Проблема повышения ефективности производства зерна

 

     Аналізуючи  данні таблиці 2.4, слід зазначити те, що в 2007 році найбільшу питому вагу в загальній вартості основних засобів займали машини й устаткування – 52,76% на відміну від 2005 року, де найбільша питома вага приходиться на будинки і спорудження – 72,07%. Середньорічна вартість будинків і споруджень у 2007 році в порівнянні з 2005 роком зменшилася на 418,7 тис. грн. або на 47,59%; машини й устаткування збільшилася на 58,9 тис. грн. або на 34,29%; транспортних засобів збільшилося на 13,1 тис. грн. або на 11,79%; інструменти, прилади й інвентар збільшилися на 1,4 тис. грн. або на 1,21%, малоцінні необоротні матеріальні активи збільшилися на 0,4 тис. грн. або на 0,3%. Загалом, у 2007 році середньорічна вартість основних засобів склала 357,5 тис. грн., що на 344,9 тис. грн. менше середньорічної вартості основних засобів 2005 року.

     Далі визначимо економічний тип розвитку підприємства. Економічний тип розвитку – це поняття, яке відображує певне динамічне співвідношення між зміною у часі розміру авансованого капіталу та об’єму  виробництва валової продукції. В залежності від міри впливу кожного з названих факторів на приріст валової продукції розрізняють такі економічні типи розвитку підприємств:

• інтенсивний;
• екстенсивний;
• урівноважений;
• інтенсивно - екстенсивний;
• екстенсивно – інтенсивний.

Таблиця 2.5

Визначення  частки приросту продукції  за рахунок інтенсифікації виробництва

     По  розрахункам таблиці 2.5 можна зробити висновок, що МПП «Фірма «Максим» інтенсивного типу розвитку, бо отримує приріст продукції лише за рахунок підвищення ефективності використання авансованого капіталу.

     Спеціалізація господарства тісно зв'язана з  інтенсифікацією. З підвищенням рівня інтенсифікації в сільському господарстві з'явилася можливість робити колишню кількість продукції на меншій площі сільгоспугідь. Це дає більший економічний ефект.

     Інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва  називається процес додаткового  вкладення праці і капіталу на одиницю земельної площі. Її формами  є всі заходи, що супроводжуються збільшенням вкладень на одиницю земельної площі.

     Ефективність  інтенсифікації визначається кількістю  затрачуваного на одиницю площі  сільгоспугідь праці і капіталу.

     Для визначення ефективності використання ресурсного потенціалу, розрахуємо ряд показників (таблиця 2.6).

      Виділяють кілька факторів, що визначають рівень інтенсивності виробництва в господарстві: ціна продукції і ресурсів, якість ґрунту, клімат, розташування земельних ділянок. Основний зміст інтенсифікації полягає в забезпеченні росту збалансованості факторів і в усуненні їхнього дисбалансу.

     Дані  таблиці 2.6 свідчать про те, що господарство веде розширене відтворення. Так, за аналізований період зменшилася середньорічна  вартість основних засобів виробництва на 344,9 тис. грн., за рахунок оренди додаткових земельних паїв зросла площа сільськогосподарських угідь.

     Фондомісткість  в 2007 році порівняно з 2005 роком зменшилась на 1,34 грн., а фондоозброєність – на 14,9 грн.. Це свідчить про інтенсивний тип розвитку підприємства. Однак, за рахунок загибелі посівів зернових  

Таблиця 2.6

Аналіз  економічної ефективності  діяльності підприємства

 

культур збільшилися  витрати праці і засобів, а  в 2007 році в порівнянні з 2005 роком кількість працівників зменшилася на одну людину. По тим же причинам знижується економічна ефективність інтенсифікації.

     Фінансовий  стан підприємства – це економічна категорія, що відбиває фінансові відносини суб'єкта ринку і його здатність фінансувати свою діяльність за станом на визначену дату.

     До  основних показників фінансового стану  підприємства відносяться показники  фінансової стійкості і платоспроможності  підприємства.

