Організація навчання дітей раннього віку засобами сучасних технологій

<p>На думку Г. Домана, «ранній  розвиток дитини» охоп-лює два  аспекти:</p>

<p>1) загальний розвиток;</p>

<p>2) навчання читання, математики, основ природни-чих наук, літератури, мистецтва [12;63].</p>

<p>Людський мозок містить  приблизно 1,4 млрд. клітин. У новонародженої  дитини більшість із них ще  не задіяна. У процесі розвитку  мозку між його клітинами формуються  особливі містки - відростки, які  можуть ефективно працювати, лише  будучи об'єднаними в систему.</p>

<p>Найактивніше утворюються  ці зв'язки в період від народження  дитини до трьох років. Тоді  з'являється приблизно 70 - 80 % таких  утворень. З їх розвитком розширюються  можливості мозку. За перші  шість міся-ців після народження  мозок досягає 50 % свого доросло-го  потенціалу, а до трьох років  - 80 %. До цього віку розвивається  фундаментальна здатність мозку  прийма-ти сигнали ззовні, створювати  образи зовнішніх явищ і предметів  і запам'ятовувати їх, тобто формується  осно-ва подальшого інтелектуального  розвитку дитини. Це підтверджують  випадки з життя дітей, котрі  в перші ро-ки після народження  перебували серед тварин. Знайдені  у печері неподалік від Калькутти  (Індія) «виховані» вовками дівчатка  Амала й Камала, а також хлопчик  — «дикун з Авейрону» (маленький  Мауглі), який жив у лісах південної  Франції, так і не навчилися  поводитись як люди. І ніякі  старання спеціалістів їм у  цьому не могли зарадити.</p>

<p>Про благодатну роль раннього  навчання дітей свід-чить дитинство  багатьох геніальних людей, з  якими батьки працювали досить  цілеспрямовано. Г. Доман висловлює  припущення, що «видатні люди  не були на-роджені геніями;  їх талант максимально розвинувся  завдяки створеним у ранньому  дитинстві сприятливим умовам  і чудовій освіті, передусім тому, що вони дуже рано навчилися  читати» [12;75]. Чисельні дослідження  засвід-чують, що більшість обдарованих  людей почали читати набагато  раніше, ніж пішли до школи.  Це пояснюють, як правило, тим,  що вони були обдарованими  від приро-ди. Однак можна поставити  питання й інакше: А чи не  тому ці діти виявили видатні  здібності, що почали чита-ти  з раннього дитинства? Це припущення  не менш пра-вомірне, ніж перше.  На його користь можна навести  ба-гато доказів, що робить  його достовірним науковим фактом. За його переконаннями, у житті  дитини найважли-вішими є два  періоди:</p>

<p>1) Від народження до 1 року. У цей період дорослі не-виправдано  виявляють щодо дитини надмірну  опіку, намагаючись утримувати  її в теплі, стежачи, щоб  вона була чистою і нагодованою,  обмежуючи при цьому мож-ливості  формування її нервової системи.  Натомість дитині необхідно надати  майже необмежені можливості  для руху і безпосереднього  дослідження об'єктів.</p>

<p>2) Від 1 до 5 років. У цей  період формується інтелект людини. Тому дорослі повинні намагатися  якомога пов-ніше задовольняти  потребу дитини у все новому  матері-алі для вивчення, який  вона прагне засвоїти у всіх  до-ступних їй формах і особливо  у мовній — усній або пись-мовій.

Якщо в цей час дитина навчиться  читати, то, - на думку Домана, - «перед нею розкриються двері у скарб-ницю історії, людської писемності, де зберігаються на-копичені віками знання» [12;86].<p></p>

<p>У структурі інтелекту дослідники  виокремлюють та-кі складові:</p>

<p>- функціональний інтелект (здібності,  які дитина залежно від ситуації  використовує або не використовує);</p>

<p>- потенційний інтелект (здібності,  які дитина може задіяти, якщо  матиме можливість).</p>

