Педагогічні умови професійної підготовки вчителів початкових класів до екологічного виховання учнів (компаративний аспект)

45. Природоохранное просвещение в школах капиталистических стран Европы и США :сборник науч. трудов АПН ССР. − М.: Просвещение, 1977. ― 78 с.

46. Пустовіт Г.П. Європейський досвід неформальної екологічної освіти / Г. П.Пустовіт // Біологія і хімія в школі. – 2000. – № 2. – С. 28-31.

47. Пуховська Л. П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: спільність і розбіжності/Л.П.Пуховська. – К.: Вища школа, 1997. –  
179 с.

48. П’ятакова Г.П. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі: навчально-методичний посібник для студентів та магістрантів вищої школи/ Г.П.П’ятакова, Н.М.Заячківська. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. – 55 с.

49. Рудковська І.В. Еколого-естетичне виховання у школах Німеччини: автореф. дис. на здобуття наук. Ступеня канд. пед. наук: спец.13.00.07 /Рудковська Інесса Валеріївна. ― Луганськ, 2005.― 20 с.

50. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти :посібник для вчителів і студентів початкового навчання /О.Я.Савченко. – К.: Богданова А.М., 2009. ― 226с.

51. Савченко О.Я. Удосконалення професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів /Савченко О.Я. //Початкова школа. – 2001. – № 7. – С. 3-6.

52. Совгіра С. В. Формування екологічного професіоналізму майбутнього вчителя [монографія] / С. В. Совгіра. - К.: Науковий світ, 2002. -178 с.

53. Сове Л. Экологическое образование: возможности и ограничения // Контакт: Бюлетень ЮНЕСКО – ЮНЕП по образованию в области окружающей среды. – 2002. – Т. XXVII. – № 1-2. – С. 1-4.

54. Степко М. Ф. Болонський процесс і навчання впродовж життя/ М.Ф.Степко, Б.В.Клименко, Л.Л.Товажнянський. — Харків: НТУ “ХПІ”, 2004. — 112 с.

55. Сухомлинський В. О. Вибрані твори: у 5 т/ В.О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1976. – Т.3. – 670 с. – Т.5. – С. 47.

56. Танська В.В. Підготовка майбутнього вчителя біології до екологічної освіти старшокласників: автореф. дис...на здобут. ступеня канд. пед. наук: спец.13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти»/Танська Валентина Володимирівна. — Житомир, 2006. — 20 с.

57. Товажнянський Л. Л. Болонський процесс і підготовка гуманітарно-технічної еліти / Л.Л. Товажнянський // Теорія і практика управління соціальними системами. — 2004. — № 2. — С. 11–18.

58. Торосян В.Г. История образования и педагогической мысли: учеб. пособ./ В.Г. Торосян. ― М.: Изд-во ВЛАДОС - ПРЕС, 2006. ― 351 с.

59. Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні у 1992-2002 рр.: Зб. Наукових праць до 10-річчя АПН України. – Ч. ІІ. – Харків, 2002.

60. Ушинський К. Д. Собрание сочинений: в 11 т. / К.Д.Ушинский.- Л.: АПН РСФСР, 1950. – Т. 8. – 575 с.

61. Ушинский К.Д. Человек как предмет воспитания. Опыт педагогической антропологи: собр. соч. в 6 т. /К.Д. Ушинский – М.: Педагогика, 1990. – Т.5. – 528 с.

62. Фенчак Л.М. Формування екологічної культури студентів [монографія]/Л.М.Фенчак. – К.: Національний аграрний університет, 2005. – 160 с.

63. Фіцула М.М. Педагогіка: [навчальний посібник] . - К.: Вид. центр. Академія,  2000. – 544с.

64. Холстед М. Ключевые компетенции в системе Великобритании 
/ М. Холстед, Т.Орджи // Современные подходы к компетентностно ориентированному образованию: материалы семинара. – Самара,  
2001. – С. 24-27.

65. Червонецький В.В. Загальні тенденції розвитку шкільної екологічної освіти в країнах євроатлантичного регіону у другій половині ХХ – на початку ХХІ століть: дис… доктора. пед. наук: 13.00.01/ Червонецький Володимир В’ячеславович. – Луганськ., 2007. – 489 с.

66. Швед М. С. Екологічна едукація за кордоном і в Україні 
/ М.С. Швед. – Львів: Світ, 1997. − 99 с.

67. Швед М. С. Тенденції розвитку зарубіжної екологічної освіти 
/М.С. Швед // Вісник Львівського ун-ту. – Сер. Педагогічна. – 2003. –  
Вип. 17. ― С. 167–174.

68. Шеремета П. Організаційні передумови ефективного використання ситуаційних вправ // Ситуаційна методика навчання: теорія і практика / Упор. О. Сидоренко, В. Чуба. – К.: Центр інновацій та розвитку, 2001. – С. 88-102.