     Фінансову стійкість характеризують коефіцієнти  автономії й обов'язковості, а платоспроможність – коефіцієнти загальної й абсолютної ліквідності.

     Використовуючи  дані бухгалтерських балансів аналізованого  господарства, визначимо вищевказані показники в динаміці за  2005-2007 роки   (таблиця 2.7).

     Розраховані показники платоспроможності свідчать, що хоч коефіцієнт загальної ліквідності зменшився з 18,1 у 2005 році до 6,0 у 2007 році, але все рівно підприємство є привабливим для потенційних кредиторів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності в 2007 році досяг критичного значення (0,2), тобто зменшився в порівнянні з 2005 роком на 2,6. Коефіцієнт автономії зменшується, але все рівно він свідчить про високу фінансову незалежність господарства, тобто власний капітал у валюті балансу складає 83,0% в 2007 році (при нормативі в 50,0%). Коефіцієнт маневреності, який вказує на частку власного капіталу котра знаходиться в обігу, виріс на 0,1 порівняно з 2005 роком.

     У 2007 році всі показники рентабельності зменшилися за рахунок збитковості виробництва пшениці, але в цілому по господарству показники фінансового стану гарні, що свідчить про стійке фінансове становище. Таким чином, фінансовий стан підприємства знаходиться на задовільному рівні. 
 

       Таблиця 2.7

       Аналіз  показників фінансового стану господарства

 
 
 

2.2. Місце і значення виробництва зерна в економіці господарства

      Зернове виробництво є ключовою галуззю  агропромислового комплексу України, де виробляється один з найважливіших базових харчових продуктів гарантування продовольчої безпеки країни. Тому дуже важливим є регулювання виробництва зерна не тільки на рівні держави, але і на рівні кожного підприємства.

      В умовах ринкової економіки зростає  відповідальність територіально-адміністративних одиниць за забезпечення продукцією сільського господарства населення області, тому виробництво зерна має регіональний характер.

      Про значення виробництва зерна в  економіці господарства можна судити по показниках, приведеним у таблиці 2.8.

      Дані  таблиці 2.8 свідчать про велике значення виробництва зерна в економіці господарства, хоча в зв'язку з поганими погодними умовами 2007 року абсолютно всі показники дуже знизилися, за рахунок вимерзання 12 гектарів озимих зернових (пшениці).

      При виробництві зерна задіяна значна частина ресурсного потенціалу господарства. Так, земельні ресурси використовувалися при виробництві зерна від 29,5% у 2005 році до 32,8% у 2007 році, трудові ресурси від 10,3% у 2005 році до 9,7% у 2007 році. Основні засоби виробництва при виробництві зерна використовувалися більш інтенсивніше від 16,8% у 2005 році до 15,4% у 2007 році; їхня питома вага у витратах на зміст основних засобів по рослинництву зменшилася на 1,4%.

      Так, питома вага прибутку від реалізації зерна в цілому по господарству коливається від 22,6% у 2005 році до -7,5 % у 2007 році, а по рослинництву ще вагоміше – від 22,1% у 2005 році до -10,3% у 2007 році. 
 
 

Таблиця 2.8

      Значення  виробництва зерна  в економіці господарства

 

      Усе це свідчить про велике значення виробництва  зерна в економіці господарства. Отже, підвищивши економічну ефективність виробництва зерна, можна значно підняти економіку господарства в цілому. Але через те, що в 2007 році виробництво зерна було збитковим, необхідно рішучим образом підвищувати ефективність виробництва даних культур. 

     2.3. Сучасний стан виробництва зерна

      У розділі 2.2. було відзначено, що виробництво  зерна в господарстві займає ведуче місце в економіці галузі рослинництва і господарства в цілому.

      З метою вишукування резервів по підвищенню економічної ефективності виробництва зерна необхідно проаналізувати сучасний стан виробництва зерна. Аналіз варто почати з розмірів посівних площ зернових культур та їхньої структури. 

      Таблиця 2.9

      Динаміка  розмірів і структури  посівних площ зернових культур