<p>Головними характеристиками, які свідчать про вдосконалення  інтелекту:</p>

<p>- здатність до пересування  на двох ногах;</p>

<p>- здатність користуватися  мовами;</p>

<p>- здатність писати за допомогою  пальців;</p>

<p>- візуальна здатність (сприймати  зором);</p>

<p>- аудіальна здатність (сприймати  на слух);</p>

<p>- тактильна здатність (відчувати  на дотик).</p>

<p>Від 1 до 5 років дитина повинна  навчатися, що зу-мовлено її  унікальною властивістю вбирати  всю ін-формацію з навколишнього  середовища. Цю здатність дитячого  мозку М. Монтессорі назвала  «всмоктуючим розумом» [18;56]. Володіючи  такою здатністю, малюк без  особ-ливих зусиль може навчитися  читати найлегшим і природним  способом, говорити іноземними мовами. Надалі ця здатність поступово  втрачатиметься. Тому саме в ранній  період дитина повинна одержати  всю ба-зову інформацію. За твердженням  Г.Домана, особис-тість, чия пам'ять  збагачена знаннями, які вона  вміє використовувати, є всі  підстави вважати обдарованою.  Однак метою раннього розвитку  і виховання дитини не може  бути «вирощування» геніїв: «Наша  мета - аж ніяк не зробити дитину  Нобелівським лауреатом, чи, всесвітньо  відомим скрипалем, чи олімпійською  «зір-кою»». [12;63]. Головне - допомогти  їй визначитися в житті, із  різноманітних можливостей зосередитися  на най-важливіших для неї.</p>

<p>Отже, ранній розвиток має  дати дитині таку освіту, яка  забезпечить їй глибокий розум  і здорове тіло, зро-бить її  кмітливою і доброю.</p>

<p>Очолювані Г. Доманом спеціалісти  в галузі розвитку раннього  навчання розробили оригінальні  технології навчання дітей читання,  математики, а також техноло-гію,  завдяки якій дитина може оволодіти  енциклопе-дичними знаннями.</p>

<p>Технологія навчання дітей  читання. Вона прин-ципово відрізняється  від загальноприйнятої. Називаю-чи  дитину «лінгвістичним генієм»,  Г. Доман перекона-ний, що її  потрібно вчити читати не за  буквами і склада-ми, а відразу  словами, оскільки це значно  простіше і доступніше для  дітей будь-якого віку, починаючи  з 6— 8 місяців. Це означає,  що дитина може навчитися чита-ти (про себе) раніше, ніж говорити. Означена  технологія придатна і для  навчання читання ді-тей іноземними  мовами [12;69].</p>

<p>Ще однією технологією навчання  дітей раннього віку є ігри, потішки. Цілісність раннього  навчального впливу давно підмітив  народ: ним створені дитячі  пісеньки, потішки, іграшки і ігри, які водночас і розважають  і навчають маленьку дитину. Наприклад,  така випробувана віками потішка  як «Ладі – ладусі», примушує  дитину прислухатися до того, що говорить дорослий, стежити  за його діями, наслідувати  їх (плескати в долоні, піднімати  руки, опускати їх на голову).</p>

<p>Продумані конструкції рухових  посібників та іграшок – стіл  – бар’єр, візок – допомагають  дитині міцно стояти на ногах,  упевнено робити перші кроки.  Великі можливості для сенсорного  розвитку й удосконалення спритності  рук дають такі народні іграшки,  як пірамідки, матрьошки, неваляшки,  розбірні кулі, яйця тощо. Дітей  приваблює барвистість цих іграшок,  забавність дій з ними[67;37].</p>

<p>Граючись, дитина навчається  розрізняти форму, величину, колір  предметів, оволодіває різноманітними  діями, рухами. І все це своєрідне  засвоєння елементарних знань  і вмінь здійснюється у захоплюючих  , доступних дитині формах. Серед  розмаїття ігор, які проводяться  в ранньому віці значне місце  посідають дидактичні ігри. Зміст  дидактичних ігор визначено в  чинних програмах. Істотною ознакою  дидактичної гри є ігровий  задум. Він зацікавлює дітей,  збуджує їхню активність, викликає  бажання грати. Ігровий задум  часто закладений у самій назві  гри і є її початком. Так,  у грі «Впізнай, що в торбинці»  цей задум полягає в тому, щоб  намацати рукою якусь іграшку  торбинці і назвати її.</p>

<p>Вченими доведено й те, що  раннє навчання дитини засобами  сучасних технологій залежить  від розвивального середовища, та  соціальних умов (Дод. А).</p>

<p>Таким чином, розвивальне  середовище для дітей раннього  віку - це динамічний і змінний  простір, який забезпечує рухові  та пізнавальні потреби кожного  вихованця. Вдало організоване, воно  дає можливість:</p>

<p>- здійснювати виховання й  навчання, орієнтуючись на кожну  конкретну особистість;</p>

<p>- об’єднувати дітей, у групи  за здібностями та можливостями;</p>

<p>- заохочувати дітей до різних. видів діяльності, з використанням різноманітних матеріалів, що. сприяє швидшому пізнанню малятами навколишнього світу.<p></p>

<p>Отже, потрібно застосовувати  сучасні інноваційні технології  для навчання і виховання дітей  раннього віку. Дати їм самостійно  обирати щось на власний розсуд, і поважати не лише за успіхи, а й за невдачі, розвивати  пізнавальний інтерес.</p>

