Світовий досвід оподаткування доходів фізичних осіб і його використання в Україні

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Октября 2014 в 21:28, курсовая работа

Краткое описание

В умовах перебудови економіки України, становлення та розвитку ринкових відносин, у державі важливе місце займає державне регулювання фінансово-господарської діяльності фізичних осіб - суб'єктів господарювання, а також накопичень громадян. Оподаткування доходів фізичних осіб є складовою частиною фінансового механізму держави. У результаті перерозподілу доходів (платежів) фізичних осіб, з одного боку, реалізується економічна доктрина щодо рівня добробуту різних верств населення, а з іншого - формується фінансова база держави

Оглавление

ВСТУП
РОЗДІЛ І . ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
1.1.Історія виникнення та сутність оподаткування доходів фізичних осіб
1.2.Причини поширення податку з доходів фізичних осіб і його роль у формуванні доходів держави
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА ДІЮЧОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ ОСОБИСТИХ ДОХОДІВ ГРОМАДЯН В УКРАЇНІ
2.1. Основні елементи сучасної системи оподаткування доходів фізичних осіб
2.2. Методика розрахунку податку з доходів фізичних осіб та його адміністрування
2.3. Податок з доходів фізичних осіб у структурі доходів бюджету України
РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
3.1. Світовий досвід оподаткування доходів фізичних осіб і його використання в Україні
3.2. Основні напрямки вдосконалення оподаткування доходів фізичних осіб
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Файлы: 1 файл

Курсова податкова система.doc

— 390.50 Кб (Скачать)

8. Дохід у вигляді дивідендів, виграшів, призів, процентів (крім процентів, визначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41, дивідендів, визначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 Податкового Кодексу, а також виграшів та призів у державну грошову лотерею в розмірах, передбачених у підпункті 165.1.46 пункту 165.1 статті 165 Податкового Кодексу).

9. Інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2 і 165.1.40 пункту 165.1 статті 165 Податкового Кодексу.

10. Дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується .

11. Сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 Податкового Кодексу.

12. Кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання.

13. Доходи, що становлять позитивну різницю між:

- сумою коштів, отриманих платником податку внаслідок його відмови від участі в фонді фінансування будівництва, та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду, крім випадків, коли платник податку одночасно передає кошти, отримані з фонду фінансування будівництва, в управління тому самому управителю у той самий або інший фонд фінансування будівництва;

- сумою коштів, отриманих платником податку від інших осіб внаслідок відступлення на їх користь права вимоги за договором про участь у фонді фінансування будівництва (у тому числі, якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу), та сумою коштів, внесених платником податку до такого фонду за цим договором.

14. Дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;

в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом.

Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування;

15. Сума страхових виплат, страхових відшкодувань, викупних сум або пенсійних виплат, що сплачуються платнику податку за договорами довгострокового страхування життя (у тому числі за договорами страхування довічних пенсій) та недержавного пенсійного забезпечення, за договорами пенсійного вкладу, договорами довірчого управління, укладеними з учасниками фондів банківського управління, у випадках та розмірах, визначених підпунктом 170.8.2 пункту 170.8 статті 170 Податкового Кодексу.

16. Сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), пенсійних вкладів, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються:

а) особою - резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами;

б) одним з членів сім’ї першого ступеня споріднення платника податку;

в) роботодавцем - резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який вноситься страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) або сплачується пенсійний внесок, внесків до фондів банківського управління, але не більш як сума, визначена  абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового  Кодексу, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.[3]

17. Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Податкового Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачені нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом "а" цього  підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно із розділом ІІІ цього Кодексу, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для інвалідів, у тому числі які призначені для участі інвалідів в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку – учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів;

в) вартості послуг домашнього обслуговуючого персоналу, безоплатно отриманих платником податку, включаючи працю підпорядкованих осіб, а також осіб, що перебувають на військовій службі чи є заарештованими або ув’язненими.

Під терміном "послуги домашнього обслуговуючого персоналу" розуміються послуги з побутового обслуговування фізичної особи, членів її сім’ї або від імені чи за їх дорученням будь-якої третьої особи, включаючи ремонт або спорудження об’єктів рухомого чи нерухомого майна, що належить таким особам або використовується ними;

г) суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом;

ґ) суми безповоротної фінансової допомоги;

д) суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації;

е) вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.