69. Шилов И.А. Экология / И.А. Шилов. ― М.: Высшая школа, 2003.― 
512с.

70. Яковлева Н.М. Теория и практика подготовки будущего учителя к творческому решению воспитательных задач: дисс. на соиск. научн. степ. д-ра пед. наук: спец. 13.00.01 «Общая педагогика и история педагогики»/ Н.М. Яковлева. – Челябинск, 1992. – 403 с. 

71. Okologische Bildung in der DDR (Streibeb Gunter // wrss Z. Humboldt – Vniw – Berlin. – 1988. – № 7. – P. 750-754.

72. Primary Bed programme handbook. – Bedford: De Montfort University Press, 2005. – 120 p.

73. Primary PGCE course handbook. – Bedford:   De Montfort University Press, 2005. – 81 p.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

 

ДОДАТОК  А

Тлумачення

Категоріального апарату  дослідження

 

Екологія (від грецької oikos-житло, місцеперебування і logos-вчення) – біологічна наука, що вивчає організацію та функціонування надорганізмових систем різноманітних рівнів: популяцій,біоценозів, біосфери. Екологію визначають також як науку про взаємовідношення організмів між собою та навколишнім середовищем.

Головні завдання екології – це встановлення закономірностей  взаємозв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та умовами довкілля  дослідження структурі та функціонування угруповань організмів, розроблення  методів визначення екологічного стану  природних та штучних угруповань, спостереження за змінами в окремих екосистемах та біосфері в цілому, прогнозування їхніх наслідків, створення бази даних та розроблення рекомендацій для екологічного безпечного планування господарської і соціальної діяльності людини, застосування екологічних знань у справі охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів.    

Екологічна компетентність як особистісна характеристика – це здатність особистості приймати рішення і діяти у життєвих ситуаціях так, щоб наносити довкіллю якомога меншої шкоди.

Екологічна  культура  – стан, складова частина  загальнолюдської культури, яка характеризується глибоким усвідомленням насущної важливості гармонійного взаєморозвитку суспільства  і природи. В основі її  – етичне ставлення до живої і неживої природи. Екологічна культура - це цілепокладающа діяльність людини (включаючи і наслідки такої діяльності), спрямована на організацію та трансформацію природного світу (об"єктів та процесів) відповідно до власних потреб та намірів.

Екологічна освіта –  це неперервний процес засвоєння  цінностей і понять, які спрямовані на формування умінь і стосунків, необхідних для осмислення і оцінки взаємозв’язків між людьми, їхньою культурою і навколишнім середовищем, що передбачають розвиток умінь приймати екологічно доцільні рішення і мають на меті засвоєння правил поведінки в навколишньому середовищі.

Екологічна свідомость –  адекватна форма відображення реальної дійсності, у якій виявляється цілісне бачення екологічних проблем, усвідомлення місця і ролі людини в її взаємодії з навколишнім середовищем; формується внутрішній саморегулятор екологічно цивілізованої поведінки, яка передбачає прагнення до збереження життєспроможного стану біосфери, організацію здорового способу життя, а також пізнання законів цілісності природного середовища в його взаємозв’язках з людським суспільством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК  Б

 

Таксономія  знань, умінь, навичок учителя за Д. Роєм

Компоненти знання	Зміст
Знання дисциплінарного контексту	Визначення головних знань і найважливіших умінь в області екології. Концептуальна організація предмету в ієрархічному порядку
Знання програм і змісту дисципліни	Знання основних цілей і термінології програм. Визначення ролі кожного уроку  і їх взаємин. Розташування свого уроку по відношенню до програми. Знання конкретного матеріалу, який може служити засобом навчення.
Головні педагогічні знання	Знання різних стратегій, форм і  технологій освіти. Знання стратегії  втручання і управління класом на уроках, роботах або стажуваннях. Знання деяких методів зіставлення і оцінки.
Знання учнів	Знання інтелектуальних, емоційних  і фізичних характеристик учнів. Знання процесу вчення.
Знання умов виховання і оточення	Знання мети і кінцевого результату виховання. Знання головної політики департаменту і закладу, особливо політіки планування уроків, оцінки знань і допомоги у навчанні.
Відбір технологій навчання для  досягнення мети	Пізнання стратегій, форм і технологій навчання. Підготовка дидактичного матеріалу  для ефективного навчання.
Збудження інтересу у учнів до уроків.	Ясне визначення для учнів основних і кінцевих цілей вчення. Уміння викладати цілі і зв'язки між даним  уроком і іншими уроками програми. Обґрунтування запропонованого  вчення. Доступне пояснення правил дії в класі (надання вказівок   присутнім, забезпечення вправ,). Створення доброзичливої атмосфери в класі. Досягнення успіха шанобливим відношенням і вірою в здатності учнів. Контроль за утворенням правильних емоційних уявлень у учнів про себе, про вчення в школі, про предмет.
Підготовка добре організованого і структурованого змісту предмету	Підвищення придбаних знань  і попередніх умінь. Утворення зв'язку між новими знаннями і попередніми. Представлення нових знань  в  логічній послідовності. Використання всіляких стратегій, форми і технології освіти, що найкраще сприяють досягненню мети. Підведення підсумків у кінці кожного курсу.
Часте опитування учнів для контролю розуміння	Заохочення питань і відповідей учнів. Спонукання учнів до уточнення  і пояснення їх відповідей.
Відведення особливого місця колективним  вправам і індивідуальним практичним роботам	Здійснення практики для закріплення  нових знань. Досягнення повного  опанування матеріалу, досягнення поставленої  мети більшістю учнів. Забезпечення допомоги під час колективних вправ. Відведення особливого місця індивідуальним практичним роботам.
Забезпечення сприятливих умов під час навчання	Організація розвитку курсу з метою  максимального активного занурення  у навчальну діяльність. Допомога учневі в розвитку позитивного уявлення про самого себе.
Відбір системи оцінювання.	Планування системи оцінювання, способу оцінювання. Планування часу оцінювання учнів. Визначення порогів  успіху для кожного. Визначення   дій для покращення результатів.

