Педагогічні умови професійної підготовки вчителів початкових класів до екологічного виховання учнів (компаративний аспект)

Процес дослідження  включав такі заходи:

• проведення бесід, інтерв’ювання, анкетування студентів, які навчаються на різних курсах факультету дошкільної та початкової освіти ХДУ (Додаток В);
• застосування методів педагогічного спостереження, самооцінки й експертної оцінки діяльності майбутніх учителів-філологів у ході навчально-виховного процесу та педагогічної практики;
• визначення рівнів сформованості критеріїв  та показників готовності студентів до екологічного виховання методом експертної оцінки (у якості експертів, які ввійшли до експертної групи, виступили викладачі фахових дисциплін і куратори академічних груп).

Нами були виділені критерії та показники готовності майбутніх  учителів до екологічної освіти  учнів початкових класів.

Критерії – це якості, властивості і ознаки досліджуваного об’єкта, які дають можливість оцінити  його стан і рівень функціонування та розвитку.

Показники – це якісні або кількісні характеристики сформованості  кожної якості, тобто міра сформованості  того або іншого критерію

Виходячи із зазначеного  вище, ми визначили критерії які дозволяють визначити рівень сформованості готовності майбутніх учителів до екологічної освіти учнів початкової школи. До них належать:

1. Інформаційний критерій – знання вчителя про екологічні закономірності, екологічні проблем суспільства та природи і оптимальні шляхи їх вирішення. Показниками інформаційного критерію виступали методичні, екологічні та психолого педагогічні знання.

2. Мотиваційний  критерій – сукупність мотивів та потреб, які спонукають вчителя до екологічної освіти учнів початкових класів. Показниками мотиваційного критерію ми визначили сукупність мотивів та потреб формування екологічної культури учнів початкової школи.

3. Практичний критерій – сукупність умінь, якими має володіти вчитель для ефективної діяльності з розвитку екологічної освіти учнів початкової школи. Показниками практичного критерію визначили конструктивні, проектувальні та організаторські вміння.

Кожний з вищезазначених критеріїв містить показники, які  наведені нижче (див. рис. 2.1.)

Таким чином, підготовка майбутніх учителів повинна бути технологічним процесом у результаті якого формується готовність, що включає такі компоненти: методичні знання, екологічні знання, психолого-педагогічні знання, мотиви та потреби формування екологічної культури учнів початкової школи, конструктивні вміння, проектувальні вміння, організаторські вміння .

Окрім того, нами були виділені три рівні готовності вчителів (початковий, середній, та високий) до роботи у нових соціокультурних умовах як підґрунтя для розробки технології підготовки майбутнього вчителя до екологічної освіти. Стисло охарактеризуємо їх.

Високий рівень характеризується глибоким усвідомленням проблем екологічної освіти учнів школи; високорозвиненими, систематизованими знаннями, вміннями у досліджуваній сфері; творчим застосуванням у педагогічній практиці засобів діагностики та корекції індивідуальних особливостей учнів початкових класів; домінуванням мотивації опанування професією вчителя початкових класів, з усіма притаманними йому компетенціями.

Середній рівень – епізодичним проявом інтересу і позитивним ставленням до реалізації екологічного виховання учнів; засвоєнням окремих елементів базових знань та їх практичним застосуванням у стандартних і деяких нестандартних ситуаціях; готовністю методично впевнено і самостійно організовувати екологічну діяльність; потребою у самовдосконаленні, яка з’являється тільки при виникненні труднощів у екологічній роботі.

Початковий  рівень – відсутністю інтересу до екологічної роботи з учнями початкової школи та потреби у самовдосконаленні; засвоєнням елементів професійних знань, практичне значення яких не усвідомлюється (знання застосовуються лише в стандартних ситуаціях); недостатнім володінням професійними вміннями та навичками, неспроможність їх застосовувати на практиці.

Стан професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя визначений нами на основі проведення констатувальних зрізів готовності до екологічної освіти серед студентів ІV курсів заочної та  форми навчання Херсонського державного університету (64 особи).

На етапі констатувального експерименту проводився аналіз готовності студентів випускних курсів факультету початкового навчання ХДУ до екологічної освіти учнів початкових класів.

Аналіз результатів  дослідження проводився за допомогою  методики О. Смірнова [2, с. 167].

Суть даної методики полягає у використанні відносних частот. Оцінка кожної ознаки здійснювалась за 5-ти бальною шкалою, де бал „5” передбачав наявність сформованої ознаки на найвищому рівні, а бал „1” – на мінімальному.

Для порівняльного аналізу за кожним показником підраховувалася сумарна кількість балів, одержана кожним з опитуваних окремо; після цього визначалась відносна частота або частка показника за наступним правилом:

. 

Наступним етапом було проведення дослідження серед студентів 4-х курсів. Головним завданням даного етапу дослідження було визначення об’єму вибірки для контрольних та експериментальних груп студентів. Кожна з контрольної та експериментальної груп повинна мати достатню кількість вибірки, що забезпечує її репрезентативність.

