Організація і методи дослідження

Ми припускаємо, що виразність даних компонентів особистісної готовності визначається поруч наступних факторів, що ставляться до індивідуальних особливостей особистості:

- Вік випробуваних. На нашу думку, у старшій віковій групі сформований високий рівень спрямованості, переважають термінальні цінності.

- Освіта. При наявності додаткової  освіти, як у сфері психології, так і в який або інший 

- Очікування від професійної  діяльності. Ми припускаємо три  групи очікувань: вирішення особистих проблем у процесі професійної діяльності, професійна діяльність як спосіб самореалізації й кар'єрного росту, побудова професійної діяльності по її об'єктивному призначенню.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Особистісна готовність- це властивості особистості,необхідні психологу  для ефективної роботи. Готовність до професійної діяльності визначається як психічний стан, передстартова активізація людини, усвідомлення  своїх цілей, імовірності досягнення результату, мобілізація сил. Ефективність роботи консультанта багато в чому залежить від ступеня вирішеності власних психологічних проблем. Однієї з таких проблем є проблема прийняття себе, тобто безумовного позитивного відношення до себе. Основними і значущими компонентами професійної готовності є  мотивація,спрямованість, цінність, оцінка своїх дій,а факторами – вік, освіта, очікування від професійної діяльності. Професійна готовність виступає у формі психічного, активно-діючого стану особистості, як складна її якість, система інтегрованих властивостей. Одночасно особистісна готовність – це регулятор діяльності, умова її ефективності.

 

      

                                                                                                                                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

2.1 Організація й методи дослідження

 

Мета даного дослідження :вивчити особливості професійної готовності студентів педагогів до обраної професії. Виходячи з вищевикладеного нами була сформульована гіпотеза дослідження: припускаємо, що професійна готовність до професії педагога має складний багаторівневий характер і визначається свідомістю вибору, а також типом особистості й рівнем розвитку здатностей студентів, які відповідають даній професійній спрямованості. Для досягнення й підтвердження гіпотези необхідно розв'язати наступні завдання:

Емпірично досліджувати компоненти професійної готовності студентів до педагогічної діяльності.

Надати рекомендації з підвищення професійної готовності студентів до педагогічної діяльності.

Об'єкт дослідження: професійна готовність студентів.

Предмет дослідження: компоненти професійної готовності (інтереси, професійні схильності, рівень комунікативних і організаторських здатностей і типологія особистості залежно від професійної спрямованості студентів).

Методи дослідження. Опитувач спрямованості поведінки (В. Смейкл, М. Кучері), методика вивчення рівня комунікативного контролю (М. Шнайдер), “карта інтересів” методика виявлення професійних схильностей особистості Л.Йовайшы (у модифікації Г.В. Резапкиной), методика “типологія особистості й привабливе професійне середовище”, розроблена Д. Голланда, методика вивчення рівня комунікативних і організаторських здатностей (КІС-2)) – для виявлення й наступного аналізу дослідження готовності до професійної діяльності, 3) статистична обробка отриманих даних з метою виявлення кількісних і якісних характеристик результативності експериментальної роботи (статистична обробка з використанням програми SPSS 13.0).

Організація дослідження. Емпіричне дослідження проводилося на базі Харківської державної академії культури. У дослідженні брала участь група студентів 5-го курсу денної форми навчання педагогічного факультету в кількості 40 людей, серед яких 24 дівчини і 16 юнаків. Вік досліджуваних становив від 21 до 24 роки .

Форма проведення експерименту -групова.

Загальний час тестування зайняв 1,5 – 2 години.

 

2.2 Результати дослідження і їх аналіз

За результатами дослідження з методики “опитувача спрямованості поведінки” (мал. 1) виявлене, що в 9, або 22,5 % опитаних проявляється ділова спрямованість або спрямованість на завдання. Тобто ці опитані характеризуються зосередженістю на діяльності. Незважаючи на свої особисті інтереси, така людина охоче йде на співробітництво з іншими, якщо це співробітництво може принести результат. При будь-яких обставинах намагається обстояти свою думку, яка вважає єдино правильної й корисної для виконання завдання. Завжди прагне освоювати нові навички й уміння, знання, якщо це буде корисним для справи, яка робить.

