Організація навчання дітей раннього віку засобами сучасних технологій

<p>Як зазначалося раніше, найефективнішою  формою навчання дітей раннього  віку є дидактичні іг-ри, коли  дитина, граючись, непомітно для себе засвоює ті відомості й уміння, які дорослий вважає за необхідне їй дати. Ігрова форма навчання – провідна в ранньому дитинстві, але вже в цьому віці вона не єдина. На другому, а тим більше на третьому році життя, увага малюка затримується багато на чому з того, хто її оточує: дитина може довго розглядати малюнки, свійських тварин, транспорт, що рухається по вулиці. Вона з цікавістю стежить за діями дорослих. Щоб за-довольнити зростаючий інтерес дитини до навколишньо-го, спрямувати увагу на певні явища, дати дітям пот-рібні відомості, пояснення, вихователеві необхідно деякі речі показувати дітям організовано, розповідати, роз-мовляти з ними. Такі заняття не можуть уже вкладати-ся в рамки дидактичної гри, хоча в них і можна вико-ристати окремі ігрові прийоми. І те й друге проводиться організова-но в спеціально відведений час. Обмежитися просто наз-вою «заняття» недоцільно, оскільки дидактичній грі, без сумніву, належить дуже важливе, провідне місце в нав-чанні маленьких дітей [60;4].<p></p>

<p>Отже, питання про те, як  краще організувати в дошкільному  закладі: виховання і навчання  дітей в групах другого і  третього років життя, набуває  важливого значення і в педагогічному  і соціальному плані.</p>

<p>Характерною для дітей раннього  віку є предметна діяльність. ЇЇ називають провідною не  тільки тому, що вона переважає,  але і тому, що має певне  значення для формування важливих  якостей дитячої психіки. Перш  за все у дітей розвивається  вміння самостійно чимось зайняти  себе і робити з предметами  ціленаправлені дії. Вдосконалюються  рухи кисті, пальців дитини, розвивається окомір, малюк привчається контролювати рухи рук зором; збагачується сенсорний досвід дитини. За допомогою м’язевого чуття, зору дитина починає розрізняти форму, величину і колір предметів; в процесі діяльності розвивається мислення і мова дітей; знайомлячись із якостями предметів і їх назвами, діти рано приходять до перших загальних уявлень.</p>

<p>Знання і уявлення про  предмети і явища оточуючої  дійсності дитина набуває в  процесі повсякденного спілкування  з дорослим в побуті, в режимних  процесах, а також на прогулянці, в іграх. Ігри - заняття є найбільш  придатною ранньому віку формою  навчання. Граючись, дитина непомітно  для себе засвоює ті відомості  і вміння, які дорослий їй подає.  Отже, ігрова форма навчання - провідна  на етапі раннього віку [59;3].</p>

<p>Серед розмаїття ігор, які  проводяться в до-шкільному закладі,  значне місце посідають дидактичні  ігри. Вони особливі тим, що  створю-ються дорослими й пропонуються  дітям, наповне-ні конкретним  змістом і супроводжуються певни-ми  правилами. Це - навчальні ігри, й  педагоги широко послуговуються  ними як засобом виховання  та навчання для розширення  уявлень дошкільнят, закріплення  набутих знань і формування  вміння ви-користовувати їх на  практиці, для полегшення та пожвавлення  процесу навчання. Адже, коли розу-мове  завдання розв'язується в ході  доступної для дітей діяльності, яка зберігає ознаки гри, це  дарує малим велику радість.</p>

<p>Отож дидактична гра –  «одна з форм навчального впливу  педагога на дитину» [51;63]. Вона  стане йому в доб-рій нагоді  під час засвоєння дітьми будь-якого  ма-теріалу, передбаченого програмою,  й має прово-дитися на заняттях; може входити до музичного  заняття, бути одним із елементів  прогулянки, а також особливим  видом діяльності. Друга мета  ди-дактичної гри - суто ігрова, задля якої діє дити-на. Це, зокрема,  ігри, в які діти грають самостій-но, поза заняттями, коли можуть  обирати їх за власним бажанням. Важливо, щоб обидві мети доповнювали  одна одну й забезпечували  засвоєння дошкільнятами певних  знань.</p>

<p>Наприклад, навчальна мета  гри «Що котиться, що не котиться?»-  навчити дітей розпізнавати предмети  за формою (куб, куля), звернути  їхню ува-гу на властивості  предметів. Ставиться нібито лише  ігрове завдання — спритно  докотити предмет до рис-ки, але  зробити це зможе лише та  дитина, яка вміє розпізнавати  куб і кулю й розуміє, що  до риски до-котиться лише куля. Отже, засвоєння програмного змісту  стає умовою досягнення ігрової  мети.</p>