Планувалося визначити  групи студентів, середній бал успішності яких з психолого-педагогічних та екологічних дисциплін був би приблизно однаковим. Але експеримент проводився в академічних группах (541 Початкове навчання. Спеціалізація логопедія та 221, 222 Початкове навчання, заочної форми навчання), рейтинг студентів яких був вже визначеним. Нами були розроблені тестові завдання, диференційовані завдання для контрольних робіт, спрямовані на виявлення рівня знань студентів з таких проблем, як екологічна освіта, особливості екологічної освіти у різних країнах світу; особливості екологічної освіти в Україні; знання про використання інноваційних технологій навчання (саse-stadu, особистісно-зорієнтованої, розвивальної, інтерактивної, проблемної, комп’ютерної та ін.) [31]. (Додаток Ж)

У результаті тестування в контрольних та експериментальних  групах були отримані такі результати ( див. табл. 2.4.). Рівні знань 2-х груп практично однакові, але студенти експериментальної вибірки мали у порівнянні з контрольною группою низький рівень знань про особливості формування екологічної культури учнів. Високому рівню екологічних та еколого-педагогічних знань відповідали 9,7%( ЕВ ) та 12,1% (КВ) відповідно. Це пояснюється тим, що до контрольної вибірки потрапили студенти що мали педагогічний стаж та досвід роботи у школі, навчались у педагогічних училищах, студенти експериментальної вибірки (Спеціалізація логопедія) досвіду роботи у початковій школі не мали.

Таблиця 2.4.

Розподіл студентів  за рівнями інформаційного критерію

Рівень	Інформаційний критерій (констатувальний етап)
	експериментальна вибірка ЕВ		контрольна  вибірка КВ
Низький	15	48,4%	19	57,6%
Середній	13	41,9%	10	30,3%
Високий	3	9,7%	4	12,1%
Всього	31	100%	33	100%

 

Розподіл вибірок студентів  за показниками мотиваційного критерію засвідчив, що сукупність мотивів та потреб, які спонукають вчителя до екологічної освіти учнів початкових класів вище в контрольній групі – 51,5% проти 32,3% в ЕГ (таб.2.5.). Студенти експериментальної групи характеризується відсутністю інтересу до екологічної роботи з учнями початкової школи та потребі у самовдосконаленні.

Таблиця 2.5.

Розподіл студентів  за рівнями мотиваційного критерію

Рівень	Мотиваційний критерій (констатувальний етап)
	експериментальна   вибірка ЕВ		контрольна  вибірка КВ
Низький	18	58%	12	36,4%
Середній	10	32,3%	17	51,5%
Високий	3	9,7%	4	12,1%
Всього	31	100%	33	100%

Під час визначення сукупності умінь якими володіють студенти обох групп, з’ясувалось що майже 48,4 % (ЕВ) та 36,4 % студентів характеризуються недостатнім володінням професійними вміннями та навичками, неспроможні їх застосовувати на практиці, не знають особливостей колективних (фронтальні, групові, парні) та індивідуальних форми роботи з урахуванням особливостей кожного етапу навчання, не вміють здійснювати різноманітні прийоми активізації учнівпочаткових класів; методично доцільно використовувати традиційні наочні посібники, технічні засоби навчання.

Таблиця 2.6.

Розподіл студентів  за рівнями практичного критерію

Рівень	Практичний критерій (констатувальний етап)
	експериментальна   вибірка ЕВ		контрольна  вибірка КВ
Низький	17	48,4%	12	36,4%
Середній	11	41,9%	17	51,5%
Високий	3	9,7%	4	12,1%
Всього	31	100%	33	100%

 

Порівняння результатів  підтверджують відсутність істотних відмінностей між рівнем знань, умінь  та навичок студентів контрольної та експериментальної групп, та дають змогу порівняти результати за показниками наприкінці формувального експерименту.

Експеримент проводився в умовах навчального  процесу із залученням розробленого методичного забезпечення в експериментальних групах. Студенти контрольних вибірок навчалися за традиційними методиками без залучення розроблених нами матеріалів.

З метою забезпечення студентів матеріалами, необхідними  для внесення запланованих змін до змісту основних і допоміжних навчальних дисциплін, нами було введено до курсу «Технології формування екологічної культури та основ здоров’я учнів початкової школи», певні зміни та розроблено його методичне забезпечення у вигляді робочої програми, завдань для студентів, завдань тестового контролю, методичних рекомендацій для практичних занять.

Порівняння результатів  по закінченні формувального етапу дає підстави стверджувати, що зміни відбулися в контрольних і експериментальних вибірках. Порівняння змін у розподілах студентів контрольних й експериментальних груп за показниками інформаційного критерію дає підстави для припущення, що зміни, які відбулися внаслідок проведення педагогічного експерименту мають суттєвий характер: різниця у 10,1% для низького рівня та 9,3% середній рівень.

 

Таблиця 2.7.

Розподіл студентів за рівнями інформаційного критерію

Рівень	Інформаційний критерій (формувальний етап)
	експериментальна вибірка ЕВ		контрольна  вибірка КВ
Низький	10	32,3%	14	42,4%
Середній	17	54,8%	15	45,5%
Високий	4	12,9%	4	12,1%
Всього	31	100%	33	100%

 

Порівняння змін у  розподілах студентів контрольних  й експериментальних груп за показниками  мотиваційного критерію дає підстави для припущення, що зміни, які відбулися  внаслідок проведення педагогічного  експерименту значними. Зокрема, у контрольній  вибірці зменшилась на 3,1% кількість студентів з низьким рівнем мотивації, зросла на 33,3% кількість студентів з середнім рівнем мотивації. В експериментальній вибірці кількість студентів з низьким рівнем мотивації зменшилась на 16,1%, кількість студентів з середнім і високим рівнями мотивації збільшились на 12,9% і 3,2% відповідно. Як видно з представлених даних, відмінності в розподілах студентів експериментальних груп мають більш виражений позитивний характер (таб.2.8).