Лекции по "Менеджменту"

    Наступним способом виправлення помилок є  спосiб «червоне сторно». За цим способом неправильний бухгалтерський запис роблять             повторно у тiй самiй кореспонденцiї рахункiв i сумi, що й помилковий запис, але червоним кольором (червоний колiр в облiку означає вiд’ємне число). Повторно записанi червоним чорнилом цифри анулюють попереднi помилковi записи. Одночасно звичайним чорнилом роблять iнший запис iз зазначенням правильної проводки  i суми. У випадку вiдсутностi червоного чорнила помилкова сума обводиться рамкою. Наприклад, витрати менеджера цеху основного виробництва у вiдрядженнi були вiдображенi в облiку проводкою

    Дт. рах. 92 “Адміністративні витрати”

    Кт. рах. 372 “Розрахунки з підзвітними  особами”            800 грн. 

    Після виявлення помилки у правильності напрямку (рахунку) списання (віднесення) витрат, було складено бухгалтерську довідку і виправлено помилку такими  записами:

    Дт. рах. 92 “Адміністративні витрати”

    Кт. рах. 372 “Розрахунки з підзвітними  особами”            800   грн.

    Дт. рах. 91 “Загальновиробничі  витрати”

    Кт. рах. 372 “Розрахунки з підзвітними  особами”             800 грн.

    Спосiб  «додаткової проводки» застосовують у тому випадку, коли бухгалтерську  проводку складено правильно, але сума менша нiж мала б бути фактично. Виправляють таку помилку додатковою проводкою на суму рiзницi мiж правильною i помилковою (заниженою) сумою.

    Так, вiдповiдно до вимоги на потреби ремонту  кабiнетiв бухгалтерiї вiдпущено  зi складу 50 рулонiв паперових шпалер на суму 500 грн. В облiку було зроблено  проводку:

    Дт. рах. 92 “Загальновиробничi витрати”

    Кт. рах.  209 “Iншi матерiали”                                          500 грн.

    Пiзнiше було виявлено, що  у вартості шпалер не були врахованi транспортнозаготiвельнi витрати, i їх справжня вартiсть становила 10.80 грн. за 1 рулон, або 540 грн. за  50 рулонiв. Допущену помилку на суму 40 грн., було виправлено таким  записом:

    Дт. рах. 92 “Загальновиробничi витрати”

    Кт. рах.  209 “Iншi матерiали”                                           40 грн.

    Пiдставою  для додаткового запису стали  довiдка бухгалтерiї  i розрахунок рiзницi.

    В економічній літературі має місце опис методу виправленняпомилок шляхом так званих “зворотних проводок”. Цей метод використовують досить рідко, тому що iнколи зворотна проводка не має чіткого економічного змісту, або робить його зовсім парадоксальним.

    В цілому ж розглянуті методи виправлення помилок сприяють процесу забезпечення точності у нагромадженні інформації. 
 

 

     Тема 4. ПРИНЦИПИ  ОБЛІКУ ГОСПОДАРСЬКИХ ПРОЦЕСІВ 

4.1.Господарські процеси, що відображаються у системі обліку. 

4.2.Облік процесу створення підприємства.

4.3.Облік процесу придбання засобів і предметів праці.

4.4.Облік процесу виробництва та формування собівартості продукції.

4.5.Облік процесу продажу (реалізації) та формування результатів діяльності. 

   4.1.  Господарські процеси, що відображаються в  системі бухгалтерського обліку 

      Головними процесами діяльності  підприємств є процеси: придбання  і використання засобів та  предметів праці, виробництва  та формування собівартості продукції,  продажу (реалізації) та визначення  результатів діяльності. Акцентує увагу на цих процесах, як основних, і економічна теорія. Розгляд зазначених процесів не дає повного висвітлення кругообороту засобів підприємств. Зокрема в основу діяльності будь-якого виробничого підприємства покладено використання робочої сили і засобів праці, а визначення результатів діяльності і, як наслідок, використання прибутку є завершальною стадією кругообороту. Таким чином, виникає необхідність розгляду бухгалтерського обліку  оплати праці, використання засобів праці, а також порядок  акумуляції і використання  прибутку. Не менш важливими, але своєрідними є процеси створення і ліквідації підприємства та інші. 

