Податкова служба України і шляхи удосконалення іі роботи

за нафту: у розмірі 2141,86 гривні за одну тонну нафти, видобутої з  покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів;

у розмірі 792,54 гривні за одну тонну  нафти, видобутої з покладів, які  повністю залягають на глибині понад  5000 метрів;

за газовий конденсат: у розмірі 2141,86 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають  на глибині до 5000 метрів; у розмірі 792,54 гривні за одну тонну газового конденсату, видобутого з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів.

За додаткові обсяги нафти, природного газу (в тому числі нафтового (попутного) газу) та газового конденсату, видобуті внаслідок виконання інвестиційних проектів (програм), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини, на ділянках надр (родовищах, покладах), що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важковидобувні) або виснаженістю в процесі розробки в попередніх періодах (далі - ділянки надр), на окремих діючих свердловинах після капітального ремонту, свердловинах, що відновлюються з числа ліквідованих, нових свердловинах чи групах свердловин, що розташовані на таких ділянках надр (далі - об'єкти ділянок надр), оподатковуються за ставкою нуль гривень за одиницю обсягу додаткового видобутку відповідної вуглеводневої сировини [18].

Згідно ст. 262-264 розділу XI Податкового  кодексу України, плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді: плати  за користування надрами для видобування  корисних копалин; плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з  видобуванням корисних копалин.

Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права  користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних  дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах  конкретних ділянок надр з метою  провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою  розробкою) в межах зазначених у  таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр [17].

Об'єктом оподаткування плати  за користування надрами для видобування  корисних копалин по кожній наданій  в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у  податковому (звітному) періоді корисної копалини (мінеральної сировини) або обсяг погашених у податковому (звітному) періоді запасів корисних копалин.

До об'єкта оподаткування належать: обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною; обсяг корисної копалини (мінеральної сировини), видобутої (вилученої) з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими ніж платник суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл; обсяг погашених запасів корисних копалин [1].

Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для  кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції  гірничодобувного підприємства).

Ставки плати за користування надрами  для видобування корисних копалин  установлюються у розмірах зазначених у ст. 263.9. ПКУ.

Данне підприємство має нафтову  свердловину і в звітному місяці видобуло 500 т нафти.

 

 

Таким чином підприємство повинно  сплатити до бюджету рентну плату  за нафту, природний газ і газовий  конденсат, що видобуваються в Україні в сумі 396270 грн., та плату за користування надрами у сумі 73815 грн.

 

2.5. Податок з доходів фізичних осіб

Згідно  ст. 162 ПКУ платниками податку є: фізична  особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична  особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Не є платником податку нерезидент, який отримує доходи з джерела  їх походження в Україні і має  дипломатичні привілеї та імунітет, встановлені  чинним міжнародним договором України, щодо доходів, які він отримує  безпосередньо від провадження  дипломатичної чи прирівняної до неї таким міжнародним договором  діяльності [18].

У разі смерті платника податку або  оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або  втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань  як нерезидента згідно з цим Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього  останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу  резидента. У разі відсутності нарахованих  доходів податок сплаті не підлягає [17].

Якщо фізична особа - платник  податку вперше отримує оподатковувані доходи всередині податкового періоду, то перший податковий період розпочинається з дня отримання таких доходів.

Об'єктом оподаткування резидента  є: загальний місячний (річний) оподатковуваний  дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються  під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об'єктом оподаткування нерезидента  є: загальний місячний (річний) оподатковуваний  дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно  оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Базою оподаткування є загальний  оподатковуваний дохід, з урахуванням  особливостей, визначених IV розділом ПКУ.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь  платника податку протягом звітного податкового періоду [1].

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської  або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний  дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 ПКУ.

