Розрахункова з конкурентоздатності

 

ККО₍₂₀₁₀₎ = 0,15*11+0,29*15+0,23*12,3+0,33*10=12

Отже, розрахувавши коефіцієнти  конкурентоспроможності за звітний  та прогнозний роки, можна зробити  висновки, що коефіцієнт збільшився у  прогнозованому році на 2 позиції. Це свідчить про те, що стратегію розвитку ДП ПАТ «Київхліб «Хлібокомбінат №12»» обрано правильно і зміни проводять ефективно, приносять позитивні результати.

На сьогодні, спостерігається  позитивна тенденція до розвитку галузі, що призводить до розвитку підприємств. Але, так як потреби споживачів постійно зростають, то необхідно постійно розвивати  виробничу базу, асортимент, удосконалювати управлінські системи тощо.

Проведемо аналіз конкурентоспроможності підприємства графічним методом(Модель піраміди):

Внутрішні конкурентні переваги, що визначають ринкові позиції господарюючого суб'єкта, пропонується згрупувати по шести найбільш значущих аспектах. За базу візьмемо шкалу експертних оцінок (1-10б).

1.  Конкурентоспроможність виробу. Оскільки справедливо вважається, що покупця, перш за все цікавить ефективність споживання , що розуміється як відношення корисного ефекту до повних витрат на придбання товару , умова конкурентоспроможності товару з погляду споживача приймає вигляд:

     (3.7)

Таким чином, інтегральний показник конкурентоспроможності товару буде мати наступний вигляд:

,=  8/6= 1,33    (3.8)

де  – загальний показник якості виробу; – оцінка конкурентоспроможності товару за ціною споживання.

2.  Фінансовий стан підприємства. Разом з абсолютними показниками, фінансову стійкість організації характеризує коефіцієнт забезпеченості власними засобами :

     (3. 9)

де  – власні оборотні кошти; ОА – загальна величина оборотних активів.

Даний коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами на кінець звітного періоду має значення набагато більше 0,1, це означає, що структура балансу організації вважається ефективною, а сама організація –платоспроможною.

3.  Ефективність маркетингової діяльності. Формула для визначення ефективності маркетингової діяльності підприємства, з використанням параметрів маркетингового потенціалу і результуючих параметрів комерційної діяльності (валовий дохід, витрати на маркетинг, валові витрати) матиме наступний вигляд:

    (3. 10)

де    - оцінка ефективності маркетингової діяльності;  - потенціал маркетингу; Дв – валовий дохід; – витрати на маркетинг; – валові витрати.

У свою чергу, потенціал маркетингу можливо розраховувати за формулою:

,   (3.11)

де  – потенціал маркетингових досліджень; – потенціал маркетингової інформаційної системи; - потенціал сегментації (вибору) цільового ринку; – потенціал товарної політики підприємства; – потенціал процесу ціноутворення; – потенціал збутової політики підприємства; – потенціал персональних (особистих) продажів; – потенціал рекламної діяльності підприємства; – потенціал стимулювання збуту продукції (наприклад, купонних продажів); – потенціал формування громадської думки.

Остаточний вираз для  розрахунку оцінки ефективності маркетингової  діяльності промислового підприємства :

  (3.12)

         В процесі апробації всі підкритерії оцінювалися за наступною шкалою: 0 – підприємство в своїй маркетинговій діяльності не використовує інструмент маркетингу, описаний даним підкритерієм; 1 – підприємство в своїй маркетинговій діяльності не повною мірою використовує інструмент маркетингу, описаний даним підкритерієм; 2 – підприємство в своїй маркетинговій діяльності повною мірою використовує інструмент маркетингу, описаний даним підкритерієм.

1. Рентабельність продажів. Рентабельність продажів є комплексною характеристикою питомої прибутковості на одну гривню виручки від реалізації продукції:

                           (3.13)

5. Імідж (марочний  капітал) підприємства. Зручною процедурою, що забезпечує достатню об'єктивність кількісної оцінки іміджу організації, є аналіз заявок на придбання продукції, на основі якого встановлюється частка повторних звернень клієнтів до товаровиробника.

У загальному вигляді іміджева складова конкурентоспроможності підприємства розраховується за формулою:

,  (3.14)

де  - обсяг повторних заявок у вартісному виразі;   - загальний обсяг реалізації.

6. Ефективність  менеджменту. Кількісною мірою ефективності управління підприємством є показник, що розраховується за формулою:

,     (3.15)

де – прибуток від реалізації продукції;

- власний капітал

Кількісна міра, що характеризує реальне положення підприємства в конкурентному середовищі, – частка ринку – виступає як висота піраміди, як оптимальний кількісний параметр.

Для розміреності даних методом  експертних оцінок визначимо отримані 6 критеріїв від 0 до 1 балу.

Обчислення об'єму піраміди характеризує реальний результат оцінки конкурентоспроможності підприємства, тобто величина цього параметра  визначає кількісну оцінку конкурентоспроможності. Оскільки підставу піраміди формують шість векторів-променів, що визначають внутрішню конкурентоспроможність підприємства, то її величину можна  визначити за формулою:

,  (3.16)

де  – площа підстави піраміди (багатокутника конкурентоспроможності продукції); – кут між векторами в багатокутнику (підставі), оскільки векторів в моделі шість, то кут буде рівний .

Кожен вектор в своєму граничному значенні є радіусом круга, відповідним  максимальному значенню (ідеальний  варіант) оцінного показника (рис.6.3). Використовуючи параметри внутрішньої конкурентоспроможності підприємства і результуючого параметра , перетворимо запропонований вираз, тоді кінцева формула оцінки конкурентоспроможності підприємства матиме наступний вигляд:

,   (3.17)

Де  – оцінка конкурентоспроможності промислового підприємства.

На базі розрахованих показників будуємо  модель оцінки конкурентоспроможності підприємства (рис. 1).

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1 — Графічна інтерпретація моделі оцінки конкурентоспроможності підприємства.

 

Дана модель показує, що найкраще розвиненими є показники фінансового  стану, конкурентоспроможності виробу, ефективності маркетингової діяльності та ефективності менеджменту. Проблемними  є такі місця: імідж компанії, тобто  маркетингова сфера тут не розвинена, та рентабельність продажів. Підприємству  потрібно обирати тай напрямок свого конкурентного розвитку, щоб якнайкраще застосувати вказані виграшні сторони.