В 23 опитаних, що становить 57,5 % усіх опитаних студентів, має місце спрямованість на себе, що характеризує особистість, яка керується мотивами власного благополуччя. Як правило, у першу чергу прагне досягтися власних цілей незалежно від інтересів колег, партнерів.

І тільки в 20 % випадків, або в 8 з 40 опитаних поведінку спрямоване на взаємодію. Це досить маленький показник, враховуючи, що педагогічна діяльність припускає постійні тісні контакти з іншими людьми, роботу в колективі, роботу з дітьми. Спрямованість на взаємодію визначається потребою людини в спілкуванні, прагненні підтримувати гарні взаємини. Такі люди очікують підтримки з боку інших, що залежать від групи, не проявляють агресивних тенденцій

Мал. 1. Результати опитування за методикою “опитувач спрямованості поведінки”  

Зі спрямованістю поведінки тісно зв'язаний рівень комунікативного контролю, який визначається здатністю людини до щирого спілкування, контролю власного емоційного стану, здатності ефективно взаємодіяти з оточуючими людьми. За результатами дослідження з методики вивчення рівня комунікативного контролю отримані наступні результати (мал. 2): 12 людей, або 30 % набрали від 0 до 3 балів, що свідчить про низький рівень комунікативного контролю. Це означає, що поведінка цих опитуваних рівномірне (однакове) незалежно від ситуації. Вони здатні до щирого розкриття в спілкуванні. Деякі вважають таких людей “невигідними” у спілкуванні через їхню прямолінійність.

Мал. 2. Результати опитування за методикою вивчення рівня комунікативного контролю  

20 опитаних, або 50 % набрали від 4 до 6 балів, що свідчить про середній комунікативний контроль. Це означає, що ці респонденти відверті, але стримані у своїх емоціях, уважаються у своїй поведінці з оточуючими людьми.

Від 7 до 10 балів набрала 8 опитуваних, що свідчить про високий рівень комунікативного контролю. Тобто, такі люди легко звикають до будь-якої ролі, гнучко реагують на зміну ситуації, добре себе почувають і здатні передбачити враження, яке роблять на навколишні. Але слід зазначити, що наші випробувані студенти набрали в основній частині 7 балів, і тільки один студент набрав у цьому тесті 8 балів. А це свідчить про можливість подальшого розвитку рівня комунікативного контролю до кращого результату.

Дані індивідуально-психологічного дослідження студентів 5 курсу педагогічного університету певним чином зв'язані й з вибором їх професії. Не можна сказати, що взаємозв'язок дуже тісний і орієнтована жорстко на певний вид діяльності, оскільки науково це не доведене, однак існує перелік спеціальностей, які можуть бути найбільш прийнятними людям з певною спрямованістю особистості.

Проведений нами кореляційний аналіз показав наступний взаємозв'язок (табл. 1).

 

Таблиця 1

Результати кореляційного аналізу досліджуваних показників спрямованість поведінки й рівня комунікативного контролю.

Спрямованість поведінки	Рівень комунікативного контролю
Спрямованість на себе	r=0,-49 (p<0,01)
Спрямованість на взаємодію	r=0,34 (p<0,01)
Ділова спрямованість	r=0,36 (p<0,05)

 

Методика “карта інтересів” використана для нашого дослідження з метою виявлення найбільш бажаних спеціальностей для опитаних студентів, вивчення можливості співвідношення з вибраною спеціальністю, на якій вони вчаться. Слід зазначити, що діагностику професійної спрямованості за цією методикою доцільно було б застосовувати ще при закінченні школи перед вступом в університет. Звичайно, не для всіх тестування може дати відповідний бажаний результат, але може допомогти у виборі подальших напрямків навчання й працевлаштування. Але для студентів 5 курсу ця методика цілком застосовна й може придатися педагогам при застосуванні індивідуального підходу з метою підвищення мотивації до навчання саме тієї спеціальності, по якій уже зроблений вибір.

