Світовий досвід оподаткування доходів фізичних осіб і його використання в Україні

Підсумовуючи вищевикладене можна зробити висновки, що основними напрямами вдосконалення оподаткування доходів фізичних осіб в Україні є:

1. Необхідно відмовитися  від спроб суто фіскального  підходу до наповнення бюджету. Основним критерієм має слугувати  максимізація функції суспільного добробуту.

2. Потрібно виправити недоліки чинного законодавства щодо оподаткування доходів фізичних осіб, включаючи порушення існуючої ієрархії доходів. Для цього слід замінити податкову соціальну пільгу на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що змусить уряд дотримуватись його законодавчо встановленого розміру – не нижче розміру прожиткового мінімуму, установленого на відповідний бюджетний рік, або хоча б поетапно до нього наближатися, та відновити економічну суть цього терміну, якою є мінімальна сума видатків на просте відтворення спроможності людини до праці.

3. Система оподаткування  доходів громадян має бути  прогресивною. Однак прогресія повинна  бути розрахована таким чином, щоб ураховувати реальний, наявний  у цей час діапазон доходів громадян.

4. Реформування прибуткового оподаткування фізичних осіб має відбуватися в комплексі з реформуванням усього податкового навантаження на фонд оплати праці (Пенсійний фонд та фонди соціального страхування), щоб мати оптимальне податкове навантаження й повну легалізацію доходів громадян. [30, C. 102]

Отже, можна впевнено стверджувати, що оподаткування доходів населення в Україні потребує докорінної перебудови, яка має базуватися на використанні передового зарубіжного досвіду, а не зводитися до копіювання моделі оподаткування інших країн. Економіка кожної держави має свої особливості, які варто враховувати при побудові ефективної податкової системи. Звичайно, держави з високим рівнем розвитку економіки при оподаткуванні доходів громадян вирішують завдання, які не є ключовими для українського суспільства. Це пов’язано з тим, що рівень розвитку нашої економіки значно нижчий від розвинених країн, проте, спираючись на їхній досвід, можна вмонтувати певні світові здобутки в українську систему оподаткування.  

ВИСНОВКИ

В умовах ринкової економіки перед податковою системою постають пріоритети забезпечення достатнього обсягу податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та гарантій громадянам достатнього життєвого рівня. На сучасному етапі податок на доходи фізичних осіб представляє собою обов’язковий нецільовий платіж фізичної особи до місцевого бюджету для фінансування його видатків. Оподатковуваним доходом повинен бути сукупний доход, скоригований на суму податкових вилучень та зменшений на суму економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму та інших пільг.

Всебічний вплив на соціально-економічний розвиток відбуватиметься за умови виваженого вибору елементів податкового регулювання. Встановлення, застосування або зміна певного податкового важеля, їх скоординована дія в потрібних напрямках перетворює просту сукупність податкового інструментарію на механізм оподаткування доходів фізичних осіб. В ринкових умовах механізм оподаткування доходів фізичних осіб представляє собою сукупність податкових важелів прямого та опосередкованого впливу на процес вилучення частини доходів до бюджету та елементів податкового регулювання особистих доходів. Його складовими є механізми оподаткування кожного виду доходів, справляння податків з яких передбачено законодавством.

 На обсяг податкових надходжень від оподаткування особистих доходів впливають: по-перше, фактори, що закладені в самому механізмі оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема, склад об’єкту оподаткування, податкові ставки та інші. По-друге, значний вплив спричиняють об’єктивні фактори ринкового економічного середовища, головними з яких є, величина доходів населення, чисельність працюючих, на яку, в свою чергу, впливає низка чинників, таких як, рівень безробіття, трудової міграції тощо.

Динамічне зростання надходжень ПДФО і високий рівень виконання планових показників (89,7 %) забезпечується, головним чином, податком із заробітної плати. Це зумовлено значним переважанням її частки у структурі об’єкту оподаткування, а також більш суворим контролем і відповідно найвищим рівнем сплати, оскільки відбувається утримання податку у джерела отримання доходу. Роль податку з інших доходів в наповненні місцевого бюджету залишається другорядною.

 Аналіз структури об’єкту  оподаткування та податку з  доходів фізичних осіб показав  суттєві диспропорції між частками окремих доходів та питомою вагою податку з них. Насамперед це стосується доходів від операцій з об’єктами власності, фінансових інвестицій, виграшів, подарунків та призів. Першопричиною такого становища є неналежний контроль за формуванням доходів фізичних осіб в зазначених сферах, що дає можливість уникати оподаткування. Отже, механізми оподаткування окремих доходів є невідпрацьованими, тому механізм оподаткування доходів фізичних осіб в цілому не можна вважати достатньо ефективним.

