Проблема повышения ефективности производства зерна

 

     Дані  таблиці 2.9 свідчать про збільшення посівних площ під зерновими культурами за аналізований період; вони збільшилися на 17,3 гектарів. Це порозумівається тим, що в 2007 році господарство збільшило площу ріллі на 27,9 гектара, а також за рахунок збільшення питомої ваги зернових у структурі ріллі на 3,3%. У 2005 році просо не вирощувалося, але вже починаючи з 2006 року його питома вага в ріллі склала 16,1%, а до 2007року – 22,2%.

     Аналіз  стану виробництва зерна варто  продовжити аналізом динаміки врожайності зернових культур. 

      Таблиця 2.10

      Динаміка  врожайності зернових культур

 

     Аналіз  динаміки врожайності за 2005 - 2007 роки, свідчить про різке зниження врожайності всіх зернових культур, за винятком ярового ячменя, врожайність якого виросла на 3,4 ц/га. У середньому по зернових культурах врожайність знизилася на 9,4 ц/га. Причиною тому є несприятливі погодні умови.

       Так Схід України, порівняно з іншими її зонами та європейськими країнами, характеризується майже унікальними кліматичними умовами, де рослини озимої пшениці протягом усього вегетаційного періоду зазнають значного впливу холодних арктичних та теплих середземноморських повітряних мас. Для порівняння: різниця між максимальною температурою доби (денний час) і мінімальною (нічний час) досягає 2,5,..20°С у Східному Степу та 2,0...10,8°С у Південному Степу України восени та навесні.

Проаналізуємо, яким образом попередні два показники  вплинули на зміну валових зборів зерна за допомогою таблиці 2.11. Її дані свідчать про різке зниження валового збору зерна. Так валове виробництво зерна в 2007 році знизилося на 176,1 ц проти рівня 2005 року, але валовий збір ярового ячменю в 2007 році збільшився на 258,2 ц у порівнянні з 2005 роком. Найбільше відхилення спостерігається по озимим зерновим, значна частину посівних площ яких пропала через погані погодні умови.

            Таблиця 2.11

      Динаміка  обсягу і структури  валового збору

 
 

      На  величину валових зборів впливають  два фактори: посівні площі і  врожайність. Який з них і якою мірою вплинув на валовий збір зерна, проаналізуємо за допомогою методу ланцюгових підстановок у таблиці 2.12.

      Дані  таблиці 2.12 свідчать про те, що в 2007 році валовий збір озимої пшениці збільшився в порівнянні з 2006 роком на 773,2 центнер. Дана зміна відбулася за рахунок збільшення посівної площі на 28,1 гектарів, що обумовило зростання валового збору на 476,9 центнерів; за рахунок збільшення врожайності на 8,3 ц/га валовий збір озимої пшениці  збільшився на 296,3 центнер.

      Валовий збір ярового ячменя збільшився в 2007 році в порівнянні з 2006 роком на 597,4 центнер, але посівна площа залишилася практично незмінної (зменшилася на 0,2 га). Дана зміна відбулася за рахунок того, що збільшилася врожайність у 2007 році в порівнянні з 2006 роком на 21,1 центнер, і за рахунок цього валовий збір збільшився на 601,4 центнер.

Валовий збір проса  виріс у 2007 році в порівнянні з 2006 роком на 146,2 центнер.За рахунок збільшення посівної площі на 12,9 гектарів –  валовий збір збільшився на 312,2 центнер; але за рахунок зниження врожайності на 8,3 ц/га – валовий збір зменшився на 166 центнер.

2.4. Організація сівозмін  і основних трудових  процесів при ви-робництві зернових культур

     Добрий  урожай не той за який дають похвальні  листи, а той, що відкладається на рахунку господарства вагомим прибутком. Для цього необхідно слідувати виваженій стратегії, тактиці та алгоритму[38].

     Проблема  полягає в тому, що, не маючи чітких стратегії, тактики, алгоритму отримання зерна запланованої якості, ми вдаємося до ситуативних дій, які аж ніяк не можуть забезпечити успіх.

     Стратегія

      Ще  до сівби треба запланувати кількість  та якість майбутнього врожаю. Урожайність, яку  "потягне" господарство, розрахує агроном за технологічною картою: чим більше врожайність — то більшими будуть витрати на добрива та захист рослин. Необхідно віднайти ту врожайність і технологію, які задовольнили б вас не похвальною грамотою, а грошима.

     Сьогодні  в Україні немає великого попиту на перший та другий класи пшениці, проте є чітка та постійна потреба в третьому ; хоча куплять у вас із великою радістю і п'ятий, і шостий — тільки радітимете не ви). Таким чином планувати треба третій клас.

 

     

      Таблиця 2.12

      Аналіз  зміни валового  збору зернових культур

 

     Немає сенсу робити ставку на високобілкове  зерно, якщо ви плануєте використати його на:

     - кормові цілі;

     - насіннєвий матеріал;

     - розрахунки згідно з угодами,  які не передбачають високий  вміст у зерні білка.

     Тактика

     Визначитися, як досягти стратегічних цілей:

     - попередники; 

     - обробіток ґрунту;

     - строки способи сівби; 

     - сорти; протруйники; 

     - стимулятори; 

     - мінеральний режим (у т.ч. позакореневе  живлення);

     - мікроелементи; 

     - ретарданти;

     - захист рослин;

     - жнива; доробка зерна на токах; 

     - зберігання;

     - строки реалізації.

     Усі ці елементи технології вносяться до технологічної карти і бізнес-плану, плануються свої витати за періодами  та дотримуються технологічної дисципліни — тільки так можна йти вперед.

     При встановленні раціональної системи  сівозмін і структури посівних площ враховують багато факторів. Головна задача раціональної структури посівних площ – досягнення високої продуктивності ріллі, забезпечення виконання завдань із продажу сільськогосподарської продукції, виробництва потреб і високої рентабельності виробництва.

     При розробці раціональної структури посівних площ необхідно кращі площі ріллі відводити під найбільш коштовні, вигідні культури. Раціональна структура посівних площ:

     - з організаційної точки зору  забезпечує виробництво потребуючої кількості зерна, у необхідному для господарства асортименті;

     - з агротехнічної – розміщення  всіх культур по кращих попередниках  і можливості застосування передових  агротехнічних заходів;

     -  з економічної – найбільш продуктивне  використання ріллі основних засобів виробництва, робочої сили, виробництво найбільшої кількості продукції при найменших витратах праці і матеріально-грошових засобів.

     З цього випливає, що сівозміна належить до ефективних організаційно-економічних, технологічних і біологічних показників підвищення врожайності сільськогосподарських культур, поліпшення якості продукції, можливості застосування різних способів обробки ґрунту.