Виховна робота в Збройних Силах України

Загальні  збори особового  складу підрозділу:  

• Загальні  збори особового  складу підрозділу  проводяться з  метою:

1.   відпрацювання  керованої колективної  думки, суджень,  корегування колективного  настрою, створення  системи колективних  цінностей і традицій,  демонстрації підтримки  позитивних лідерів  підрозділу;

2.   мобілізації військовослужбовців  на виконання завдань,  які стоять перед  підрозділом; 

3.   зняття гострих  питань, які хвилюють  людей, покращення  взаємовідносин між  командуванням і  підлеглими;

• Це один із способів формування, згуртування і керівництва військовим колективом підрозділу.

4.   оперативного  отримання відомостей  щодо реальних  настроїв підлеглих  та інформування  військовослужбовців,  доведення до них  завдань, перспектив  подальшої служби.

Загальні  збори доцільно присвячувати: 

• подіям  в житті країни, військової частини, підрозділу;
• певному етапу життя військового колективу;
• вирішенню якоїсь нагальної проблеми.

      Не рекомендується виносити на обговорення питання глобального масштабу, які не пов’язані з життєдіяльністю військового колективу. Періодичність проведення загальних зборів у підрозділах по мірі потреби, але не рідше одного разу на місяць.

При  проведенні загальних  зборів необхідно  враховувати наступні  особливості та  правила : 

• Командир  зобов’язаний поважати  думку колективу, але всі рішення  загальних зборів  затверджуються (або  не затверджуються) ним одноособово.

                                   Не допускаються:

• колективні прохання та клопотання до вищого командування, звернення особового складу до будь-яких державних органів, громадських об’єднань;
• критика наказів, обговорення дій командирів і начальників;
• звіти посадових осіб щодо питань виконання своїх функціональних обов’язків, а також винесення їм (або їх підрозділам) громадської оцінки.

• Критика, зауваження та пропозиції, як  і інші оціночні вислови, виступи  на адресу військовослужбовців  або військових колективів допускається  тільки щодо відношення їх  особистих якостей (чесність, працелюбство, сміливість і т.п.), або якостей, які свідчать про моральний  клімат в колективі (ступінь згуртованості, товариство і т.п.).
• Не слід зводити проведення зборів тільки до звинувачення недобросовісних і недисциплінованих військовослужбовців.

• Результати  загальних зборів протоколюються.
• Нотатки протоколів ведуться коротко. Заносяться порядок денний, тема доповіді (повідомлення), списки виступаючих, рішення.
• Протокол підписується головою зборів та затверджується командиром підрозділу. Він же організовує контроль за виконанням прийнятого рішення.

Культпоходи: 

• Культпоходи  – це колективні  відвідування театрів, концертних залів, кінотеатрів, стадіонів, виставок тощо. Проводяться  вони, як правило, у передвихідні, вихідні  та святкові дні. Методика проведення  культпоходів може  бути найрізноманітнішою.  Перед культпоходом  корисно зробити  невелику доповідь, наприклад, про життя  і творчість письменника, драматурга, який  написав ту чи  іншу п’єсу, книгу  або сценарій кінофільму, а потім організується  перегляд цього  фільму чи спектаклю.
• Добре підготовлені культпоходи відіграють важливу роль у вихованні військовослужбовців, зміцненні дисципліни, покращенні культурного відпочинку особового складу.

Вікторини: 

• Це  своєрідне змагання військовослужбовців  у правильності відповідей на  ті чи інші запитання.
• Вікторина в підрозділах проводиться за різноманітною тематикою, і, як правило, в усній формі.
• Темами для вікторин можуть бути запитання, пов’язані із закріпленням знань з історії держави, Збройних Сил України, з поглибленим вивченням статутів, бойової техніки, зброї та інше.
• Мета вікторини – в живій, цікавій формі нести в маси воїнів пізнавальну інформацію, корисні знання, особливо у галузі військової справи.
• Найбільш широке розповсюдження у підрозділах отримали вікторини з військової та військово-технічної тематики. Запитання і відповіді повинні бути короткими, зрозумілими, науково-обґрунтованими.

• Назначене  журі визначає, за якою системою  належить оцінювати відповіді  вікторини, порядок постановки командам  або учасникам запитань, час на  їх осмислення.
• Частіше за все відповіді оцінюються з п’яти або десятибальною системою.
• Переможець визначається за найбільшим числом отриманих балів або правильних відповідей.
• Після закінчення вікторини журі підбиває її підсумки, проголошує переможців, а командир підрозділу заохочує їх.

Диспути: 

• Це  масовий захід, що проводиться  у формі прилюдного спору з  актуальних суспільно-політичних, моральних, естетичних, культурних, наукових, спортивних, технічних та інших проблем.
• Також можуть розглядатися проблеми, які пов’язані з службовими справами.
• Але найбільш часто використовується моральна проблематика диспутів.
• Диспут проводиться, як ґрунтовна наукова розмова, складний процес пошуку істини з метою формування у військовослужбовців переконаності, виробки норм моралі, високого художнього стану.

Тема  диспуту повинна  відповідати таким  умовам:  

• бути  злободенною та  суспільно-значущою;
• мати дискусійний характер (наявність різних точок зору на дану проблему);
• бути досить відомою учасникам;
• чітко, ясно і конкретно висловлювати сутність проблеми.