За результатами дослідження з методики “карта інтересів” виявилося, що далеко не всі досліджувані свідомо прагнуть стати педагогами. Хоча, виявлені інтереси свідчать про те, що все-таки більша частина опитаних виявляє непідроблену цікавість до педагогічної діяльності. 12 опитаних, що становить 30 % від усіх досліджених усього підходить саме педагогіка. 6 опитаних найбільше підходить суспільна робота п'ять – сфера послуг, іншим 5 – техніка. Двоє опитаних найбільше цікавляться географією. У всіх інших випадках по одному переважному напрямкові по таких спеціальностях, як: математика, медицина, сільське господарство, журналістика, історія, мистецтво, право, робочі спеціальності, легка промисловість і електротехніка. У цілому результати відповідей можна представити на графіку (мал. 3).

Мал. 3. Результати опитування за методикою “карта інтересів” 

 

Ті або інші спеціальності, які найбільше подобаються опитаним студентам у кожному разі передбачають різні умови здійснення професійної діяльності. Тому доцільно також провести дослідження професійних схильностей особистості в напрямку провідного виду діяльності. Методика для виявлення професійних схильностей особистості, розроблена Л. Йовайши, припускає виявлення схильності працювати з людьми, здійснення розумових видів діяльності, схильність до естетики й мистецтв. Дослідження професійних схильностей за цією методикою дозволить доповнити дослідження з попередньої методики, трохи їх поглибити й уточнити.

Так, за результатами дослідження з методики виявлення професійних схильностей особистості в групі студентів 5 курсу, були отримані наступні результати (мал. 4). 

Рис. 4. Результати опитування за методикою для виявлення професійних схильностей особистості

 

 

 А – схильність до роботи з людьми, мають 9 опитаних, що становить 22,5 % від усього кількості опитаних. 5 опитаних, або 12,5 % мають схильність до розумових видів діяльності (Б). 17,5 %, або 7 опитаних схильність до роботи з людьми на виробництві (В). 4, або 10 % піддані естетики й мистецтва (Г). троє, або 7,5 % мають схильність до рухливих видів діяльності (Г). Найбільша кількість опитаних – 12 людей, або 30 %, мають схильність до планово-економічних видів діяльності, що передбачають задоволення матеріальних потреб (Д).

За методикою “типологія особистості й привабливе професійне середовище” результати опитування виглядають у такий спосіб (мал. 5).

 

У ході дослідження із цієї методики було виявлено, що переважним є комбінація декількох типів особистості, по кількості набраних балів цим типам властива однакова або майже однакова кількість набраних балів. У чистому виді переважним типом є лише артистичний – для 4 опитаних, або 10 %; соціальний – для 5 людей, або 12,5 % і діловий – для 3 опитаних, або 7,5 % від усього кількості опитаних.

В інших опитаних студентів спостерігалася комбінація наступних типів: інтелектуальний + конвенціональний – 9 опитаних, або 22,5 %;- соціальний + діловий – 12 опитаних, або 30 %;- реалістичний + інтелектуальний – 7 опитаних, або 17,5 %.- Кожний з певних типів особистості, так чи інакше пов'язаний із привабливим професійним середовищем.

Проведений нами кореляційний аналіз показав наступний взаємозв'язок, який наведений у табл. 2 і табл. 3.

Таблиця 2 Результати кореляційного аналізу досліджуваних показників на привабливе професійне середовище й спрямованості поведінки студентів

Типологія особистості й привабливе професійне середовище	Спрямованість поведінки (на взаємодію)
реалістичний	r=-0,50 (p<0,01)
інтелектуальний	r=-0,68 (p<0,01)
соціальний	r=0,59 (p<0,01)

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3 Результати кореляційного аналізу досліджуваних показників типології особистості й привабливого професійного середовища й карти інтересів у студентів

	Типологія особистості й привабливе професійне середовище
Карта інтересів	Артистичний	Реалістичний	Діловий	Інтелектуальний	Соціальний
педагогіка	r=0,37 (p<0,01)
фізика		r=-0,28 (p<0,05)
математика		r=0,26 (p<0,05)
біологія			r=-0,31 (p<0,05)
медицина			r=-0,31 (p<0,05)	r=0,32 (p<0,05)
філологія				r=-0,29 (p<0,05)
мистецтво		r=0,38 (p<0,01)
Історія	r=-0,41 (p<0,01)				r=0,30 (p<0,05)