Світовий досвід оподаткування доходів фізичних осіб і його використання в Україні

ПДФО з подарунку =4410 грн * 1,17*15% + 1119,5 грн * 1,2 *17%= 774+228,38 = 1002,38 грн.

З вартості подарунків єдиний соціальний внесок не утримується.

4)Знаходимо підсумкову  суму ПДФО, яка підлягає утриманню  із ЗМОД платника податку:

ПДФО із зарплати + ПДФО з подарунка =723 грн + 1002,38 грн=1725,38 грн.

Таким чином, з нарахованого у звітному місяці платнику податку доходу 11000 грн, ЗМОД становить 10529,5 грн і податковий агент має утримати із ЗМОД податок з доходу фізичної особи у сумі 1725,38 грн. [16]

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є:

а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні;

б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов’язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до Податкового Кодексу або інших законів України.

Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи:

- виключно від податкових агентів, крім випадків, прямо передбачених цим розділом;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок.

Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Орган державної податкової служби протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми податку і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з цього податку, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур. [3]

Форма такої довідки встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

- є неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених Податковим Кодексом.

Податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником податку здійснювати таке заповнення, у порядку, передбаченому главою 2 розділу ІІ Податкового Кодексу.

 Обов’язок щодо заповнення  та подання податкової декларації від імені платника податку покладається на таких осіб:

- опікуна або піклувальника - щодо доходів, отриманих неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною;

- спадкоємців (розпорядників майна, державних виконавців) - щодо доходів, отриманих протягом звітного податкового року платником податку, який помер;

- державного виконавця, уповноваженого здійснювати заходи щодо забезпечення майнових претензій кредиторів платника податку, визначеного в установленому порядку банкрутом. [20]

 Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сума податкових зобов’язань, донарахована органом державної податкової служби, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені Податковим Кодексом.

 Сума, що має бути  повернена платнику податку, зараховується  на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному  банку, або надсилається поштовим  переказом на адресу, зазначену  в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

 Форма податкової декларації  встановлюється Міністерством фінансів  України виходячи з таких умов:

- загальна частина податкової декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи (витрати), що отримує (несе) незначна кількість платників податку;

- податкова декларація є уніфікованою та єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання;

- відомості про доходи, майновий стан, витрати, зобов’язання фінансового характеру, інформація щодо вказаних відомостей членів сім’ї надаються окремими категоріями громадян, визначеними відповідно до законодавства;

- розрахунки окремих видів доходів (витрат) мають міститися в додатках до податкової декларації, що заповнюються виключно платниками податку за наявності таких доходів (витрат);

- податкова декларація та додатки до неї мають складатися з використанням загальновживаної термінології, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення;

- податкова декларація та додатки до неї мають ідентифікувати платника податку та містити інформацію, необхідну для визначення суми його податкових зобов’язань або суми податку, що підлягає поверненню у разі використання платником податку права на податкову знижку. [3]

Бланки податкових декларацій мають безоплатно надаватися органами державної податкової служби платникам податку на їх запит, а також бути загальнодоступними для населення.

Платник податку до 1 березня року, що настає за звітним періодом, має право звернутися з запитом до відповідного органу державної податкової служби з проханням надати роз’яснення щодо заповнення річної податкової декларації, а орган державної податкової служби зобов’язаний надати безоплатні послуги за таким зверненням.

Фізичні особи у випадках та обсягах, визначених законом, подають податкову декларацію, де зазначаються відомості про доходи, майновий стан, витрати, зобов’язання фінансового характеру, а також в додатку до податкової декларації зазначається інформація щодо вказаних відомостей членів сім’ї в усіх випадках її подання, передбачених законом.

Податкова декларація та додатки до декларації подаються фізичною особою згідно з цією статтею протягом будь-якого податкового періоду у звітному податковому році із зазначенням доходів (активів) станом на день її подання.

За зверненням платника податку орган державної податкової служби, до якого було подано податкову декларацію, видає довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби. [3]

Ефективність адміністрування податку з доходів фізичних осіб залежить, від удосконалення та покращання показників роботи податкових органів у напряму забезпечення відповідності зростання сум перерахованого податку показникам середньої заробітної плати. Розглядаючи зазначені показники можна робити висновки про несплату податковими агентами податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Підвищення рівня методологічного забезпечення при проведенні аналізу діяльності платників податків - фізичних осіб в процесі контрольно-перевірочної роботи дозволить вирішити питання ефективності адміністрування податків з доходів фізичних осіб. Пропонується налагодити роботу по створенню електронного депозитарію актів документальних перевірок з питань оподаткування доходів фізичних осіб, що сприятиме підвищенню якості та результативності аудиту, економії фінансових та людських ресурсів. Платники податків повинні мати відносно високий ступінь усвідомлення  наслідків своїх дій тощо. [18, c. 450]

Удосконалення податкового адміністрування спрямовується на усунення протиріч між державою та суб'єктами оподаткування. Вирішення цього завдання потребує комплексного підходу, важливим пріоритетом якого є, зокрема, покращання податкового контролю. На жаль, в Україні досі не створена загальна концепція фінансового контролю.

