Податкова служба України і шляхи удосконалення іі роботи

для вантажного самохідного і несамохідного  флоту, що експлуатується, - 0,1 гривні за 1 тоннаж-добу експлуатації; для пасажирського  флоту, що експлуатується, - 0,01113 гривні за 1 місце-добу експлуатації.

Ставки збору за спеціальне використання води для потреб рибництва становлять: 325.5.1. 30,63 гривні за 10 тис. куб. метрів поверхневої  води; 325.5.2. 36,83 гривні за 10 тис куб. метрів підземної води.

Ставки збору за спеціальне використання води, яка входить виключно до складу напоїв, становлять:  28,49 гривні за 1 куб. метр поверхневої води; 33,23 гривні за 1 куб. метр підземної води.

Ставка збору за спеціальне використання шахтної, кар'єрної та дренажної  води становить 6,6 гривні за 100 куб. метрів води.

Для теплоелектростанцій з прямоточною  системою водопостачання збір за фактичний  обсяг води, що пропускається через  конденсатори турбін для охолодження  конденсату, обчислюється із застосуванням  коефіцієнта 0,005 [1].

До ставок збору житлово-комунальні підприємства застосовують коефіцієнт 0,3.

Водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і  рибництва щокварталу наростаючим  підсумком з початку року, а  за спеціальне використання води для  потреб водного транспорту - починаючи  з першого півріччя поточного  року, у якому було здійснено таке використання.

Збір обчислюється виходячи з фактичних  обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших  водокористувачів) водних об'єктів  з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

За обсяги води, переданої водокористувачем - постачальником іншим водокористувачам без укладення з останніми  договору на поставку води, збір обчислюється і сплачується таким водокористувачем - постачальником.

Водокористувачі, які використовують воду із змішаного джерела, обчислюють збір, враховуючи обсяги води в тому співвідношенні, у якому формується таке змішане джерело, що зазначається в дозволах та договорах на поставку води, з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, ставок збору та коефіцієнтів.

Водокористувачі, які використовують воду з каналів, обчислюють збір виходячи з фактичних обсягів використаної води з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання, встановлених лімітів використання води, ставок збору, встановлених для водного  об'єкта, з якого забирається вода в канал, та коефіцієнтів [1].

Збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики обчислюється, виходячи з фактичних обсягів  води, пропущеної через турбіни гідроелектростанцій, та ставки збору.

Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з  показаннями вимірювальних приладів.

За відсутності вимірювальних  приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції  чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних  труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, збір сплачується у двократному  розмірі [1].

Обсяг фактично використаної води на державних системах у зрошувальному  землеробстві визначають органи водного  господарства.

У разі перевищення водокористувачами  встановленого річного ліміту використання води збір обчислюється і сплачується  у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок збору та коефіцієнтів.

За понадлімітне використання води збір обчислюється за кожним джерелом водопостачання окремо згідно з установленими  ставками збору та коефіцієнтами.

За відсутності у водокористувача  дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води збір справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання [18].

Базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу.

У разі несплати збору або сплати його в неповному обсязі платниками збору протягом шести місяців  органи державної податкової служби подають інформацію про таких  платників збору до органів, що видають  дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття стосовно них заходів згідно із законом.

Протягом звітного місяця підприємство використало 700 м³ , при ліміті водоспоживання 800 м³ . Згідно ст.325.2 ПКУ норматив збору за спеціальне водокористування глибинних джерел в Харківській області складає – 45,01 грн./ м³.

 

Таким чином за звітний місяць підприємство «Гамма» повинно сплатити збір за спеціальне використання води до бюджету  в сумі 315,07 грн.

 

2.3. Екологічний податок

 

Згідно VIII розділу Податкового кодексу  України: платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують  агентські (представницькі) функції  стосовно таких нерезидентів або  їх засновників, під час провадження  діяльності яких на території України  і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної  зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря  стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо  у водні об'єкти; розміщення відходів у спеціально відведених для цього  місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної  сировини; утворення радіоактивних  відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних  відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк [18].

Платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива [16].

Не є платниками податку за утворення  радіоактивних відходів (включаючи  вже накопичені) суб'єкти діяльності у сфері використання ядерної  енергії, які: до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому  придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого  закритого джерела іонізуючого  випромінювання за межі України до підприємства - виробника такого джерела; здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок  Чорнобильської катастрофи, в частині  діяльності, пов'язаної з такими відходами [1].

Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або  тимчасове зберігання радіоактивних  відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих  радіоактивних відходів, що знаходяться  у власності держави, а також  дезактивація радіаційно-забруднених  об'єктів.

Не є платниками податку за розміщення відходів у спеціально відведених для  цього місцях чи на об'єктах суб'єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять  статутну діяльність із збирання і  заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об'єктах), та надають послуги у цій сфері [18].

Об'єктом та базою оподаткування  є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти; обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів; обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами; мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії; обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій) [18].

Ставки  податку за викиди в атмосферне повітря  забруднюючих речовин стаціонарними  джерелами забруднення зазначені  в ст.243 ПКУ.

Ставки  податку за викиди в атмосферне повітря  забруднюючих речовин пересувними  джерелами забруднення зазначенні в ст. 244 ПКУ.

За скиди забруднюючих речовин, на які не встановлено гранично допустиму  концентрацію або орієнтовнобезпечний  рівень впливу, застосовуються ставки податку за найменшою величиною 

Ставки податку за розміщення окремих  видів надзвичайно небезпечних  відходів: обладнання та приладів, що містять  ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням, - 469,36 гривня за одиницю; люмінесцентних ламп - 8,17 гривні за одиницю.

Ставки податку за розміщення відходів, які встановлюються залежно від  класу небезпеки та рівня небезпечності  відходів зазначені в ст. 246.2

За розміщення відходів, на які  не встановлено клас небезпеки, застосовується ставка податку, встановлена за розміщення відходів I класу небезпеки.

За розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря  або водних об'єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1 - 246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази.

Ставка податку за утворення  радіоактивних відходів виробниками  електричної енергії - експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій), включаючи  вже накопичені, становить 0,0069 гривні у розрахунку на 1 кВт-год виробленої електричної енергії.

 Ставки податку за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк представлені в ст. 248 ПКУ [1].

Викиди стаціонарними джерелами  забруднення склали у звітному місяці: 1 класу – 2т; 3 класу – 5т.Згідно ст.243.2 ПКУ ставка податку, грн./т відходів першого класу небезпечності  – 9510,24 грн.; відходів другого класу  небезпечності – 324,52 грн.

 

Таким чином, підприємство «Гамма»  за звітний місяць повинне сплатити екологічний податок в сумі 20648,08 грн.

 

2.4.  Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсату що видобуваються в Україні. Плата за користування надрами

 

Згідно ст. 256 платниками рентної  плати є суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих в установленому  законодавством порядку. Платником  рентної плати під час виконання  договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи  є уповноважена особа - один із учасників  такого договору про спільну діяльність, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності , та за умови, що один з учасників договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи має відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування корисних копалин. Облік результатів спільної діяльності ведеться окремо від обліку господарської діяльності цього учасника [1].

Об'єктом оподаткування рентною  платою є обсяг видобутої вуглеводневої  сировини у податковому (звітному) періоді.

Об'єкт оподаткування рентною  платою природного газу зменшується  на обсяг рециркулюючого природного газу, який визначається платником  за показниками вимірювальних пристроїв, що зазначені у журналі обліку видобутих корисних копалин з  дотриманням самостійно затверджених платником, відповідно до вимог ліцензійних  умов, схем руху видобутої вуглеводневої  сировини на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням  складу вихідної сировини, умов конкретного  виробництва, особливостей технологічного процесу.

Ставки рентної плати встановлюються згідно ст. 258 Податкового кодексу: за природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ): видобутий у податковому (звітному) періоді, крім обсягів видобутого природного газу, що відповідають умові, передбаченій підпунктом 258.1.: у розмірі 237 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу); у розмірі 118,5 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України; видобутий у звітному періоді та реалізований платниками рентної плати за відповідними актами приймання-передачі у звітному податковому періоді, коли такий газ був видобутий, суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу), що використовується для потреб населення, а також виробничо-технологічні витрати природного газу таких платників рентної плати, в обсязі, визначеному пропорційно до питомої ваги обсягів природного газу, реалізованого суб'єкту, уповноваженому Кабінетом Міністрів України, для формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення, в загальному обсязі природного газу, що підлягає оподаткуванню рентною платою, зменшеному на обсяг виробничо-технологічних витрат природного газу: у розмірі 59,25 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України; у розмірі 47,4 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів, що повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, на ділянках надр (родовищах) в межах території України; у розмірі 11,85 гривень за 1000 куб. метрів видобутого природного газу (у тому числі нафтового (попутного) газу) з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України [1];