Л
Е К Ц І Я
№ 2
з навчальної дисципліни
МЕТОДИКА
ВИХОВНОЇ РОБОТИ
Тема 1.
Виховна робота в Збройних
Силах України
Заняття 2. Організація
індивідуально-виховної
роботи в підрозділі
Зміст
лекції:
1. Типові заходи
виховної роботи в підрозділі
2. Основні завдання,
принципи та методи
індивідуально-виховної
роботи
1.
Типові заходи
виховної роботи
в підрозділі
Загальне керівництво виховною роботою
здійснює командир підрозділу. У підрозділах
виховну роботу організують та проводять
заступники командирів з виховної роботи.
При плануванні, організації та проведенні
виховної роботи враховуються типові
заходи, рекомендовані Департаментом
виховної роботи Міністерства Оборони
України.
Заходи виховної роботи проводяться в
ході повсякденної діяльності підрозділу,
у часи культурно-освітньої роботи згідно
розпорядку дня, затвердженому командиром
військової частини, а також у вихідні
та святкові дні
До
основних типових
заходів виховної
роботи у підрозділі
відносяться:
1. гуманітарна
підготовка з офіцерами, прапорщиками,
сержантами та солдатами;
2. методична
допомога офіцерам у підготовці
до занять з гуманітарної підготовки;
3. самостійна
підготовка керівників груп гуманітарної
підготовки;
4. суспільно-політичне
інформування особового складу
про події у світі, державі,
Збройних Силах України та
регіоні;
5. перегляд,
прослуховування вечірніх випусків
українських теленовин, інформаційних
програм українського радіо;
6. навчання
та обмін досвідом роботи щодо
зміцнення військової дисципліни;
7. надання
правових та психологічних консультацій
особовому складу підрозділу;
8. огляд
і конкурси на краще виконання
стройової пісні;
9. підведення
підсумків навчально-виховного процесу,
стану військової дисципліни,
організації служби військ;
10. вечори
запитань і відповідей з військовослужбовцями;
11. вивчення
молодого поповнення, аналіз процесу
адаптації молодих воїнів до
умов військової служби;
12. проведення
урочистих заходів у зв'язку
з державними святами та ювілеями
військової частини;
13. організація
участі особового складу у
художній самодіяльності;
14. підбір,
інструктаж особового складу
та підведення підсумків несення
вартової та внутрішньої служби;
15. індивідуальна
виховна робота з військовослужбовцями;
16. аналіз
заяв, пропозицій та скарг особового
складу;
17. зустрічі
з батьками та родичами військовослужбовців;
18. аналіз
стану профілактики травматизму
серед особового складу;
19. загальне
соціально-психологічне вивчення
індивідуальних якостей та психологічних
особливостей військовослужбовців,
які залучаються до несення
вартової служби, водіїв автотранспорту;
20. аналіз
стану дисциплінарної практики;
21. огляди-конкурси
на краще утримання казармових
приміщень;
22. контроль
підготовки та інструктування
військовослужбовців щодо дотримання
військової ввічливості і поведінки
під час знаходження у звільненні,
перебуванні у відпустках, при
спорядженні команд для виконання
завдань у відриві від підрозділу;
23. співбесіди
з офіцерами, прапорщиками та
сержантами підрозділу щодо знання
ними індивідуальних якостей
та психологічних особливостей
підлеглих;
24. забезпечення
права військовослужбовців відправляти
релігійні потреби в дні релігійних
свят;
25. творчі
зустрічі з письменниками, художниками,
діячами науки та культури;
26. тематичні
вечори;
27. бесіди;
28. зустрічі
особового складу з представниками
військової прокуратури та суду
гарнізону;
29. загальні
збори особового складу підрозділу;
30. методична
допомога підлеглим військовослужбовцям
щодо виконанню нормативів
під час проведення занять
по видах бойової підготовки;
31. культпоходи
та екскурсії особового складу;
32. вікторини;
33. диспути;
34. вечори
відпочинку;
35. зустрічі
особового складу з учасниками
Великої Вітчизняної Війни, ветеранами
військової частини;
36. проведення
читацьких конференцій;
37. проведення
спортивних змагань;
38. перегляд
та обговорення з особовим
складом кіно та відеофільмів;
39. організація
діяльності редколегій стінного
друку та редакторів бойових
аркушів.
Суспільно-політичне
інформування особового
складу про події
у світі, державі,
Збройних Силах
України та регіонах
- Це
одна із обов’язкових і найбільш
оперативних форм інформаційно-пропагандистської
роботи.
- Інформування
є випробуваним засобом виховання, надійним
каналом зв’язку офіцера з підлеглими,
дієвим інструментом формування громадської
думки у підрозділі.
- Воно
дозволяє оперативно роз’яснювати політику
держави, найважливіші рішення її керівництва,
воєнно-політичну обстановку і задачі,
які стоять перед особовим складом підрозділу.
Методика
проведення інформування:
- здійснюється
методом розповіді,
коли висвітлюється
зміст теми, а потім
даються відповіді
на запитання. Але
бувають випадки (особливо,
якщо інформація
торкається питань
життєдіяльності
підрозділу), коли
вона може проводитись
у формі бесіди.
Тоді не тільки
висвітлюється матеріал,
але й застосовується
звернення до присутніх
із запитаннями, вислуховується
їх думка.
- Під
час інформації потрібно
намагатися, щоб думки
були послідовними,
логічно пов’язаними
одна з одною. Матеріал
слід висвітлювати у
легкодоступній для
розуміння формі, простою
розмовною мовою з використанням
яскравих прикладів,
цікавих фактів і цифр,
прислів’їв та приказок.