 

2.3. Податок на  доходи фізичних осіб у структурі доходів бюджету

Податок з доходів фізичних осіб є прямим податком, тобто самостійно сплачується громадянином безпосередньо з отриманого доходу. Відповідно до Бюджетного кодексу України (стаття 65 глава 11):

1. До доходів бюджетів міст Києва та Севастополя зараховується 50% і 100% відповідно загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується згідно з Податковим кодексом України на території цих міст.

2. До доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення зараховується 75% загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується згідно з Податковим кодексом України на території цих міст.

3. До доходів бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст районного значення зараховується 25% загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується згідно з Податковим кодексом України на цій території. [2]

У структурі доходів Зведеного бюджету податок на доходи фізичних осіб займає значну частку і становить в середньому за 2008-2010 роки 15,5%. Податок на доходи фізичних осіб у структурі податкових надходжень знаходиться на другому місці після ПДВ за обсягом надходжень і становить 20,1-20,2 % усіх податкових надходжень.[9] Це значний внесок до дохідної частини Державного бюджету України. Частку податку на доходи фізичних осіб у структурі доходів Зведеного бюджету у розрізі з 2008 по 2010 роки показано в таблиці 2.1.

 

 

 

Табл. 2 .1

Частка податку на доходи фізичних осіб у структурі доходів Зведеного бюджету (за 2008-2010 рік) [9]

Доходи	Питома вага надходжень у структурі доходів Зведеного бюджету,%			Питома вага податків у загальному обсязі податкових надходжень,%
	2008	2009	2010	2008	2009	2010
1	2	3	4	5	6	7
Всього надходжень	100	100	100	-	-	-
Податкові надходження у т.ч.:	76,4	74,1	76,7	100	100	100
податок на доходи фізичних осіб	15,8	14,9	15,5	20,7	20,7	20,1
податок на прибуток підприємств	12,7	11,2	13,2	15,6	16,6	15,1
збори за спеціальне використання природних ресурсів,із них:	3,2	3,9	3,6	4,1	4,2	5,3
плата за землю	2,3	2,9	2,6	2,6	3,0	3,9
податок на додану вартість	32,3	33,7	33,9	42,3	42,3	45,5
акцизний збір	4,6	5,6	5,1	7,2	6,0	7,6
податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції	5,3	2,5	2,1	6,0	6,9	3,4
інші податкові надходження	2,5	2,3	2,0	4,1	3,3	3,0
Неподаткові надходження	19,5	24,2	22,0	-	-	-
Доходи від операцій з капіталом	1,6	2,7	1,0	-	-	-
Цільові фонди	1,7	1,4	0,7	-	-	-

 

Податок на доходи фізичних осіб продовжує зберігати позицію найвагомішого за обсягом джерела наповнення дохідної частини місцевого бюджету. Динаміка надходжень податку з доходів фізичних осіб відображена на рис.2.1. [21]

Рис. 2.1. Суми надходжень ПДФО до місцевих бюджетів за 2008-2012 роки [21]

Отже, найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетах становить податок на доходи фізичних осіб – більше 60% (а в I кошику – близько 94,4%).

З урахуванням впливу світової фінансової кризи на економіку у 2008-2009 роках та очікуваних відновних процесів в економіці України у 2011-2012 роках прогнозний показник надходжень податку на доходи фізичних осіб на 2012 рік визначено у сумі 59,3 млрд. гривень.

До очікуваного показника за 2011 рік (51,9 млрд. грн..), ріст прогнозного показника на 2012 рік становитиме 114,3%, що менше ніж ріст фонду оплати праці (115,3%).

Питома вага у номінальному ВВП (1264,5 млрд. грн..) податку на доходи фізичних осіб на 2011 рік становить 4,7, що на рівні планового показника 2011 року, та в свою чергу менший, ніж у 2010 році на 0,2 відсоткових пункти. [9]

 

Рис. 2.2. Частка податку на доходи фізичних осіб у ВВП за 2008-2012 роки [21]

Стала питома вага податку на доходи фізичних осіб у ВВП свідчить про відновлення економічних процесів країни. Важливим впливом на частку надходжень податку з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів базується на макроекономічних показниках розвитку країни, зокрема провідних галузей економіки країни.

Для врахування особливостей формування надходжень податку використовуються дані про:

- кількість платників податку та суми сплаченого податку в розрізі джерел оподаткування та видів доходів;

- кількість платників, які  отримали податкові соціальні  пільги;

- суми застосованих податкових  соціальних пільг за видами  пільг, які дають право на зменшення  суми загального місячного оподатковуваного доходу;

- суми документально підтверджених  витрат, включених до складу податкового  кредиту платників податку;

- результати контрольно-перевірочної  роботи щодо донарахування сум  податку, штрафних санкцій та  пені.

Враховуючи тенденцію росту надходжень податку з доходів фізичних осіб починаючи з червня 2010 року, на яку вплинуло проведення податковою міліцією спеціальних операцій «Бюджет» та «Боротьба з виплатами зарплат «в конвертах», спостерігається ріст надходжень податку у 2010 році на рівні 115,%.

Прогнозний розрахунок зменшення податку на доходи фізичних осіб від застосування податкової соціальної пільги на 2012 рік визначено в сумі 4372,2 млн. грн., що на 23,4 млн. грн.  або на 0,5% менше, ніж  в 2010 році,що в свою чергу свідчить про підвищення рівня доходів громадян. [21]