Зміст та склад конкретних функцій управління підприємством

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Основи менеджменту»

на тему:

Зміст та склад конкретних функцій управління підприємством

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                             Виконала:

                                                                                             Студентка групи

                                                                                           

                                                                                             Науковий керівник:

                                                                                             доц. Гончарова

                                                                                             Ганна Миколаївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012 

ЗМІСТ

 

Вступ                                                                                                                       3                                                                                                          

Розділ 1. Розвиток функцій управління підприємством під впливом новацій, спеціалізації та концентрації виробництва

     1.1. Загальні функції управління, їх розвиток та удосконалення                 5                       

     1.2. Конкретні функції управління підприємством                                      12

 

Розділ 2. Аналіз діяльності підприємства ТОВ «Металіст» та удосконалення роботи

     2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства                    15  

     2.2. Склад, структура та завдання підприємства в системі управління  виробництвом                                                                                                        25                                                                                                                                                                              

     2.3. Розподіл  функцій між працівниками підприємства                             28                              

     2.4. Посадова інструкція головного бухгалтера                                           30

 

Висновки                                                                                                              37                                       

Список використаної літератури                                                                         39                     

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У наш  час  важко  назвати  більш важливу  і багатогранну  сферу діяльності,  чим  управління, або  менеджмент,  від якого  в значній мірі  залежать  і  ефективність  виробництва,   і якість  обслуговування  населення.

У  зарубіжних  країнах накопичений  значний досвід  управління  в області промисловості,   торгівлі,  кооперації,  сільського  господарства  і т.п.  внаслідок безпосередньої  участі  людей в управлінській діяльності.  Він збагачується  за  рахунок  знань  основ науки управління,    світових  досягнень  в практичній  організації економічних і соціальних  процесів.  

В  Україні  поки  ще  не  досягнуті значні  успіхи  в теоретичному  і практичному освоєнні  менеджменту. 

Реорганізовуються  старі  структури  управління  і влади, при  цьому  використовуються  західні моделі  управління.  Однак  механічне перенесення  концепції управління  з  однієї  соціокультурної середи  в іншу,    сліпе копіювання  досвіду тієї  або  іншої держави  практичне неможливе  і веде  до  важких  економічних і соціальних  наслідків.     Менеджмент  зумовлений  такими  базисними  чинниками,     як  тип власності,    форма державного  устрою,    міра  розвитку  ринкових  відносин.    Тому  розвиток  сучасного  менеджменту   в умовах  переходу  Україні  до  ринкової  економіки  в  значній  мірі  залежить  від цих  чинників.

Упровадження ринкових відносин у практику господарювання вимагає принципової зміни методів  управління на всіх рівнях управлінської  ієрархії. Це висуває необхідність вивчення нових підходів і форм управління, зокрема, менеджменту як особливого типу управління. Менеджмент як наукова дисципліна пройшов довгий і суперечливий шлях розвитку, і розглядати його, безсумнівно, потрібно з урахуванням історичного досвіду, тих цілей і задач, що ставилися на різних етапах його розвитку. Необхідно підготувати менеджерів до сприйняття сучасних проблем менеджменту крізь історичну призму, що дозволяє зрозуміти логіку розвитку цих проблем.

   Темою курсової  роботи є вивчення і удосконалення роботи служб управління в системі управління підприємством на прикладі ТОВ «Металіст» Уманського району Черкаської області.

Метою курсової роботи є ознайомлення і вивчення  закономірностей і  принципів управління, сутність основних функцій  управління, зміст методів управління і сучасних технологій менеджменту.

 Задача менеджменту як науки  управління складається в підвищенні  практичної  значимості досліджень, орієнтації їхній на розробку принципів і методів, що дають можливість практично вирішувати в тих чи інших умовах проблеми функціонування організації. У сучасних умовах широко поширена думка про те, що процес управління є мистецтво, суть якого складається в застосуванні науки до реальності ситуації, а отже, до практики. Без знання технології менеджменту в сучасних умовах неможливо ефективно керувати організацією.

 

 

 

РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК ФУНКЦІЙ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВА ПІД ВПЛИВОМ НОВАЦІЙ, СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ ТА КОНЦЕНТРАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА

1. Загальні функції управління, їх розвиток та удосконалення

 

Функції управління - це конкретний  вид управлінської діяльності,  що

здійснюється  спеціальними  прийомами  і  способами,  а   також   відповідна організація  робіт.

Одним  з  основних  компонентів,  що  складають  зміст  управління,  є функції. Таким  чином, для виконання тієї чи інший  відносно  простої  роботи необхідно  заздалегідь  визначити,  що  потрібно  в  підсумку  одержати,  як організувати справу, мотивувати і проконтролювати його  виконання.  Це  і  є функції  управління.  Хоча  згодом  техніка  управління  й   удосконалилася, основні управлінські функції залишилися порівняно незмінними.

Кожна функція менеджменту  являє собою сферу  дії  визначеного  процесу управління, а система управління конкретним чи об’єктом видом  діяльності  - це сукупність функцій, зв’язаних єдиним управлінським циклом. У  цьому  суть процесного підходу до дослідження функцій менеджменту.

Функції управління мають  специфічний  характер,  особливий  зміст  і можуть здійснюватися самостійно, бути як не  зв’язаними  між  собою,  так  і нерозривно зв’язаними.