    4.2.  Облік процесу створення підприємства 

    Щоб здійснити облік того чи іншого процесу  необхідно чітко уявити його економічну природу, мету і значення для управління  підприємством.

    Першочерговим завданням процесу створення  підприємства  є визначення напрямків  його діяльності, контингенту засновників, форми власності. Наступним кроком є підготовка установчих документів – статуту підприємства, установчого договору,  протоколу зборів засновників, де зафіксовано розміри внесків до статутного капіталу, танамір реєстрації підприємства як юридичної особи. Ці та низка інших документів подають в органи місцевої влади на реєстрацію.

    У той час, коли засновницькі документи перебувають на реєстрації, особа на яку засновницькими зборами покладено обов’язки щодо організації обліку внесків засновників, складає вступний баланс. Підставою для складання балансу є два окремих описи (списки).У першому реєструють внески засновників до статутного капіталу, в другому – зазначають зобов’язання учасників за невнесеними  у повному  розмірі внесками.

    З моменту реєстрації підприємства розпочинається ведення бухгалтерського обліку. Перш за все на суму відображеного  в статуті або, іншими словами, оголошеного  капіталу робиться бухгалтерська проводка:

    Д. рах. 46 “Неоплачений капітал”

    К. рах. 40 “Статутний капітал”

    Наступним кроком є організація аналітичного обліку засновників. На кожного із засновників  відкривають окрему картку – рахунок до рахунків 40 “Статутний капітал” і 46 “Неоплачений капітал”.

      У процесі формування статутного  капіталу засновники можуть вносити  свою частку не тільки грошовими  коштами, а й матеріальними  цінностями. Наприклад, якщо засновники  внесли основні засоби,  виробничі запаси, готівку в касу або на рахунок у банк, бухгалтер  на підставі належним чином оформлених  первинних документів про передачу на користь підприємства (товариства) майна чи грошових коштів робить записи:

      Дт. рах. 10 “Основні засоби”

      Дт. рах. 20 “Виробничі запаси”

      Дт. рах. 30 «Каса»

      Дт. рах. 31 “Рахунки в банках”  та ін.

      Кт. рах. 46 «Неоплачений капітал»

    Ці  та інші бухгалтерські проводки бухгалтер  відображає у регістрах, ведення  яких передбачено в наказі про  облікову політику підприємства.  

    4.3.  Облік процесу придбання засобів і предметів праці 

    З позицій виробничого підприємства процес придбання – це здійснення низки договірних і розрахункових  операцій, спрямованих на забезпечення його господарської діяльності необхідними  як засобами, так і предметами праці. З теми 2   знаємо, що до засобів праці в першу чергу відносять основні засоби – будівлі, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби тощо. Іншими словами, це робоча (діюча, активна) частина необоротних активів підприємства, що використовуються протягом багатьох  операційних циклів  у яких  тривалість кожного  більша одного року.

    У свою чергу, оборотні засоби, зокрема  предмети праці, це надзвичайно велика номенклатура матеріалів, палива, запасних частин тощо. Таким чином,   за допомогою засобів праці людина в особі робітника безпосередньо впливає на предмети праці,  поєднуючи властивості засобів і предметів у єдине ціле, якому дано назву процесу виробництва.

    Отже, не викликає сумніву те, що діяльність підприємства спрямована на  виготовлення продукції і її реалізації здійснюватись  без необхідного обладнання і  устаткування розміщених у виробничих цехах, без матеріалів, з яких готова продукція виготовляється і інших важливих факторів, що забезпечують функціонування виробництва,  не можлива. 
 