Фіскальний потенціал оподаткування доходів фізичних осіб – це комплекс правових, організаційних та економічних заходів щодо повного використання наявних і прихованих можливостей справляння податків з особистих доходів та нарощування податкових надходжень з усіх джерел доходів для наповнення місцевого бюджету. З метою підвищення ефективності податкового планування, доцільно доповнити аналітичний інструментарій показниками фіскального потенціалу, що дозволить проводити більш повний і якісний контроль, а також вчасно вносити корективи в чинний порядок оподаткування. Нині фіскальний потенціал оподаткування доходів фізичних осіб реалізується лише частково, про що свідчить коливання зазначеного показника протягом останніх років в межах 70 %.

 Під регулюючим потенціалом оподаткування особистих доходів слід розуміти здатність впливати на рівень життя громадян шляхом застосування неоподатковуваного мінімуму та прогресивного оподаткування, що забезпечить, з одного боку, зниження податкового навантаження на малозабезпечені верстви населення, а з іншого – його поступове підвищення для заможних громадян. Пропорційне оподаткування виявило нездатність до ефективного регулювання диференціації рівня життя населення, оскільки сприяло зниженню податкового навантаження саме на доходи заможних верств, що суперечить принципу соціальної справедливості. Пільгова політика не забезпечує соціальне регулювання і підтримку громадян із низьким і середнім рівнем доходу, а призводить до соціального розшарування і зростання напруженості у суспільстві. Чинний порядок надання податкової соціальної пільги суперечить податковому законодавству, а також призводить до вагомих бюджетних втрат. Тому регулюючі можливості особистого прибуткового оподаткування використовуються частково.  Вдосконалення особистого прибуткового оподаткування повинно відбуватися на основі впровадження комбінованих технологій справляння податку на доходи фізичних осіб. Це передбачає, що кожен вид доходів повинен мати свій механізм оподаткування, який має максимально враховувати специфіку їх отримання, вагомість для платника та трудомісткість адміністрування. Враховуючи реалії сучасного податкового регулювання та досвід зарубіжних країн запропоновано модель оподаткування трудових доходів фізичних осіб на основі прогресивного оподаткування. Застосування помірних ставок прогресивної шкали від 10 до 25 % зменшить податкове навантаження на платників із низьким і середнім рівнем доходів та поступово підвищить його для заможних платників, що збільшить надходження до бюджету.

 Обґрунтовано необхідність відновлення ролі і економічного призначення неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Його застосування дозволить зменшити базу оподаткування кожного платника та знизити податкове навантаження. При обчисленні неоподатковуваного мінімуму необхідно застосовувати міжнародні норми, а саме метод мінімального споживчого бюджету. Для зниження податкового навантаження на соціально незахищених громадян та осіб, що мають заслуги перед державою, необхідно застосовувати пільги по зменшенню сукупного оподатковуваного доходу, пов’язавши їх із неоподатковуваним мінімумом.

