Лекции по "Менеджменту"

Тема 1. ОБЛІК ЯК СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ 

1.1. Виникнення та еволюція господарського (економічного) обліку.

1.2. Значення обліку в системі управління.

1.3. Види обліку та їх взаємозвязок.

1.4. Користувачі інформації  бухгалтерського обліку.

1.5. Облікові вимірники. 

         1.1.  Виникнення та еволюція господарського  (економічного) обліку 

      Облік відображає господарську або економічну діяльність людського суспільства.  Виник облік у процесі матеріального виробництва, на певній стадії  розвитку людства. Розвиток суспільного виробництва і його похідної – господарської діяльності – сприяли поширенню обліку.

    Історія виникнення обліку, його розвитку і  становлення сягає тисячоліть. Археологічні знахідки у вигляді глиняних пластинок,  дощечок, покритих воском, засвідчують про спроби використання обліку на територіях Вавілону,  Греції, Риму ще  до нашої ери. Перші письмові дані про господарський облік сягають ХV ст. До цього періоду відносять і  згадки про так звану подвійну бухгалтерію (1458 р. Бенедетто Котрулі у книзі “Про торгівлю і досконального купця”). У Київській Русі перші дані про облік як практичну діяльність  відносяться до ХІ сторіччя.

    На  ранніх стадіях розвитку суспільства  облік виробництва і торгівлі здійснювався шляхом ведення відносно простих  облікових  книг. Ускладнення процесів виробництва  та розширення торгівлі  поставили перед обліком нові вимоги. Саме ці фактори вплинули на  формування  пізніше бухгалтерського обліку, в фундамент назви якого закладено німецькі слова buch – книга та halten – тримати. Характерною рисою цього обліку була складна уже на той час система методів і прийомів його ведення. З розвитком суспільства розвивався й удосконалювався бухгалтерський облік, що став невід’ємною складовою господарської діяльності.  Сьогодні застосування бухгалтерського обліку є обов`язковою умовою діяльності усіх господарюючих суб`єктів.  Облік забезпечує опис  господарських процесів, що відбуваються на підприємстві, стан і використання як матеріальних, так і грошових ресурсів,  розрахункових взаємовідносин з  працівниками, бюджетом, постачальниками, банком тощо. Нагромаджена за таким описом інформація потрібна :

- для  апарату управління, щоб  регулювати розвиток підприємства;

- для зовнішніх користувачів – інвесторів, постачальників, банків, контролюючих служб;

- засновників і власників підприємств. 

    1.2.  Значення обліку  в системі управління

     

    Здійснювати процес управління чи керувати ним  неможливо без своєчасного отримання  керівником (менеджером) інформації, необхідної для прийняття того чи іншого рішення, причому рішення оптимального, підставою для прийняття якого є достовірна інформація.

    Розвиток  ринкових відносин в Україні зумовив  зростання потреби в обліковій  інформації, необхідній для управління підприємством. Зазначимо, що інформація, яка використовується в управлінні повинна бути різнобічною, багаторівневою, оперативною тощо. Вона  стікається з різних напрямків, але основним джерелом необхідної  для управління інформації є система  обліку,  котра нагромаджує і систематизує дані про хід господарської діяльності  підприємства та результати від  цієї діяльності.  Поряд з цим, сучасний стан організації обліку й опрацювання інформації, ним нагромадженої, за допомогою  ПЕОМ  сприяв створенню потужного інструменту, що забезпечує усі ланки апарату управління інформацією про стан об`єкту управління. 

1.3. Види обліку та  їх взаємозв`язок 

    Широка  полеміка ведеться між вченими економістами з питань трактування  бухгалтерського, фінансового, управлінського, господарського обліку та обліку, як такого взагалі В економічній літературі прийнято господарський облік  підрозділяти на три види. Це, зокрема,  оперативний облік, статистичний і бухгалтерський.  Переліченим видам обліку характерна властивість  нагромаджувати певну, характерну кожному зокрема, інформацію і  передавати її за напрямками споживання для  використання в управлінні господарськими процесами.

