Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Февраля 2012 в 15:29, дипломная работа
Розглянуто теоретичні основи з прийняття управлінських рішень в умовах інноваційного розвитку підприємства, дана загальна характеристика роботи підприємства, зроблено діагностику ефективності управління підприємства, а також проведено бенчмаркінг портових послуг, розроблений стратегічний план підприємства. Результатом роботи – удосконалення процесу прийняття управлінських рішень в умовах застосування інноваційної моделі менеджменту на основі використання бенчмаркінгу.
Проведена оцінка економічної ефективності запропонованих заходів.
Вступ
1. Теоретичні основи прийняття управлінських рішень.
1.1 Прийняття управлінських рішень в умовах інноваційного розвитку підприємства
1.2 Бенчмаркінг як метод обгрунтування управлінських рішень.
2. Дослідження умов прийняття управлінських рішень на ДП «Керченський морський торговий порт»
2.1 Характеристика ДП «Керченського морського торгового порту» та його конкурентного середовища
2.2 Діагностика ефективності управління ДП «Керченського морського торгового порту»
2.3 Бенчмаркінг на ринку портових послуг ДП «Керченського морського торгового порту».
3. Шляхи підвищення ефективності прийняття управлінських рішень на ДП «Керченському морському торговому порту»
3.1 Розробка стратегічного плану
3.2 Оцінка ефективності прийняття управлінських рішень на ДП «Керченського морського торгового порту».
Висновки.
Список використаних джерел.
Додатки
Метою відділу економічного прогнозування й аналізу є постійне вдосконалювання методів планування й комплексного економічного аналізу діяльності структурних підрозділів і порту в цілому, спрямованих на виявлення й використання резервів виробництва, ефективне використання виробничих потужностей, підвищення рентабельності виробництва. Основними завданнями при цьому є організація, керівництво й удосконалювання планово-економічної роботи в порту; розробка стратегічного, довгочасного, оперативного, бізнес-планів, інвестиційних проектів; розробка планової й облікової документації. У зв’язку із цим відділ економічного прогнозування й аналізу виконує наступні функції [38]:
Стратегічне планування є важливою функцією стратегічного керування. Стратегічний план на підприємстві виконує ряд функцій : задає напрямку для діяльності організації й дозволяє їй краще розуміти структуру маркетингових досліджень, процеси вивчення споживачів, планування продукції, її просування й збуту, а також планування цін; забезпечує кожному підрозділу в організації чіткі цілі, які погоджуються зі спільними завданнями компанії; стимулює координацію зусиль різних функціональних напрямків; змушує організацію оцінювати свої сильні й слабкі сторони з погляду конкурентів, можливості й погрози в навколишньому середовищі; визначає альтернативні дії або комбінації дії, які може почати організація; створює основу для розподілу ресурсів; демонструє важливість застосування процедур оцінки діяльності [39].
Стратегічний план підприємства містить у собі наступні розділи:
Поточний
план на підприємстві складається строком
на один рік і застосовується для
виконання функцій
Оперативно-календарне планування є завершальним етапом у плануванні господарської діяльності порту. Основним його завданням є конкретизація показників поточного плану з метою організації повсякденної планомірної й ритмічної роботи підприємства і його структурних підрозділів. Основою оперативно-календарного планування є затверджений річний план.
На підприємстві розробляється система планів: стратегічне, поточне, оперативно-календарне планування, інвестиційні проекти, бізнес-плани. Організація розробки стратегічного плану включає наступні етапи: визначення місії підприємства, а також переліку надаваних послуг, конкурентний аналіз ринку, необхідних ресурсів, проведення інновацій і здійснення інвестицій. При розробці поточного плану повинні бути ухвалені рішення щодо складу, змісту, строків проведення й ресурсного забезпечення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, створення або перепрофілювання виробничих потужностей, підготовки кадрів, обсягів реалізації послуг, рівня й структури витрат, джерел фінансування тощо.
Розробка інвестиційного проекту включає визначення основної його ідеї, аналіз ринку й формулювання стратегії маркетингу, визначення матеріальних ресурсів, необхідних для реалізації проекту, вивчення позиції підприємства й навколишнього середовища, розрахунки інженерно-технічних показників, обчислення витрат, пов’язаних з реалізацією проекту, а також витрат трудових ресурсів і відображення цього на графіку, фінансовий аналіз і оцінку ефективності проекту [38].
Розробка бізнес-плану містить у собі наступні взаємозалежні етапи:
Порівнюючи порт із іншими підприємствами, що надають аналогічні послуги, можна сказати, що відношення «ціна-якість» у них не відрізняється, номенклатура пропонованих послуг також, обсяг пропонованих послуг повний, крім того, порт має вигідне географічне положення. Сукупність цих факторів дозволяє говорити про достатній рівень конкурентної здатності.
