Психологічні засади девіантної поведінки

 

Було проведено математичну обробку отриманих даних, за результатами якої було встановлено:

1) Мають місце статистично значущі відмінності у загальному рівні агресивності двох груп. Для встановленя відмінностей було застосовано t-крітерій Стьюдента, який дорівнює 2,243, тобто була відхилена нульова гіпотеза Н0 та прийнята альтернативна гіпотеза Н1 при рівні статистичної значущості Р=0,05. Так як значення t-крітерія Стьюдента позитивне, можно говорити про те, що підлітки з девіантною поведінкою мають більший рівень загальної агресивності.

Високий рівень агресивності характеризується наявністю деструктивних тенденцій у області суб’єктно-об’єктних відносин.

2) Мають місце статистично значущі відмінності у рівні вербальної агресивності двох груп. Для встановленя відмінностей було застосовано t-крітерій Стьюдента. t-крітерій Стьюдента дорівнює 2,130, тобто була відхилена нульова гіпотеза Н0 та прийнята альтернативна гіпотеза Н1 при рівні статистичної значущості Р=0,05. Значення t-крітерія Стьюдента позитивне, це є показником того, що підлітки з девіантною поведінкою мають більший рівень вербальної агресивності, ніж підлітки з нормальною поведінкою.

Високі показники вербальної агресії  у підлітків з девіантною поведінкою характеризуються потягом до вираження  негативних емоцій криком, або через  зміст словесних висказувань (прокляття, погрози).

3) Мають місце статистично значущі відмінності у рівні фізичної агресивності двох груп. Для встановленя відмінностей було застосовано t-крітерій Стьюдента. t-крітерій Стьюдента дорівнює 2,295, тобто була відхилена нульова гіпотеза Н0 та прийнята альтернативна гіпотеза Н1 при рівні статистичної значущості Р=0,05. Значення t-крітерія Стьюдента позитивне, це є показником того, що підлітки з девіантною поведінкою мають більший рівень фізичної агресивності, ніж підлітки з нормальною поведінкою.

Високі показники фізичної агресії у підлітків з девіантною поведінкою характеризуються потягом до застосування фізичної сили.

4)  Статистично значущі відмінності у рівні раздратованості двох груп відсутні. Була відхилена альтернативна гіпотеза Н1 та прийнята нульова гіпотеза Н0.

5) Статистично значущі відмінності у рівні ворожості двох груп відсутні. Була відхилена альтернативна гіпотеза Н1 та прийнята нульова гіпотеза Н0.

 

6) Статистично значущі відмінності  у рівні підозрілості двох груп відсутні. Була відхилена альтернативна гіпотеза Н1 та прийнята нульова гіпотеза Н0.

7) Статистично значущі відмінності  у рівні образи двох груп відсутні. Була відхилена альтернативна гіпотеза Н1 та прийнята нульова гіпотеза Н0.

8) Мають місце статистично значущі відмінності у рівні непрямої агресії двох груп. Для встановленя відмінностей було застосовано t-крітерій Стьюдента. t-крітерій Стьюдента дорівнює 2,449, тобто була відхилена нульова гіпотезу Н0 та прийнята альтернативна гіпотеза Н1 при рівні статистичної значущості Р=0,001. Значення t-крітерія Стьюдента позитивне, це є показником того, що підлітки з девіантною поведінкою мають більший рівень непрямої агресивності, ніж підлітки з нормальною поведінкою.

Високі показники непрямої агресії  у підлітків з девіантною поведінкою характеризуються непрямою наравленосю агресії на інших людей.

9) Мають місце статистично значущі відмінності у рівні негілізму двох груп. Для встановленя відмінностей було застосовано t-крітерій Стьюдента. t-крітерій Стьюдента дорівнює 2,656, тобто була відхилена нульова гіпотезу Н0 та прийнята альтернативна гіпотеза Н1 при рівні статистичної значущості Р=0,001. Значення t-крітерія Стьюдента позитивне, це є показником того, що підлітки з девіантною поведінкою мають більший рівень негілізму, ніж підлітки з нормальною поведінкою.