Основні  функції   менеджменту   характеризуються   повнотою   змісту, стійкістю структури, системністю й  універсальністю  використання  в  різних сферах діяльності.  Головна  їхня  особливість  у  тому,  що  кожна  основна функція  менеджменту являє собою окремий  процес  управління  по  виробленню методів активізації і засобів впливу  на  персонал  і  його  діяльність  для досягнення загальних результатів соціально-економічної системи.

Функції цікаві тим, що  в  систематизованому  виді можуть  дати  повне представлення про процеси мотивації, впливи і взаємодії від зародження  ідей до їхньої реалізації, оцінки результату і появи наслідків.  Основні  функції характеризують вплив, обумовлюючи його визначальні засоби,  реалізація  яких може забезпечити необхідний результат.

Стратегія  управління  розробляється  на  тривалі  період,  але  може розроблятися і на поточний період при  корінних  поворотах  у  господарській політиці.  Стратегія  управління  властива   як   великим,   так   і   малим підприємствам, будь-яким формам господарювання. 

Без прояву функцій управління  неможливо  нормальне  функціонування  чи організації  підприємства,  тому  вивченню  й  аналізу  функцій   управління потрібно приділяти достатню увагу.

    Без прояву  функцій управління  неможливо  нормальне  функціонування  чи організації  підприємства,  тому  вивченню  й  аналізу  функцій   управління потрібно приділяти достатню увагу.

 

До основних (загальних) функцій управління відносять:

 

- планування;

 

- організацію;

 

- мотивацію;

 

- контроль.

 

Функція планування  припускає  рішення про те, якими  повинні  бути  мета організації і що повинні робити її члени, щоб досягти цих цілей. По суті  це підготовка сьогодні до завтрашнього дня, визначення того, що потрібно  і  як цього домогтися.

План являє собою  складну соціально-економічну модель майбутнього  стану організації. Стадії  процесу  планування  в  основному  універсальні.  Що  ж стосується конкретних методів і стратегії, то  вони  істотно  розрізняються.

Звичайно  організація  формує  єдиний  план  для  управління  її   загальною діяльністю,  але  в  її  рамках  окремими  менеджерами  застосовуються   для досягнення конкретних цілей  і  задач  організації  різні  методи.  У  такий спосіб  складена  карта  шляху,  по  якому  повинна  пройти  організація  за конкретний період часу.

Планування  як основна функція менеджменту являє собою вид   діяльності по формуванню засобів впливу, що забезпечують єдиний  напрямок  зусиль  усіх членів фірми на досягнення загальних цілей. Планування як процес  управління включає розробку і реалізацію засобів впливу: концепцію, прогноз,  програму, план. Кожне з засобів впливу має свою специфіку й умови використання.

Концепція -  ідея,  теоретичні  і  методологічні  основи  її  розробки, обґрунтування, методи й умови  реалізації.  Будь-яка  теоретична  економічна проблема до її втілення в економіці проходить стадію формування концепції.

Прогноз  -  наукове  передбачення  можливого  стану  фірми,  корпорації, економіки, суспільства в майбутньому. Прогнози в  бізнесі  розробляються  по складних соціально-економічних проблемах, як правило, на  довгостроковий  чи середньостроковий   період.   Найчастіше    прогноз    використовується    в стратегічному управлінні.

Програма -  закінчений  комплекс  завдань,  заходів,  робіт,  об’єднаних загальною метою, що має конкретний кінцевий результат, що вимагає  залучення значних   ресурсів,   здійснюваний    сукупністю    взаємодіючих    органів, організацій, обличчя різних функціональних сфер економіки.

Єдиного методу планування, який  би  відповідав  кожної  ситуації,  не існує. Тип планування й акцент, що робить  менеджер  у  процесі  планування, залежить від його положення в організаційній ієрархії  фірми,  тобто  процес планування здійснюється  відповідно  рівням  організації.  Так,  стратегічне планування (вищий рівень) - це спроба глянути в  довгостроковій  перспективі на основні складові організації.

На середньому рівні  управління займаються тактичним  плануванням,  тобто визначаються проміжні цілі на шляху досягнення стратегічних цілей  і  задач.

Тактичне планування по своїй суті подібно зі стратегічним.

Планування  здійснюється  і  на  нижньому   рівні   організації.   Воно називається оперативним плануванням. Це - основа основ планування.  Усі  три типи планів складають  загальну  систему,  що  називається  генеральним,  чи загальним, планом, чи бізнес-планом функціонування організації.

Планування припускає використання всіх методів, тактик і  процедур,  що менеджери використовують для планування, прогнозування і контролю  майбутніх подій.

За допомогою функції планування у  визначній  мірі  зважується  проблема невизначеності  в  організації.  Планування   допомагає   менеджерам   краще справитися з невизначеністю і більш ефективно на неї реагувати.  Тому  варто пам’ятати,  що  невизначеність  -  це  одна  з  основних  причин,  по   якій планування   може   допомогти   організації   краще   керувати   в    умовах невизначеності, більш ефективно реагувати на зміни  зовнішнього  середовища.

Функція організації    складається у встановленні    постійних   і тимчасових взаємин між усіма підрозділами організації, визначення порядку  й умові її функціонування.  Це  -  процес  об’єднання  людей  і  засобів  для досягнення поставлених організацією цілей.

 Організація,  що  має  велику кількість різних планів і не має цільної схеми структури перетворення  їх  у життя, приречена на неуспіх.