Сильною
стороною підприємства є те, що воно
належить до державних, тому користується
перевагою відносної
Істотний вплив на порт виявляється й з боку зовнішнього середовища. Несвоєчасність поставок палива, енергії, сировини, устаткування, інструментів і т.д. ставить під загрозу виконання запланованих норм роботи, зриває графіки робіт, викликає непорозуміння із клієнтами. Ці ж наслідку можуть виникати при невиконанні своїх зобов’язань посередницькими організаціями, наприклад, залізницею. Також вплив виявляє природно-кліматичне середовище – суду, що перебувають у море перебувають під владою стихій, крім того, порт зазнає втрат при вивітрюванні дрібних часток вантажу при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт [37].
Практично
всі аспекти виробничо-
Постійне
вдосконалювання встаткування, технологічних
процесів веде до того, що, не встигаючи
за їхнім розвитком, устаткування й
технологічні процеси порту з
кожним роком морально застарівають
(табл. 2.5).
Таблиця 2.5 – Структура собівартості реалізованих послуг
№ п/п | Статті витрат | Сума, тис. грн | Питома вага, % |
1 | Заробітна плата | 30248,3 | 34,98 |
2 | Відрахування на соціальни заходи | 9702,7 | 11,22 |
3 | Паливо | 7221,6 | 8,35 |
4 | Електроенергія | 1784,3 | 2,23 |
5 | Ремонт | 2097,2 | 2,06 |
6 | Амортизаційні відрахування | 10104,5 | 11,68 |
Продовження табл. 2.5
7 | Раціон колективного харчування | 317,4 | 0,36 |
8 | Постачання | 4182,1 | 4,84 |
9 | Профчерпание | 0,0 | 0,0 |
10 | Вода | 777,2 | 0,9 |
11 | Реалізація товаров | 1159,2 | 1,34 |
12 | Інші витрати | 18890,7 | 21,84 |
Всього | 86485,2 | 100,00 |
Однак
у структурі собівартості реалізованих
послуг найбільша питома вагу займають
витрати на заробітну плату –
34,98%. Відрахування на соціальні заходи
становлять 11,22%, амортизаційні відрахування
– 11,68%, інші витрати – 21,84% від загальної
суми.
2.2
Діагностика ефективності управління
ДП «Керченского морського торгового
порту»
Як
відзначалося вище, при калькулюванні
собівартості надаваних послуг КМТП
керується методичними
Безумовний метод обліку витрат і калькулювання собівартості передбачає окремий облік витрат по кожному з видів перевезень (робіт, послуг) у розрізі статей витрат. Об’єктом обліку й калькулювання при застосуванні цього методу є окремі види перевезень (робіт, послуг), а калькуляційними одиницями – відповідні одиниці їх виміру. Собівартість перевезень, тобто сума витрат, яка припадає на калькуляційну одиницю, визначається шляхом розподілу суми фактичних витрат по кожному об’єкту калькулювання на відповідний обсяг виконаних перевезень. Як узагальнююча калькуляційна одиниця транспортної роботи використовується показник суми витрат, які припадають на 1 гривню отриманих підприємством доходів. Витрати на оплату роботи основних робітників, зайнятих на виконанні окремих видів перевезень, безпосередньо включаються в собівартість відповідних об’єктів калькулювання. Якщо пряме віднесення витрат на оплату роботи до собівартості окремих видів перевезень ускладнене, вони розподіляються виходячи з питомої ваги даного виду перевезень у структурі доходів підприємства. Відрахування на соціальні заходи від заробітної плати основних робітників включаються в собівартість перевезень виходячи з розміру відповідних витрат на оплату роботи у відповідності з порядком, установленим чинним законодавством. Вартість пально-мастильних і інших експлуатаційних матеріалів, витрачених на здійснення певних видів перевезень, включається в їхню собівартість за прямою ознакою. Якщо деякі мастильні та інші експлуатаційні матеріали неможливо віднести до певних видів перевезень, їх вартість включається в собівартість окремих об’єктів калькулювання шляхом поділу пропорційно вартості витраченого пального. Витрати по статті «Прямі матеріальні витрати» відображаються в обліку по фактичній вартості матеріальних ресурсів, фактично використаних безпосередньо на здійснення перевезень. Амортизаційні відрахування включаються безпосередньо в собівартість окремих видів перевезень (робіт, послуг). Амортизаційні відрахування по транспортних засобах, які експлуатувалися при здійсненні декількох видів перевезень (робіт, послуг), розподіляються між об’єктами калькулювання пропорційно обсягу перевезень (робіт, послуг). Витрати на технічне обслуговування й поточний ремонт спонукуваного складу, безпосередньо зайнятого на певному виді перевезень (робіт, послуг), включаються в собівартість за прямою ознакою. Якщо витрати на технічне обслуговування й поточний ремонт або окремі їхні елементи віднести до певних видів перевезень (робіт, послуг) неможливо, їх розподіляють по одному з таких методів: