особистості, так і в досліджуваній групі (колективі).

Другий етап: обробка результатів дослідження в ході виконання завдань 2, 4 дозволяє отримати додаткову корисну інформацію про особливості емоційної реакції в умовах «реального» й «бажаного» конфлікту в процесі якісного аналізу відповідей опитуваних. Усі ці дані можуть бути використані для розробки індивідуальної програми саморозвитку психічної готовності фахівця до взаємодії в умовах конфлікту.

 

3.3.2. Тест «Самооцінка станів тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності» (адаптований варіант методики Г.Айзенка)

(Ложкин  Г.В., Повякель Н.И. Практическая  психология конфликта: Учеб. Пособие. - К.: МАУП, 2000. - 256 с. - С.206-209)

Мета  опитування. Дати основу для систематизованої оцінки психічних станів особистості: тривожності, агресивності, фрустрації та ригідності.

Загальні відомості

Тривожність - стійка особистісна якість та індивідуальна особливість, яка виявляється в підвищеному переживанні тривоги при відсутності мінімальної чи умовної загрози.

Особистість з підвищеним рівнем тривожності  та невротизації дуже вразлива, тяжче й довше переживає сварки й конфлікти, їй важко «узяти себе в руки», вона часто пригнічена й засмучена, постійна тривога виснажує й не дає можливості повноцінно радіти життю.

Фрустрація (від лат. frustratio- обман, невдача) - психологічний стан зростаючої емоційно-вольової напруженості, який виникає в конфліктних ситуаціях, заважає досягненню мети чи задоволенню потреб і бажань, загрожує людині, її престижу й людській гідності.

Реакція на фрустрацію в  конфліктах виявляється тоді, коли шлях до мети має певні перепони, які, на думку Ч.Ліксона [11], можуть виявлятися у: наполегливості (прагнення продовжувати свою лінію); посиленні (прагнення діяти сильніше); відході (відхід від проблеми); обході (йти до мети окружним шляхом); агресії (досягти свого за допомогою насильства); звинуваченні (шукати помилку чи винних); втечі (відмова від усього).

Фрустрація  притаманна кожній людині й прихована в середині особистості, а за сприятливих умов може виявлятися у формі агресії.

Агресія (лат. aggression, від aggredio- нападаю) специфічна форма деструктивної поведінки особистості. Вона характеризується демонстрацією переваг сили або використанням сили по відношенню до іншої людини чи групи, яким суб'єкт прагне нанести фізичний або психологічний дискомфорт (негативні переживання, стани напруженості, страху, приниженості та ін.).

Агресивна поведінка, що часто викликається на фрустрацію носить цілеспрямований характер й супроводжується емоційними станами гніву, ворожнечі, ненависті. Агресивні дії викликають відповідну реакцію в іншої людини чи групи, і з цього моменту починається конфлікт.

Ригідність (від лат. rigidus- твердий, заціпенілий) - якість особистості, що виявляється в негнучкості, стереотипності, інертності поведінки. Нездатності до швидкої її зміни й реагування на різноманітні ситуації по-різному.

Ригідна особистість - це особистість, яка не здатна терпіти  поведінку, що суперечить її принципам і ціннісним критеріям. Зазвичай, така особистість інертна, повільно звикає до нового оточення, нетовариська, вкрай егоцентрична й не схильна до компромісів.

Информация о работе Стратегыъ взаэмодыъ учител при управлынны навчальною дыяльныстю