      Облік процесу  придбання основних  засобів 

    Важливішої  складової у діяльності будь-якого  підприємства, ніж основні засоби, немає. Без будівель виробничих цехів  з відповідними машинами, механізмами, обладнанням, приладами, інструментами функціонування  виробничого процесу, а отже, виготовлення продукції неможливе.  Незважаючи на те, що переважна більшість основних засобів поставляється на підприємство в процесі його будівництва або заснування, у їх складі постійно відбуваються зміни. Частина або окремі засоби вибувають з експлуатації у зв’язку з їх реалізацією, повним моральним чи фізичним зносом, передачі дочірнім підприємствам тощо. З цих та інших причин у підприємства виникає необхідність заміни вибулих основних засобів новими,  досконалішими і продуктивнішими. Такий процес називається процесом придбання основних засобів, а у ширшому розумінні,  що виходить за  межі виробництва і стосується діяльності      підприємства  в цілому, – процесом придбання необоротних активів.

    Якщо  з метою контролю за рухом всередині  підприємства від моменту придбання  до моменту реалізації або ліквідації (вибуття) того чи іншого об’єкта що належить до основних засобів, йому присвоюють окремий інвентарний номер, то для відображення у бухгалтерському обліку основні засоби повинні відповідно оцінюватись.

    Надходження на підприємство придбаних  основних засобів і їх рух у процесі  експлуатації вимагають належно  організованого обліку. Для синтетичного обліку основних засобів Планом рахунків передбачений  однойменний рахунок 10 «Основні засоби». Аналітичний облік основних засобів здійснюється в розрізі кожного об’єкта зокрема або групи однотипних і однойменних об’єктів шляхом ведення індивідуальних інвентарних карток.

    Оприбутковані на підприємстві основні засоби відображають такими бухгалтерськими записами (проводками):

    1. Дебет   рах. 10 “Основні засоби” 

        Кредит рах. 40 “Статутний капітал”

- якщо основні засоби внесені  приватною особою – власником приватного підприємства в момент його створення як внесок до статутного капіталу.

    2.  Дебет  рах. 10 “Основні засоби” 

         Кредит рах. 46 «Неоплачений капітал»

- якщо основні засоби внесені колективом власників (засновників) у вигляді внеску до статутного капіталу.

    3. Дебет  рах.  10 “Основні засоби”

         Кредит рах. 63 “Розрахунки з постачальниками  та підрядниками” 

- оприбутковані основні засоби не вимагають додаткових витрат на монтажні і пусконалагоджувальні роботи.

    4. У випадках придбання основних  засобів що потребують монтажних, і пусконалагоджувальних робіт,  вартість яких збільшить цінупридбаних об’єктів, робляться такі бухгалтерські проводки:

    Дебет   рах. 15 “Капітальні інвестиції” 

Кредит  рах. 20 “Виробничі запаси” – сума використаних  матеріальних цінностей;   

    Дебет  рах. 15 “Капітальні інвестиції” 

Кредит  рах. 66 “Розрахунки з оплати праці” – сума нарахованої заробітної плати  за монтажнопускові роботи;

    Дебет  рах. 15 “Капітальні інвестиції” 

Кредит  рах. 65 “Розрахунки зі страхування” – сума відрахувань органам соціального страхування з нарахованої  заробітної плати.

    Після закінчення монтажних, пусконалагоджувальних  та інших робіт основні засоби приймаються в експлуатацію за ціною, яка сформувалась на дебеті рах. 15 “Капітальні  інвестиції,” на що складається відповідний документ, назва якому “Акт приймання передачі основних засобів”, а в бухгалтерському обліку – на підставі вищезгаданого акта робиться бухгалтерський запис:

    Дебет рах.  10 “Основні засоби”

Кредит  рах. 15 “Капітальні інвестиції”  –  рахунок, стосовно  даного