Високі показники негілізму у підлітків з девіантною поведінкою характеризуються опозиційною манерою поведінки, яка може включати як пасивний опір, так і активну боротьбу проту установлених правил та законів. Цей вид агресивності є найбільш вираженим у підлітків з девіантною поведінкою

10) Статистично значущі відмінності у рівні почуття провини двох груп відсутні. Була відхилена альтернативна гіпотеза Н1 та прийнята нульова гіпотеза Н0.

Результати статистичної обробки відображені у табл. 2.

 

Табл. 2. Результат статистичного аналізу розподілів рівня агресивності у двох групах.

 

По загальним показникам		Види агресії		По компонентам
tэмп	P			tэмп	P
2,243	<0,05	Загальна агресія	Вербальна агресія	2,130	<0,05
			Фізична агресія	2,295	<0,05
			Раздратованість	0,976	>0,05
0,866	>0,05	Ворожість	Підозрілість	0,932	>0,05
			Образа	0,759	>0,05
0,640	>0,05	Почуття провини
2,449	<0,05	Непряма агресія
2,656	<0,01	Негілізм

3. Результати діагностики двох груп за допомогою методики К. Леонгарда - Г. Шмішека відображені у табл. 3 та табл. 4 відповідно.

 Табл. 3. Розподіл показників акцентуацій характеру у групі «А»

Рівні вираженості Типи акцентуацій	Акцентуація відсутня	Схована акцентуація	Виражена акцентуація
Проективна	82,5%	12,5%	5%
Паранойяльна	70%	25%	5%
Ригідна	72,5%	27,5%	0%
Витісненя	82,5%	17,5%	0%
Гіпертимічна	70%	27,5%	2,5%
Емоцентрова	65%	30%	5%
Дистимічна	65%	35%	0%
Невротична	75%	25%	0%
Інтроективна	70%	27,5%	2,5%
Циклотимічна	75%	25%	0%

 

Табл. 4. Розподіл показників акцентуацій характеру у групі «Б»

Рівні вираженості Типи акцентуацій	Акцентуація відсутня	Схована акцентуація	Виражена акцентуація
Проективна	62,5%	30%	7,5%
Паранойяльна	72,5%	25%	2,5%
Ригідна	72,5%	20%	7,5%
Витісненя	75%	25%	0%
Гіпертимічна	60%	30%	10%
Емоцентрова	82,5%	17,5%	0%
Дистимічна	62,5%	37,5%	0%
Невротична	70%	30%	0%
Інтроективна	60%	30%	10%
Циклотимічна	75%	25%	0%

Було проведено статистичну обробку отриманих даних, за результатами якої було встановлено:

1) Мають місце статистично значущі відмінності у рівні вираженості проективної акцентуації двох груп. Для встановленя відмінностей було застосовано t-крітерій Стьюдента, який дорівнює 2,333, тобто була відхилена нульова гіпотеза Н0 та прийнята альтернативна гіпотеза Н1 при Р=0,05.

2) Мають місце статистично значущі відмінності у рівні вираженості гіпертимічної акцентуації двох груп. Для встановленя відмінностей було застосовано t-крітерій Стьюдента, який дорівнює 2,108, тобто була відхилена нульова гіпотеза Н0 та прийнята альтернативна гіпотеза Н1 при рівні статистичної значущості Р=0,05.

3) Мають місце статистично значущі відмінності у рівні вираженості дистимічної акцентуації двох груп. Для встановленя відмінностей було застосовано t-крітерій Стьюдента, який дорівнює 2,383, тобто була відхилена нульова гіпотеза Н0 та прийнята альтернативна гіпотеза Н1 при рівні статистичної значущості Р=0,05.

4) Мають місце статистично значущі відмінності у рівні вираженості невротичної акцентуації двох груп. Для встановленя відмінностей було застосовано t-крітерій Стьюдента, який дорівнює 2,143, тобто була відхилена нульова гіпотеза Н0 та прийнята альтернативна гіпотеза Н1 при рівні статистичної значущості Р=0,05.

5) Відсутні  статистично значущі відмінності між двома групами у таких типах акцентуацій характеру як паранойяльна, ригідна, витіснення, емоцентрова, інтроективна та циклотимічна.