18. Інші доходи, крім зазначених доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного оподатковуваного доходу згідно з ст. 165 Податкового кодексу.[3]

 При визначенні бази оподаткування  враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і не грошовій формах.

 Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді  валютних цінностей або інших  активів (вартість яких виражена  в іноземній валюті або міжнародних  розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100: (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. [3]

У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

З урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті Податкового Кодексу платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги. Розміри податкових пільг представлені у додатку Б. [3]

Отже, ми визначили основні елементи сучасної системи оподаткування доходів фізичних осіб, які визначають основу та загальні положення оподаткування громадян.

 

2.2. Методика розрахунку податку на доходи фізичних осіб та його адміністрування

Державна податкова адміністрація України у своїх офіційних роз’ясненнях, доведених листом № 2918/7/17-0717 від 03.02.2011 року повідомляє , що ставка податку згідно з п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу становить 15% бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених п.167.2 – 167.4 цієї статті), в тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат та винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну лотерею, виграшу гравця (учасника), одержаного від організатора азартної гри.[3]

Якщо загальна сума одержаних платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (в 2011 р. 9410 грн.) , то ставка податку становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%. [27]

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. [6]

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Під час утримання податку з нарахованої суми загального місячного оподатковуваного доходу, який перевищує встановлений розмір (у 2011 р. – 9410 грн.), податковому агенту слід провадити окреме оподаткування сум, визначених в абзацах першому та другому п.167.1 ст. 167 розділу IV Податкового Кодексу. Сума податку на доходи фізичних осіб із загального місячного оподатковуваного доходу дорівнюватиме сумі податків, утриманих за встановленими Податковим Кодексом правилами та ставками.

Слід  ураховувати, те що максимальна сума доходу, з якого утримуються суми єдиного внеску на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування (3,6%) в 2011 р. становить 14115 грн ( 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня 2011 р.).

Якщо до складу загального місячного оподатковуваного доходу, крім заробітної плати, включаються інші види доходів, щодо яких установлюються різні правила та ставки оподаткування, то з метою дотримання вимог п.167.1 ст.167 Податкового кодексу слід у першу чергу розглядати питання оподаткування доходів, що враховуються до складу заробітної плати, а далі формувати оподатковуваний дохід у міру виникнення в платника податку кожного з видів оподатковуваного доходу (на підставі підтвердження факту/дати виникнення доходу первинними документами, зокрема наказами про виплату/надання певних видів доходів). [3]

Реалізацію названих вище норм Податкового кодексу розглянемо на конкретному прикладі.

Наприклад. Працівнику підприємства в одному місяці 2011 року     нараховано заробітну плату 5000 грн. та надано подарунок(холодильник) - вартістю 6000 грн.

При цьому з суми нарахованого в цьому місяці доходу загальний місячний оподатковуваний дохід (далі – ЗМОД) такого платника податку становить 10529,5 грн., з яких :

-  5000 грн. -  заробітна  плата 

- 5529,5 грн. – вартість подарунку, яка включається до загального місячного оподатковуваного доходу  (6000 грн. – 470 грн. 50 коп., де 470 грн. 50 коп. – вартість подарунку, яка не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу згідно із пп.165.1.39 ПКУ).

Оскільки 10529,5 грн. більше 9410 грн., то з метою оподаткування вона має бути розподілена на частки, які підпадають під оподаткування за ставкою 15% (до 9410 грн.) та з перевищення (1119,5 грн.) – 17%.

Алгоритм оподаткування:

1)вираховуємо ПДФО із зарплати:

5000 грн < 9410 грн, тому зарплата підпадає під оподаткування за ставкою 15%, ПДФО з зарплати = 5000 грн – (5000 грн*3.6%)*15% = 723 грн., де 3,6% - єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

2) Знаходимо окремі частки вартості (суми) подарунку, які підпадають під оподаткування за ставками 15% та 17%:

9410 грн – 5000 грн = 4410 грн (підпадає  під 15%)

10529,50 грн – 9410 грн. = 1119,5 грн (підпадає під 17%)

        3) застосовуємо для оподаткування підвищувальний коефіцієнт до вартості (суми) подарунку:

К = 1,17 – для доходів, що оподатковуються за ставкою 15%

К = 1,2 – для доходів, що оподатковуються за ставкою 17%

Информация о работе Світовий досвід оподаткування доходів фізичних осіб і його використання в Україні