Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2012 в 15:23, магистерская работа
Мета дослідження – вивчити, теоретично обґрунтувати і порівняти педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до екологічного виховання учнів початкових класів у країнах Західної Європи і на теренах України.
Відповідно до мети дослідження розв’язувалися такі завдання:
1. Вивчити стан досліджуваної проблеми в історико-педагогічній,
психолого-педагогічній та спеціальній літературі з метою виявлення специфіки педагогічних умов процесу підготовки майбутнього учителя до екологічного виховання учнів початкових класів в окремих країнах Західної Європи і у вітчизняних навчальних закладах.
2. Здійснити порівняльний аналіз педагогічних умов процесу підготовки вчителів до екологічного виховання учнів початкових класів у навчальних закладах Західної Європи і у вищих навчальних закладах України.
ВСТУП
3
РОЗДІЛ 1. Екологічна підготовка майбутніх учителів як психолого-педагогічна проблема
1.1 Екологічна підготовка майбутніх учителів: основні підходи та принципи дослідження в сучасній науковій західноєвропейській та вітчизняній літературі
1.1.1. Історико-педагогічний аналіз проблеми екологізації освіти у країнах Західної Європи
10
1.1.2. Становлення системи екологічної освіти в Україні
20
1.2. Компаративні аспекти процесу підготовки майбутніх учителів до екологічного виховання учнів у країнах Західної Європи і у навчальних закладах на теренах України
28
РОЗДІЛ 2. Організаційно-педагогічні умови процесу підготовки майбутніх учителів до екологічного виховання з урахуванням досвіду країн Євросоюзу
2.1. Обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя початкових класів з урахуванням досвіду екологічного виховання країн Євросоюзу
49
2.2.Науково-теоретичне підґрунтя проблеми підготовки майбутнього вчителя до екологічної освіти молодших школярів
60
2.3. Організація і методика проведення експериментального дослідження підготовки майбутніх учителів початкових класів до екологічного виховання учнів
65
ВИСНОВКИ
74
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
77
ДОДАТКИ
Додаток А
Додаток Б
Додаток В
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТФАКУЛЬТЕТ
Димченко Ірина Миколаївна ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ (КОМПАРАТИВНИЙ АСПЕКТ). 8.010102. Початкова освіта*Випускна робота освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”
Херсон – 2012 |
ЗМІСТ
ВСТУП |
3 | |
РОЗДІЛ 1. Екологічна підготовка майбутніх учителів як психолого-педагогічна проблема |
||
1.1 Екологічна підготовка майбутніх учителів: основні підходи та принципи дослідження в сучасній науковій західноєвропейській та вітчизняній літературі |
||
1.1.1. Історико-педагогічний аналіз проблеми екологізації освіти у країнах Західної Європи |
10 | |
1.1.2. Становлення системи екологічної освіти в Україні |
20 | |
1.2. Компаративні аспекти процесу підготовки майбутніх учителів до екологічного виховання учнів у країнах Західної Європи і у навчальних закладах на теренах України |
28 | |
РОЗДІЛ 2. Організаційно-педагогічні умови процесу підготовки майбутніх учителів до екологічного виховання з урахуванням досвіду країн Євросоюзу |
||
2.1. Обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя початкових класів з урахуванням досвіду екологічного виховання країн Євросоюзу |
49 | |
2.2.Науково-теоретичне підґрунтя проблеми підготовки майбутнього вчителя до екологічної освіти молодших школярів |
60 | |
2.3. Організація і методика проведення експериментального дослідження підготовки майбутніх учителів початкових класів до екологічного виховання учнів |
65 | |
ВИСНОВКИ |
74 | |
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ |
77 | |
ДОДАТКИ |
||
Додаток А |
||
Додаток Б |
||
Додаток В |
стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВЕЛ – Всеукраїнська екологічна Ліга
ВНЗ – вищий навчальний заклад
ЄС – Європейський союз
ЗУН – знання, уміння, навички
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ЮНЕСКО – Організація об’
ЮНЕП – Програма ООН з навколишнього середовища
CRE – Standing Conference of Rectors, Presidens & Vice Chancellors of the European Universities (англ.). Постійна конференція (асоціація) ректорів, президентів і віце-канцлерів європейських університетів (зі штаб-квартирою в Женеві, Швейцарія)
EAIE – Europian Association for International Education (англ.). Європейська асоціація міжнародної освіти.