Загальний оподатковуваний дохід  складається з доходів, які остаточно  оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються  у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються  за іншими правилами, визначеними Податковим кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний  дохід складається із суми оподатковуваних  доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового  місяця.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку  включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового  договору (контракту); суми винагород  та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору; доходи від продажу об'єктів майнових і немайнових прав, зокрема інтелектуальної (промислової) власності, та прирівняні до них права, доходи у вигляді сум авторської винагороди, іншої плати за надання права на користування або розпорядження іншим особам нематеріальним активом (творами науки, мистецтва, літератури або іншими нематеріальними активами), об'єкти права інтелектуальної промислової власності та прирівняні до них права (далі - роялті), у тому числі отримані спадкоємцями власника такого нематеріального активу; частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172 - 173 Податкового кодексу; дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 ПКУ; інші доходи, крім зазначених у статті 165 Податкового кодексу України [18].

При визначенні бази оподаткування  враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так  і негрошовій формах.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових  одиницях), такі доходи перераховуються  у гривні за валютним курсом Національного  банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Під час нарахування доходів  у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного  внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових  внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків  до недержавного пенсійного фонду, які  відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

При нарахуванні доходів у вигляді  винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне  страхування.

Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) на 01.01.2012 року складає [18]:

15% з суми, яка не привищує 10 мінімальних  заробітних плат;

17% з суми, яка привищує 10 мінімальних  заробітних плат.

Мінімальна заробітна плата  на 01.01.2012 року складає 1073 грн..

Єдиний соціальний внесок(ЄСВ) сплачується  двох видів:

ЄСВ з фонду заробітної плати  – сплачується з кошт підприємства (37% від фонду оплати праці).

ЄСВ, котрий утримується безпосередньо  з заробітної плати робітника (3,6%).

Чисельність працівників становила 7 чоловік. Нарахована заробітна плата  склала: найбільша 16200 грн., кожний подальший  має менше попереднього на 2000 грн., тобто 14200 грн., 12200 грн. і т.д.

Розрахунок податку з доходів  фізичних осіб представлено в табл. 2.1.

Склад робітників: 1 директор,  1 начальник цеху, 1 працівник  збуту, 1 прибиральниця, інші – виробничі  робітники.

Таблиця 2.1.

Розрахунок податку з доходів  фізичних осіб

№ п/п	ПІБ	Посада	Заробітна плата, грн.	ЄСВ(3,6%), грн.	ПДФО(15%,17%), грн.	Всього утримано, грн.	До виплати, грн.
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Шевчук Д.В.	Директор	16200	583,2	2451,92	3035,12	13164,88
2	Любченко О.В.	Начальник цеху	14200	511,2	2122,72	2633,92	11566,08
3	Жуков В.І.	Менеджер по сбуту	12200	439,2	1793,52	2232,72	9967,28
4	Петрова Е.В.	Бухгалтер	10200	367,2	1474,92	1842,12	8357,88
5	Макаров А.В.	Виробничий працівник	8200	295,2	1185,72	1480,92	6719,08
6	Сергієнко А.П.	Виробничий працівник	6200	223,2	896,52	1119,72	5080,28
Продовження табл. 2.1.
1	2	3	4	5	6	7	8
7	Чмихова О.А.	Прибиральниця	4200	151,2	607,32	758,52	3441,48
Разом			71400	2570,4	10532,64	12807,84	58592,16

 

Отже, у звітному місяці підприємство «Гамма» повинне сплатити:

ЄСВ з фонду оплати праці в  сумі 71400×37% = 26418(грн.); ЄСВ з доходу фізичних осіб в сумі 2570,4 (грн.).Податок з доходів фізичних осіб складе 10532,64 (грн.)

 

2.6. Податок на додану вартість (ПДВ) та податок на прибуток

 

Податковим  кодексом України від 2.12.2010р. визначено  такі елементи ПДВ: платники, об’єкти  оподаткування, база оподаткування, ставки та інше.

Платником податку є: будь-яка особа, що провадить  господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник ПДВ;

будь-яка  особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України; особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном; особа, що уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Об’єктом  оподаткування є операції платників  податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт);  з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.