Проблема повышения ефективности производства зерна

     Основними резервами збільшення виробництва зерна в аналізованому господарстві є ріст врожайності, розширення посівних площ за рахунок більш повного використання земель і недопущення загибелі посівів. У свою чергу резерв збільшення валової продукції за рахунок підвищення врожайності складається як результат ліквідації втрат при збиранні врожаю, недобору його за рахунок невиконання планів проведення удобрювання полів, агротехнічних заходів, посіву сортовими та регіональними насіннями, організаційно-технічних і економічних заходів.

     Високі  і стабільні врожаї озимої пшениці  значно залежать від попередника. Основні її вимоги  до попередників зводяться до того, щоб створити сприятливі умови для посіву. Найбільш сприятливі попередники для озимої пшениці є: зернобобові, багаторічні трави.

     Інтенсивні  сорти можуть реалізовувати свою потенційну врожайність при застосуванні прийомів оброблення, що відповідають біологічним особливостям і при створенні високого агротехнічного тла. Відзначимо, що маючи високий потенціал врожайності сорту озимої твердої пшениці, треба звернути увагу на те, що вона більш чуттєва до умов оброблення, чим  сорта м'якої.

     Висока  врожайність інтенсивних сортів озимої пшениці може бути реалізована  тільки на добре удобрених полях: норма внесення добрив повинна забезпечувати найбільш високий економічний ефект. Розробка питань оптимізації харчування рослин, що є найбільш важливим елементом інтенсивної технології, у залежності від попередника і сорту, дає можливість визначити роль і місце її у виробництві. Так, відомо, що ранньовесіння підгодівля посівів N₃₀ сприяє росту врожайності, а коренева підгодівля K₃₀ обумовлює високу якість зерна.

     Досвід  показує, що при наявності усіх видів  добрив доцільно вносити їх перед посівом.

     Раціональне використання добрив під озиму пшеницю  передбачає не тільки підвищення врожайності зерна, але і поліпшення його якості.

     Слід  зазначити, що правильно застосування добрив - один з найбільш діючих способів збільшення врожайності зернових культур і підвищення якості зерна. Але ефективність застосування добрив визначається культурою землеробства і для повної їх віддачі необхідно ретельно підходити до вибору прийомів оброблення даного сорту.

     Як  показують дослідження застосування добрив без застосування захисту рослин малоефективне. Добрива краще використовувати, якщо застосовується інтегрована система захисту: базагран 3 л/га, метафос 0,5 л/га, фундазол і тилт по 0,5 кг/га, ТУР 4 л/га на тлі добрив.                

     Результати  досліджень свідчать, що застосування добрив без захисту сприяють росту  врожайності озимої пшениці на 3-5,6 ц/га, захисту без добрив – на 4-5,7 ц/га, а загальний вплив дає збільшення врожайності на 14 - 16 ц/га.

     Таким чином, оптимальне застосування добрив і інтегрованої системи захисту дає значне збільшення врожайності.

     Дуже  велике значення має і виконання всього циклу технологічних робіт не тільки по кількості і якості, але й у встановлений термін. Зборку зернових культур варто проводити протягом 8-10 робочих днів, тому що запізнювання зі збиральними роботами спричиняє втрату до 30% вирощеного врожаю.

     Розглянемо    резерви    збільшення    виробництва    зерна   за    рахунок ліквідації втрат при збиранні врожаю в таблиці 3.1.

     Як  видно з таблиці 3.1, дотримання агротехнічних  термінів збирання дозволить підвищити  врожайність зернових культур і уникнути втрат в обсязі 168,7 ц, з яких 79,1 ц становить озима пшениця, ячмінь – 63,8 ц, а просо –25,8 ц.

     Ще  одним резервом збільшення валового збору зернових культур є зміна  структури сортового складу. 

     Таблиця 3.1

Визначення  резервів збільшення виробництва зерна за рахунок ліквідації втрат при збиранні врожаю

     Багато  людей міркує так: візьмемо новий  високоврожайний сорт і враз розв'яжемо  всі проблеми зерновиробництва. Такого не буває. Що більше позитивних властивостей має сорт, то більше він потребує витрат і знань для реалізації своїх потенційних можливостей. Ми ж сьогодні повністю знехтували технологіями вирощування майже всіх польових культур, а ячменю — найперше, бо його не вважають головною зерновою культурою держави, хоча в окремі роки неврожаю озимини саме ярий ячмінь був надійною підтримкою.

     Масові  порушення технологій вирощування  призвели до того, що головна зернова  культура нашої держави — пшениця  — стала часто "підводити" товаровиробників. То нема потрібної якості зерна, то нема ні якості, ні врожаю. А ячмінь, навіть за цих умов, дає гарантовані врожаї зі значно меншими витратами на вирощування, його вивозять за кордон за вищими цінами, він не створює проблем із якістю кормового зерна.