Актуальність і доцільність дослідження. Процес європейської інтеграції дедалі більше впливає на всі сфери життя нашої держави. В зв’язку зі вступом 19 травня 2005 року України до Болонського процесу вітчизняна вища школа розвивається з урахуванням його вимог і рекомендацій. Це створює широке поле діяльності для педагогів-науковців України, оскільки вказаний освітньо-інтеграційний процес має забезпечуватися теоретичними і практичними доробками.
Екологічна освіта ХХI ст. є метою сучасного освітнього процесу як єдиного можливого засобу продовження і розвитку людської цивілізації. Особливостями екологічної освіти у вищих навчальних закладах зарубіжних країн є те, що екологічний пріоритет має власне освіта для сталого розвитку суспільства, всебічний розвиток екологічної освіти і культури на засадах екоцентричної, а не антропоцентричної парадигми. Ідею збагачення європейської освіти базовими навичками було розвинуто в документах, затверджених на засіданнях Європейської ради: «Про конкретні майбутні завдання систем освіти та підготовки» (On the Concrete Future Objectives of Education and Training Systems, Стокгольм, 2001 р.) та «Освіта й підготовка в Європі: різні системи, спільна мета до 2010 р.» (Education and training in Europe: diverse systems, shared goals for 2010, Барселона, 2002 р.) [47, с. 132].
Головною метою діяльності вищих навчальних закладів В Україні є підготовка освіченого, творчого фахівця, зорієнтованого на особистісний та професійний саморозвиток, а також формування системи гуманістичних цінностей, де цінність природи і суспільства визначаються як провідні (Національна доктрина розвитку освіти України, Закон України „Про вищу освіту”, Державна програма „Вчитель”, Концепція екологічної освіти України).
Проблема підготовки майбутнього вчителя до екологічного виховання учнів є предметом спеціальних досліджень філософів, психологів, педагогів, екологів. Її актуальність зумовлена соціально-екологічними змінами в Україні та необхідністю входження країни в європейський простір.
Комплексність, теоретична і практична значущість проблеми підготовки майбутнього вчителя визначили широту та інтенсивність її дослідження у педагогіці та психології. Науково-теоретичне підґрунтя процесу підготовки майбутніх учителів закладено у філософських працях І. Зязюна, В. Кременя, В. Лутая та ін., зокрема, такі фундаментальні положення, як: проблема взаємодії людини і навколишнього середовища, формування свідомості у контексті активного буття.
Науковцями досліджено різні аспекти функціонування педагогічних систем, дидактичних основ освіти, і зокрема екологічної (Г. Білявський, С. Вітвицька, К. Корсак, О. Плахотнік та інші) [7,11,27].
Окремі аспекти підготовки майбутніх учителів досліджено також у дисертаційних роботах Н. Пустовіт, М. Швед та інших [46, 66,67].
Велике значення приділяється питанням зміни технології навчання школярів і відповідно підготовці викладачів з вирішення питань екологічного виховання в країнах Західної Європи [53].
Однак фундаментальних та прикладних досліджень з проблеми підготовки майбутнього вчителя до екологічної освіти учнів у країнах західної Європи порівняно з екологічною освітою на теренах України, де б системно висвітлювались науково-теоретичні підходи у побудові змісту, розробці інноваційних форм і методів їх реалізації, безпосередньо спрямованих на створення сучасної функціонально-структурної системи підготовки майбутніх учителів до екологічного виховання учнів у країнах Західної Європи, досі не проводилось.
Зазначене вище свідчить про те, що вивчення проблеми педагогічних умов підготовки майбутнього вчителя до екологічного виховання учнів початкових класів є актуальною проблемою у діяльності вищих навчальних закладів і потребує нових підходів до аналізу і вивченню оптимального розв’язання. Екологічна освіта учнів може слугувати потужним важелем повороту людства від руйнівного споживацького способу життєдіяльності до конструктивного і бережливо-відновлювального. Вивчення й узагальнення зарубіжного досвіду підготовки фахівців в умовах вищої школи сприяє визначенню пріоритетних напрямків модернізації навчально-виховного процесу у вітчизняних педагогічних університетах.