<p>РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ  ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ  СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.</p>

<p>2.1.Зміст і форми навчання  дітей раннього віку в сучасних  ДНЗ України</p>

<p>Необхідність модернізації  змісту дошкільної освіти зумовлюються  формуванням галузі згідно Національної  Доктрини розвитку освіти України  у ХХІ столітті законами України  «Про дошкільну освіту» та  «Про охорону дитинства», тенденціями  розвитку цивілізації на межі  епох. Модернізувати зміст дошкільної  освіти означає вдосконалити  його, змінивши відповідно до  вимог часу, не зачіпаючи основ,  сталих і таких, що виправдовували  себе, положень, збагативши їх новими, прогресивними ідеями[45;14].</p>

<p>Як відомо, кожна дитина  народжується для життя в суспільстві,  в оточенні людей. Перебуваючи  в людському оточенні з моменту  свого народження, малюк набуває  першого соціального досвіду,  засвоює зразки прийнятої та  схвальної соціальної поведінки,  навчається поводитися та вчиняти  адекватно ситуації, вимогам та  сподіванням дорослих. Набуття соціального  досвіду здійснюється завдяки  активності, спрямованій на орієнтування  в соціальному довкіллі, пристосування  до його вимог та умов, конструктивний  влив на нього.</p>

<p>В ранньому віці лише  закладаються передумови для  компетентного сходження малюка  в соціальне середовище та  інтеграції з ним. Допоки дитині  два - три роки, вона лише започатковує  свій шлях проходження таких  важливих для особистісного зростання  етапів, як: адаптація (засвоєння  елементарних суспільних норм); індивідуалізація (реалізація бажання виділитися  з - поміж інших, зробити щось  по - своєму, відстояти власну думку); інтеграція (прагнення вберегти  індивідуальні риси, які сприяють  розвитку дитячого угруповання;  потреба внести у спільний  продукт свій особистий внесок) [33;27].</p>

<p>Організація навчально –  виховного процесу у дошкільному  навчальному закладі здійснюється  відповідно до Закону України  «Про дошкільну освіту» і спрямована  на реалізацію основних завдань  дошкільного навчального закладу[21;2].</p>

<p>Згідно методичного листа  «Організація та зміст навчально  --виховного процесу в дошкільних  навчальних закладах»(№1/9-306 від  06.06.05) основною формою організованої  навчальної діяльності дітей  дошкільного віку залишаються  заняття з різних розділів  програми (тематичні, комплексні, комбіновані,  інтегровані та інші). Тривалість  спеціально організованої діяльності (заняття) для дітей раннього  віку - до 10-15 хвилин (5-6 групових занять  на тиждень). Переорієнтація навчально  - виховного процесу в сучасному  дошкільному навчальному закладі  на розвиток дитячої особистості  надає особливої уваги таких  форм організації життєдіяльності  дошкільника як самостійна навчальна  діяльність дітей та індивідуальна  робота з ними [40;2].</p>

<p>Ранній вік можна назвати  віком чуттєвого пізнання навколишнього  світу. В цей період розвиваються  всі види сприймання, формуються  уявлення про предмети та явища  довкілля. Дитину треба навчати,  граючись з нею. Саме дидактична  гра - одна з провідних форм  навчального впливу дорослого  на дитину. Вона має дві мети: навчальна, яку переслідує дорослий  і ігрова, заради якої діє дитина. Діти вчаться самостійно виконувати  ігрові дії, мислити, порівнювати,  виділяти основні якості предметів.  Завдання вихователя - постійно спонукати  до виконання завдань і якщо  це вдається - це справжня перемога, справжнє задоволення. Адже відомо, що значно успішніше знання  засвоюються в грі,а малюки, захоплені  грою, не помічають, що при цьому  навчаються[51;14].</p>

<p>У дошкільному навчальному  закладі використовуються такі  основні форми організації дітей:  спеціально організована навчальна  діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька, індивідуальна робота, спостереження, екскурсія, походи, свята та розваги, гуртки. Вони можуть бути організовано фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від дітей, педагогічної мети, матеріально - технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.</p>

<p>Основною формою навчального  впливу є дидактично спрямовані  заняття, спеціально ор-ганізовані  вихователем. Вони дають педагогові  можли-вість систематично, поступово  ускладнюючи матеріал, розвивати  сприймання дітей, повідомляти  їм доступні ві-домості, формувати  вміння й деякі інші важливі  якості. Завдяки організованому  характеру занять, відведенню для  них спеціального часу в режимі  дня вихователь мо-же заздалегідь  продумати їх зміст, подбати  про добір дитячих ігор»[51;14].</p>