Результати статистичної обробки відображені у табл. 5.

Табл. 5. Результат статистичного аналізу розподілів рівня акцентуації характеру у двох групах підлітків.

 

	tэмп	P
Проективна акцентуація	2,333	<0,05
Паранойяльна акцентуація	0,414	>0,05
Ригідна акцентуація	1,929	>0,05
Акцентуація витісненя	1,812	>0,05
Гіпертимічна акцентуація	2,108	<0,05
Емоцентрова акцентуація	1,047	>0,05
Дистимічна акцентуація	2,383	<0,05
Невротична акцентуація	2,143	<0,05
Інтроективна акцентуація	1,963	>0,05
Циклотимічна акцентуація	1,823	>0,05

Таким чином, результати емпірічного дослідження підтвердили гіпотезу про те, що мають місце статистично значущі відмінності між підлітками з нормальною та девіантною поведінкою у таких психологічних характеристиках, як рівень нейротизму, рівень агресивності та акцентуації характеру.

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, проблема соціалізації, навчання та виховання підлітків із девіантними формами поведінки є на даний час украй актуальною. Серед небезпечних асоціальних форм девіантної поведінки дітей і підлітків – алкоголізація, наркоманії, протиправна та суїцидальна поведінка. Постає задача дослідження девіантної поведінки підлітків з урахуванням психологічних чинників особистості підлітків у цілях виховання та психокорекції.

Метою даного дослідження було вивчення психологічних особливостей підлітків із девіантною поведінкою.

Згідно з метою роботи були проаналізовані форми та прояви девіантної поведінки підлітків, розглянуті основні типи особистості підлітків із девіантною поведінкою, діагностовано особистісні якості підлітків з девіантною поведінкою, та проведено емпіричне дослідження психологічних особливостей підлітків з девіантною поведінкою.

Як показало емпіричне дослідження, мають місце статистично значущі відмінності між підлітками з нормальною та девіантною поведінкою у таких психологічних характеристиках, як рівень нейротизму (tэмп=3,314 при Р=0,01), рівень загальної агресивності (tэмп=2,243 при Р=0,05), рівень вербальної агресивності (tэмп=2,130 при Р=0,05), рівень фізичної агресивності (tэмп=2,295 при Р=0,05), рівень непрямої агресивності (tэмп=2,449 при Р=0,05), рівень негілізму (tэмп=2,656 при Р=0,01) та більш виражені такі акцентуації характеру, як проективна (tэмп=2,333 при Р=0,05), гіпертимічна (tэмп=2,108 при Р=0,05), дистимічна (tэмп=2,383 при Р=0,05) та невротична (tэмп=2,143 при Р=0,05).

Результати емпірічного дослідження підтверджують гіпотезу про те, що має місце статистично значущі відмінності між підлітками з нормальною та девіантною поведінкою у таких психологічних характеристиках, як рівень нейротизму, рівень агресивності та акцентуації характеру, а саме припущення про те, що підлітки, які проявляють девіантну поведінку мають більш високий рівень цих характеристик.

Це, в свою чергу, говорить про те, що саме високі рівні даних характеристик  є одними з притаманних підліткам  з девіантною поведінкою психологічними особливостями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Антонова-Турченко О.Г. Психологическая диагностика и коррекция личности трудновоспитуемых детей и подростков [Текст] : учеб.пособие/ О.Г, Антонова-Турченко, Е.И. Дранище, JI.C. Дробот. -K.: ІЗМН, 1997. - 312с.
2. Аршава І.Ф. Кримінальні особливості поведінки школярів з соціально-психологічною дезадаптацією / І.Ф. Аршава, О.Г. Капшукова // Матеріали 7-ї міжяар. наук.-практ. конф. «Наука і освіта». - Д., 2005. - Т.49. С.20 - 21.
3. Асмолов А.Г. Психология личности. - М., 1990.
4. Байярд Д. Ваш беспокойный подросток / Д.Байярд, К.Байярд. - М 1991. -205 с.
5. Безруких М:М. Проблемные дети, — М.,2000.