Сучасні дослідники проблеми компаративістики Л. Лур’є, К. Корсак, Дж. Букер та ін. [59, с. 272]. Вчені-компаративісти вивчають існування різних концепцій досягнення європейської ідентичності. Зважаючи на це, непересічною є роль порівняльної педагогіки у вивченні освітніх систем у європейських країнах та в накресленні шляхів їх взаємного наближення за основними параметрами функціонування. Це, зокрема засвідчила й Болонська угода, якій передувала велика робота не лише наддержавних адміністративних структур, але й ґрунтовні дослідження вчених-компаративістів у галузі вищої освіти.
Таким чином, з огляду на соціальну, наукову і практичну актуальність окресленої проблеми, було сформульовано тему магістерського дослідження – „Педагогічні умови професійної підготовки вчителів початкових класів до екологічного виховання учнів (компаративний аспект)”.
Випускна робота виконана відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри природничо-математичних дисциплін та логопедії факультету дошкільної та початкової освіти Херсонського державного університету: „Природничо-математична підготовка майбутніх учителів у світлі сучасних педагогічних технологій” та узгоджена НМР (протокол №2 від 25.2011 р.).
Мета дослідження – вивчити, теоретично обґрунтувати і порівняти педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя до екологічного виховання учнів початкових класів у країнах Західної Європи і на теренах України.
Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що ефективність процесу підготовки майбутнього вчителя до екологічного виховання учнів буде забезпечена за умов поетапного формування високого рівня готовності учителя до педагогічної діяльності у сфері екологічного виховання учнів з урахуванням досвіду країн-учасників Болонського процесу. На нашу думку, дослідження та аналіз змісту і структури підготовки вчителя до екологічного виховання учнів у країнах Західної Європи стимулюватиме інновації у вітчизняній системі педагогічної освіти, збагатить її, збільшить можливості для входження у світовий педагогічний простір.
Відповідно до мети дослідження розв’язувалися такі завдання:
1. Вивчити стан досліджуваної проблеми в історико-педагогічній,
психолого-педагогічній та спеціальній літературі з метою виявлення специфіки педагогічних умов процесу підготовки майбутнього учителя до екологічного виховання учнів початкових класів в окремих країнах Західної Європи і у вітчизняних навчальних закладах.
2. Здійснити порівняльний аналіз педагогічних умов процесу підготовки вчителів до екологічного виховання учнів початкових класів у навчальних закладах Західної Європи і у вищих навчальних закладах України.
3. Проаналізувати перспективи та можливості використання досвіду екологічної освіти країн Західної Європи у вищіх навчальних закладах України.
4. Визначити критерії та показники рівнів готовності майбутнього вчителя до екологічного виховання учнів та експериментально їх перевірити.
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутнього учителя до екологічного виховання учнів початкових класів у країнах Західної Європи і в Україні.
Предмет дослідження – зміст, структура й технологія підготовки майбутнього учителя до екологічного виховання учнів початкових класів.
Для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні – аналіз, узагальнення наукових та літературних джерел, виявлення достовірних фактів про взаємозв’язки між явищами і процесами та закономірні тенденції їх розвитку, порівняння, систематизація; емпіричні – опитування, тестування, спостереження, співбесіда, педагогічний експеримент, комп’ютерна обробка даних експерименту – допомогли реалізувати програму дослідження та виявити якісні зміни рівнів готовності майбутніх учителів до екологічного виховання учнів в Україні.
Наукова новизна роботи полягає у розробці цільової технології підготовки майбутнього вчителя початкової школи під час вивчення психолого-педагогічних та спеціальних дисциплін; у науковому обґрунтуванні прогностичних напрямів модернізації і специфіки підготовки майбутніх учителів початкової школи до екологічної освіти учнів початкових класів; у запровадженні інноваційних технологій в процесі підготовки студентів до екологічного аспекту педагогічної діяльності.
Практичне значення роботи полягає у створенні методичних рекомендацій „Підготовка майбутніх учителів до екологічного виховання учнів у країнах Західної Європи”, що можуть бути використані у педагогічних закладах з метою підвищення рівня екологічної та психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів; у запровадження технологій ситуативного аналізу (саse-st) в розробці практичних занять з методики навчання природознавства.
Апробація результатів дослідження здійснювалася безпосередньо під час науково-педагогічної практики у вищому навчальному закладі. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на студентських науково-практичних конференціях та засіданні науково-методичного семінару кафедри природничо-математичних дисциплін та логопедії.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено в 2 публікаціях автора (2 статті).
Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел. У роботі містяться таблиці, рисункі.
РОЗДІЛ 1.