Податкова служба України і шляхи удосконалення іі роботи
Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Марта 2013 в 12:40, курсовая работа
Краткое описание
Метою курсової роботи є дослідження завдань, структури, функцій, прав і обов'язків Державної податкової служби, також проблем та шляхів удосконалення її роботи.
Мета роботи передбачає виконання наступних завдань:
дослідити становлення, структуру, завдання та функції Державної податкової служби України;
висвітлити обов'язки, права та відповідальність органів Державної податкової служби України;
дослідити проблему вдосконалення роботи Державної податкової служби.
Оглавление
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ: СУТНІСТЬ ТА ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЇЇ РОБОТИ 8
1.1. Становлення податкової служби України, її структура, завдання та функції 8
1.2 Права, обов'язки та відповідальність органів Державної податкової служби України 17
1.3. Шляхи удосконалення податкової системи України 24
ВИСНОВКИ ДО 1 РОЗДІЛУ 28
РОЗДІЛ 2 ВИЗНАЧЕННЯ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ, ЯКІ СТЯГУЮТЬСЯ З ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ 29
2.1. Плата за землю 30
2.2. Збір за спеціальне використання води 33
2.3. Екологічний податок 38
2.4. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсату що видобуваються в Україні. Плата за користування надрами 41
2.5. Податок з доходів фізичних осіб 46
2.6. Податок на додану вартість (ПДВ) та податок на прибуток 50
ВИСНОВКИ ДО 2 РОЗДІЛУ 61
ВИСНОВКИ 62
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 63
ДОДАТКИ 64
Файлы: 1 файл
курсовая.docx
— 113.88 Кб (Скачать)Стратегічним планом розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року передбачено, забезпечення прозорості, компетентності, передбачуваності та неупередженості діяльності податкової служби можна досягти через [18]:
надання своєчасних та якісних послуг платникам податків, забезпечення формами податкової звітності, інструкціями щодо їх заповнення;
встановлення взаємовідносин державної податкової служби України із майбутніми платниками податків у школах та інших закладах освіти шляхом розробки та впровадження програми навчання щодо системи оподаткування;
систематичне висвітлення діяльності органів державної податкової служби шляхом створення системи доведення до громадськості актуальної, достовірної та повної інформації щодо системи оподаткування, стану наповнення дохідної частини бюджетів і державних цільових фондів;
усунення можливості проявів корупції в органах державної податкової служби шляхом розробки та впровадження програм антикорупційних заходів;
впровадження програм проведення періодичних опитувань платників податків щодо оцінки їх стосунків з державною податковою службою України та розробку процедури врахування та оприлюднення результатів опитувань.
Це допоможе
Україні сформувати податкову політику,
направлену на побудову стабільної та
зрозумілої системи оподаткування,
зменшити податковий тягар і забезпечить
збалансованість інтересів
ВИСНОВКИ ДО 1 РОЗДІЛУ
Одним із основних напрямків діяльності Державної податкової служби України на сучасному етапі розвитку нашого суспільства є створення умов для партнерських взаємовідносин податкової служби із платниками податків. Відповідно до стратегічного плану розвитку державної податкової служби України за період до 2013 р. дане завдання планується вирішити шляхом впровадження програми якісного обслуговування платників податків, що передбачає надання своєчасних та висококваліфікованих послуг, забезпечення формами податкової звітності, інструкціями щодо їх заповнення, створення ефективної системи приймання і обробки форм податкової звітності, телефонної інформаційно-довідкової служби та всебічне використання ресурсів мережі Інтернет у роботі з платниками податків.
Модернізація податкової служби як один із передових методів роботи з платниками податків ставить на вищий рівень процес обслуговування платників, що, у свою чергу, надасть їм можливість мати на своїх підприємствах податкове законодавство та його роз'яснення в електронному вигляді, тобто значно зменшиться кількість платників, які раніше зверталися до податкової служби за роз'ясненнями податкового законодавства у письмовій та усній формі.
РОЗДІЛ 2
ВИЗНАЧЕННЯ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ, ЯКІ СТЯГУЮТЬСЯ З ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
ВАРІАНТ 5
Підприємство
«Гамма» розташоване в
Являється платником ПДВ. Склад робітників: 1 директор, 1 начальник цеху, 1 працівник збуту, 1 прибиральниця, інші – виробничі робітники.
Закуплено сировини і матеріалів на 2100 тис. грн. Закуплено товарів на 1500 тис. грн. Отримано рахунок за спожиту електроенергію в звітному місяці на суму 86 тис. грн. Вироблено і відвантажено споживачам продукції на суму 1300 тис. грн. Реалізовано товарів на суму 1320 тис. грн.
Чисельність
працівників становила 7 чол. Нарахована
зарплата склала: найбільша 16200 грн., кожний
подальший має менше
Підприємство має нафтову свердловину і видобуло в звітному місяці 500 т нафти при плановій здобичі 500 т на місяць. При ліміті водоспоживання 800 м було використано 700 м3 з глибинних джерел.
Викиди
стаціонарними джерелами
Амортизація
ОФ становила 80 тис. грн. Підприємство
також має в користуванні
Нарахувати
всі необхідні податки і
2.1. Плата за землю
Згідно XIII розділу, ст. 269 – 290 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі [1].
Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування є: нормативна
грошова оцінка земельних ділянок
з урахуванням коефіцієнта
Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1; для багаторічних насаджень - 0,03.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 % від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 Податкового кодексу.
Податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, справляється у п'ятикратному розмірі податку, обчисленого відповідно до ст. 274 і 275 ПКУ.
Податок за земельні ділянки (в межах
населених пунктів) на територіях та
об'єктах історико-культурного
Від сплати податку звільняються наступні фізичні особи: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм: для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара [1].
Від сплати податку звільняються: заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва; дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості, у тому числі дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків; санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів; громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці [18].
Зазначені підприємства та організації
громадських організацій
Не сплачується податок за: сільськогосподарські
угіддя зон радіоактивно забруднених
територій, визначених відповідно до закону
такими, що зазнали радіоактивного
забруднення внаслідок
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається
1 січня і закінчується 31 грудня того
ж року (для новостворених
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Підприємство «Гамма» має в користуванні земельну ділянку за межами населеного пункту площею 3 га і вартістю 250 тис. грн. / га.
Отже, в поточному місяці підприємство «Гамма» повинне сплатити плату за землю в сумі 625 грн.
2.2. Збір за спеціальне використання води
Згідно статтям 323 – 328 розділу XVI Податкового кодексу України платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва [1].
Не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.
Об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання [18].
Об'єктом оподаткування збором
за спеціальне використання води без
її вилучення з водних об'єктів
є: для потреб гідроенергетики - фактичний
обсяг води, що пропускається через
турбіни гідроелектростанцій
Об'єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об'єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов'язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).
Збір не справляється: за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення; за воду, що використовується для протипожежних потреб; за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів; за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар'єрах; за воду, що забирається науково-дослідними установами, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, для проведення наукових досліджень у галузі рисосіяння та для виробництва елітного насіння рису; за воду, що втрачена в магістральних та міжгосподарських каналах зрошувальних систем та магістральних водогонах тва інше зазначенне ст. 324 ПКУ [1].
Ставки збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод зазначені в ст.325 Податкового кодексу.
Ставка збору за спеціальне використання
води для потреб гідроенергетики
становить 5,83 гривні за 10 тис. куб. метрів
води, пропущеної через турбіни
Ставки збору за спеціальне використання поверхневих вод для потреб водного транспорту з усіх річок, крім Дунаю, становлять: