Бенчмаркінг як метод обґрунтування управлінських рішень в умовах застосування інноваційної моделі менеджменту

• відповідно до питомої ваги планової суми витрат на технічне обслуговування й ремонт у загальній сумі планової собівартості окремих видів перевезень (робіт, послуг);
• виходячи з питомої ваги даного виду перевезень (робіт, послуг) у структурі доходів підприємства;
• виходячи із планової трудомісткості ремонтних робіт.

     Навігаційні витрати включаються безпосередньо  у витрати на здійснення конкретних видів перевезень. Витрати включаються безпосередньо в собівартість того виду перевезень, під час якого вони мали місце. Якщо ці витрати неможливо прямо віднести до певного виду перевезень, їх розподіляють пропорційно обсягу перевезень. Фактична сума загальновиробничих витрат щомісяця розподіляється між:

• основним виробництвом з подальшим розподілом між видами перевезень;
• допоміжним виробництвом у частині робіт, призначених для потреб власного капітального будівництва, непромислових господарств, а також для реалізації;
• обслуговуючими виробництвами;
• капітальним будівництвом, яке ведеться господарським способом.

     Залежно від видів виконуваних перевезень (робіт, послуг), технічного оснащення спонукуваного складу й інших умов загальновиробничі витрати, віднесені до основного виробництва, розподіляються між окремими видами перевезень по одному з таких методів:

• пропорційно заробітній платі основних працівників;
• відповідно до питомої ваги планової суми загальногосподарських витрат у загальній сумі планової собівартості окремих видів перевезень;
• на 1 гривню фактичних доходів по окремих видах перевезень;
• пропорційно сумі витрат по інших калькуляційних статтях.

     Собівартість  робіт і послуг допоміжного виробництва  планується й ураховується по номенклатурі статей калькуляції, установленої для відповідних областей народного господарства. Собівартість робіт і послуг, які надаються одними допоміжними підрозділами іншим, а також основному виробництву, визначається виходячи з фактичної суми витрат. Собівартість робіт і послуг, які виконуються виробничими підрозділами для власних потреб, визначається виходячи із прямих витрат. У зведеному обліку витрати групуються по видах перевезень, структурними підрозділами тощо. Зведений облік витрат на виробництво здійснюється на основі узагальнених даних, отриманих у результаті обробки первинної документації. Зведений облік забезпечує виділення в собівартості перевезень витрат окремих структурних підрозділів. Дані зведеного обліку використовуються під час складання калькуляції фактичної собівартості [35]. Собівартість реалізованих послуг в 2010 р. склала 86485,2 тис. грн. (табл. 2.6).

     Ріст  собівартості реалізованої продукції  щодо запланованого значення відбувся за рахунок росту витрат, пов’язаних з потребами виробництва й ростом обсягів вантажоперевезення в 2010 р. 

     Таблиця 2.6 – Структура собівартості реалізованих послуг, тис. грн

     Основними елементами, що становлять собівартість реалізованих послуг, є витрати на заробітну плату, соціальні відрахування, амортизаційні відрахування та інші витрати.

     Фінансові результати діяльності в 2010р. представлені в табл. 2.7. 

     Таблиця 2.7 – Фінансові результати діяльності в 2010р., тис. грн.

     Рентабельність  від реалізації в 2010 р. склала 0,35%, виробнича рентабельність 0,48%, що обумовлене ростом витрат на виробництво [35].

     Власним джерелом фінансування підприємства є  прибуток і амортизаційний відрахування. Прибуток порту розподіляється в такий спосіб: у першу чергу вноситься плата в бюджет, а також сплачують відсотки за банківський кредит (якщо такий є). частина, що залишився, прибутки використовується на фінансування приросту власних засобів, покриття збитків від експлуатації житлово-комунального господарства, витрат на зміст культурно-побутових установ й ін. Зовнішніми джерелами фінансування є кредити банків, заборгованість за товари, роботи, послуги, зобов’язання по отриманих авансах. Лізинг і факторинг на підприємстві в останні роки не практикується.

