Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Мая 2011 в 16:21, курсовая работа
Основні завдання курсової роботи:
1. Виконати аналіз психолоічної літератури з теми дослідження.
2. Організувати і провести дослідження: бесіду з учителем; опитувальники «Мотивація успіху та боязнь невдачі» (за Реаном), «Оцінка потреби в схваленні» за (Крауном та Марлоу), «Потреба в досягненні» (за Орловим), «Вивчення ставлення до навчання та навчальних предметів» (за Казанцевою); на базі 9-го класу Криворізької загальноосвітньої школи I-III №5.
3. Обробити і проаналізувати отримані результати.
4. Розробити рекомендації викладачу щодо вдосконалення процесу навчання, які сприятимуть підвищенню мотивації учнів до учбової діяльності.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 5
Теоретичні аспекти вивчення мотивації до навчання 5
1.1 Характеристика мотиваційної сфери особистості. 5
1.2 Мотивація навчальної діяльності сучасних юнаків. 10
Висновки до I-го розділу 17
РОЗДІЛ 2 19
Дослідження мотивації до учіння сучасних юнаків 19
Висновки до II-го розділу 30
РОЗДІЛ 3 32
Рекомендації викладачу щодо підвищення мотивації до навчання сучасних юнаків 32
Висновки до IІI-го розділу 38
ВИСНОВКИ 40
ДОДАТКИ 43
Список використаних джерел 52
Рефлексивно-оцінюючий етап
Колективна (групова) форма діяльності. Відомо що у багатьох випадках групова форма навчальної діяльності створює кращу мотивацію, ніж індивідуальна. Групова форма «втягивает» у активну роботу навіть пасивних, слабомотивованих учнів, оскільки вони не можуть відмовитися виконувати свою частину роботи, не піддавшись критиці з боку товаришів. Крім того, підсвідомо виникає установка на змагання, бажання бути не гірше за інших.
Оцінка результатів навчальної
діяльності. Мотивуюча роль оцінки
результатів навчальної
Стиль діяльності вчителя. На
формування мотивів учіння
Вчитель відіграє вирішальну роль у формуванні мотивації до навчання та розширенні мотиваційної сфери особистості. Тому для нього дуже важливо знати необхідні для цього заходи. А.К. Маркова стверджує, що призначення вчителя в тому, щоб сприяти перетворенню наявних широких спонук в зрілу мотиваційну сферу з стійкою структурою.
Костюк наголошує на поєднанні мотивів мотиви широкого соціального характеру (усвідомлення важливості освіти для майбутньої праці на користь суспільству, почуття честі, обов`язку перед сім`єю, навчальним закладом й державою та ін.), як шляху до найбільш успішного процесу навчання.
А.К. Маркова, відзначає, основними чинниками, що впливають на формування позитивної стійкої мотивації до навчальної діяльності, є: зміст навчального матеріалу,організація навчальної діяльності, колективні форми навчальної діяльності, стиль педагогічної діяльності вчителя.
Також
варто відзначити залежність стилю
спілкування, обраного вчителем, та рівнем
мотиваціїї в учнів. Вчитель авторитарного
стилю перетворює одного з учасників комунікативної
взаємодії на пасивного виконавця, пригнічуючи
його самостійність та ініціативу. Це
гальмує ініціативу, пригнічує учнів,
а отже не йдеться і мови про мотивацію.
Демократичний стиль базується на думці
колективу, покликаний донести мету діяльності
до свідомості кожного учня і залучити
всіх до активної участі в спільній діяльності.
З усвідомленням відповідальності, підвищенням
зацікавленості, розвивається здатність
свідомо, самостійно і творчо працювати,
що забезпечує стабільний результат діяльності
й закладає надійний фундамент розвитку
особистості і мотивації до навчання.
За ліберального стилю в учителя немає
стійкої педагогічної позиції. Вона виявляється
у невтручанні, низькому рівні вимог до
виховання та низькому рівневі розвитку
мотиваціїї до навчання.
Отже, при врахуванні всіх умов і чиннків (вправ, завдань, середовища) вчитель зможе ефективно розвивати мотиваційну сферу учня та зміцнювати його мотиви до навчання.
Мотивація до навчання один із визнач них факторів для якісного, свідомого та надійного оволодінняс матеріалом. Вона є однією з провідних тем в педагогічній психології. Саме тому її вивчали велика кількість вчених, таких як Л. І. Божович, Н. Р. Морозова, Л.С. Славіна, М.В. Матюхина, В.Е. Мільман, А.К. Маркова, І. Лінгарт, Е. Стоун і ін.
Виконавши аналіз психолоічної літератури з теми дослідження ми можемо зазаначити, що
- Вивченням поняття мотиву займались багато відомих психологів, таких як Гилфорд, Хилгард, Платонов, Мерлін, Ільін, Нємов та ін. Існувало безліч поглядів на це поняття іх можна узагальнити в таке визначення: мотив - це те, що належить самому об’єкту поведінки, є його стійкою особистісною властивістю, який з середини підштовхує до дії. Виділяють внутрішні і зовнішні, а також ситуативні і такі, що постійно (періодично) виявляються, або по-іншому — це мотиви короткочасні і стійкі. Розглянули екстенсивну та інтенсивну мотивацію, а також первинну і вторинну.
- Вперше слово «мотивация» вжив А. Шопенгауер в статті «Четыре принципы достаточной причины» (1900-1910). Отже, мотивація – динамічний процес формування мотиву (як підстави вчинку). У західній психологічній літературі широко обговорюється питання про два види мотивації та їх розрізняючи ознаки: екстрнсивної і інтринсивної, при якій дії і вчинки здійснюються «по доброй воле» суб'єкта.
- Як самостійна наукова проблема, питання про потреби почало обговорюватися в психології порівняно недавно, в першій чверті XX століття. Можна сказати, що потреба - стан індивіда, що створюється відчуттям нестачі в об’єктах, необхідних для його існування й розвитку, або їх надлишку, і виступає джерелом його активності. Найпоширенішою класифікацією потреб є ієрархія потреб за А. Маслоу.
Мотив навчальної діяльності - це всі чинники, які обумовлюють прояв навчальної активності: потреби, цілі, установки, відчуття боргу, інтереси і т.п. Р. Розенфельд, виділив наступні контент-категорії (чинники) мотивації навчання: навчання заради навчання, без задоволення від діяльності або без інтересу до дисципліни, що викладається, навчання заради успіху або через боязнь невдач та ін. А.І. Гебос виділив чинники (умови), сприяючі формуванню у студентів позитивного мотиву до навчання: усвідомлення найближчих і кінцевих цілей навчання; усвідомлення теоретичної і практичної значущості засвоюваних знань; емоційна форма викладу навчального матеріалу; показ «перспективних ліній» в розвитку наукових понять; професійна спрямованість учбовій діяльності; наявність допитливості і «пізнавального психологічного».
На базі Криворізької загальноосвітньої школи №5, з метою перевірки гіпотези - ми припускаємо, що у сучасних юнаків переважає зовнішня мотивація до навчальної діяльності, нами були проведені наступні дослідження: опитувальник «Оцінка потреби в схваленні» (за методикою Крауна та Марлоу); опитувальник «Мотивація успіху і боязнь невдачі» (за методикою Реаном); опитувальник «Потреба в досягненні» (за Орловим); Опитувальник «Вивчення ставлення до навчання і навчальних предметів» (за методикою Казанцевої); Бесіда з вчителем.
За результатами проведених нами досліджень ми можемо сказати, що в досліджуваному класі переважає низький рівень потреби в схваленні(45%), це свідчить про те, що власні переконання учнів є дорожчими за загальну думку, в цьому випадку наша гіпотеза не підтвердилась.
Також ми визначили, що у досліджуваних переважає мотивація на успіх(70%), тобто така стратегія поведінки людини, коли він орієнтований на активність, на досягнення результату, не боїться помилок, вживає різні дії, здатний до ризику.
Ще ми можемо зазначити, що в учнів даної досліджуваної групи переважно наявний середній рівень сформованості потреби в досягненні(65%), але також присутній низький.
Найчастіше
ставлення до навчальних предметів,
за вибором учнів досліджуваного
класу, визначалося причинами пов’
Проаналізувавши бесіду з учителем, ми взмозі зазначити, що мотивація до навчання, у досліджуваній групі, у багатьох випадках потребує зовнішньої стимуляції, тобто контролю, постановки цілей, а значить більшою мірою необхідна зовнішня мотивація, гіпотеза підтверджується.
Отже, ми переглянули результати всіх досліджень, і можемо зробити висновок, що гіпотеза, наведена нами у вступі, значною мірою підтвердилась.
Розробили рекомендації викладачу щодо вдосконалення процесу навчання, які сприятимуть підвищенню мотивації учнів до учбової діяльності.
А.К. Маркова стверджує, що призначення вчителя в тому, щоб сприяти перетворенню наявних широких спонук в зрілу мотиваційну сферу з стійкою структурою.
Костюк наголошує на поєднанні
мотивів мотиви широкого
А.К. Маркова, відзначає, основними чинниками, що впливають на формування позитивної стійкої мотивації до навчальної діяльності, є: зміст навчального матеріалу,організація навчальної діяльності, колективні форми навчальної діяльності, стиль педагогічної діяльності вчителя.
Також варто відзначити залежність стилю спілкування, обраного вчителем, та рівнем мотиваціїї в учнів. Вчитель авторитарного стилю перетворює одного з учасників комунікативної взаємодії на пасивного виконавця, пригнічуючи його самостійність та ініціативу. Це гальмує ініціативу, пригнічує учнів, а отже не йдеться і мови про мотивацію. Демократичний стиль базується на думці колективу, покликаний донести мету діяльності до свідомості кожного учня і залучити всіх до активної участі в спільній діяльності. З усвідомленням відповідальності, підвищенням зацікавленості, розвивається здатність свідомо, самостійно і творчо працювати, що забезпечує стабільний результат діяльності й закладає надійний фундамент розвитку особистості і мотивації до навчання. За ліберального стилю в учителя немає стійкої педагогічної позиції. Вона виявляється у невтручанні, низькому рівні вимог до виховання та низькому рівневі розвитку мотиваціїї до навчання.
Отже, при врахуванні всіх умов і чиннків (вправ, завдань, середовища) вчитель зможе ефективно розвивати мотиваційну сферу учня та зміцнювати його мотиви до навчання.
Додаток А
Дослідження№1 "Оцінка потреби в схваленні" за П. Крауном та А. Марлоу.
Мета дослідження: дозволяє визначити непряму міру потреби людини в схваленні інших людей.
Час роботи з бланком – 10 хвилин
Приклад бланка
Ім’я
Прізвище
Дорогий друже! Пропонуємо тобі заповнити наступний опитувальник.
Інструкція
Перед вами ряд тверджень. Якщо це твердження співпадає з вашою особистою думкою, то відповідайте "так", якщо не співпадає - то відповідайте "ні".
Текст опитувальника
1. Я уважно читаю документ, перш ніж його підписую.
2. Я не відчуваю сумнівів, коли кому-небудь треба допомогти в біді.
3. Я завжди уважно стежу за тим, як я одягнений(-на).
4. Удома я поводжуся за столом так само, як і в ресторані.
5. Я ніколи не відчуваю ні до кого сильних симпатій.