КУРСОВА РОБОТА

«Управління прибутком на підприємстві». 
ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………...………………………..3

      Розділ 1. Теоретичні основи процесу управління прибутком  підприємства…………………………...……………..…....5

      1.1 Прибуток підприємства як економічна  категорія та об’єкт управління……………………………………………………………………...….…5

      1.2 Формування прибутку підприємства………………………………..…..8

      1.3 Фактори, що впливають на величину  прибутку…………………...…..12

      Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика та аналіз ДП АТ „Київхліб” „Хлібокомбінат №10”…...…...….…15

      2.1 Загальна характеристика підприємства ДП АТ „Київхліб” „Хлібокомбінат №10”……………………………………………………..…..……15

      2.2 Аналіз фінансового стану ДП АТ „Київхліб”

„Хлібокомбінат№10”………………………………………………………....…….18

      2.3 Аналіз фінансових результатів та рентабельності ДП АТ „Київхліб” „Хлібокомбінат №10”………………………………………………………....……39

      Розділ 3. Шляхи максимізації прибутку від фінансової діяльності……………………      …………………….....…49

     3.1 Шляхи максимізації прибутку  від фінансової діяльності………….…49

      3.2 Шляхи удосконалень максимізації прибутку підприємства…….……51

ВИСНОВКИ……………………………………………...……..………………….55

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………..…..………..…...58

ДОДАТКИ

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Актуальність  теми. Прибуток являє собою кінцевий фінансовий результат господарської діяльності підприємства. Загальна економічна теорія визначає роль економіки так: „У реальній дійсності прибуток - кінцева мета і рушійний мотив товарного виробництва і ринкової економіки. Це головний стимул і основний показник ефективності будь-якого підприємства і фірми”.  Дійсно, важко переоцінити значення прибутку в загальній системі вартісних інструментів управління підприємством.

      Однією  з найголовніших складових фінансової політики підприємства є політика максимізації прибутку. На сьогоднішній день прибуток - одна з основних форм грошового накопичення, що створюється у галузях економіки: вона займає одне з центральних місць у загальній системі вартісних інструментів і важелів управління і є рушійною силою ринку

     Керівнику будь-якого підприємства на практиці приходиться приймати безліч різноманітних управлінських рішень. Кожне прийняте рішення, що стосуються ціни, витрат підприємства, обсягу і структури реалізації продукції, в остаточному підсумку позначається на фінансових результатах підприємства, тому розробка методології управління прибутком на підприємстві на сьогодення є однім з найбільш гострих теоретичних і практичних завдань для фахівців в галузі економіки і фінансів. 

      Метою даної курсової роботи є розгляд теоретичних, методичних та практичних питань щодо фінансового управління прибутком підприємства.

      Об’єктом дослідження даної роботи є ДП АТ „Київхліб” „Хлібокомбінат №10”.

      Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми організації управління прибутком на підприємстві, фактори, що впливають на формування і розподіл прибутку.

      Основні завдання:

      - Прибуток підприємства як економічна  категорія та об’єкт управління;

      - Формування прибутку підприємства;

      - Фактори, що впливають на величину  прибутку;

      - Загальна характеристика підприємства ДП АТ „Київхліб” „Хлібокомбінат №10”;

      - Аналіз фінансового стану ДП АТ „Київхліб” „Хлібокомбінат №10”;

      - Аналіз фінансових результатів та рентабельності ДП АТ „Київхліб” „Хлібокомбінат №10”;

     - Шляхи максимізації прибутку від фінансової діяльності;

      - Шляхи удосконалень максимізації прибутку підприємств.

Теоретичною методологічною основою курсової роботи являються основні положення  і висновки, сформульовані в наукових фундаментальних працях вітчизняних  і закордонних вчених-економістів, зокрема Поддєрьогін А.М., Крамаренко Г.О., Чорна О.Є., Тарасенко Н.В., Власова В.М., Соколов Я.В. та інші.

      Методи дослідження: аналітичний метод, моделювання, методи порівнянь, угруповань, спостереження, обстеження, комплексної оцінки, аналітичні процедури, комп’ютерна імітація, бухгалтерський метод.

      Інформаційною базою для написання даної роботи слугують підручники з дисциплін «Економіка підприємства», «Фінанси підприємств» та «Фінансовий аналіз», перелік яких надається у списку використаної літератури, законодавчі та нормативно-правові акти, положення бухгалтерського обліку та п’ять основних форм фінансової звітності. 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1. Теоретичні ОСНОВИ процесу управління прибутком підприємства

1.1 Прибуток підприємства як економічна категорія та об’єкт управління

      Прибуток  як економічна категорія відбиває чистий дохід, створений у сфері виробництва  та послуг в процесі підприємницької  діяльності. Результатом з’єднання  факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної продуктивної діяльності  господарюючих суб’єктів, є готова продукція, що стає товаром за умови її реалізації споживачу. На стадії продажу виявляється вартість товару, що включає вартість минулої упредметненої, праці і живої праці. Вартість живої праці відбиває знову створену вартість і розпадається на дві частини. Перша являє собою заробітну плату працівників, що беруть участь у виробництві продукції. Її величина визначається рядом факторів, обумовлених необхідністю відтворення робочої сили. У цьому змісті для підприємця вона представляє частину витрат по виробництву продукції. Друга частина знову створеної вартості відбиває чистий доход, що реалізується тільки в результаті продажу продукції, яке означає суспільне визнання її корисності. [1]

     На  рівні підприємства в умовах товарно-грошових відносин чистий доход приймає форму прибутку (див. ф.2). На ринку товарів підприємства виступають як відносно відособлені товаровиробники. Установивши ціну на продукцію, вони реалізують її споживачу, одержуючи при цьому грошовий виторг, що не означає одержання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно зіставити виторг із витратами на виробництво і реалізацію, що приймають форму собівартості продукції. Коли виторг перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про одержання прибутку. Підприємець завжди ставить за основну мету своєю діяльності отримання прибутку, але не завжди його одержує. Якщо виторг дорівнює собівартості, то, в такому випадку, удалося лише відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію продукції. При реалізації без збитків, відсутній і прибуток як джерело виробничого, науково-технічного і соціального розвитку. При витратах, що перевищують виторг, підприємство одержує збитки - негативний фінансовий результат, що ставить його в досить складне фінансове становище, яке не виключає і банкрутство.