    Так, оперативному обліку властиві  функції  і методи,  що випливають з його назви. Акумульована ним інформація не охоплює весь процес господарської діяльності, а лише окремі його найважливіші складові, проте вона  оперативна,  в переважній більшості випадків бездокументальна тобто передана каналами різних засобів зв`язку (телефон, радіо, компютерні мережі і т. п.) і може бути оперативно використана для прийняття конкретних рішень. Оперативний облік забезпечує інформацією керівників різного рівня управління  підприємством про стан використання  обладнання і робочої сили, про хід виконання виробничої програми щодо випуску продукції і її реалізації, про виконання умов договорів постачання  запасів та  продажу виготовленої продукції і т. п. У переважній більшості випадків акумульована оперативним обліком інформація вимірюється натуральними і трудовими вимірниками.

    Статистичному обліку властиві  функції вивчення й узагальнення інформації пронайбільш масові і суспільно-економічні явища і процеси, в основі яких лежить масовість і масштабність. Це,  наприклад, проведення різного роду опитувань серед населення, переписи  населення,  вивчення й узагальнення даних про народжуваність і смертність,  збір та узагальнення інформації про стан весняних польових робіт, стан збирання урожаю і т. п. Для нагромадження й узагальнення інформації статистичний облік залежно від змісту досліджуваного об`єкту використовує у рівній мірі натуральні, трудові та  грошовий вимірники, а також показники як оперативного, так і бухгалтерського обліку.

      Бухгалтерський облік – це  обов`язковий облік, котрий організовується  і  ведеться на території  України всіма господарюючими субєктами відповідно до правил і вимог обумовлених, різного роду державними нормативними документами (законами, положеннями, інструкціями тощо).

    Бухгалтерський  облік забезпечує усі рівні управлінської  ієрархії інформацією про стан об’єкта  управління, це своєрідна інформаційна система господарських процесів, матеріальних, трудових  і грошових потоків, понесених витрат діяльності, формування собівартості та фінансових результатів (прибутку, збитків).

    В умовах сьогодення в Україні вжито  низку заходів у напрямку  наближення національного бухгалтерського обліку до рівня міжнародних вимог. Першим і важливим кроком у цьому напрямку було прийняття у 1999 р. Закону  “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Протягом наступних трьох років Міністерством фінансів України  затверджено 27 національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. З огляду на ці важливі нормативні документи бухгалтерський облік розглядається як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання і передачі інформації про господарську діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

    У бухгалтерському обліку, як і в  оперативному та статистичному,  застосовуються  натуральні, трудові та грошовий вимірники,  але особлива роль належить грошовому (вартісному) вимірнику, тому що за його допомогою досягають ступеня узагальненості змісту бухгалтерського обліку. З цієї причини прийнято виражати у грошовому вимірнику  всі обєкти бухгалтерського обліку, навіть в тих випадках, коли їх можна виміряти натуральними і трудовими вимірниками.

    У свою чергу, бухгалтерський облік поділяється  на фінансовий облік і управлінський.

    Фінансовий  облік властивий усім підприємствам, організаціям і установам. Він зобов`язаний забезпечувати повне і достовірне відображення господарської діяльності за  той чи інший звітний період, а також стан фінансової звітності. Порядок організації і ведення фінансового обліку та звітності в Україні регулюється відповідною нормативно–правовою базою. Дані фінансового обліку і звітності використовуються  внутрішніми та зовнішніми  користувачами.

    Управлінський облік підприємства організовують  з метою забезпечення власних  потреб в інформації  структур усіх рівнів управління господарюючої структури  і  належить їй на правах повністю конфідеційної інформації.  