 

 

 

В

Анкетування для студентів

Просимо Вас дати відповіді на такі запитання:

1. Що  спонукає Вас до екологічного виховання  учнів? (оцініть ступінь важливості кожного з названих мотивів за 5-бальною шкалою, де 5 – максимальне позитивне ставлення до мотиву, ... 1 – мотив, на Вашу думку, зовсім не спонукає до екологічного виховання учнів).

	Мотиви
1.	Потреба більш глибоко пізнати психологію учнів
2.	Потреба ефективно вирішувати проблеми навчально-виховного процесу
3.	Потреба формування позитивного ставлення  до природи та усвідомлення естетико-екологічних цінностей у учнів необхідних для охорони навколишнього середовища
4.	Потреба забезпечити безпосередній контакт учнів з довкіллям
5.	Потреба збереження цінностей природи  для майбутніх поколінь
6.	Потреба цілісного збагачення знань про навколишнє середовище під час занять на природі
7.	Потреба проводити екологічні спостереження  у природі
8.	Потреба знаходити можливі рішення  тих чи інших екологічних проблем  й передбачати наслідки прийнятих  рішень
9.	Потреба використання на уроках природознавства сучасних інноваційних технологій навчання
10.	Потреба бачити особливість різних явищ у природі та знаходити головні залежності та закономірності між ними
Середнє

2. Оцініть якою мірою  Ви володієте перерахованими  знаннями ?

1.	Знання змісту навчального предмету
2.	Знання специфіки майбутньої діяльності: усвідомлення цілей та вимог, які суспільство і держава ставлять перед учителем
Середнє
	Психолого-педагогічні  знання
1.	Знання психології навчання та виховання; знання сучасних підходів до навчання та виховання учнів
2.	Знання вікових особливостей учнів
3.	Передовий педагогічний досвід з питань екологічної освіти
Середнє
	Методичні знання
1.	Знання методики викладання навчального  предмета
2.	Знання технології планування навчально-виховної роботи з екології
Середнє

 

3. Оцініть якою мірою  Ви володієте перерахованими  уміннями ?  

1.	Організовувати комплексний пошук  завдань
2.	Приймати оптимальні рішення у  конкретних екологічних ситуаціях
3.	Створювати оптимальні умови, що сприяють формуванню екологічної культури в учнів
4.	Виділення суттєвого, головного в  матеріалі екологічного характеру
Середнє

 

1.	Зацікавити учнів до сприйняття  інформації екологічного характеру
2.	Вміння показати учням важливість і необхідність формування екологічної культури
3.	Мотивувати до пошуку інформації екологічного характеру
4.	Спонукати засобами навчальної діяльності кожного учня, розвивати свої пізнавальні інтереси
Середнє

 

	Потреба у творчій  діяльності
1.	Прагнення творчого оволодіння професійними методами, прийомами, засобами пошукової діяльності з екологічної освіти
2.	Утвердження цінності творчості в  колективі
3.	Установка на творчу взаємодію зі своїми коллегами
Середнє
	Цільова спрямованість  особистості педагога
1.	Вміння визначити цілі та завдання власної дослідно-експериментальної  роботи
2.	Мета відповідає екологічним, педагогічним, моральним, соціальним цінностям відносно конкретних завдань, а цілей відносно засобів їх досягнення
Середнє

Рівень технологічності
1.	Володіння технікою організації та проведення дослідної роботи з екології
2.	Творче застосування педагогічних досліджень і моделювання нового педагогічного досвіду
3.	Використання власних оригінальних прийомів та методик