<p>Кожна дидактична гра містить конкретне завдання і, щоб виконати його, необхідно долати трудно-щі, самостійно діяти в певній ситуації або з певни-ми предметами, набуваючи власного діяльнісного та чуттєвого досвіду з кожною дитиною (надалі поступово для занять об'єднують 2 - 3, а вкінці року - 5 дітей) у спеціально відведений для цього час, але не раніше 15-20 хвилин після годування і не пізніше, ніж 20 - 25 хвилин до сну. У цей період необхідно продовжувати розвивати зорове і слухове зосередження, використовуючи задля цього іграшки, що видають звуки. 3 7-8 місяців проводять ігри - заняття спрямовані на розуміння імен дорослих і дітей. Це ігри - «схованки» [53;39].<p></p>

<p>На 2 р. життя ігри - заняття  проводяться з підгрупами дітей  по 5 - 10 чоловік (за типом класифікації  це індивідуально - групові заняття). Зокрема проводяться ігри –  заняття із будівельним матеріалом  і різними предметами, предметами - замінниками, які сприяють розвитку  самостійності поведінки. Удосконалення  знань, оволодіння ігровим досвідом  здійснюється в іграх - заняттях  з лялькою, в процесі яких  проходить закріплення знань  і творче їх відображення.</p>

<p>З дітьми 3 р. життя проводять  ігри - заняття із будівельним  матеріалом, іграшками і ігри - драматизації, які наближені до ігор - занять, чим до навчальних занять. Це  обумовлено тим, що гра формує  у дитини досвід ігрової діяльності, який потім вона може використати  в грі з іншими дітьми.</p>

<p>Отож навчання в формі  дидактичних ігор з часу впровадження  навчання, їх виду діяльності  дітей дошкільного віку спирається  на одну із закономірностей  ігрової діяльності дитини - на  її прагнення входити в уявну  ситуацію, діяти за мотивами, обумовленими  змістом ігрової ситуації. Дидактична  гра є багатоплановим, поліфункціональним, доволі складним педагогічним  явищем. Дидактична гра використовується  під час навчання дітей рідній  мові, ознайомлення з природою  і соціальним довкіллям, у формуванні  сенсомоторної культури, тобто розвитку  органів відчуттів [27;93].</p>

<p>Досліджуючи зміст та форми  проведення ігор - занять Р.Жуковська  зазначила, що - це форма спільної  гри вихователя з дітьми за  попередньо складеним  планом,  в  якому  враховується  послідовність   становлення самостійної гри.  «Іграми - заняттями » вони  називаються тому, що в них  є компоненти, які присутні як  грі, так і заняттям, в яких  виділена навчальна мета [59;51].</p>

<p>В зміст ігор - занять входять  програмові вимоги з ознайомлення  дітей раннього віку з навколишнім  і розвитку мовлення, ліпці, малюванню,  конструюванню, аплікації, музиці. В іграх - заняттях можна об'єднувати два - три види діяльності. Крім цього їм притаманні елементи цікавості, емоційності, що допомагають виникненню у дітей радісних почуттів, бажання повторити те, що визвало захоплення. Важливо пам'ятати про вікові особливості дітей двох - трьох років, які потребують частого повторення одного і того ж заняття. До проведення ігор - занять ставляться такі дидактичні вимоги:</p>

<p>- планомірність їх проведення (від простого до складного);</p>

<p>- дитяча активність (вправляння  у рухах, діях, мовних реакціях);</p>

<p>- позитивна емоційна настроєність  дітей;</p>

<p>- використання наочності в  взаємозв'язку із словом;</p>

<p>-правильна організація дітей  з врахуванням їх вікових і  індивідуальних особливостей[ 43;64].</p>

<p>Для навчання дітей раннього  віку використовують такі види  дидактичних ігор:</p>

<p>- ігри з предметами(іграшками,  природними матеріалами);</p>

<p>- настільно - друковані.</p>

<p>В іграх з предметами  використовуються іграшки та  реальні предмети, «граючись з  ними, діти вчаться порівнювати,  встановлювати схожість і відмінність  предметів. Їх цінність полягає  в тому, що за їх допомогою  діти - ознайомляться з якостями  і властивостями предметів та  їх ознаками: кольором, величиною,  формою та ін. Настільно - друковані  ігри - цікаве заняття для дітей.  Вони різноманітні за видами: парні картинки, лото, пазли. Словесні  ігри побудовані на словах  і діях виконавців. У таких  іграх діти вчаться спираючись  на уявлення про предмети, поглиблюють  знання про них.</p>

<p>Спостереження та цільові  прогулянки. Підґрунтям для збагачення  словника дітей та активізації  їхнього мовлення є чуттєвий  досвід, безпосереднє ознайомлення  дітей з довкіллям. Так з  дітьми третього року життя  в теплу погоду проводять цікаві  прогулянки до найближчого оточення  дошкільного закладу: по вулиці, до крамниці, до парку, скверу, озера, річки, лісу тощо. Зокрема  вихователю слід пам'ятати, що  тривалість ходьби не повинна  бути більшою, ніж 11-15 хвилин. Знайомство  з навколишнім, як   відомо, передбачає передачу дітям доступних  знань, формування чітких уявлень,  а отже відповідних слів - найменувань предметів, їх ознак, дій, розвиток мовлення.<p></p>