     І ось за порушених технологій —  нема ніякого значення, насінням якого  сорту сіяти — середній врожай все одно буде на рівні 20 ц зерна  з гектара. А от у разі застосування рекомендованих наукою технологій плюс сорт та плюс якісне насіння — врожаї можна чекати значно вищі.

В аналізованому  господарстві пропонується збільшення у структурі посівів сорту озимої пшениці Українка одеська та чудового сорту ярого ячменю Вакула. Останній занесено в Державний реєстр сортів рослин України в 2003 році з феноменальними показниками врожайності. Так от, передові господарства України якраз і зобов'язані високими показниками тому, що водночас із прогресивними технологіями вони використовують у своїх посівах кращі сорти зернових культур селекції Селекційно-генетичного інституту (Одеса) і сіють тільки високоякісним насінням.

     Таблиця 3.2

     Характеристика  сорту ярого ячменю Вакула

     Що  важливо високі врожаї можливі за дуже низьких норм висіву насіння ( 75 кг насіння на гектар ). Це стало можливим завдяки високій здатності сорту до кущіння та збереження крупності зерна.

     Сьогодні  сорт Вакула є основним у виробництві України і займає площу понад 1 млн. гектарів. І це всього за чотири роки після занесення його в Державний реєстр сортів рослин України. Такого темпу введення сорту у виробництво не мав жодний сорт будь-якої культури. На 2007 рік його занесли в Реєстр Росії і вивчають у всіх сусідніх країнах.

     Кращими й найпоширенішими у виробництві України є також інші сорти інституту: Сталкер, Галактик, Гетьман, Казковий. Усе більшої популярності набувають зовсім нові сорти — Геліос, Водограй та Командор.

     Розглянемо  збільшення валового збору зернових культур за рахунок зміни структури сортового складу і проаналізуємо дані в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

     Зміна валового збору зернових за рахунок зміни 

     сортового складу, 2007р.

     Розрахунки  показують, що зміна валового збору зернових за рахунок зміни сортового складу становить 387,3 ц за рахунок збільшення середньої врожайності 9,5 ц/га. А саме: при збільшенні частки посівів озимої пшениці «Українка одеська»  можливо збільшення середньої врожайності на 9,8 ц/га, що з площі 35,7 га складає 350,6 ц, а при збільшенні посівів ячменя сорту «Вакула»  приріст середньої врожайності складе 1,3 ц/га, а приріст валового збору з площі 28,5 га – 36,7 ц.

     Таким чином, дані заходи базуються на організаційно-технологічних заходах, не вимагають додаткових витрат і дозволяють підвищити врожайність зернових культур і збільшити валовий збір за рахунок використання наявних у господарстві резервів.

     Технологія  вирощування зернових культур –  як судовий процес: багатоступнева послідовна діяльність, яка позитивно закінчується тільки тоді , коли є фактові підтвердження дій. Одним із таких фактів, принаймні в технології, є аналіз ґрунтів. Він заощаджує власникові гроші й допомагає йому стати справжнім господарем, який до дрібниць знає своє господарство.

     Прогноз та планування врожаю напряму залежать і від родючості ґрунтів та доступності елементів живлення. Кожен сільгоспвиробник, фермер ставить собі завдання отримати певний урожай потрібної якості, бо тільки тоді вирощена продукція стає товаром. Так ось, проведення  агрохімічного  обстеження (аналізу ґрунтів) — це фундамент, на якому будується вся система удобрення. Якщо ми, наприклад, хочемо зібрати 36 центнерів озимої пшениці з гектара, то на формування врожаю піде певна кількість елементів. Частина їх є в ґрунті, а решту треба добавити добривами. Бо ґрунт ніколи не відповідає потребам рослини, якщо ми запрограмували високий уражай.

     Аналіз  ґрунту допомагає визначити: на які  елементи багатий ґрунт, яким ресурсом господар безплатно володіє. Тобто, наявність певної кількості елементів у ґрунті — це й є гроші, які можна використовувати. Тому саме аналіз ґрунту визначає кількість цих грошей. Знаючи, що має ґрунт і що потрібно рослині, господар менше витратить коштів на забезпечення цієї різниці добривами.

     Для правильного визначення кількості  елементів насамперед треба правильно  відібрати ґрунтові зразки в полі. Для цього є спеціальні методики. Правильний вибір методики залежить від конкретної культури, рельєфу поля тощо. Як правильно відібрати зразки, скільки їх має бути для точного визначення кількості елементів, можна дізнатися, подзвонивши в лабораторію, що робить ці аналізи. За правильно відібраних зразків максимально точним буде й аналіз ґрунту на цьому полі. Щоб не схибити, не слід набирати ґрунт для аналізу біля дороги, бо він не відповідатиме дійсності вже через 100 м углиб поля.