Організація і методи дослідження

 

 

За методикою виявлення комунікативних і організаторських здатностей (КІС-2) можна виявити рівень кожного із двох видів здатностей.

У результаті проведеного дослідження за участю 40 студентів, отримані наступні результати (мал. 6):

Рис. 6. Результати опитування за методикою виявлення комунікативних і організаторських здатностей (КІС-2) 

 

Оцінку “1″ одержало 8 студентів, що свідчить про досить низький рівень виявлення здатностей до комунікативної й організаційної діяльності. Оцінку “2″ одержало 11 опитаних студентів, тобто розвиток комунікативних і організаторських здатностей у них перебуває на рівні нижче середнього. Такі особистості не прагнуть до спілкування, почувають себе скованно в новій компанії, колективі, віддають перевагу проведенню вільного часу на самоті, зазнають труднощів при встановленні контактів з людьми й, виступаючи перед аудиторією, погано орієнтуються в незнайомій ситуації, не обстоюють свою думку, важко переживають образи. Виявлення ініціативи в суспільній діяльності досить занижене, у багатьох справах вони уникають прийняття самостійних розв'язків. Оцінку “3″ одержало 17 студентів, для яких характерний середній рівень виявлення комунікативних і організаторських здатностей. Вони прагнуть до контакту з людьми, не обмежуючи коло своїх знайомств, обстоюють свою думку, планують роботу. Однак, “потенціал” цих здатностей не відрізняється високою стійкістю. Оцінку “4″ одержало всього 4 опитаних студентів, яких можна віднести до групи людей з високим рівнем виявлення комунікативних і організаторських здатностей. Вони не губляться в новій ситуації, швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло знайомих, займаються суспільною діяльністю, допомагають близьким, друзям, проявляють ініціативу в спілкуванні, із задоволенням беруть участь в організації суспільних заходів, здатні ухвалювати самостійний розв'язок в екстремальній ситуації. Найвищу оцінку “5″ не одержав жоден з опитаних студентів. Слід зазначити, що опитаних, які одержують вищий бал, можна віднести до групи людей з найбільш високим рівнем виявлення комунікативних і організаторських здатностей.

Проведений нами кореляційний аналіз показав взаємозв'язок тесту КІС 2 з опитувачеві професійних нахилом.

 

 

Таблиця 6 Результати кореляційного аналізу досліджуваних показників комунікативних і організаційних здатностей із професійним ухилом

 

Параметри за методикою КІС 2	Схильність до роботи з людьми	Схильність до планово-економічних видів діяльності
комунікативні	r=0,30 (p<0,05)	r=0,37 (p<0,01)
організаторські	r=0,29 (p<0,05)	r=0,38 (p<0,01)

 

Рекомендації з формування професійної готовності до педагогічної діяльності.

Виходячи з того, що в досліджувані виявлена слабка свідомість вибору спеціальності майбутньої професії можна рекомендувати систему заходів, спрямованих на формування професійного бачення миру в процесі навчання. У якості таких заходів можуть виступати психологічні консультації з питань професійної орієнтації, особистісного самовизначення, тренінги, спрямовані на розвиток ПВК, а також тестування й анкетування студентів перед вибором спеціалізації.

 

 

ВИСНОВКИ

Таким чином, для студентів 5 курсу характерні досить різноманітні особистісна й професійна спрямованість. Для психологічної роботи в студентів 5 курсу немає ще відповідних похилостей, спрямованості. Більша частина досліджуваних по спрямованості поведінки орієнтовані на себе, мають досить низький або середнім рівнем комунікативного контролю, у більшості опитаних переважає нахил економічно планової роботи, що має метою поліпшення матеріального забезпечення. По інтересах до певних видів професій отримані дуже розрізнені дані, хоча найбільший відсоток опитаних, згідно з дослідженням, правильно вибрав напрямок і в них переважають схильність до психологічної діяльності.

 Згідно з оцінкою привабливого  професійному середовища відповідно  до типу особистості, у тому  або іншій комбінації переважають  такі типи, як інтелектуальний, соціальний і діловий, що свідчить про досить гарні можливості для реалізації професійних якостей.