<p>Повсякденне спілкування дитини  з навколишнім виявляється не  достатнім для засвоєння знань:  дитина не може самостійно  здобувати знання. Завдання вихователя - зробити сприйняття дитини цілеспрямованим,  допомогти помітити те головне,  що вона сама не помічає  [39;21].</p>

<p>Організація ігрової самостійної  діяльності малят - одна із  складних ділянок роботи, оскільки  вихователь має, з одного боку, не пригнічуючи ініціативи дитини, вміло спрямувати її гру, а  з іншого - навчитися самостійно, проявляти власну ініціативу.</p>

<p>Самостійна діяльність малят  особливо важлива тим, що формує  ініціативність, самостійність зосередженість, увагу. Задовольняється їхня потреба  у пізнавальній діяльності, розвивається  допитливість. Дії малят супроводжуються  такими позитивними емоціями, як  радість від одержаної інформації, досягнення бажаного результату. Найбільша радість для нього  - спілкування з дорослим [40;16].</p>

<p>Різноманітні свята та розваги,  що проводяться в групах раннього  віку дають малятам велику  втіху та радість. Розумна їх  організація, колективне планування  видів і тематики, сприяють належному  музичному розвиткові вихованців. Естетична атмосфера розваги,  у якій дитина діє спільно  із дорослим, має заохочувати  їх до створення собі гарного  настрою, радіти спільним музичним  забавам та співам і власним  музичним проявам. Малят здебільшого  розважають педагоги та старші  діти, залучаючи їх до нескладних  дій [68;260].</p>

<p>Індивідуальна робота з  дітьми як самостійна організаційна  форма проводиться в групах  раннього віку у вільні години (під час ранкового прийому,  прогулянок)  в  приміщеннях   і  на  свіжому  повітрі.  Організовується з метою активізації  пасивних дітей, додаткових занять  з окремими дітьми (новими дітьми, тими, що часто пропускають ДНЗ  через хворобу, інші причини  та слабше запам'ятовують програмовий  матеріал)[32;165].</p>

<p>Прогулянка як одна із  форм організації навчально - виховного в групах раннього  віку проводиться щоденно і  повинна бути змістовною, включати  в себе різноманітну діяльність, самостійні ігри, рухливі спостереження  за природою, дидактичні ігри  з природнім матеріалом. Необхідно  також передбачати виконання  дітьми елементарних трудових  доручень [4;72].</p>

<p>У процесі навчання використовуються  різні методи та прийоми. Методи  навчання - це способи роботи вихователя, за допомогою яких він домагається  засвоєння дітьми знань, умінь  і навичок, а також розвитку  їх пізнавальних здібностей [27; 253].</p>

<p>Подається й інше тлумачення: методи навчання - це способи спільної  діяльності вихователя і дітей  спрямовані на розв'язання завдань  з різних розділів програми. Щоб  зрозуміти суть того чи іншого  методу і прийому навчання, з'ясувати  їх характер, правильно оцінити,  класифікують їх за такими  ознаками:</p>

<p>- характером керівництва розумовою  діяльністю дітей (пояснювально-ілюстративний,  репродуктивний, проблемний, частково - пошуковий, дослідницький);</p>

<p>- джерелом знань (наочні, словесні, практичні);</p>

<p>- типом діяльності (практичні,  практико - теоретичні, теоретичні)[35;47].</p>

<p>У роботі з дітьми раннього  віку використовують методи за  джерелом знань: наочні, словесні, практичні й ігрові.</p>

<p>Значне місце в роботі  з дітьми раннього віку належить  наочному методу: спостереження,  екскурсії - огляди, демонстрування  натуральних об’єктів, розглядання  предметів, картин, демонстрація  діафільмів, дидактичні ігри з  наочністю, а також деякі прийоми  навчання, в окремих випадках  виступаючі у функції самостійних  методів: показ взірця - завдання, способу дії ін. Використання  цих методів відповідає дидактичному  принципу наочності заочно - дійовому  та наочно - образному характеру  мислення дошкільників. Ефективність  засвоєння дітьми знань, формування  повноцінних уявлень, розвиток  таких психічних процесів, як  сприймання, пам'ять, мислення великою  мірою залежить від того, наскільки  широко в пізнавальну діяльність - включаються різні форми чуттєвого  сприймання [35;104].</p>

<p>Спостереження - цілеспрямоване, планомірне, до певної міри тривале  сприймання  предметів  і   явищ  навколишнього  світу.  Метод спостереження використовується  у всіх формах навчальної роботи  з дітьми: на заняттях і екскурсіях, на прогулянці і в повсякденному  житті, а також в індивідуальній  роботі з дітьми. Вони формують  основний зміст знань і оволодіння  важливими пізнавальними уміннями.</p>