     Регулювання оплати праці на підприємстві здійснюється на основі угод, при висновку яких адміністрація  порту обмовляє:

• мінімальні розміри тарифної ставки по основних категоріях працівників і порядок їх перегляду в період дії угоди;
• мінімальні гарантії оплати праці;
• мінімальні доплати й надбавки;
• основні норми й нормативи трудових витрат для нормування праці;
• порядок і розміри виплати винагород за підсумками роботи за рік;
• умови й розміри соціальних виплат і пільг.

     На  підприємстві застосовуються як відрядна, так і погодинна форми оплати праці.

     Оплата  праці керівників (крім начальника порту), фахівців і службовців проводиться  по почасово-преміальній системі, включає  місячні посадові оклади (ставки), установлені  штатним розкладом і премії, установлені положенням про оплату праці, а також доплати, установлені колективним договором.

     Оплата  праці начальника порту проводиться  на підставі контракту.

     Оплата  праці робочих порту проводиться  по тарифних ставках, установленим штатним  розкладом нормами, що діють, праці, преміями, установленими положенням про оплату праці й доплатами, установленими колективним договором.

     Працівникам соціальної сфери й плавскладу проводиться  оплата по окладах, інших працівниках – по окладах і тарифним ставкам, так само з урахуванням премій і доплат. Виплати персональних надбавок відміняються наказом начальника порту у випадках несвоєчасного виконання завданні, погіршення якості роботи, а також відсутності фінансових можливостей у порту.

     Працівники  можуть бути премійовані за виконання особливо важливих виробничих завдань, до яких ставляться:

• розробка й впровадження нових форм організації праці й виробництва, преміювання, спрямованих на зниження трудомісткості, собівартості, підвищення продуктивності праці тощо, якщо їх розробка й впровадження не передбачалися планом і за дострокову розробку й впровадження цих форм, якщо це передбачалося планом;
• досягнення високої продуктивності на переробці окремих вантажів;
• прояв ініціативи й дії, у результаті яких отриманий додатковий прибуток або дохід;
• дострокова обробка транспортних засобів;
• дострокове виконання ремонтних робіт;
• виконання особливо термінових одноразових продуктивних доручень;
• освоєння прогресивних технологій;
• економія засобів на судноремонті;
• виконання індивідуальних норм виробітку докерами-механізаторами.

     Також до спеціальної системи преміювання  ставиться преміювання працівників  за економію матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), яке проводиться з метою посилення матеріальної зацікавленості працівників у даній економії при наявності нормативних витрат ПЕР. Преміюються працівники, безпосередньо, що зробили конкретний внесок у справу ресурсозбереження.

     Загальна  сума премії виплачується одному працівникові відповідно до Положення про оплату праці, максимальними розмірами не обмежується, однак сума премії одного фахівця не може перевищувати середнього розміру премії на один робітника із числа, що одержують премії за даний обліковий період.

     Премії  за економію конкретних видів матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів виплачуються на основі особових рахунків, як колективних, так і індивідуальних. Сума економії матеріальних ресурсів, отримана у звітному періоді, зменшується на суму, допущеного в попередньому періоді календарного року перевитрати по тому ж виду матеріальних ресурсів, але не більше ніж на 50% (табл. 2.8).

     Заборгованості  по виплаті заробітної плати на підприємстві немає.

     Таким чином, порт проводить регулювання  оплати праці, активно виплачує додаткову  заробітну плату, робить оплату точно  в строк.

     Згідно  табл. 2.8, Фонд оплати праці (ФОП) в 2010 р. становив 34162 тис. грн., з яких найбільша питома вага (49,13%) займає фонд основної заробітної плати, небагато менше (42,5%) – фонд додаткової заробітної плати, невелику частку в складі ФОТ становлять заохочувальні й компенсаційні виплати (8,37%). 

     Таблиця 2.8 – Фонд оплати праці (ФОП) штатних працівників в 2010 р., тис. грн