 За методикою виявлення рівня  комунікативних і організаторських  здатностей, жоден з досліджуваних студентів не набрав тієї кількості балів, яка б дозволила віднести їх до людей з дуже високо розвиненим рівнем комунікативних і організаторських здатностей.

 У студентів 5 курсу спрямованість  на взаємодію проявляє високий  ступінь кореляції з рівнем  комунікативного контролю r = 0,34 (p <0,01), це значить, що людей з високим рівнем спрямованість на взаємодію має високий рівень комунікативного контролю. Тому що при непрямій кореляції спрямованість на себе з рівень комунікативного контролю r = 0, -49 (p <0,01) проявляється протилежна закономірність.

 Високим рівнем кореляції соціальний типу зі спрямованість поведінки на взаємодію r = 0,59 (p <0,01), показує, що в соціального типу переважає спрямованість на взаємодію, що дозволяють йому встановлювати тісний контакт із навколишньої соціальним середовищем.

 По інтересах педагогіка високо корелює з артистичний типом r = 0,37 (p <0,01), це говорить про важливість для педагога артистичних якостей.

 Високий ступінь кореляції  комунікативних і організаторських  здатностей зі схильністю до планово-економічних видів робіт r = 0,37 (p <0,01) і r = 0,38 (p <0,01), це значить, що розвинені здатності до планування й високий комунікативний рівень.

 Отже, по всіх методиках найбільшої  важливості здобуває необхідність  розвитку комунікативної складовій  студентів, які в майбутньому  прагнуть стати педагогами. Такий розвиток може здійснюватися в декількох напрямках, однак слід зазначити необхідність впровадження психологічних програм, тренінгів спрямованих на розвиток психологічної готовності, зокрема комунікативних якостей. Також бажане розробити індивідуально-диференціальний підхід до учнів, що дозволить із більшою часткою ймовірності розвити в студентів професійно важливі якості педагога.

 Також визначене, що з позицій  педагогічної психології виділяються  певні труднощі спілкування. Сучасні  вчителі мало уваги приділяють формуванню комунікативних навичок, тому в їхній діяльності часто виникають труднощі педагогічного спілкування, які можна об'єднати в три основні групи: інформаційні, регуляційні, афективні.

 Процес навчання й виховання  є певною системою соціально-психологічної взаємодії. Спілкування відіграє значну роль при розв'язку дидактичних завдань педагогічної діяльності. Необхідною умовою успішного протікання процесу спілкування є комунікативна компетентність його учасників, у яку входить певний набір комунікативних технік.

 У комунікативній підготовці  майбутніх учителів серед важливих  компонентів виступає соціально-психологічна взаємодія й перцепція. Також велику увагу заслуговують і розробки програм активного соціально-психологічного навчання, що в остаточному підсумку буде позитивно впливати на комунікативну підготовку випускників педагогічних навчальних закладів.