• Для  того, щоб диспут  пройшов активно  та цікаво, він  повинен зарання  готуватися. За 2-3 тижні  складається план  проведення диспуту  і підбираються  керівники. Особовий  склад оповіщається  про тему, місце  і час проведення  диспуту, питання, які  на ньому будуть  обговорюватись.
• Диспут повинен проводитись в невимушених умовах. Відкривається він вступним словом керівника, який називає тему, мету диспуту, питання і порядок їх обговорення.
• Потім починаються виступи. Кожен учасник диспуту має право відкрито викласти свої думки, відстоювати свою точку зору, задавати питання та інше.
• Важливо, щоб в ході обговорення, спору самі учасники диспуту приходили до правильного розуміння питання. Закінчується диспут виступом керівника, який підводить підсумки обговорення запитань, при необхідності аргументовано доказує помилковість окремих виступів і викладає правильне розуміння питань, що обговорювались.

Вечори  відпочинку: 

• Вечори  відпочинку можуть проводитись  в різноманітних формах: вечори  пісні, музики і танців, ігор і  розваг, гумору і сатири, дискотеки  тощо.

        Вони проводяться за певною програмою, яка може включати в себе:

• концертні номери розважального спрямування (жартівливі і ліричні пісні, музичні ексцентрики, мультфільми, фрагменти комедійних фільмів, витівки і пародії тощо);
• танцювальні відділення;
• ігри та танцювально-ігрові номери, сюжетно пов’язані із загальною темою вечора;
• атракціони;
• конкурси.

• Вечори  відпочинку повинні бути тематично  спрямовані, тобто віддзеркалювати  які-небудь значні події із  життя країни, збройних сил, підрозділу. Кожному вечору необхідно придавати  чітку логічну структуру, а в  його змісті передбачити оригінальні  ігрові епізоди.
• До початку вечора необхідно провести інструктаж особового складу щодо питань культури поведінки та спілкуванні на вечорі. Після закінчення вечору особливу увагу слід приділити організації проводів тих, кого запрошували, наведенню порядку в приміщеннях, збереженню апаратури, забезпечення протипожежної безпеки.

Організація  діяльності редколегії  стінного друку  та редакторів  бойових аркушів: 

• Командир  підрозділу та  його заступник  з виховної роботи  керують діяльністю  редколегії та  редакторів бойових  аркушів, ставлять  їм конкретні завдання, підбирають теми  чергового номеру, рекомендують окремим  військовослужбовцям  поділитися своїм  досвідом навчання  та служби, допомагають  робити газету  цікавою і змістовою.
• Редколегія здійснює випуск стінних (сатиричних) газет. Вона обирається на зборах особового складу підрозділу в кількості 5-7 осіб. Члени редколегії обирають редактора та його заступника, а також розподіляють обов’язки між собою. Редактори бойових аркушів (листівок-блискавок) призначаються, як правило, у навчальних групах (взводах). Вони можуть призначатися також при виконанні завдань несення вартової служби, на польових заняттях, навчаннях тощо.

Стінні  газети  

• випускаються  в підрозділах, як  правило, не рідше  одного разу в  місяць.
• Кожен номер стінної газети повинен присвячуватись одній конкретній темі (найбільш важливому питанню в житті підрозділу, найважливішим датам Збройних Сил України, держави). В правому верхньому куточку робиться напис: “Збройні Сили України. Нижче – назва газети, далі вказується назва підрозділу, в якому вона була розроблена. Зліва і справа від назви газети пишеться номер і дата випуску, потім великими літерами - головна тема. Далі йдуть замітки з заголовком.
• Важливо, щоб замітки висвітлювали життя підрозділу, повчально розкривали досвід відмінників навчання, кращих військовослужбовців. Замітки повинні бути коротенькими, добре відредаговані, а факти в них – точними та достовірними. В газеті необхідно давати не тільки позитивні приклади, але й критикувати недоліки. Але критика повинна бути спокійною, діловою, без приниження гідності людини. В кінці газети вказується склад редколегії, а також звання і прізвища кожного.
• Перед демонстрацією підготовленого номеру газети командир підрозділу або його заступник з виховної роботи визначають якість номера і дають дозвіл на її вивішування в установленому місці.

 листки СЛАВИ 

• випускаються  у взводах, а при необхідності  у відділеннях, на стрільбах, польових  заняттях, під час тактичних навчань, вартової служби і т.д. У бойових  аркушах, як правило, поміщають по 2-3 замітки для оперативного інформування  особового складу про позитивні  моменти або недоліки у підрозділі, поведінку окремих військовослужбовців. Бойові листки оформлюються кольоровими  олівцями (фломастерами)

Листівки-блискавки  

• випускаються  зазвичай на стрільбах, навчаннях, під час  спортивних змагань  і присвячуються  пропаганді і популяризації  кращих військовослужбовців  з призовом рівнятись  на передових.

Сатиричні  газети  

• видаються  у підрозділах по мірі необхідності. Їх завдання полягає в тому, щоб влучним словом, товариською  карикатурою критикувати безпечність, грубість та інші недоліки  у поведінці окремих військовослужбовців.
• Не можна критикувати командирів, виродливо показувати зовнішній вигляд людини, порівнювати її з тваринами, висміювати фізичні недоліки, національні особливості військовослужбовців.