Прослуховування
(перегляд) радіо - (теле-)
передач.
Для ефективного проведення
цього заходу необхідно:
1.
проаналізувати
програми телерадіопередач,
вибрати те, що
найбільш відповідає
за своїм змістом
задачам підрозділу
і виховання особового
складу;
2.
довести до
відповідних командирів
та особового складу
час, місце і
порядок його проведення;
3.
продумати, що
можна використати
із передачі та
як прокоментувати,
пов’язати з життям
підрозділу, підготуватися
до відповідей
на можливі запитання;
4.
у призначений
час провести шикування
та перевірку особового
складу, оголосити
про мету і значення
заходу, який планується,
розмістити у певному
приміщенні та
організувати прослуховування
(перегляд) відповідно
з розробленим
планом;
5.
після завершення
прослуховування
(перегляду) обов’язково
підвести підсумки,
відповісти на
питання, вислухати
думки підлеглих
Вечори
запитань і відповідей:
- За
своїм змістом вечори запитань
і відповідей бувають загальні
і тематичні. На них, виходячи
з запитів особового складу, роз’яснюються
питання будівництва Збройних
Сил України, права та обов’язки
військовослужбовців, норми постачання
військовослужбовців та інше. Вони
проводяться, як правило, щоквартально.
- Слід створити
умови, щоб військовослужбовці мали змогу
завчасно сформулювати запитання, які
в них є. Для цього доцільно виготовити
та вивісити в доступному місці спеціальний
ящик для запитань, куди військовослужбовці
могли б у письмовій формі подати свої
запитання.
- Ефективність
цього заходу буде значно вище,
якщо для участі в його проведенні
будуть запрошені представники
командування військової частини,
офіцери тилових служб, інші посадови
особи.
- При проведенні
вечорів запитань та відповідей важливо
створити обстановку довіри, доброзичливості,
зацікавленості учасників у повному виясненні
всіх питань і проблем.
- Якщо на
які-небудь запитання відповіді безпосередньо
в ході вечора не будуть дані, слід в обов’язковому
порядку їх записати і повідомити, коли,
де, і в кого можна буде отримати відповіді
на них.
Організація
участі особового
складу у художній
самодіяльності:
- Цю
роботу слід розпочинати з
підбору учасників. З цією метою
в ході індивідуальних бесід
виявляються військовослужбовці, які
мають здібності й навички
співу, гри на музичних інструментах,
декламації і хореографії, пародії
та інших видів і жанрів
мистецтва.
- Після
цього доцільно провести прослуховування,
перегляд виступів бажаючих приймати
участь у художній самодіяльності.
- Бажано
проводити ці заходи з залученням начальника
клубу, військового диригенту та інших
фахівців.
- Потім
потрібно розробити графік та
визначити місце проведення репетицій.
- Краще
за все репетиції проводити в окремому
приміщенні, клубі частини, щоб виключити
присутність сторонніх осіб.
- Після
того, як програма художньої самодіяльності
буде відповідним чином підготовлена,
її необхідно використовувати з метою
забезпечення відпочинку особового складу,
зняття психофізичного навантаження і
виховання військовослужбовців.
- Концертні
номери і програми можуть стати важливим
чинником організації вихідних і святкових
днів, вечорів відпочинку та зустрічей
з цікавими людьми, тематичних вечорів
тощо.
Тематичні
вечори:
-
Вони присвячуються окремим темам,
що відображають найбільш важливі сторони
життя, котрі цікавлять військовослужбовців.
- Для
проведення тематичного вечора потрібно
підібрати і підготувати виступаючих
по конкретним питанням, оформити відповідно
теми приміщення, організувати виставки,
продумати методику використання технічних
засобів пропаганди.
- Доцільно
залучати до участі у тематичних вечорах
учасників бойових дій, ветеранів Збройних
Сил України, військової частини, інших
гостей.
Бесіди:
- Це
найбільш розповсюджена форма
усної агітації та пропаганди.
- Бесіда
– це така форма усного виступу, в якій
поряд із керівником активну участь приймають
слухачі. Під час бесіди ведеться двостороння
розмова, в ході якої слухачі відповідають
на запитання керівника, задають йому
запитання, висловлюють свої думки.
- Ведуча
роль в бесіді належить офіцеру, який розпочинає
її і спрямовує в потрібне русло.
- Готуючись
до проведення бесіди, необхідно вивчити
літературу з даної теми, зробити відповідні
нотатки основних думок, цифр, фактів тощо.
Потім ретельно обміркувати план, зміст
майбутньої бесіди та способи її проведення.
-
Проведення бесіди – творчий процес. Тому
ніколи не потрібно читати з написаного
тексту. Це відриває офіцера від слухачів,
сковує його думку, призводить до монотонності
голосу, знижує переконливість і дієвість
бесіди.
- Дохідливість
і дієвість бесіди багато в чому залежить
від того, наскільки вміло і переконливо
офіцер пояснює та доказує основні положення.
- В системі
доказів важливу роль відіграють факти,
приклади, цифри, порівняння, посилки на
висловлення великих людей. В ході бесіди
слухачі можуть поставити низку запитань,
на які офіцер відповідає відразу або
в кінці бесіди.
- На деякі
запитання він може запропонувати їм відповісти
самим. Якщо відповісти відразу неможливо,
то потрібно сказати, коли вони отримають
відповідь.