Список літератури

1. Абрамова Г.С. Практикум по психологическому консультированию. – 2-е издание. – М.: Издательский центр «Академия», 1996. – 128с.
2. Гулина М. Терапевтическая и консультативная психология. - СПб: Речь, -- 2001. – 352с.;
3. Джордж Р., Кристиани Т. Консультирование: теория и практика. – М: Эксмо, 2002. – 448с.;
4. Карамушка Л.М. Варіативність моделей психологічної служби при наданні психологічної допомоги в різних соціальних сферах. // Психологічній службі системи освіти України 10 років: здобутки, проблеми і перспективи. – К.: Ніка-Центр, 2002.  – С.56-57;
5. Карамушка Л.М., Малигіна М.П. Особливості використання «екстремальної» та «стабільної» моделі діяльності психологічної служби у вітчизняній та зарубіжній психологічній практиці. // Психологічній службі системи освіти України 10 років: здобутки, проблеми і перспективи. – К.: Ніка-Центр, 2002.  – С.58-60;
6. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования. – М.: Академический проект, 1999. – 240с.
7. Панок В. Реформування змісту, форм і методів підготовки практикуючих психологів як нагальна вимога суспільної практики // Проблеми підготовки і підвищення кваліфікації практичних психологів у вищих навчальних закладах . - К.: Ніка-Центр, 2002.  – С.18-28;
8. Панок В.Г. Концептуальні питання підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації психологів-практиків // Практична психологія у системі освіти: Питання організації та методики. – К.: Ін-т систем. дослідж. Освіти, 1996. – С.18-41.;
9. Шандрук С.К. Специфіка підготовки практичних психологів до професійної діяльності // Проблеми підготовки і підвищення кваліфікації практичних психологів у вищих навчальних закладах . - К.: Ніка-Центр, 2002. – С.32-34;
10. Вачков І.В., Гриншпун І.Б., Пряжников Н.С. «Введення в професію «психолог»»: Навчальний посібник, під ред. І.Б. Гриншпуна. - М.: Видавництво Московського психолого-соціального інституту; Вороніж: Видавництво НПО «МОДЭК», 2002. - 464 с.)
11. Самоукин А.І., Самоукина Н.Б., Шишов А.П. Психологія бізнесу. М: Асоціація авторів і видавців «Тандем»,: Изд-В Экмос.1997. 272 с.)
12. Психологія. Словник / Під общ. ред. А.В. Петровського, М.Г. Ярошевского . М: Политиздат .1990. 494 с
13. Якунін У.А Педагогічна психологія.: Учеб. посібник - 2-е изд. - Спб.: Изд-У В.А. Михайлова, 2000.-329 с
14. До проблеми професійного становлення особистості// Проблеми розвитку й формування особистості в сучасних умовах: Збірник статей і тез. - М.: Изд-В «Гуманітарний інститут», -2005. - С.71-73.)
15. Професійно-особистісні особливості студентів-психологів// Проблеми розвитку й формування особистості в сучасних умовах. Збірник статей і тез. - М.: Изд-В «Гуманітарний інститут», -2004. - С.74-76.)
16. Краснорядцева О.М. Особливості професійного мислення в умовах психодіагностичної діяльності. Барнаул, 1998
17. (Одинцовоа Л.А. і Завицкая С.В. «Реалізація професійної підготовки вчителі математики в умовах багаторівневої системи вищої педагогічної освіти» изд БГПУ Бєлгород 2000.)
18. («Проблеми професійної підготовки фахівців у вузах // Проблеми добору й професійної підготовки фахівців у вузах» Під ред. Н. В. Кузьміній. - Л., 1970)
19. Штейнмец А.Є. «Психологічна підготовка до педагогічної діяльності» Калуга, КГПУ, 1998
20. психологія у вузі 2005, №2, Е.І. Медведская «Особистісна готовність студентів-психологів до професійної діяльності»)
21. Шипилова Е.В., «Формування психологічної готовності студентів-психологів до професійної діяльності», автореферат на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук, М., 2007
22. (А. В. Капцов, Н. В. Аргунова, м. Самара, «Дослідження особистісних проблем і професійно важливих якостей майбутніх психологів», Актуальні напрямки роботи психологічної служби в утворювальному середовищі. Збірник наукових праць факультету психології БФСГУ, під ред. Є.Ю. Чикиревой)
23. (А.Ю. Попова, «Становлення психологічної готовності студентів-психологів до професійної діяльності», г.Балашов, Актуальні напрямки роботи психологічної служби в утворювальному середовищі. Збірник наукових праць факультету психології БФСГУ, під ред. Є.Ю. Чикиревой)
24. Бьюдженталь, Д. Мистецтво психотерапевта / Д. Бьюдженталь. - Спб. : «Пітер», 2001).
25. (А. В. Капцов, Н. В. Аргунова, м. Самара, «Дослідження особистісних проблем і професійно важливих якостей майбутніх психологів», Актуальні напрямки роботи психологічної служби в утворювальному середовищі. Збірник наукових праць факультету психології БФСГУ, під ред. Є.Ю. Чикиревой)