Удосконалення системи оподаткування підприємців-фізичних осіб, повинно відбуватися шляхом впровадження оподаткування чистого доходу за прогресивною шкалою. Це забезпечить ув’язку рівня оподаткування з результативністю діяльності підприємців і сприятиме збільшенню надходжень до бюджету, що відповідає загальносвітовій практиці. Але в сучасних умовах запроваджувати єдині підходи до оподаткування підприємців необхідно поетапно. Перспективним напрямом визначення витрат приватних підприємців з метою обчислення чистого доходу при прогресивному оподаткуванні може стати вдосконалений нормативний метод, за яким чистий доход визначатиметься за нормами від валового доходу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:         http://zakon1.rada.gov.ua
2. Бюджетний кодекс України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:         http://zakon1.rada.gov.ua
3. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. №2755-VI. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:         http://zakon1.rada.gov.ua
4. Закон України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 20.12.2010 р. № 3235-IV – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
5. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» ( Відомості ВРУ,2003р., №37, ст. 38 із наступними змінами). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua
6. Лист (витяг) Державної податкової адміністрації Україні від 3 лютого  2011 р. №2918/7/17-0717. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:         http://zakon1.rada.gov.ua
7. Бондалетова Т. О., Мітькіна А. М. Ефективність сучасного механізму оподаткування доходів фізичних осіб. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intkonf.org
8. Василик О. Д. – Податкова система України: Навчальний посібник. – К.: ВАТ «Поліграфкнига». – 2004. – 478 с.
9. Державний комітет статистики України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
10. Демиденко Л. М. Оподаткування доходів громадян: досвід США та України / Л. М. Демиденко // Фінанси України. – 2008. – № 9. – С. 30-34.
11. Добродій Т. Декларування доходів фізичними особами в 2011 р. за наслідками звітного 2010 р.// Праця і зарплата. – 2011 - №7(731) – C. 8-9
12. Довгалюк В. І., Ярмоленко Ю. Ю.. – Податкова система: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 360 с.
13. Затонацький Т. Г., Ставицький А. В. Підходи до аналізу фіскальної політики України// Фінанси України. – 2006. - №2. – C.91-100
14. Корнус В. Г. Удосконалення прибуткового оподаткування громадян в Україні / В. Г. Корнус // Фінанси України. – 2005. – № 10. – С. 19-27.
15. Костіна Н. М., Любінець О. В. Основні тенденції оподаткування доходів фізичних осіб в  Україні – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.rusnauka.com
16. Лекарь С. Про нарахування і утримання податку на доходи фізичних осіб// Праця і зарплата. – 2011. - №7(731) – C.7
17. Накай А. І. Реформування податку з доходів фізичних осіб у контексті вимог сталого розвитку / А. І. Накай // Науковий вісник Національної академії Державної податкової служби України. – 2004. – № 3. – С. 78-83.
18. Нікітішин А.О. Адміністрування та контроль за податками з доходів фізичних осіб: матеріали VI-ої Міжнар. наук.-практ. конф. ["Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки"], (Донецьк, 24 лист. 2006 р.) / ДонДУЕТ; редкол.:  О.О. Папаїка (голова) [та ін.]. Д.: ДонДУЕТ, 2006. - 605 с. - С. 448-451
19. Пантелійчук Л. Застосування прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати в 2011 р. під час оподаткування виплат працівникам// Праця і зарплата. – 2011. - №4(728) – C. 8-9
20. Пантелійчук Л.  Застосування деяких норм ЗУ « Про податок з доходів фізичних осіб» у 2010 р. та Податкового Кодексу України в 2011 р.// Праця і зарплата. – 2011. - №6(730) – C. 22-23
21. Пояснювальна записка Головного фінансового управління до розрахунку прогнозних показників доходів місцевих бюджетів на 2011 рік
22. Присяжнюк І.В. Аналіз сучасного стану оподаткування доходів фізичних осіб / І.В. Присяжнюк // Аграрна наука і освіта. – 2007. – Том 8. – №3-4. – С.130–135. (0,39 д.а.).
23. Рябчук О. Г. Аналіз фіскальної функції податку з доходів фізичних осіб. Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України: матеріали науково- практичної конференції. – Ірпінь: НУДПСУ, 2008 – 626 с.
24. Соколовська А. М. – Основи теорії податків: Навчальний посібник. – К.: 2010. – 326 с.
25. Ткаченко Н. М., Горова Т. М., Ільєнко Н. О. – Податкові системи країн світу та України. Облік і звітність: Навчально – методичний посібник/ Під загальною редакцією Н. М. Ткаченка. – К.: Алерта, 2004. – 554 с.
26.    Харкава С. Основні проблеми оподаткування доходів фізичних осіб– [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://udau.edu.ua/library
27. Циганенко В. Як застосовувати прогресивну ставку податку з доходів до зарплати// Все про бухгалтерський облік. – 2011. - №9. – C. 14-15
28. Чубатюк В.М., Лещук П.О. Проблеми оподаткування доходів фізичних осіб – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://dissertation.org.ua
29. Швабій К. І. – Оподаткування доходів населення: проблеми науки та практики: Монографія/ К. І. Швабій. – Ірпінь: НУДПСУ, 2009 – 296 с.
30. Шевчук І.В. Напрями вдосконалення механізму оподаткування доходів фізичних осіб / І.В. Шевчук // Наука й економіка. – 2008. – Випуск 1 (9) . – С. 98-103.
31. Шевчук І.В. Шляхи зростання фіскального значення оподаткування доходів фізичних осіб // Матеріали 4-ї наук.-практ. конф. молодих вчених: [Формування стратегії розвитку регіонального АПК]. – Житомир: Вид-во „Державний агроекологічний університет”, 2008. – С. 283-286. (0,24 д.а.).
32.   Щербина І. Ф Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2009 рік /Щербина І. Ф., Рудик А. Ю., Зубенко В. В., Самчинська В. В.; ІБСЕД, Проект « Зміцнення місцевої фінансової ініціативи»,USAID. – К.: 2009. – 136 с.
33. Якушик І. Д. Податкові системи зарубіжних країн / І. Д. Якушик, Я. В. Литвиненко: Довідник. – Київ : “МП Леся”, 2004. – 480 с.