1.4. Користувачі інформації  бухгалтерського  обліку 

    Якщо  вести мову про користувачів бухгалтерською інформацією, то  в умовах сьогодення це всі учасники ринкового механізму, це підприємці та податківці, менеджери і працівники контролюючих органів,  інвестори та банкіри, безпосередні працівники підприємств і установ тощо. Спектр користувачів  дуже широкий, що привело до класифікації їх  на зовнішні і внутрішні.  

1.5. Облікові вимірники 

    Діяльність  підприємства супроводжується різноманітними за характером і економічним змістом господарськими операціями (фактами). Це рух матеріалів, їх складування у місцях зберігання, подача  у виробництво. Технологічний процес вимагає певного набору верстатного парку і устаткування, залучення до виробництва робітників. Отримана в процесі виробництва готова продукція надходить на склад, з якого транспортується до споживача (покупця). Усі  ці  операції можна спостерігати, ними необхідно управляти. Але для цього їх необхідно виміряти. Отже, необхідна певна система вимірників.Є три види вимірників:

- натуральні – тонни, кілограми, метри, дециметри,  літри  і т. д.;

- трудові – людино-години, людино-дні  відпрацьованого часу;

- грошові.

    Натуральні  вимірники використовуються в обліку з метою відображення  однорідних об`єктів і виражаються через підрахунок  у штуках,  зважуванням  у кілограмах, тоннах тощо, через вимірювання – у сантиметрах, метрах, кілометрах, через об`ємні вимірники – метри кубічні, літри тощо. Найчастіше натуральними вимірниками  користуються для обліку  наявності та руху матеріальних цінностей ( засобів праці, предметів праці).

    Трудовий  вимірник  необхідний для обліку витрат праці і виражається через  кількість витраченого  робочого часу у  хвилинах, годинах,  днях.

    Наприклад, за допмогою трудового вимірника одержують інформацію про  продуктивність праці, визначають заробітну плату  і т. д.

    Грошовий  вимірник  використовується для  обчислення і відображення господарських явищ у вартісному вигляді – гривнях, копійках. Він тісно пов’язаний з натуральним і трудовим вимірниками, через що і є узагальнюючим. При необхідності грошовий вимірник поєднують з натуральним чи трудовим.

    Отже,  використання в обліку у взаємозв’язку  трьох видів облікових вимірників забезпечує повне і різнобічне відображення обліковуваних об’єктів, дає узагальнені показники як за підрозділами, так і за господарством в цілому. 
 

 

Тема  2.  КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ОБЛВКУ 
 

2.1. Визначення змісту предмета бухгалтерського обліку.

      2.2. Основне рівняння фінансового обліку

2.3. Елементи системи фінансового обліку.

2.4. Класифікація активів і пасивів підприємства.

2.5. Факти господарської діяльності : поняття, класифікація та критерії поділу

2.6. Спостереження за фактами та їх фіксування 
 

    2.1. Визначення змісту предмета бухгалтерського обліку 

    Бухгалтерський  облік як і інші економічні науки  має свій предмет, метод і відповідну мету.

    Поняття предмета можна трактувати у певній послідовності -  від простого до складного.  Таким чином, предмет  це те,  на що хтось або щось спрямовує свою діяльність.

    Дія на предмет, якщо вона походить з боку людини і має  певну цілеспрямованість, може здійснюватись з метою пізнання і вивчення предмета,  фізичної дії  на нього тощо.

    Перед тим як повести мову про предмет  бухгалтерського обліку, згадаємо, що облік бухгалтерський – це упорядкована система збирання, реєстрації та узагальнення інформації щодо діяльності підприємства, його майнового стану виконання зобов`язань і їх руху. Отже, предмет бухгалтерського обліку з позицій широкого розуміння цього слова – це поняття про всю господарську діяльність, відображену ним. Якщо врахувати, що сферою найбільш широкого застосування обліку є виробниче підприємство, то саме його виробнича діяльність і буде предметом бухгалтерського обліку.