     Прибуток  як найважливіша категорія ринкових відносин виконує визначені функції.

     По-перше, характеризує економічний ефект, отриманий у результаті діяльності підприємства. Але всі аспекти діяльності підприємства за допомогою прибутку оцінити неможливо. Такого універсального показника і не може бути. Саме тому при аналізі виробничо-господарської і фінансової діяльності підприємства використовується система показників.

     Значення  прибутку полягає в тому, що він  відбиває кінцевий фінансовий результат. Разом з тим на його величину впливає ряд залежних і не залежних від підприємства факторів. Практично поза сферою впливу підприємства знаходяться кон’юнктура ринку, рівень цін на споживані матеріально-сировинні і паливно-енергетичні ресурси. Певною мірою  залежать від підприємства такі фактори, як рівень цін на реалізовану продукцію і заробітну плату, рівень господарювання, компетентність керівництва і менеджерів, конкурентноздатність продукції, організація виробництва і праці, його продуктивність, стан і ефективність виробничого і фінансового планування.

     Перераховані  фактори впливають на прибуток не прямо, а через обсяг реалізованої продукції і собівартість, тому для  з’ясування кінцевого фінансового  результату необхідно зіставити  вартість обсягу реалізованої продукції і вартість витрат і ресурсів, використаних у виробництві.

     По-друге, прибуток має стимулюючу функцію. Її зміст полягає в тому, що вона одночасно є фінансовим результатом і основним елементом фінансових ресурсів підприємства. Реальне забезпечення принципу самофінансування визначається отриманим прибутком. Частка чистого прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства після сплати податків і інших обов’язкових платежів, повинна бути достатньою для фінансування розширення виробничої діяльності, науково-технічного і соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.

     По-третє, прибуток є одним із джерел формування бюджетів різних рівнів. Він надходить у бюджети у виді податків і поряд з іншими дохідними надходженнями використовується для фінансування задоволення спільних суспільних потреб, забезпечення виконання державою своїх функцій, державних інвестиційних, виробничих, науково-технічних і соціальних програм. [2]

     В умовах ринкової економіки значення прибутку величезне. Прагнення до його одержання орієнтує товаровиробників на збільшення обсягу виробництва продукції, потрібної споживачу, зниження витрат на виробництво. При розвинутій конкуренції цим досягається не тільки мета підприємництва, але і задоволення суспільних потреб. Для підприємця прибуток є сигналом, що вказує, де можна домогтися найбільшого приросту вартості, створює стимул для інвестування в ці сфери. Свою роль відіграють і збитки. Вони висвітлюють помилки і прорахунки в напрямку засобів, організації виробництва і збуту продукції.

     Економічна  нестабільність, монопольне положення  товаровиробників спотворюють формування прибутку як чистого доходу, приводять  до прагнення одержання доходів  головним чином у результаті підвищення цін. Усуненню інфляційного наповнення прибутку сприяють фінансове оздоровлення економіки, розвиток ринкових механізмів ціноутворення, оптимальна система податків. Ці задачі повинна виконувати держава в ході здійснення економічних реформ.

     Розглядаючи прибуток як економічну категорію, ми говоримо про неї абстрактно. Але при плануванні й оцінці господарської і фінансової діяльності підприємства, розподілі прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства, використовуються конкретні показники. Ємним інформативним показником є прибуток до оподаткування.

     Досягнення  високих результатів роботи підприємства припускає управління процесом формування, розподілу і використання прибутку. Управління включає аналіз прибутку, його планування і постійний пошук  можливостей його збільшення. [4]

     Економічний прибуток - найважливіша стадія роботи, що передує плануванню і прогнозуванню  фінансових ресурсів підприємства, ефективного  їхнього використання. Результати аналізу  є основою для прийняття управлінських  рішень на рівні керівництва підприємством і є вихідним матеріалом дня роботи фінансових менеджерів.

     У задачі аналізу фінансових результатів  входять:

      - оцінка динаміки показників прибутку;

      - вивчення складених елементів  формування прибутку;

      - виявлення і вимір впливу факторів, що впливають на прибуток;

      - аналіз показників рентабельності;

      - виявлення й оцінка резервів  зростання прибутку, способів їхньої  мобілізації. 

   Найважливішим питанням управління процесом формування прибутку є планування прибутку й  інших фінансових результатів з  урахуванням висновків економічного аналізу. Головною метою при плануванні є максимізація доходів, що дозволяє забезпечувати фінансування більшого обсягу потреб підприємства в його розвитку. При цьому важливо виходити з величини чистого прибутку. Задача максимізації чистого прибутку підприємства тісно пов’язана з оптимізацією величини  податків, що сплачуються, у рамках діючого законодавства, запобіганням непродуктивних виплат.[5]