Зміст та склад конкретних функцій управління підприємством

Справа  в  тім,  що  функції  планування  й організації  тісно  зв’язані  між  собою.  У  деякому  змісті  планування  й організація поєднуються. Планування готує сцену для  того,  щоб  реалізувати мети  організації,  а  організація  як  функція  управління  створює  робочу структуру, головним компонентом  якої  виступають люди.

Оскільки концепція  організації  складається  в зведенні  воєдино усіх фахівців   фірми,  завдання  полягає  в  тім,  щоб  визначити  місію,  роль, відповідальність, підзвітність для кожного з них.

Таким чином, організація - це друга функція управління.

Сучасні  організації:

1.  Велика  кількість   надзвичайно   потужних   великих   комерційних і

    некомерційних  організацій.

2. Велика кількість  керівників, невелика  кількість   керівників  середньої

    ланки.

3. Чітко окреслені  управлінські групи, управлінська  робота відокремлюється     від виробничої діяльності, існує як  окремий  вид  праці,  що  потребує спеціальної управлінської освіти.

4. Велика кількість   компетентних  людей,  здатних   приймати  важливі  для організації рішення.

5. Наголос на колективну  роботу і раціональність.

 Поведінка людини завжди мотивована. Вона  може працювати ретельно, з наснагою й ентузіазмом, а може ухилятися від роботи.  Поведінка  особистості може мати і будь-які  інші  прояви.  В  усіх  випадках  варто  шукати  мотив поведінки.

Мотивація - це процес  спонукання   себе  й  інших  до  діяльності  для досягнення особистісних  цілей  і  цілей  організації.   Традиційний  підхід ґрунтується  на вірі  в  те,   що  співробітники   -  усього  лише  ресурси, активи, якими повинні  змусити ефективно працювати.

 Прагнення людини реалізувати  себе у своїй справі безперечно.  Так  уже вона  улаштована.  Там,  де  управління   й   організація   праці    надають співробітникам такі можливості, їхня праця буде  високоефективна,  а  мотиви до праці - високими.  Значить  мотивувати  співробітників  -  це  торкнутися їхніх важливих інтереси, дати  їм  шанс  реалізуватися  в  процесі  трудової діяльності.

   Різні   теорії  мотивації  розділяють  на  дві  категорії:  змістовні   і процесуальні.

Теорії змістовної і  процесуальної  мотивації пов’язані зі   значеннями  :

споживи і винагорода.

    Споживи  -  це  усвідомлена  відсутність   чого-небудь,    що   спричиняє спонукання до дії. Споживи можна задовольнити винагородами. Винагорода -  це те, що людина вважає для собі цінним.

   Змістовні   теорії  мотивації  насамперед  стараються  визначити  споживи, спонукаючі людей до дії, особливо при визначенні об'єму і змісту роботи.

    Процесуальні  теорії  розглядають  мотивацію   в  іншому  плані.  У   них аналізується ті, як людина розподіляє зусилля для досягнення різних цілей  і як вибирає конкретний вигляд поведінки.  Процесуальні  теорії  не  оспорюють існування потреб,  але вважають,  що поведінка людей визначається не  тільки ними.

Контроль  – це  особливий вид діяльності  на  підприємстві,   який зосереджений на спостереженні за процесом  управління  та  на  його  оцінці.

Контроль є кінцевою функцією менеджменту. У самому загальному виді  контроль означає процес порівняння (зіставлення) фактично досягнутих  результатів  із запланованими.

Контроль є таким  типом  діяльності  щодо  управління,  який  дає  змогу вчасно  виявити  проблеми,  розробити  і  здійснити  заходи,  спрямовані  на коригування ходу та змісту робіт в організації до того часу,  коли  проблеми набудуть ознак кризи.

Остаточна мета контролю полягає в тому, щоб обслуговувати  різні плани  і цілі  менеджменту.

Безсумнівно, що в майбутніх  контрольних системах будуть використані  нові пристосування і нові досягнення, однак базис,  на  якому  вони  створюються, залишиться тим же.

Функція  контролю  не  є  кінцевим   пунктом   усього   процесу   управління організацією. На практиці такого кінцевого пункту не існує взагалі.

Виникає свого роду  поступовий круговий рух. Наприклад,  інформація,  отримана  в  процесі  контролю,  може використовуватися   на   етапі   планування,   організації    і    мотивації співробітників.

Менеджери високого рівня  велику частину свого робочого  часу  витрачають  на здійснення функцій планування і контролю,  а  більш  низького  рівня  більше зайняті підбором кадрів, організацією їхньої праці.  Однак  на  всіх  рівнях управління вони у визначеній мері  використовують  і  виконують  усі  чотири функції  управління:  планування,   організації,   мотивації   і   контролю.

         Менеджерів  на  всіх   рівнях   оцінюють   по   двох   основних   критеріях: результативності і ефективності (можливості досягти результату з найменшими витратами). Кожна функція менеджменту являє собою  сферу  дії   визначеного  процесу управління,  а  система  управління  конкретним   видом  діяльності   -   це сукупність функцій, зв’язаних єдиним управлінським циклом.  Основні  функції мають самостійність і випливають одна  за  іншою.

 

2.  Конкретні функції управління підприємством

 

         Функції, що виділяються по сфері діяльності, називаються конкретними. ГОСТ рекомендує їх типовий склад:

- перспективне і поточне  економічне і соціальне планування;

- організація робіт  по стандартизації;

- облік і звітність;

- економічний аналіз;

- технічна підготовка  виробництва;

- організація виробництва;

- управління технологічними  процесами;

- оперативне управління  виробництвом;

- метрологічне забезпечення;

- технологічний контроль  і випробування;

- збут продукції;

- організація роботи  з кадрами;

- організація праці  і заробітної плати;

- матеріально-технічне  постачання;

- капітальне будівництво;

- фінансова діяльність.

 

Основний зміст  конкретних функцій управління фірмою

         Конкретні функції управління тісно пов'язані із специфікою підприємства і основними сферами його діяльності (загальне управління, фінансове управління, виробництво, НДДКР, маркетинг).

         Загальне управління підприємства полягає в його структуризації, організації діяльності, плануванні, управлінні персоналом, контролі, обліку і аналізі результатів діяльності, що детально буде розглянуте надалі.

         При управлінні виробництвом вирішуються завдання економіки виробництва (витрати, ціни) і планування виробництва продукції. До завдань планування виробництва відносять:

- вибір технологічного  процесу;

- планування програми виробництва;

- планування послідовності  виробництва (оперативне планування);

- формування виробничих  систем (систем устаткування);

- зміст і експлуатація  устаткування;

- організація матеріально-технічного  постачання.

         При управлінні НДДКР(наукові дослідження та конструкторські розробки) (інноваціями) реалізуються наступні конкретні функції управління:

- організація інноваційного  процесу;

- вибір і реалізація  стратегії НДДКР;

- оптимальний розподіл  ресурсів на НДДКР;

- впровадження результатів НДДКР;

- захист результатів  НДДКР.

         Реалізація функцій в області маркетингу включає:

- організацію збору  і обробки маркетингової інформації;

- вибір цільових ринків  і їх сегментація;

- застосування маркетингових  рішень щодо продукту;

- вибір і взаємодія з каналами руху товару;

- просування товару;

- вибір і реалізація  цінової політики;

- планування і аналіз  ефективності маркетингової діяльності.

         Фінансове управління підприємством включає:

- придбання фінансових  коштів;

- використання фінансових коштів;

- управління ліквідністю;

- структуризація капіталу  і майна;

- управління платіжними  засобами і проведення платіжного  обороту;

- фінансове планування  і фінансовий контроль.

         Таким чином, конкретні функції управління фірмою можна розглядати як системні компоненти її менеджменту.

 

 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «МЕТАЛІСТ» ТА УДОСКОНАЛЕННЯ РОБОТИ

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

 

Об’єктом курсової роботи є ТОВ «Металіст» Уманського району Черкаської області. Господарство розміщено у с. Шарин.

Відстань від адміністративного  центру господарства до районного 
центру 22 км, до залізничної станції Умань - 22 км, відстань до елеватора - 
24 км. 

Природно - кліматичні умови  зумовлені зональним розміщенням земель господарства у лісостеповій зоні нестійкого зволоження. Загальна земельна площа господарства 838,5 га, з них сільськогосподарських угідь - 821,5.

Товариство створене на засадах угоди між його учасниками, шляхом 
об'єднання їх майна, грошових коштів та підприємницької діяльності на 
основі самоуправління та з метою спільного ведення господарської 
діяльності.

Для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників  був створений статутний фонд у розмірі 7400 гривень.

Процес виробництва у сільському господарстві безпосередньо пов'язаний із землею, її родючістю, природними і біологічними якостями.

Земельний фонд господарства складають усі види угідь - орні землі, перелоги, багаторічні насадження, пасовища, сіножаті, чагарники, лісомеліоративні й полезахисні насадження, ставки та інші угіддя.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1

Склад і структура  земельних угідь

Угіддя	2008р.		2009р.		2010р.
		га	%	га	%	га	%
Загальна земельна площа, га	838,5	100	838,5	100	838,5	100
в т.ч. с.-г. угіддя	821,5	97,9	821,5	97,9	821,5	97,9
із них рілля	821,5	97,9	821,5	97,9	821,5	97,9  1

Рівень використання землі в обороті	97,9	X	97,9	X	97,9	х
Рівень розорюваності  угідь, %	100	X	100	X	100	х

 

Проаналізувавши склад  і структуру земельних угідь  господарства бачимо, що вона залишається незмінною. Але слід зауважити і те, що у період з 2004 до 2007 року у ТОВ «Металіст» у наявності було лише 100 га землі. Розширення структури площ відбулося внаслідок реорганізації бувшого колгоспу «Більшовик» і розподілу земельних паїв членів господарства. Бачимо, що рівень розорюваності землі в господарстві становить 100%. Це зумовлено тим, що в господарстві немає тваринництва і тому воно не залишає площу для пасовищ, сінокосів. Вся наявна площа землі береться в оренду і тому вони використовується лише виключно для виробництва продукції рослинництва. У структурі посівів немає кормових угідь, що також є наслідком неведення тваринництва у господарстві.

 

 

 

 

 

 

 

 

Проаналізуємо обсяг і структуру  товарної продукції у таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Обсяг та структура товарної продукції

Вид продукції	2008р.		2009р.		2010р.		В середньому за 3 роки
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%    ]
Зернові	624,0	86,9	604,0	62,3	663,9	64,0	630,6	69,4
в т.ч. озима пшениця	390,3	54,4	101,7	10,5	251,0	24,2	247,7	27,3
кукурудза на зерно	-	-	120,0	12,4	109,8	10,6	114,9	12,7
ячмінь	157,3	21,9	249,5	25,7	198,2	19,1	201,7	22,2
горох	76,4	10,6	132,6	13,7	104,9	10,1	104,6	11,5